1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Главa lѕ
|
Глава 36
|
|
1
|
1
|
|
Поми1луй ны2, вLко, б9е всёхъ, и3 воззри2,
|
Помилуй нас, Владико, Боже усіх, і споглянь,
|
|
2
|
2
|
|
и3 наложи2 стрaхъ тв0й на вс‰ kзhки:
|
і наведи на всі народи страх Твій.
|
|
3
|
3
|
|
воздви1гни рyку твою2 на kзhки ч{жды, и3 да ќзрzтъ си1лу твою2.
|
Воздвигни руку Твою на чужі народи, і нехай пізнають вони могутність Твою.
|
|
4
|
4
|
|
Ћкоже пред8 ни1ми њс™и1лсz є3си2 въ нaсъ, тaкожде пред8 нaми возвели1чисz на ни1хъ:
|
Як перед ними Ти явив святість Твою у нас, так перед нами яви велич Твою у них, —
|
|
5
|
5
|
|
и3 да познaютъ тS, ћкоже и3 мы2 познaхомъ тS, ћкw нёсть бGа рaзвэ тебє2, гDи.
|
і нехай пізнають вони Тебе, як ми пізнали, що немає Бога, крім Тебе, Господи.
|
|
6
|
6
|
|
Њбнови2 знaмєніz и3 и3змэни2 чудесA,
|
Віднови знамення і сотвори нові чудеса;
|
|
7
|
7
|
|
прослaви рyку и3 мhшцу деснyю (твою2), воздви1гни ћрость и3 и3злjй гнёвъ,
|
прослав руку і правицю Твою; воздвигни лють, і пролий гнів;
|
|
8
|
8
|
|
и3зми2 сопостaта и3 сотри2 врагA,
|
знищи супротивника і знищи ворога;
|
|
9
|
9
|
|
поспэши2 врeмz и3 помzни2 клsтву, и3 да повёдzтъ вели6чіz тво‰.
|
прискор час і згадай клятву, і нехай сповістять про великі діла Твої.
|
|
10
|
10
|
|
Гнёвомъ nгнS поzдeнъ да бyдетъ спасazйсz, и3 њѕлоблsющіи людjй твои1хъ да њбрsщутъ пaгубу.
|
Люттю вогню нехай буде знищений той, хто втікає від меча, і ті, що пригноблюють народ Твій, нехай знайдуть загибель.
|
|
11
|
11
|
|
Сокруши2 главы6 кнzзeй врaжіихъ, глаг0лющихъ: нёсть рaзвэ нaсъ.
|
Сокруши голови начальників ворожих, які говорять: «нікого немає, крім нас!»
|
|
12
|
12
|
|
Собери2 вс‰ кwлёна ї†кwвлz и3 наслёдствуй и5хъ ћкоже t начaла.
|
Збери усі коліна Якова і зроби їх спадщиною Твоєю, як було спочатку.
|
|
13
|
13
|
|
Поми1луй лю1ди, гDи, нарэчє1нныz и4менемъ твои1мъ, и3 ї}лz, є3г0же пeрвенцемъ нарeклъ є3си2.
|
Помилуй, Господи, народ, названий за іменем Твоїм, і Ізраїля, якого Ти нарік первістком.
|
|
14
|
14
|
|
Ўщeдри грaдъ с™hни твоеS, їеrли1мъ, мёсто пок0ища твоегw2.
|
Змилосердься над містом святині Твоєї, над Єрусалимом, місцем спокою Твого.
|
|
15
|
15
|
|
И#сп0лни сіHна взsти словесA тво‰, и3 t слaвы твоеS лю1ди тво‰.
|
Наповни Сион хвалою обітниць Твоїх, і Твоєю славою — народ Твій.
|
|
16
|
16
|
|
Дaждь свидётелство сyщымъ t начaла твaремъ твои6мъ и3 воздви1гни прbр0чєствіz с{щаz њ и4мени твоeмъ:
|
Даруй свідчення тим, які від початку були надбанням Твоїм, і воздвигни пророцтва від імені Твого.
|
|
17
|
17
|
|
дaждь мздY терпsщымъ тебE, и3 прbр0цы твои2 да ўвёрzтсz.
|
Даруй нагороду тим, хто надіється на Тебе, і нехай вірують пророкам Твоїм.
|
|
18
|
18
|
|
Ўслhши, гDи, мольбы6 моли1твєнникъ твои1хъ, по бlгословeнію ґарHню њ лю1дехъ твои1хъ,
|
Почуй, Господи, молитву рабів Твоїх, за благословенням Аарона, за народ Твій, —
|
|
19
|
19
|
|
и3 ўразумёютъ вси2 сyщіи на земли2, ћкw ты2 гDь є3си2, бGъ вэкHвъ.
|
і пізнають усі, що живуть на землі, що Ти — Господь, Бог віків.
|
|
20
|
20
|
|
Всsко брaшно ћстъ чрeво: є4сть же брaшно брaшна добрёе.
|
Шлунок приймає у себе всяку їжу, але їжа за їжу краща:
|
|
21
|
21
|
|
Гортaнь вкушaетъ бр†шна t л0ва, тaкw сeрдце разуми1во словесA лHжна.
|
як гортань відрізняє їжу з дичини, так розумне серце — слова неправдиві.
|
|
22
|
22
|
|
Сeрдце стропти1во дaстъ печaль, и3 человёкъ многоискyсный воздaстъ є3мY.
|
Лукаве серце заподіє сум, але людина великодосвідчена воздасть йому.
|
|
23
|
23
|
|
Всsкагw мyжеска п0лу пріи1метъ женA: є4сть же дщeрь дщeре лyчше.
|
Жінка прийме усякого чоловіка, але дівчина за дівчину краща:
|
|
24
|
24
|
|
Добр0та жeнска весели1тъ лицE и3 над8 всE желaніе человёческо пред8успэвaетъ:
|
краса дружини веселить лице і бажаніша за усе для чоловіка;
|
|
25
|
25
|
|
ѓще є4сть на љзhцэ є3S ми1лость и3 кр0тость, нёсть мyжъ є3S т0ченъ сынHмъ человёчєскимъ.
|
якщо є на язиці її привітність і лагідність, то чоловік її виходить з ряду синів людських.
|
|
26
|
26
|
|
Стzжaвый женY начинaетъ и3мёти стzжaніе, пом0щника по себЁ и3 столпA пок0ю.
|
Хто узяв дружину, той кладе початок надбанню, здобуває відповідного до нього помічника, опору спокою свого.
|
|
27
|
27
|
|
И#дёже нёсть њгрaды, расхищeно бyдетъ и3мёніе, и3 и3дёже нёсть жены2, возд0хнетъ скитazсz:
|
Де немає огорожі, там розкрадеться майно; а у кого немає дружини, той буде зітхати, поневіряючись:
|
|
28
|
28
|
|
кт0 бо повёритъ воwружeну разб0йнику преходsщу t грaда во грaдъ;
|
бо хто повірить озброєному розбійнику, який блукає з міста у місто?
|
|
29
|
29
|
|
Тaкожде и3 человёку не и3мyщу гнэздA и3 њбитaющу, и3дёже њбвечерsетъ.
|
Так і людині, яка не має осілости і яка зупиняється для ночівлі там, де вона припізниться.
|
