1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Главa lf
|
Глава 39
|
|
1
|
1
|
|
Т0чію вдаsй дyшу свою2 и3 размышлszй въ зак0нэ вhшнzгw премyдрости всёхъ дрeвнихъ взhщетъ и3 во прbр0чествіихъ поучaтисz бyдетъ:
|
Тільки той, хто присвячує свою душу розмірковуванню про закон Всевишнього, буде шукати мудрости усіх древніх і вправлятися у пророцтвах:
|
|
2
|
2
|
|
пHвэсти мужeй и3мени1тыхъ соблюдeтъ и3 во и3зви6тіz при1тчей совни1детъ,
|
він буде зважати на сказання мужів іменитих і заглиблюватися у тонкі звороти притч;
|
|
3
|
3
|
|
сокровє1ннаz при1тчей и3зhщетъ и3 въ гадaніи при1тчей поживeтъ,
|
буде досліджувати таємний зміст висловлювань і займатися загадками притч.
|
|
4
|
4
|
|
посредЁ вельм0жъ послyжитъ и3 пред8 старёйшину kви1тсz,
|
Він буде проходити служіння серед вельмож і являтися перед правителем;
|
|
5
|
5
|
|
въ земли2 чужди1хъ kзы6къ пр0йдетъ, добр0 бо и3 ѕло2 въ человёцэхъ и3скуси2.
|
буде подорожувати по землі чужих народів, бо випробував добре і зле між людьми.
|
|
6
|
6
|
|
Сeрдце своE вдaстъ ќтреневати ко гDу сотв0ршему є3го2 и3 пред8 вhшнимъ пом0литсz, и3 tвeрзетъ ўстA сво‰ на моли1тву и3 њ грэсёхъ свои1хъ пом0литсz.
|
Серце своє він направить до того, щоб з раннього ранку звертатися до Господа, Який сотворив його, і буде молитися перед Всевишнім; відкриє у молитві вуста свої і буде молитися за гріхи свої.
|
|
7
|
7
|
|
Ѓще гDь вeлій восх0щетъ, дyхомъ рaзума и3сп0лнитсz:
|
Якщо Господу великому вгодно буде, він сповниться духом розуму,
|
|
8
|
8
|
|
т0й њдожди1тъ глаг0лы премyдрости своеS и3 въ моли1твэ и3сповёстсz гDеви,
|
буде виточувати слова мудрости своєї і у молитві прославляти Господа;
|
|
9
|
9
|
|
т0й ўпрaвитъ совётъ є3гw2 и3 худ0жество и3 въ сокровeнныхъ є3гw2 размышлsти бyдетъ,
|
благоуправить свою волю і розум і буде розмірковувати про таємниці Господа;
|
|
10
|
10
|
|
т0й и3звэсти1тъ наказaніе ўчeніz є3гw2 и3 въ зак0нэ завёта гDнz похвaлитсz.
|
він покаже мудрість свого навчання і буде хвалитися законом завіту Господнього.
|
|
11
|
11
|
|
Восхвaлzтъ рaзумъ є3гw2 мн0зи, и3 до вёка не поги1бнетъ:
|
Багато хто буде прославляти знання його, і він не буде забутий повік;
|
|
12
|
12
|
|
не tи1детъ пaмzть є3гw2, и3 и4мz є3гw2 поживeтъ въ р0ды родHвъ:
|
пам’ять про нього не загине, й ім’я його буде жити у роди родів.
|
|
13
|
13
|
|
премyдрость є3гw2 повёдzтъ kзhцы, и3 хвалY є3гw2 и3сповёсть цRковь.
|
Народи будуть прославляти його мудрість, і суспільство буде звіщати хвалу його;
|
|
14
|
14
|
|
Ѓще пребyдетъ, приусв0итъ себЁ, и3 ѓще почjетъ, и4мz њстaвитъ пaче тhсzщъ.
|
доки буде жити, він придбає більшу славу, ніж тисячі; а коли спочиє, збільшить її.
|
|
15
|
15
|
|
Е#щE размhсливъ повёмъ, и3 ћкоже луны2 полнотA нап0лнихсz.
|
Ще подумавши, розповім, бо я повний, як місяць у повноті своїй.
|
|
16
|
16
|
|
Послyшайте менE, препод0бніи сhнове, и3 прозsбните ћкw ши1пки произрастaющыz при пот0цэ сeлнэмъ,
|
Вислухайте мене, благочестиві діти, і ростіть, як троянда, що росте на полі біля потоку;
|
|
17
|
17
|
|
и3 ћкоже лівaнъ дади1те благов0ніе,
|
виточуйте пахощі, як ливан;
|
|
18
|
18
|
|
и3 процвэти1те цвётъ ћкw крjнъ, преподади1те воню2 и3 восп0йте пёснь.
|
цвітіть, як лілея, поширюйте пахощі і співайте пісню;
|
|
19
|
19
|
|
Благослови1те гDа во всёхъ дёлэхъ є3гw2, дади1те и4мени є3гw2 вели1чіе и3 и3сповёдайтесz во хвалeніи є3гw2,
|
благословляйте Господа в усіх ділах; величайте ім’я Його і прославляйте Його хвалою Його,
|
|
20
|
20
|
|
въ пёснехъ ўстeнъ и3 въ гyслехъ, и3 си1це рцhте во и3сповёданіи:
|
піснями вуст і гуслями і, прославляючи, говоріть так:
|
|
21
|
21
|
|
дэлA гDнz вс‰ ћкw дwбрA ѕэлw2, и3 всsко повелёніе во врeмz своE бyдетъ.
|
усі діла Господа дуже доброчинні, і всяке повеління Його у свій час сповниться;
|
|
22
|
22
|
|
И# нёсть рещи2: что2 сіE; на что2 сіE; вс‰ бо сі‰ во врeмz своE взы6скана бyдутъ.
|
і не можна сказати: «що це? для чого це?», бо усе у свій час відкриється.
|
|
23
|
23
|
|
Сл0вомъ є3гw2 стA водA ћкw ст0гъ, и3 гlг0ломъ ќстъ є3гw2 пріsтєлища вwднaz.
|
За словом Його стала вода, як стіг, і за словами вуст Його з’явилися вмістилища вод.
|
|
24
|
24
|
|
Повелёніемъ є3гw2 всsкое благоволeніе, и3 нёсть, и4же ўмaлитъ спcніе є3гw2.
|
У повеліннях Його — усе Його благовоління, і ніхто не може применшити спасительність їх.
|
|
25
|
25
|
|
ДэлA всsкіz пл0ти пред8 ни1мъ, и3 нёсть ўкрhтисz t nчeсъ є3гw2:
|
Перед Ним діла всякої плоті, і неможливо сховатися від очей Його.
|
|
26
|
26
|
|
t вёка на вёкъ призрЁ, и3 ничт0же є4сть ди1вно пред8 ни1мъ.
|
Він передбачає з віку у вік, і нічого немає дивного перед Ним.
|
|
27
|
27
|
|
Нёсть рещи2: что2 сіE; на что2 сіE; вс‰ бо на потрeбу и4хъ создан† бhша.
|
Не можна сказати: «що це? для чого це?», бо усе створено для свого вжитку.
|
|
28
|
28
|
|
Блгcвeніе є3гw2 ћкw рэкA покры2 и3 ћкw пот0къ сyшу напои2:
|
Благословення Його покриває, як ріка, і, як потоп, напуває сушу.
|
|
29
|
29
|
|
си1це гнёвъ є3гw2 kзhцы наслёдzтъ, ћкw преврати2 в0ду въ слaность.
|
Але і гніву Його зазнають народи, як колись Він перетворив води на солончаки.
|
|
30
|
30
|
|
ПутіE є3гw2 преподHбнымъ прaви, тaкw беззак0нникwмъ претык†ніz.
|
Путі Його для святих прямі, а для беззаконних вони — спотикання.
|
|
31
|
31
|
|
Благ†z благи6мъ создан† бhша и3з8 начaла, тaкожде грBшнымъ ѕл†z.
|
Від початку для добрих створене добре, як для грішників — зле.
|
|
32
|
32
|
|
Начaло всsкіz потрeбы въ житіE человёку, водA и3 џгнь, и3 желёзо и3 с0ль, и3 семідaлъ пшени1цы и3 млеко2 и3 мeдъ, кр0вь гр0здова и3 мaсло и3 ри1за:
|
Головні з усіх потреб для життя людини — вода, вогонь, залізо, сіль, пшеничне борошно, мед, молоко, виноградний сік, олія й одяг:
|
|
33
|
33
|
|
вс‰ сі‰ благочести6вымъ во благ†z, си1це и3 грёшникwмъ превратsтсz во ѕл†z.
|
усе це благочестивим служить на користь, а грішникам може обернутися на шкоду.
|
|
34
|
34
|
|
Сyть дyси, и5же с0здани бhша на мeсть и3 ћростію своeю ўтверди1ша р†ны и5мъ:
|
Є вітри, які створені для помсти й у люті своїй посилюють удари свої,
|
|
35
|
35
|
|
во врeмz скончaніz и3злію1тъ крёпость и3 ћрость сотв0ршагw и5хъ совершaтъ.
|
під час устремління свого виливають силу і задовольняють лють Творця їх.
|
|
36
|
36
|
|
Џгнь и3 грaдъ, и3 глaдъ и3 смeрть, вс‰ сі‰ создан† бhша на мeсть:
|
Вогонь і град, голод і смерть — усе це створено для помсти;
|
|
37
|
37
|
|
зyбы ѕвэрeй и3 скwрпjи, и3 є3х‡дны и3 мeчь tмщazй въ поги1бель нечести1выхъ,
|
зуби звірів, і скорпіони, і змії, і меч, який мститься нечестивим загибеллю, —
|
|
38
|
38
|
|
въ зaповэдехъ є3гw2 возвеселsтсz, и3 на земли2 на потрeбу ўгот0вzтсz, и3 во бременaхъ свои1хъ не и4мутъ прейти2 сл0ва.
|
зрадіють повелінню Його і готові будуть на землі, коли будуть потрібні, й у свій час не переступлять слова Його.
|
|
39
|
39
|
|
Сегw2 рaди и3спeрва ўтверди1хсz и3 размhслихъ и3 въ писaніи њстaвихъ:
|
Тому я від самого початку вирішив, обміркував і залишив у писанні,
|
|
40
|
40
|
|
вс‰ дэлA гDнz бл†га, и3 всю2 потрeбу во врeмz своE подaстъ:
|
що усі діла Господа прекрасні, і Він дарує усе потрібне у свій час;
|
|
41
|
41
|
|
и3 нёсть рещи2: сіE сегw2 ѕлёе: вс‰ бо во врeмz на ўгождeніе бyдутъ.
|
і не можна сказати: «це гірше за те», бо усе у свій час визнане буде добрим.
|
|
42
|
42
|
|
И# нн7э всёмъ сeрдцемъ и3 ўсты6 восп0йте и3 благослови1те и4мz гDне.
|
Отже, усім серцем і вустами оспівуйте і благословляйте ім’я Господа.
|
