1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Главa к7а
|
Глава 21
|
|
1
|
1
|
| Чaдо, согрэши1лъ ли є3си2, не приложи2 ктомY, и3 њ прeжднихъ твои1хъ помоли1сz. | Сину мій! якщо ти згрішив, не примножуй більше гріхів і за попередні молися. |
|
2
|
2
|
| Ћкоже t лицA ѕміи1на, бэжи2 t грэхA: ѓще бо пристyпиши къ немY, ўгрhзнетъ тS: | Біжи від гріха, як від лиця змія; бо, якщо підійдеш до нього, він ужалить тебе. |
|
3
|
3
|
| зyбы львHвы зyбы є3гw2, ўбивaющіи дyшы человBчи. | Зуби його — зуби лев’ячі, які умертвляють душі людей. |
|
4
|
4
|
| Ћкw мeчь nбою1ду џстръ всsко беззак0ніе, рaнэ є3гw2 нёсть и3зцэлeніz. | Усяке беззаконня як двогострий меч: рані від нього немає зцілення. |
|
5
|
5
|
| Прещeніе и3 досаждeніе њпустошaтъ богaтство: тaкw и3 д0мъ г0рдыхъ запустёетъ. | Залякування і насильства спустошать багатство: так спорожніє і дім зарозумілого. |
|
6
|
6
|
| Молeніе ни1щагw и3з8 ќстъ до ќшію є3гw2, и3 сyдъ є3гw2 со тщaніемъ грzдeтъ. | Моління з уст убогого — тільки до вух його; але суд над ним поспішно наближається. |
|
7
|
7
|
| Ненави1дzй њбличeніz послёдуетъ грёшнику, и3 боsйсz гDа њбрати1тсz сeрдцемъ. | Той, хто ненавидить викриття, йде слідами грішника, а хто боїться Господа, навернеться серцем. |
|
8
|
8
|
| Познaнъ є4сть и3здалeча си1льный љзhкомъ, и3 разyмивый вёсть, є3гдA поползaетсz. | Здалеку впізнається сильний на язик; але розумний бачить, де той спотикається. |
|
9
|
9
|
| Созидazй д0мъ св0й и3мёніемъ чужди1мъ, ћкоже собирazй кaменіе на гр0бъ себЁ. | Хто будує дім свій на чужі гроші — те саме, що той, хто збирає каміння для своєї могили. |
|
10
|
10
|
| И#згрє1біz сHбрана соб0рище беззак0нникwвъ, и3 кончи1на и4хъ плaмень џгненъ. | Збіговисько беззаконних — купа паклі, і кінець їх — полум’я вогняне. |
|
11
|
11
|
| Пyть грёшникwвъ ўглаждeнъ t кaменіz, ґ на послёдокъ є3гw2 р0въ ѓдовъ. | Шлях грішників вимощений камінням, але на кінці його — безодня пекла. |
|
12
|
12
|
| Сохранszй зак0нъ содержи1тъ помышлeніе своE, | Хто дотримується закону, той володіє своїми думками, |
|
13
|
13
|
| и3 совершeніе стрaха гDнz премyдрость. | і здійснення страху Господнього — мудрість. |
|
14
|
14
|
| Не накaжетсz, и4же не є4сть ковaренъ: | Не навчиться той, хто нездатен; |
|
15
|
15
|
| є4сть бо ковaрство ўмножaющее г0ресть. | але є здатність, що множить гіркоту. |
|
16
|
16
|
| Рaзумъ премyдрагw ћкw пот0пъ ўмн0житсz, и3 совётъ є3гw2 ћкw и3ст0чникъ животA. | Знання мудрого збільшується подібно до повені, і порада його, — як джерело життя. |
|
17
|
17
|
| Ўтр0ба бyzгw ћкw сосyдъ сокрушeнъ и3 всsкагw рaзума не ўдержи1тъ. | Серце дурного подібне до розбитої посудини, і не утримає у собі ніякого знання. |
|
18
|
18
|
| Сл0во премyдро ѓще ўслhшитъ разyмный, восхвaлитъ є5 и3 къ немY приложи1тъ: ўслhша є5 бyй, и3 не ўг0дно є3мY бhсть, и3 њбрати2 є5 за плещы2 сво‰. | Якщо мудре слово почує розумний, то він похвалить його і прикладе до себе. Почув його легковажний, і воно не сподобалося йому, і він кинув його за себе. |
|
19
|
19
|
| П0вэсть бyzгw ћкw брeмz на пути2: во ўстнaхъ же разyмнагw њбрsщетсz благодaть. | Мова дурного — як тягар на шляху, в устах же розумного знаходять приємність. |
|
20
|
20
|
| ЎстA премyдрагw взhщутсz въ собрaніи, и3 словесA є3гw2 размышлє1на бyдутъ въ сeрдцы. | Промов розумного будуть шукати у зібранні, і над словами його будуть розмірковувати у серці. |
|
21
|
21
|
| Ћкоже д0мъ разорeнъ, тaкw бyzгw премyдрость, и3 рaзумъ неразyмнагw неиспы6тны глаг0лы. | Як зруйнований дім, так мудрість дурному, і знання нерозумного — безглузді слова. |
|
22
|
22
|
| П{та на ногaхъ неразумэвaющымъ наказaніz, и3 ћкw ручнjи њкHвы на руцЁ деснёй. | Наставляння для безумних — кайдани на ногах, і як ланцюги на правій руці. |
|
23
|
23
|
| Бyй во смёхэ возн0ситъ глaсъ св0й, мyжъ же разyмный є3двA ти1хw њсклaбитсz. | Нерозумний, сміючись, підносить голос свій, а муж розсудливий ледь тихо усміхнеться. |
|
24
|
24
|
| Ћкоже ќтварь златaz мyдрому наказaніе, и3 ћкоже w4бручь на деснёй мhшцэ є3гw2. | Як золоте убрання — наставляння для розумного, і як коштовна прикраса на правій руці. |
|
25
|
25
|
| НогA бyzгw скорA въ д0мъ, человёкъ же многоискyсный ўсрами1тсz t лицA. | Нога нерозумного поспішає у чужий дім, але людина вельми досвідчена посоромиться людей; |
|
26
|
26
|
| Безyмный двeрьми прини1четъ во хрaмину, мyжъ же накaзанъ внЁ стaнетъ. | нерозумний крізь двері заглядає у дім, а людина вихована зупиниться поза; |
|
27
|
27
|
| Ненаказaніе человёку слyшати при двeрехъ, мyдрый же њтzготи1тсz безчeстіемъ. | невігластво людини — підслуховувати біля дверей, розсудливий же засмутиться такою безсоромністю. |
|
28
|
28
|
| ЎстнЁ многорёчивыхъ не сво‰ си2 повёдzтъ, словесa же мyдрыхъ въ мёрилэхъ стaнутъ. | Вуста багатомовних розповідають чуже, а слова розсудливих зважуються на терезах. |
|
29
|
29
|
| Во ўстёхъ бyихъ сeрдце и4хъ, въ сeрдцы же премyдрыхъ ўстA и4хъ. | У вустах нерозумних — серце їх, вуста ж мудрих — у серці їх. |
|
30
|
30
|
| Кленyщу нечести1вому сатанY, сaмъ кленeтъ свою2 дyшу. | Коли нечестивий проклинає сатану, то проклинає свою душу. |
|
31
|
31
|
| Скверни1тъ свою2 дyшу шепотли1вый, и3 гдё либо жи1ти и4мать, возненави1дэнъ бyдетъ. | Навушник оскверняє свою душу, і його будуть ненавидіти скрізь, де тільки буде жити. |
