1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Главa к7г
|
Глава 23
|
|
1
|
1
|
|
ГDи џ§е и3 вLко животA моегw2, не њстaви менE въ совётэ и4хъ и3 не дaждь ми2 впaсти въ нS.
|
Господи, Отче і Владико життя мого! Не залиш мене на волю їх і не допусти мене впасти через них.
|
|
2
|
2
|
|
Кто2 возложи1тъ на помышлeніе моE р†ны и3 на сeрдце моE наказaніе премyдрости, да њ неразyміихъ мои1хъ не пощадsтъ, и3 да не прeйдутъ грэси2 и4хъ;
|
Хто приставить бич до помислів моїх і до серця мого наставника у мудрості, щоб вони не щадили провин моїх і не потурали оманам їх;
|
|
3
|
3
|
|
Ћкw да не ўмн0жатсz невBдэніz мо‰ и3 грэси2 мои2 премн0зи да не бyдутъ, и3 падyсz пред8 супост†ты, и3 порaдуетмисz врaгъ м0й.
|
щоб не примножувалися провини мої і не збільшувалися хиби мої; щоб не впасти мені перед супротивниками, і щоб не порадів наді мною ворог мій?
|
|
4
|
4
|
|
ГDи џ§е и3 б9е животA моегw2, не дaждь возношeніz nчи1ма мои1ма и3 вожделёніе tврати2 t менє2.
|
Господи, Отче і Боже життя мого! Не дай мені возношення очей, і хтивість відверни від мене.
|
|
5
|
5
|
|
Чрeва п0хоть и3 блудодэ‰ніz да не њб8и1мутъ мS, и3 безстyднэй души2 не предaждь менE.
|
Побажання утроби і похіть нехай не оволодіють мною, і не віддай мене безсоромній душі.
|
|
6
|
6
|
|
Послyшайте, ч†да, наказaніz ќстъ: хранsй бо не ћтъ бyдетъ ўстнaма свои1ма.
|
Вислухайте, діти, наставлення для вуст: той, хто дотримується його, не буде уловлений своїми вустами.
|
|
7
|
7
|
|
Ўстнaма свои1ма ћтъ бyдетъ грёшникъ, и3 клеветни1къ и3 г0рдый поп0лзнетсz въ ни1хъ.
|
Уловлений буде ними грішник, і зломовний і гордовитий спіткнуться через них.
|
|
8
|
8
|
|
Заклинaнію не њбучaй ќстъ свои1хъ
|
Не привчай вуст твоїх до клятви
|
|
9
|
9
|
|
и3 клsтисz и4менемъ с™hмъ не навыкaй.
|
і не перетворюй на звичку вживати в клятві ім’я Святого.
|
|
10
|
10
|
|
Ћкоже бо рaбъ и3стzзyемь чaстw t р†нъ не ўмaлитсz, тaкожде и3 кленhйсz и4менемъ с™hмъ всегдA t грэхA не њчи1ститсz.
|
Бо, як раб, який постійно піддається покаранню, не урятовується від ран, так і той, хто клянеться безперестанно ім’ям Святого, не очиститься від гріха.
|
|
11
|
11
|
|
Мyжъ кленhйсz мн0гw и3сп0лнитсz беззак0ніz, и3 не tстyпитъ t д0му є3гw2 ћзва:
|
Людина, яка часто клянеться, сповниться беззаконням, і не відступить від дому її бич.
|
|
12
|
12
|
|
ѓще согрэши1тъ, грёхъ є3гw2 на нeмъ, и3 ѓще прeзритъ, сугyбw согрэши1тъ:
|
Якщо вона згрішить, гріх її на ній; і якщо вона недбайлива, то подвійно згрішить;
|
|
13
|
13
|
|
и3 ѓще вотщE клsсz, не њправди1тсz, и3сп0лнитсz бо д0мъ є3гw2 нападeніz.
|
і якщо вона клялася марно, то не виправдається, і дім її наповниться нещастями.
|
|
14
|
14
|
|
Е$сть бесёда њблечeна смeртію: да не њбрsщетсz во наслёдіи їaкwвли:
|
Є слова, наділені смертю: нехай не знайдуться вони у спадщині Якова!
|
|
15
|
15
|
|
t благочести1выхъ бо вс‰ сі‰ tстyпzтъ, и3 во грэхи2 не впадyтсz.
|
Бо від благочестивих усе це буде віддалене, і вони не заплутаються у гріхах.
|
|
16
|
16
|
|
Въ ненаказaніи неключи1мэмъ не њбучaй ќстъ свои1хъ: є4сть бо въ нeмъ сл0во грэхA.
|
Не привчай твоїх уст до грубої нечемности, бо при ній бувають гріховні слова.
|
|
17
|
17
|
|
Помzни2 nтцA твоего2 и3 мaтерь твою2, посредЁ бо вельм0жъ сэди1ши:
|
Пам’ятай про батька і про матір твою, коли сидиш серед вельмож,
|
|
18
|
18
|
|
да не кaкw забвeнъ бyдеши пред8 ни1ми, и3 њбhчаемъ свои1мъ њбуsеши и3 пох0щеши, дабы2 ты2 не роди1лсz, и3 дeнь рождeніz твоегw2 прокленeши.
|
щоб тобі не забутися перед ними і за звичкою не зробити дурниці, і не побажати, що краще б ти не народився, і не проклясти дня народження твого.
|
|
19
|
19
|
|
Человёкъ њбучazсz словесє1мъ поношeніz во всёхъ днeхъ свои1хъ не научи1тсz.
|
Людина, яка звикає до лихослів’я, в усі дні свої не навчиться.
|
|
20
|
20
|
|
ДвA ви6да ўмножaютъ грэхи2 и3 трeтій нав0дитъ гнёвъ:
|
Дві якості примножують гріхи, а третя накликає гнів:
|
|
21
|
21
|
|
душA теплA, ћкw џгнь горsщь, не ўгaснетъ, д0ндеже поглощенA бyдетъ:
|
душа гаряча, як палаючий вогонь, не згасне, поки не виснажиться;
|
|
22
|
22
|
|
человёкъ блудни1къ въ тёлэ пл0ти своеS не престaнетъ, д0ндеже возжжeтъ џгнь.
|
людина, що розпусничає у тілі плоті своєї, не припинить, поки не прогорить вогонь.
|
|
23
|
23
|
|
Человёку блyдну всsкъ хлёбъ слaдокъ, не престaнетъ, д0ндеже ќмретъ.
|
Блудникові солодкий усякий хліб: він не перестане, доки не помре.
|
|
24
|
24
|
|
Человёкъ преступazй л0же своE, глаг0лz въ души2 своeй: кто2 мS ви1дитъ;
|
Чоловік, який грішить проти свого ложа, говорить у душі своїй: «хто бачить мене?
|
|
25
|
25
|
|
тмA w4крестъ менє2, и3 стёны закрывaютъ мS, и3 никт0же мS ви1дитъ, когw2 ўбою1сz; грэхHвъ мои1хъ не воспомsнетъ вhшній.
|
Навколо мене пітьма, і стіни закривають мене, і ніхто не бачить мене: чого мені боятися? Всевишній не пом’яне гріхів моїх».
|
|
26
|
26
|
|
И# џчи человёчестіи стрaхъ є3гw2:
|
Страх його — тільки очі людські,
|
|
27
|
27
|
|
и3 не разумЁ, ћкw џчи гDни тмaми тeмъ крaтъ свэтлёйшіи с0лнца сyть,
|
і не знає він того, що очі Господа у десять тисяч крат світліші за сонце
|
|
28
|
28
|
|
прозирaющіи вс‰ пути6 человёчєскіz и3 разсматрsющіи въ тaйныхъ мёстэхъ:
|
і дивляться на всі путі людські, і проходять у місця таємні.
|
|
29
|
29
|
|
прeжде нeже создан† бhша, вс‰ ўвBдэна є3мY, тaкожде и3 по скончaніи.
|
Йому відомо було все до того, ніж коли створене було, так само як і після звершення.
|
|
30
|
30
|
|
Сeй на путeхъ грaда tмщeнъ бyдетъ, и3 и3дёже не надёzшесz, ћтъ бyдетъ.
|
Така людина буде покарана на вулицях міста і буде застигнута там, де не думала.
|
|
31
|
31
|
|
Тaкожде и3 женA њстaвльшаz мyжа своего2 и3 пріeмлющаz наслёдника t и3н0гw:
|
Так і дружина, яка залишила чоловіка і народила спадкоємця від чужого:
|
|
32
|
32
|
|
пeрвое бо t зак0на вhшнzгw tступи2, и3 втор0е мyжу своемY согрэши2, и3 трeтіе блуд0мъ прелюбодёйствова, t чуждaгw мyжа ч†да сотвори2:
|
бо, по-перше, вона не скорилася закону Всевишнього, по-друге, згрішила проти свого чоловіка і, по-третє, у блуді перелюбствувала і народила дітей від чужого чоловіка.
|
|
33
|
33
|
|
сіS пред8 соб0ръ и3зведeна бyдетъ, и3 на чaдэхъ є3S посэщeніе бyдетъ:
|
Вона буде виведена перед зібранням, і щодо дітей її буде дослідження.
|
|
34
|
34
|
|
не ўкоренsтсz ч†да є3S въ к0рень, и3 вBтви є3S не сотворsтъ плодA:
|
Діти її не вкоріняться, і гілки її не дадуть плоду.
|
|
35
|
35
|
|
и3 њстaвитъ на клsтву пaмzть свою2, и3 поношeніе є3S не потреби1тсz.
|
Вона залишить пам’ять про себе на прокляття, і ганьба її не згладиться.
|
|
36
|
36
|
|
И# ўразумёютъ њстaвльшіисz, ћкw ничт0же лyчше стрaха гDнz, и3 ничт0же сладчaе, т0кмw внимaти зaповэдемъ гDнимъ.
|
Ті, хто залишився, пізнають, що немає нічого кращого за страх Господній, і немає нічого солодшого, як виконувати заповіді Господні.
|
|
37
|
37
|
|
Слaва вeліz є4же послёдовати бGу, долготa же днjй є4же пріsту тебЁ бhти t негw2.
|
Велика слава — йти за Господом, а бути тобі прийнятим Ним — довголіття.
|
