1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Главa к7г
|
Глава 23
|
|
1
|
1
|
| ГDи џ§е и3 вLко животA моегw2, не њстaви менE въ совётэ и4хъ и3 не дaждь ми2 впaсти въ нS. | Господи, Отче і Владико життя мого! Не залиш мене на волю їх і не допусти мене впасти через них. |
|
2
|
2
|
| Кто2 возложи1тъ на помышлeніе моE р†ны и3 на сeрдце моE наказaніе премyдрости, да њ неразyміихъ мои1хъ не пощадsтъ, и3 да не прeйдутъ грэси2 и4хъ; | Хто приставить бич до помислів моїх і до серця мого наставника у мудрості, щоб вони не щадили провин моїх і не потурали оманам їх; |
|
3
|
3
|
| Ћкw да не ўмн0жатсz невBдэніz мо‰ и3 грэси2 мои2 премн0зи да не бyдутъ, и3 падyсz пред8 супост†ты, и3 порaдуетмисz врaгъ м0й. | щоб не примножувалися провини мої і не збільшувалися хиби мої; щоб не впасти мені перед супротивниками, і щоб не порадів наді мною ворог мій? |
|
4
|
4
|
| ГDи џ§е и3 б9е животA моегw2, не дaждь возношeніz nчи1ма мои1ма и3 вожделёніе tврати2 t менє2. | Господи, Отче і Боже життя мого! Не дай мені возношення очей, і хтивість відверни від мене. |
|
5
|
5
|
| Чрeва п0хоть и3 блудодэ‰ніz да не њб8и1мутъ мS, и3 безстyднэй души2 не предaждь менE. | Побажання утроби і похіть нехай не оволодіють мною, і не віддай мене безсоромній душі. |
|
6
|
6
|
| Послyшайте, ч†да, наказaніz ќстъ: хранsй бо не ћтъ бyдетъ ўстнaма свои1ма. | Вислухайте, діти, наставлення для вуст: той, хто дотримується його, не буде уловлений своїми вустами. |
|
7
|
7
|
| Ўстнaма свои1ма ћтъ бyдетъ грёшникъ, и3 клеветни1къ и3 г0рдый поп0лзнетсz въ ни1хъ. | Уловлений буде ними грішник, і зломовний і гордовитий спіткнуться через них. |
|
8
|
8
|
| Заклинaнію не њбучaй ќстъ свои1хъ | Не привчай вуст твоїх до клятви |
|
9
|
9
|
| и3 клsтисz и4менемъ с™hмъ не навыкaй. | і не перетворюй на звичку вживати в клятві ім’я Святого. |
|
10
|
10
|
| Ћкоже бо рaбъ и3стzзyемь чaстw t р†нъ не ўмaлитсz, тaкожде и3 кленhйсz и4менемъ с™hмъ всегдA t грэхA не њчи1ститсz. | Бо, як раб, який постійно піддається покаранню, не урятовується від ран, так і той, хто клянеться безперестанно ім’ям Святого, не очиститься від гріха. |
|
11
|
11
|
| Мyжъ кленhйсz мн0гw и3сп0лнитсz беззак0ніz, и3 не tстyпитъ t д0му є3гw2 ћзва: | Людина, яка часто клянеться, сповниться беззаконням, і не відступить від дому її бич. |
|
12
|
12
|
| ѓще согрэши1тъ, грёхъ є3гw2 на нeмъ, и3 ѓще прeзритъ, сугyбw согрэши1тъ: | Якщо вона згрішить, гріх її на ній; і якщо вона недбайлива, то подвійно згрішить; |
|
13
|
13
|
| и3 ѓще вотщE клsсz, не њправди1тсz, и3сп0лнитсz бо д0мъ є3гw2 нападeніz. | і якщо вона клялася марно, то не виправдається, і дім її наповниться нещастями. |
|
14
|
14
|
| Е$сть бесёда њблечeна смeртію: да не њбрsщетсz во наслёдіи їaкwвли: | Є слова, наділені смертю: нехай не знайдуться вони у спадщині Якова! |
|
15
|
15
|
| t благочести1выхъ бо вс‰ сі‰ tстyпzтъ, и3 во грэхи2 не впадyтсz. | Бо від благочестивих усе це буде віддалене, і вони не заплутаються у гріхах. |
|
16
|
16
|
| Въ ненаказaніи неключи1мэмъ не њбучaй ќстъ свои1хъ: є4сть бо въ нeмъ сл0во грэхA. | Не привчай твоїх уст до грубої нечемности, бо при ній бувають гріховні слова. |
|
17
|
17
|
| Помzни2 nтцA твоего2 и3 мaтерь твою2, посредЁ бо вельм0жъ сэди1ши: | Пам’ятай про батька і про матір твою, коли сидиш серед вельмож, |
|
18
|
18
|
| да не кaкw забвeнъ бyдеши пред8 ни1ми, и3 њбhчаемъ свои1мъ њбуsеши и3 пох0щеши, дабы2 ты2 не роди1лсz, и3 дeнь рождeніz твоегw2 прокленeши. | щоб тобі не забутися перед ними і за звичкою не зробити дурниці, і не побажати, що краще б ти не народився, і не проклясти дня народження твого. |
|
19
|
19
|
| Человёкъ њбучazсz словесє1мъ поношeніz во всёхъ днeхъ свои1хъ не научи1тсz. | Людина, яка звикає до лихослів’я, в усі дні свої не навчиться. |
|
20
|
20
|
| ДвA ви6да ўмножaютъ грэхи2 и3 трeтій нав0дитъ гнёвъ: | Дві якості примножують гріхи, а третя накликає гнів: |
|
21
|
21
|
| душA теплA, ћкw џгнь горsщь, не ўгaснетъ, д0ндеже поглощенA бyдетъ: | душа гаряча, як палаючий вогонь, не згасне, поки не виснажиться; |
|
22
|
22
|
| человёкъ блудни1къ въ тёлэ пл0ти своеS не престaнетъ, д0ндеже возжжeтъ џгнь. | людина, що розпусничає у тілі плоті своєї, не припинить, поки не прогорить вогонь. |
|
23
|
23
|
| Человёку блyдну всsкъ хлёбъ слaдокъ, не престaнетъ, д0ндеже ќмретъ. | Блудникові солодкий усякий хліб: він не перестане, доки не помре. |
|
24
|
24
|
| Человёкъ преступazй л0же своE, глаг0лz въ души2 своeй: кто2 мS ви1дитъ; | Чоловік, який грішить проти свого ложа, говорить у душі своїй: «хто бачить мене? |
|
25
|
25
|
| тмA w4крестъ менє2, и3 стёны закрывaютъ мS, и3 никт0же мS ви1дитъ, когw2 ўбою1сz; грэхHвъ мои1хъ не воспомsнетъ вhшній. | Навколо мене пітьма, і стіни закривають мене, і ніхто не бачить мене: чого мені боятися? Всевишній не пом’яне гріхів моїх». |
|
26
|
26
|
| И# џчи человёчестіи стрaхъ є3гw2: | Страх його — тільки очі людські, |
|
27
|
27
|
| и3 не разумЁ, ћкw џчи гDни тмaми тeмъ крaтъ свэтлёйшіи с0лнца сyть, | і не знає він того, що очі Господа у десять тисяч крат світліші за сонце |
|
28
|
28
|
| прозирaющіи вс‰ пути6 человёчєскіz и3 разсматрsющіи въ тaйныхъ мёстэхъ: | і дивляться на всі путі людські, і проходять у місця таємні. |
|
29
|
29
|
| прeжде нeже создан† бhша, вс‰ ўвBдэна є3мY, тaкожде и3 по скончaніи. | Йому відомо було все до того, ніж коли створене було, так само як і після звершення. |
|
30
|
30
|
| Сeй на путeхъ грaда tмщeнъ бyдетъ, и3 и3дёже не надёzшесz, ћтъ бyдетъ. | Така людина буде покарана на вулицях міста і буде застигнута там, де не думала. |
|
31
|
31
|
| Тaкожде и3 женA њстaвльшаz мyжа своего2 и3 пріeмлющаz наслёдника t и3н0гw: | Так і дружина, яка залишила чоловіка і народила спадкоємця від чужого: |
|
32
|
32
|
| пeрвое бо t зак0на вhшнzгw tступи2, и3 втор0е мyжу своемY согрэши2, и3 трeтіе блуд0мъ прелюбодёйствова, t чуждaгw мyжа ч†да сотвори2: | бо, по-перше, вона не скорилася закону Всевишнього, по-друге, згрішила проти свого чоловіка і, по-третє, у блуді перелюбствувала і народила дітей від чужого чоловіка. |
|
33
|
33
|
| сіS пред8 соб0ръ и3зведeна бyдетъ, и3 на чaдэхъ є3S посэщeніе бyдетъ: | Вона буде виведена перед зібранням, і щодо дітей її буде дослідження. |
|
34
|
34
|
| не ўкоренsтсz ч†да є3S въ к0рень, и3 вBтви є3S не сотворsтъ плодA: | Діти її не вкоріняться, і гілки її не дадуть плоду. |
|
35
|
35
|
| и3 њстaвитъ на клsтву пaмzть свою2, и3 поношeніе є3S не потреби1тсz. | Вона залишить пам’ять про себе на прокляття, і ганьба її не згладиться. |
|
36
|
36
|
| И# ўразумёютъ њстaвльшіисz, ћкw ничт0же лyчше стрaха гDнz, и3 ничт0же сладчaе, т0кмw внимaти зaповэдемъ гDнимъ. | Ті, хто залишився, пізнають, що немає нічого кращого за страх Господній, і немає нічого солодшого, як виконувати заповіді Господні. |
|
37
|
37
|
| Слaва вeліz є4же послёдовати бGу, долготa же днjй є4же пріsту тебЁ бhти t негw2. | Велика слава — йти за Господом, а бути тобі прийнятим Ним — довголіття. |
