1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Главa lа
|
Глава 31
|
|
1
|
1
|
|
Бдёніе богaтства растлевaетъ плHти, и3 попечeніе є3гw2 tг0нитъ с0нъ:
|
Пильнування над багатством виснажує тіло, і турбота про нього відганяє сон.
|
|
2
|
2
|
|
печaль бдёніz tторгaетъ дремaніе, и3 недyгъ лю1тъ tимaетъ с0нъ.
|
Пильна турбота не дає дрімати, і тяжка хвороба відбирає сон.
|
|
3
|
3
|
|
Труди1тсz богaтый въ собирaніи богaтства и3 въ пок0и насыщaетсz слaдостей свои1хъ:
|
Потрудився багатий для примноження майна — й у спокої насичується своїми благами.
|
|
4
|
4
|
|
труди1тсz ўб0гій во ўмалeніи житіS, и3 въ пок0и скyдный бывaетъ.
|
Потрудився бідний при нестатках у житті — і у спокої залишається убогим.
|
|
5
|
5
|
|
Любsй злaто не њправди1тсz, и3 гонsй растлёніе си1мъ насhтитсz.
|
Хто любить золото, не буде правий, і хто ганяється за тлінням, наповниться ним.
|
|
6
|
6
|
|
Мн0зи пад0ша злaта рaди, и3 бhсть пaгуба и4хъ прsмw лицY и4хъ.
|
Багато хто заради золота зазнав падіння, і загибель його була перед лицем його;
|
|
7
|
7
|
|
Дрeво претыкaніz є4сть всBмъ жрyщымъ є3мY, и3 всsкъ безyмливъ ћтъ бyдетъ и4мъ.
|
воно — дерево спотикання для тих, що приносять йому жертви, і всякий нерозумний буде вловлений ним.
|
|
8
|
8
|
|
Блажeнъ богaтый, и4же њбрётесz без8 пор0ка и3 и4же в8слёдъ злaта не и4де.
|
Щасливий багатій, який виявився бездоганним і який не ганявся за золотом.
|
|
9
|
9
|
|
Кто2 є4сть сeй; и3 ўблажи1мъ є3го2, сотвори1 бо ди6внаz въ лю1дехъ свои1хъ.
|
Хто він? і ми прославимо його; бо він зробив чудо у народі своєму.
|
|
10
|
10
|
|
Кто2 и3скушeнъ и4мъ и3 совершeнъ бhсть; и3 бyдетъ на похвалeніе.
|
Хто був спокушуваний золотом — і залишився непорочним? Нехай буде це у похвалу йому.
|
|
11
|
11
|
|
Кто2 м0глъ преступи1ти, и3 не преступи2, и3 ѕло2 сотвори1ти, и3 не сотвори2;
|
Хто міг згрішити — і не згрішав, зробити зло — і не зробив?
|
|
12
|
12
|
|
Ўтвердsтсz благ†z є3гw2, и3 ми1лwстыни є3гw2 и3сповёсть собрaніе.
|
Міцним буде багатство його, і про милостині його буде звіщати зібрання.
|
|
13
|
13
|
|
Сёлъ ли є3си2 при трапeзэ вели1цэй, не развeрзи на нeй гортaни твоегw2
|
Коли ти сядеш за багатий стіл, не розкривай на нього гортань твою
|
|
14
|
14
|
|
и3 не рцы2: мн0гw на нeй є4сть. Помzни2, ћкw ѕло2 є4сть џко лукaво.
|
і не говори: «багато ж на ньому!» Пам’ятай, що заздре око — зла річ.
|
|
15
|
15
|
|
Лукaвнэе џка что2 є4сть с0здано; сегw2 рaди њ к0ей либо вeщи слези1тъ.
|
Що зі створеного заздрісніше за око? Тому воно плаче за всим, що бачить.
|
|
16
|
16
|
|
И#дёже ѓще ќзриши, не простирaй руки2 и3 не гнэти1сz съ ни1мъ въ соли1ло.
|
Куди воно подивиться, не простягай руки, і не зіштовхуйся з ним у блюді.
|
|
17
|
17
|
|
Разсуждaй, ±же сyть и4скреннzгw, t тебє2 самaгw, и3 њ всsцэй вeщи размышлsй.
|
Суди про ближнього по собі і про всяку дію розмірковуй.
|
|
18
|
18
|
|
Ћждь ћкw человёкъ предлежaщее ти2 и3 не пресыщaйсz, да не возненави1дэнъ бyдеши.
|
Їж, як людина, що тобі запропоновано, і не пересичуйся, щоб не зненавиділи тебе;
|
|
19
|
19
|
|
Престaни пeрвый рaди наказaніz и3 не пресыщaйсz, да не преткнeшисz:
|
припиняй їсти першим із ввічливости і не будь жадібним, щоб не стати спокусою;
|
|
20
|
20
|
|
и3 ѓще сsдеши посредЁ мн0гихъ, пeрвэе и4хъ не простри2 руки2 твоеS.
|
і якщо ти сядеш посеред багатьох, то не простягай руки твоєї раніше них.
|
|
21
|
21
|
|
К0ль дов0лно человёку накaзанному мaлое, и3 на nдрЁ своeмъ не пострaждетъ ѕлA.
|
Малим задовольняється людина вихована, і тому вона не страждає задишкою на своїй постелі.
|
|
22
|
22
|
|
С0нъ здрaвый t чрeва ўмёренна: востA заyтра, и3 душA є3гw2 съ ни1мъ:
|
Здоровий сон буває при помірності шлунка: устав рано, і душа його з ним;
|
|
23
|
23
|
|
трyдъ бдёніz и3 холeра и3 чревоболёніе съ мyжемъ ненасhтнымъ.
|
страждання на безсоння і холера і різь у животі бувають у людини ненаситної.
|
|
24
|
24
|
|
И# ѓще њтzготи1лсz є3си2 брaшны, востaни t трапeзы и3 почjеши.
|
Якщо ти обтяжив себе стравами, то встань з-за столу і відпочинь.
|
|
25
|
25
|
|
Послyшай менE, чaдо, и3 не ўничижи2 менE, и3 на послёдокъ њбрsщеши словесA мо‰.
|
Послухай мене, сину мій, і не знехтуй мною, і згодом ти зрозумієш слова мої.
|
|
26
|
26
|
|
Во всёхъ дёлэхъ твои1хъ бyди тщaтеленъ, и3 всsкъ недyгъ не и4мать приступи1ти къ тебЁ.
|
В усіх справах твоїх будь обачний, і ніяка хвороба не трапиться з тобою.
|
|
27
|
27
|
|
Щeдраго хлёбами благословsтъ ўстнЁ, и3 послyшество добр0ты є3гw2 вёрно.
|
Щедрого на хліби будуть благословляти вуста, і свідчення про доброту його — вірне;
|
|
28
|
28
|
|
На скупaго въ хлёбэхъ пор0пщетъ грaдъ, и3 послyшество ѕл0бы є3гw2 и3звёстно.
|
проти скупого на хліб буде нарікати місто, і свідчення про скупість його — справедливе.
|
|
29
|
29
|
|
Въ вінЁ не мужaйсz, мн0гихъ бо погуби2 віно2.
|
Проти вина не показуй себе хоробрим, тому що багатьох погубило вино.
|
|
30
|
30
|
|
Пeщь и3скушaетъ желёзо въ калeніи, тaкw віно2 сердцA г0рдыхъ во піsнствэ.
|
Піч випробовує міцність леза загартуванням; так вино випробовує серця гордих — пияцтвом.
|
|
31
|
31
|
|
Полeзно віно2 животY человёчу, ѓще піeши є5 въ мёру є3гw2.
|
Вино корисне для життя людини, якщо будеш пити його помірно.
|
|
32
|
32
|
|
Кjй жив0тъ побэждaемому він0мъ; сіe бо на весeліе человёкwмъ с0здано є4сть.
|
Що за життя без вина? воно створене на радість людям.
|
|
33
|
33
|
|
Рaдованіе сeрдца и3 весeліе души2 віно2 піeмо во врeмz прили1чно:
|
Відрада серцю й утіха душі — вино, помірно вживане вчасно;
|
|
34
|
34
|
|
г0ресть души2 віно2 піeмо мн0го въ рaспри и3 клеветЁ:
|
прикрість для душі — вино, коли п’ють його багато, при роздратуванні і сварці.
|
|
35
|
35
|
|
ўмножaетъ піsнство ћрость безyмнагw на претыкaніе, ўмалsz крёпость и3 сотворsz стр{піz.
|
Надмірне вживання вина збільшує лють нерозумного до спотикання, зменшуючи міцність його і заподіюючи рани.
|
|
36
|
36
|
|
Въ пи1рэ вінA не њбличaй и4скреннzго и3 не ўничижи2 є3го2 въ весeліи є3гw2:
|
На бенкеті за вином не дорікай ближньому і не принижуй його під час його веселощів;
|
|
37
|
37
|
|
словесE пон0сна не рцы2 є3мY и3 не њскорби2 є3го2 во и3стzзaніи.
|
не говори йому образливих слів і не обтяжуй його вимогами.
|
