|
Главa є7
|
Глава 5
|
|
1
|
1
|
| Не ўповaй на и3мBніz тво‰ и3 не и3 рцы2: довHлна ми2 сyть. | Не покладайся на майно твоє і не говори: «вистачить на життя моє». |
|
2
|
2
|
| Не послёдуй души2 твоeй и3 крёпости твоeй, є4же ходи1ти въ п0хотехъ сeрдца твоегw2, | Не йди за потягом душі твоєї і кріпости твоєї, щоб ходити у похотях серця твого, |
|
3
|
3
|
| и3 не рцы2: кт0 мz прем0жетъ; гDь бо мстsй tмсти1тъ ти2. | і не говори: «хто владний у ділах моїх?», бо Господь неодмінно помститься за зухвалість твою. |
|
4
|
4
|
| Не рцы2: согрэши1хъ, и3 чт0 ми бhсть; гDь бо є4сть долготерпэли1въ. | Не говори: «я грішив, і що мені було?», бо Господь довготерпеливий. |
|
5
|
5
|
| Њ њчищeніи безстрaшенъ не бyди, прилагaти грэхи2 на грэхи2, | При думці про умилостивлення не будь безстрашний, щоб додавати гріх до гріхів |
|
6
|
6
|
| не рцы2: щедр0та є3гw2 мн0га є4сть, мн0жество грэхHвъ мои1хъ њчcтитъ: | і не говори: «милосердя Його велике, Він простить безліч гріхів моїх»; |
|
7
|
7
|
| млcть бо и3 гнёвъ ў негw2, и3 на грёшницэхъ почjетъ ћрость є3гw2. | бо милосердя і гнів у Нього, і на грішниках перебуває лють Його. |
|
8
|
8
|
| Не мeдли њбрати1тисz ко гDу и3 не tлагaй дeнь t днE: | Не барися звернутися до Господа, і не відкладай із дня на день: |
|
9
|
9
|
| внезaпу бо и3зhдетъ гнёвъ гDень, и3 во врeмz мє1сти поги1бнеши. | бо раптово найде гнів Господа, і ти загинеш під час помсти. |
|
10
|
10
|
| Не ўповaй на и3мBніz непрaвєдна: ни чи1мже бо ўп0льзуютъ въ дeнь наведeніz. | Не покладайся на майно неправедне, бо воно не принесе тобі користи у день відвідування. |
|
11
|
11
|
| Не вёй себE всsкимъ вётромъ и3 не ходи2 всsкимъ путeмъ: си1це грёшникъ двоzзhченъ. | Не вій при всякому вітрі і не ходи всякою стежкою: такий — двоязичний грішник. |
|
12
|
12
|
| Бyди ўтверждeнъ въ рaзумэ твоeмъ, и3 є3ди1но бyди сл0во твоE. | Будь твердий у твоєму переконанні, й одне нехай буде твоє слово. |
|
13
|
13
|
| Бyди ск0ръ въ слyшаніи твоeмъ, и3 съ долготерпёніемъ tвэщавaй tвётъ. | Будь швидкий до слухання, й обдумано давай відповідь. |
|
14
|
14
|
| Ѓще є4сть въ тебЁ рaзумъ, tвэщaй и4скреннему: ѓще же ни2, то2 бyди рукA твоS на ўстёхъ твои1хъ. | Якщо маєш знання, то відповідай ближньому, а якщо ні, то рука твоя нехай буде на вустах твоїх. |
|
15
|
15
|
| Слaва и3 безчeстіе въ бесёдэ и3 љзhкъ человёчь падeніе є3мY. | У словах — слава і нечестя, і язик людини буває падінням її. |
|
16
|
16
|
| Не слови2 шепотни1къ и3 љзhкомъ твои1мъ не ўловлsй: | Не набудь слави обмовника, і не будь підступним язиком твоїм: |
|
17
|
17
|
| на тaти бо стyдъ є4сть и3 заз0ръ лукaвъ над8 двоzзhчнымъ. | бо на злодії — сором, і на двоязичному — зле осудження. |
|
18
|
18
|
| Њ вели1цэ и3 њ мaлэ не неразумэвaй. | Не будь нерозумним ні у великому, ні у малому. |