1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Главa н7
|
Глава 50
|
|
1
|
1
|
|
Сjмwнъ сhнъ nнjинъ їерeй вели1кій, и4же въ животЁ своeмъ состр0и д0мъ и3 во дни6 сво‰ ўтверди2 цeрковь.
|
Симон, син Онії, великий священик, за життя свого виправив дім і у дні свої укріпив храм:
|
|
2
|
2
|
|
И# тёмъ њснованA бhсть высотA сугyба, воздвижeніе выс0ко њграждeніz церк0внагw.
|
ним покладена основа подвійного узвишшя — зведення високої огорожі храму;
|
|
3
|
3
|
|
Во дни6 є3гw2 ўмaлишасz сосyди воднjи, р0въ ћкw м0рz њкружeніе.
|
у дні його зменшене водоймище, окружність мідного моря;
|
|
4
|
4
|
|
Блюдhй лю1ди сво‰ t падeніz и3 ўкрэпи1вый грaдъ во њбсэдeніи.
|
щоб охоронити народ свій від біди, він укріпив місто проти облоги.
|
|
5
|
5
|
|
К0ль прослaвленъ бhсть въ сожи1телствэ людjй, во и3сх0дэ д0му катапетaсмы;
|
Яким величним був він серед народу, при виході із завіси храму!
|
|
6
|
6
|
|
ћкw ѕвэздA ќтреннzz посредЁ њблакHвъ, ѓки лунA полнA во днeхъ свои1хъ,
|
Як ранкова зірка серед хмар, як місяць, повний днями,
|
|
7
|
7
|
|
ћкw с0лнце сіsющее на цeрковь вhшнzгw, и3 ѓки дугA свэтsщаzсz на w4блацэхъ слaвы:
|
як сонце, що сяє над храмом Всевишнього, і як веселка, що сяє у величних хмарах,
|
|
8
|
8
|
|
ћкw цвётъ ши1пкwвъ во днeхъ весeнныхъ, ћкw крjнъ при и3сх0дищихъ воды2, ћкw стебло2 лівaново во днeхъ жaтвы:
|
як цвітіння троянд у весняні дні, як лілеї біля джерел вод, як гілка ливану в літні дні,
|
|
9
|
9
|
|
ћкw џгнь и3 лівaнъ на nгни1щи,
|
як вогонь з ладаном у кадильниці,
|
|
10
|
10
|
|
ћкоже сосyдъ злaтъ и3ск0ванъ, ўкрaшенъ всsкимъ кaменіемъ многоцённымъ,
|
як кований із золота сосуд, прикрашений усякими коштовними каменями,
|
|
11
|
11
|
|
ћкw мaслина и3зносsщаz плоды2 и3 ћкw кmпарjсъ возрастazй до w4блакъ.
|
як олива з плодами, і як кипарис, що піднімається до хмар.
|
|
12
|
12
|
|
ВнегдA взимaти є3мY nдeжду слaвы и3 њблачaтисz є3мY въ совершeніе хвалeніz, въ восхождeніи nлтарS с™aгw прослaви nдeжду с™hни.
|
Коли він приймав чудовий одяг і вдягався в усі величні прикраси, то, при сходженні до святого жертовника, освітлював блиском окружність святилища.
|
|
13
|
13
|
|
Внегдa же пріимaти ч†сти t рyкъ їерeйскихъ, и3 т0й стоsше при nгни1щи nлтарS:
|
Також, коли він приймав жертовні частини з рук священиків, стоячи біля вогню жертовника, —
|
|
14
|
14
|
|
w4крестъ є3гw2 вэнeцъ брaтіи, ћкw прозzбeніе кeдрско въ лівaнэ, и3 њкружи1ша є3го2 ћкw стeбліе фjніково:
|
довкола нього був вінець братів, як паростки кедру на Ливані, і вони оточували його як фінікові гілки,
|
|
15
|
15
|
|
и3 вси2 сhнове ґарw6ни во слaвэ своeй, и3 приношeніе гDне въ рукaхъ и4хъ пред8 всёмъ соб0ромъ ї}левымъ.
|
і всі сини Аарона у славі своїй, і приношення Господу у руках їх перед усім зібранням Ізраїля.
|
|
16
|
16
|
|
И# совершeніе служи1телей на nлтарeхъ, є4же ўкраси1ти приношeніе вhшнzгw вседержи1телz,
|
У довершення служб на вівтарі, щоб увінчати приношення Всевишньому Вседержителю,
|
|
17
|
17
|
|
прострE на чaшу возліsніz рyку свою2, и3згнетE t кр0ве гр0здныz, возліS на њсновaніе nлтарS въ воню2 благоухaніz вhшнему всёхъ цReви.
|
він простягав свою руку до жертовної чаші, вливав у неї з винограду кров і виливав її до підніжжя жертовника для пахощів Вишньому Всецарю.
|
|
18
|
18
|
|
ТогдA возопи1ша сhнове ґарw6ни, трубaми к0ваными воструби1ша, ўслhшанъ сотвори1ша глaсъ вели1къ на пaмzть пред8 вhшнимъ.
|
Тоді сини Ааронові викликували, сурмили кованими трубами і видавали гучний голос у нагадування перед Всевишнім.
|
|
19
|
19
|
|
ТогдA вси2 лю1діе џбще приспёша и3 пад0ша ни1цы на земли2 поклони1тисz гDеви своемY вседержи1телю бGу вhшнему:
|
Тоді весь народ разом поспішав падати лицем на землю, щоб поклонитися Господу своєму, Вседержителю, Богу Вишньому;
|
|
20
|
20
|
|
и3 восхвали1ша пэвцы2 гл†сы свои1ми, въ вели1цэмъ глaсэ ўслади1сz пёніе:
|
а піснеспівці вихваляли Його своїми голосами; у великому храмі лунав солодкий спів,
|
|
21
|
21
|
|
и3 помоли1шасz лю1діе гDу вhшнему моли1твою пред8 млcтивымъ, д0ндеже соверши1сz красотA гDнz, и3 слyжбу свою2 скончaша.
|
і народ молився Господу Всевишньому молитвою перед Милосердним, доки звершувалося славослів’я Господа, — і так закінчували вони службу Йому.
|
|
22
|
22
|
|
ТогдA сошeдъ воздви1же рyки сво‰ на вeсь соб0ръ сынHвъ ї}левыхъ, дaти бlгословeніе гDеви t ўстeнъ свои1хъ и3 и4менемъ є3гw2 похвали1тисz.
|
Тоді він, зійшовши, підіймав руки свої на все зібрання синів Ізраїлевих, щоб устами своїми подати благословення Господа і похвалитися ім’ям Його;
|
|
23
|
23
|
|
И# повтори2 поклонeніе пріsти блгcвeніе t вhшнzгw.
|
народ повторював поклоніння, щоб прийняти благословення від Всевишнього.
|
|
24
|
24
|
|
И# нн7э благословeніе бGа всёхъ, вє1ліz творsщагw є3ди1нагw всю1ду, возносsщагw дни6 нaшz t ложeснъ и3 творsщагw съ нaми по млcти своeй:
|
І нині усі благословляйте Бога, Який скрізь робить великі діла, Який продовжив дні наші від утроби і чинить з нами за милістю Своєю:
|
|
25
|
25
|
|
да дaстъ нaмъ весeліе сeрдца, и3 да бyдетъ ми1ръ во дни6 нaшz во ї}ли ћкоже дни6 вёка:
|
нехай дасть Він нам веселість серця, і нехай буде у дні наші мир у Ізраїлі до днів віку;
|
|
26
|
26
|
|
да ўвёритъ съ нaми млcть свою2 и3 во дни6 сво‰ и3збaвитъ ны2.
|
нехай збереже милість Свою до нас й у свій час нехай визволить нас!
|
|
27
|
27
|
|
ДвA kзы6ка њмерзёста души2 моeй, ґ трeтій нёсть kзhкъ:
|
Двома народами гребує душа моя, а третій не є народ:
|
|
28
|
28
|
|
сэдsщіи на горЁ самарjйстэй и3 фmлістjмлzне, и3 лю1діе бyи живyщіи въ сікjмэхъ.
|
це ті, що сидять на горі Сеїр, филистимляни, і нерозумний народ, який живе у Сикимах.
|
|
29
|
29
|
|
Наказaніе рaзума и3 вёдэніz начертA въ кни1зэ сeй їисyсъ сhнъ сірaховъ, їеrли1млzнинъ, и4же њдожди2 премyдрость t сeрдца своегw2.
|
Вчення мудрости і розсудливости окреслив у книзі цій я, Ісус, син Сирахів, єрусалимлянин, який вилив мудрість від серця свого.
|
|
30
|
30
|
|
Блажeнъ, и4же въ си1хъ поживeтъ, и3 и4же | положи1тъ въ сeрдцы своeмъ, ўпремyдритсz.
|
Блаженний, хто буде вправлятися у цих наставляннях, — і хто покладе їх на серце, той стане мудрим;
|
|
31
|
31
|
|
Ѓще бо сотвори1тъ сі‰, ко всBмъ ўкрэпи1тсz, ћкw свётъ гDень слёдъ є3гw2.
|
а якщо буде виконувати, то усе зможе; бо світло Господнє — путь його.
|
