1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Главa lѕ
|
Глава 36
|
|
1
|
1
|
| Поми1луй ны2, вLко, б9е всёхъ, и3 воззри2, | Помилуй нас, Владико, Боже усіх, і споглянь, |
|
2
|
2
|
| и3 наложи2 стрaхъ тв0й на вс‰ kзhки: | і наведи на всі народи страх Твій. |
|
3
|
3
|
| воздви1гни рyку твою2 на kзhки ч{жды, и3 да ќзрzтъ си1лу твою2. | Воздвигни руку Твою на чужі народи, і нехай пізнають вони могутність Твою. |
|
4
|
4
|
| Ћкоже пред8 ни1ми њс™и1лсz є3си2 въ нaсъ, тaкожде пред8 нaми возвели1чисz на ни1хъ: | Як перед ними Ти явив святість Твою у нас, так перед нами яви велич Твою у них, — |
|
5
|
5
|
| и3 да познaютъ тS, ћкоже и3 мы2 познaхомъ тS, ћкw нёсть бGа рaзвэ тебє2, гDи. | і нехай пізнають вони Тебе, як ми пізнали, що немає Бога, крім Тебе, Господи. |
|
6
|
6
|
| Њбнови2 знaмєніz и3 и3змэни2 чудесA, | Віднови знамення і сотвори нові чудеса; |
|
7
|
7
|
| прослaви рyку и3 мhшцу деснyю (твою2), воздви1гни ћрость и3 и3злjй гнёвъ, | прослав руку і правицю Твою; воздвигни лють, і пролий гнів; |
|
8
|
8
|
| и3зми2 сопостaта и3 сотри2 врагA, | знищи супротивника і знищи ворога; |
|
9
|
9
|
| поспэши2 врeмz и3 помzни2 клsтву, и3 да повёдzтъ вели6чіz тво‰. | прискор час і згадай клятву, і нехай сповістять про великі діла Твої. |
|
10
|
10
|
| Гнёвомъ nгнS поzдeнъ да бyдетъ спасazйсz, и3 њѕлоблsющіи людjй твои1хъ да њбрsщутъ пaгубу. | Люттю вогню нехай буде знищений той, хто втікає від меча, і ті, що пригноблюють народ Твій, нехай знайдуть загибель. |
|
11
|
11
|
| Сокруши2 главы6 кнzзeй врaжіихъ, глаг0лющихъ: нёсть рaзвэ нaсъ. | Сокруши голови начальників ворожих, які говорять: «нікого немає, крім нас!» |
|
12
|
12
|
| Собери2 вс‰ кwлёна ї†кwвлz и3 наслёдствуй и5хъ ћкоже t начaла. | Збери усі коліна Якова і зроби їх спадщиною Твоєю, як було спочатку. |
|
13
|
13
|
| Поми1луй лю1ди, гDи, нарэчє1нныz и4менемъ твои1мъ, и3 ї}лz, є3г0же пeрвенцемъ нарeклъ є3си2. | Помилуй, Господи, народ, названий за іменем Твоїм, і Ізраїля, якого Ти нарік первістком. |
|
14
|
14
|
| Ўщeдри грaдъ с™hни твоеS, їеrли1мъ, мёсто пок0ища твоегw2. | Змилосердься над містом святині Твоєї, над Єрусалимом, місцем спокою Твого. |
|
15
|
15
|
| И#сп0лни сіHна взsти словесA тво‰, и3 t слaвы твоеS лю1ди тво‰. | Наповни Сион хвалою обітниць Твоїх, і Твоєю славою — народ Твій. |
|
16
|
16
|
| Дaждь свидётелство сyщымъ t начaла твaремъ твои6мъ и3 воздви1гни прbр0чєствіz с{щаz њ и4мени твоeмъ: | Даруй свідчення тим, які від початку були надбанням Твоїм, і воздвигни пророцтва від імені Твого. |
|
17
|
17
|
| дaждь мздY терпsщымъ тебE, и3 прbр0цы твои2 да ўвёрzтсz. | Даруй нагороду тим, хто надіється на Тебе, і нехай вірують пророкам Твоїм. |
|
18
|
18
|
| Ўслhши, гDи, мольбы6 моли1твєнникъ твои1хъ, по бlгословeнію ґарHню њ лю1дехъ твои1хъ, | Почуй, Господи, молитву рабів Твоїх, за благословенням Аарона, за народ Твій, — |
|
19
|
19
|
| и3 ўразумёютъ вси2 сyщіи на земли2, ћкw ты2 гDь є3си2, бGъ вэкHвъ. | і пізнають усі, що живуть на землі, що Ти — Господь, Бог віків. |
|
20
|
20
|
| Всsко брaшно ћстъ чрeво: є4сть же брaшно брaшна добрёе. | Шлунок приймає у себе всяку їжу, але їжа за їжу краща: |
|
21
|
21
|
| Гортaнь вкушaетъ бр†шна t л0ва, тaкw сeрдце разуми1во словесA лHжна. | як гортань відрізняє їжу з дичини, так розумне серце — слова неправдиві. |
|
22
|
22
|
| Сeрдце стропти1во дaстъ печaль, и3 человёкъ многоискyсный воздaстъ є3мY. | Лукаве серце заподіє сум, але людина великодосвідчена воздасть йому. |
|
23
|
23
|
| Всsкагw мyжеска п0лу пріи1метъ женA: є4сть же дщeрь дщeре лyчше. | Жінка прийме усякого чоловіка, але дівчина за дівчину краща: |
|
24
|
24
|
| Добр0та жeнска весели1тъ лицE и3 над8 всE желaніе человёческо пред8успэвaетъ: | краса дружини веселить лице і бажаніша за усе для чоловіка; |
|
25
|
25
|
| ѓще є4сть на љзhцэ є3S ми1лость и3 кр0тость, нёсть мyжъ є3S т0ченъ сынHмъ человёчєскимъ. | якщо є на язиці її привітність і лагідність, то чоловік її виходить з ряду синів людських. |
|
26
|
26
|
| Стzжaвый женY начинaетъ и3мёти стzжaніе, пом0щника по себЁ и3 столпA пок0ю. | Хто узяв дружину, той кладе початок надбанню, здобуває відповідного до нього помічника, опору спокою свого. |
|
27
|
27
|
| И#дёже нёсть њгрaды, расхищeно бyдетъ и3мёніе, и3 и3дёже нёсть жены2, возд0хнетъ скитazсz: | Де немає огорожі, там розкрадеться майно; а у кого немає дружини, той буде зітхати, поневіряючись: |
|
28
|
28
|
| кт0 бо повёритъ воwружeну разб0йнику преходsщу t грaда во грaдъ; | бо хто повірить озброєному розбійнику, який блукає з міста у місто? |
|
29
|
29
|
| Тaкожде и3 человёку не и3мyщу гнэздA и3 њбитaющу, и3дёже њбвечерsетъ. | Так і людині, яка не має осілости і яка зупиняється для ночівлі там, де вона припізниться. |
