1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Главa м7д
|
Глава 44
|
|
1
|
1
|
| Восхвaлимъ ќбw мyжы сл†вны и3 nтцы2 нaшz въ бытіи2. | Тепер звеличимо славних мужів і батьків нашого роду: |
|
2
|
2
|
| Мн0гу слaву создA гDь въ ни1хъ вели1чіемъ свои1мъ t вёка. | багато славного Господь являв через них, велич Свою від віку; |
|
3
|
3
|
| Госп0дствующе во цaрствіихъ свои1хъ и3 мyжіе и3мени1ти си1лою, совётующе рaзумомъ свои1мъ, провэщaвшіи во прbр0чествахъ, | це були володарі у царствах своїх і мужі, славетні силою; вони давали розумні поради, звіщали у пророцтвах; |
|
4
|
4
|
| старBйшины людjй въ совётэхъ и3 въ рaзумэ пис†ніz людjй: | вони були керівниками народу у нарадах і у книжному навчанні. |
|
5
|
5
|
| прем{драz словесA въ наказaніи и4хъ, и4щуще глaса мусікjйска и3 повёдающе пHвэсти во писaніихъ: | Мудрі слова були у повчанні їх; вони винайшли музичні лади і написали гімни; |
|
6
|
6
|
| мyжіе богaтіи, њбдаровaни крёпостію, ми1рнw живyще въ жили1щихъ свои1хъ. | люди багаті, обдаровані силою, вони мирно жили в оселях своїх. |
|
7
|
7
|
| Вси2 сjи въ р0дэхъ прослaвлени бhша, и3 во днeхъ и4хъ похвалA. | Усі вони були шановані між племенами своїми і у дні свої були славою. |
|
8
|
8
|
| Сyть t ни1хъ, и4же њстaвиша и4мz, є4же повёдати хвалы6: и3 сyть, и4хже нёсть пaмzти, и3 погиб0ша ћкw не сyщіи, и3 бhша ћкw не бhвше, и3 ч†да и4хъ по ни1хъ. | Є між ними такі, які залишили після себе ім’я для звіщення їх похвали, — і є такі, про яких не залишилося пам’яті, які зникли, ніби не існували, і зробилися, ніби не було їх, і діти їхні після них. |
|
9
|
9
|
| Но сjи мyжіе ми1лостивіи, и4хже пр†вды не забвє1ны бhша: | Але то були мужі милости, праведні справи яких не забуваються; |
|
10
|
10
|
| съ сёменемъ и4хъ пребyдетъ д0брое наслёдіе, и3зч†діz и4хъ въ завётэхъ: | у сімені їх перебуває добра спадщина; нащадки їх — у завітах; |
|
11
|
11
|
| њстaсz сёмz и4хъ, и3 ч†да и4хъ по ни1хъ: | сім’я їх буде твердим, і діти їхні — заради них; |
|
12
|
12
|
| до вёка пребyдетъ сёмz и4хъ, и3 слaва и4хъ не потреби1тсz: | сім’я їх перебуватиме до віку, і слава їх не знищиться; |
|
13
|
13
|
| тэлесA и4хъ въ ми1рэ погребє1на бhша, ґ и3менA и4хъ живyтъ въ р0ды. | тіла їхні поховані у мирі, й імена їхні живуть у роди; |
|
14
|
14
|
| Премyдрость и4хъ повёдzтъ лю1діе, и3 похвалY и4хъ и3сповёсть цRковь. | народи будуть розповідати про їх мудрість, а Церква буде звіщати їх хвалу. |
|
15
|
15
|
| Е#нHхъ ўгоди2 гDеви и3 преложи1сz, w4бразъ покаsніz родHмъ. | Енох догодив Господу і був узятий на небо, — образ покаяння для усіх родів. |
|
16
|
16
|
| НHе њбрётесz совершeнъ, прaведенъ, во врeмz гнёва бhсть примирeніе: | Ной виявився досконалим, праведним; під час гніву він був умилостивленням; |
|
17
|
17
|
| сегw2 рaди бhсть њстaнокъ земли2, є3гдA бsше пот0пъ. | тому зробився залишком на землі, коли був потоп; |
|
18
|
18
|
| Завёты вёчніи положeни бhша съ ни1мъ, да не потреби1тсz пот0помъ всsка пл0ть. | з ним укладений був вічний завіт, що ніяка плоть не знищиться більше потопом. |
|
19
|
19
|
| Ґвраaмъ вели1кій nтeцъ мн0жеству kзhкwвъ, и3 не њбрётесz под0бный во слaвэ є3гw2: | Авраам — великий батько безлічі народів, і не було подібного до нього у славі; |
|
20
|
20
|
| и4же соблюдE зак0нъ вhшнzгw и3 бhсть въ завётэ съ ни1мъ: | він зберіг закон Всевишнього і був у завіті з Ним, |
|
21
|
21
|
| и3 на пл0ти є3гw2 ўстaви завётъ и3 во и3скушeніи њбрётесz вёренъ: | і на своїй плоті утвердив завіт й у випробуванні виявився вірним; |
|
22
|
22
|
| сегw2 рaди клsтвою постaви съ ни1мъ благослови1тисz kзhкwмъ њ сёмени є3гw2, | тому Господь з клятвою обіцяв йому, що у сімені його благословляться усі народи; |
|
23
|
23
|
| ўмн0жити є3го2 ћкw пeрсть земли2, и3 ћкw ѕвёзды возвhсити сёмz є3гw2, и3 наслёдити и5мъ t м0рz до м0рz и3 t рэки2 до крaz земли2. | обіцяв примножити його як порох землі, і піднести сім’я його як зірки, і дати їм спадщину від моря до моря і від ріки до краю землі. |
|
24
|
24
|
| И# њ їсаaцэ ўтверди2 си1це ґвраaма рaди nтцA є3гw2 благословeніе всёхъ человёкwвъ и3 завётъ: | Й Ісааку заради Авраама, батька його, Він також підтвердив благословення усіх людей і завіт; |
|
25
|
25
|
| и3 почи2 на главЁ їaкwвли. | і воно ж спочило на голові Якова: |
|
26
|
26
|
| ПознA є3го2 блгcвє1ніи свои1ми и3 дадE є3го2 въ наслёдіе, и3 раздэли2 ч†сти є3гw2 на колёнъ дванaдесzть, | Він ущедрив його Своїми благословеннями і дав йому у спадщину землю, і відокремив ділянки її і розділив між дванадцятьма колінами. |
|
27
|
27
|
| и3 и3зведE t негw2 мyжа ми1лости, њбрётшаго благодaть пред8 nчесы2 всsкіz пл0ти. | І вивів від нього мужа милости, який придбав любов у очах усякої плоті, |
