1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Главa к7f
|
Глава 29
|
|
1
|
1
|
| Творsй ми1лость взаи1мъ дaстъ и4скреннему, и3 ўкрэплszй рyку свою2 соблюдaетъ зaпwвэди. | Хто чинить милість, той дає у борг ближньому, і хто підтримує його своєю рукою, той дотримується заповіді. |
|
2
|
2
|
| Дaждь взаи1мъ и4скреннему во врeмz трeбованіz є3гw2 и3 пaки воздaждь и4скреннему во врeмz: | Давай у борг ближньому під час нестатку його і сам своєчасно повертай ближньому. |
|
3
|
3
|
| ўтверди2 сл0во и3 ўвёрисz съ ни1мъ, и3 во всsко врeмz њбрsщеши потрeбу твою2. | Твердо тримай слово і будь вірний йому — і ти повсякчас знайдеш потрібне для тебе. |
|
4
|
4
|
| Мн0зи ћкw њбрётеніе возмнёша заимовaніе и3 задaша трyдъ пом0щникwмъ и4хъ: | Багато хто вважав позичку знахідкою і засмутив тих, які допомогли йому. |
|
5
|
5
|
| д0ндеже в0зметъ, њблобызaетъ рyцэ є3гw2 и3 на и3мёніе и4скреннzгw смири1тъ глaсъ: | Доки не одержить, він буде цілувати руку його і через гроші ближнього смирить голос; |
|
6
|
6
|
| и3 во врeмz воздаsніz провлечeтъ врeмz, и3 воздaстъ словесA ўнhніz, и3 врeмz њбвини1тъ. | а у термін віддачі він буде тягнути час і буде відповідати сумно і скаржитися на час. |
|
7
|
7
|
| Ѓще же возм0жетъ воздaти, є3двA полови1ну принесeтъ и3 вмэни1тъ є5 ћкw њбрётеніе: | Якщо він буде у змозі, то ледь половину принесе — і це поставить йому за знахідку; |
|
8
|
8
|
| ѓще же ни2, лиши2 є3го2 и3мёній свои1хъ и3 стzжA є3го2 врагA тyне: | а якщо буде не у змозі, то позикодавець позбувся своїх грошей і без причини набув собі ворога у ньому: |
|
9
|
9
|
| кл‰твы и3 ўкори6зны воздaстъ є3мY и3 вмёстw слaвы воздaстъ є3мY безчeстіе. | він віддасть йому прокляттями і лихослів’ям і замість поваги віддасть нечестям. |
|
10
|
10
|
| Мн0зи ќбw за лукaвство tверг0шасz, и3 лиши1тисz тyне ўбоsшасz. | Багато хто через таке лукавство ухиляється від позики, побоюючись дарма потерпіти втрату. |
|
11
|
11
|
| Nбaче смирeнному долготерпи2 и3 ми1лостынею не продолжи2 є3гw2: | Але до бідного ти будь поблажливий і з милостинею йому не барися; |
|
12
|
12
|
| зaповэди рaди заступи2 ни1щаго, и3 по нищетЁ є3гw2 не tврати2 є3гw2 тщA. | заради заповіді допоможи бідному й у нестатку його не відпускай його ні з чим. |
|
13
|
13
|
| Погуби2 сребро2 брaта рaди и3 дрyга, и3 да не њржaвэетъ под8 кaменемъ во пaгубу. | Витрачай срібло для брата і друга і не давай йому заіржавіти під каменем на погибель; |
|
14
|
14
|
| Положи2 сокр0вище своE по зaповэдемъ вhшнzгw, и3 ўп0льзуетъ тS пaче нeжели злaто. | використовуй скарб твій за заповідями Всевишнього, і він принесе тобі більше користи, ніж золото; |
|
15
|
15
|
| Затвори2 ми1лостыню во клётехъ твои1хъ, и3 тA и4зметъ тS t всsкагw њѕлоблeніz: | замкни у коморах твоїх милостиню, і вона позбавить тебе усякого нещастя: |
|
16
|
16
|
| пaче щитA твeрда и3 пaче копіS тsжка, проти1ву врагY поб0ретъ по тебЁ. | краще за міцний щит і твердий спис вона захистить тебе проти ворога. |
|
17
|
17
|
| Мyжъ блaгъ спорyчникъ бyдетъ и4скреннему, и3 погуби1вый стhдъ њстaвитъ є3го2. | Добра людина поручиться за ближнього, а хто втратив сором, той залишить його. |
|
18
|
18
|
| Благод†ти спорyчника не забyди: дадe бо дyшу свою2 за тS. | Не забувай благодіянь поручителя; бо він дав душу свою за тебе. |
|
19
|
19
|
| Д0брое поручeніе tвращaетъ грёшникъ, неблагодaрный же мhслію њстaвитъ и3збaвльшаго и5. | Грішник зруйнує майно поручителя, і невдячний у душі залишить свого спасителя. |
|
20
|
20
|
| Поручeніе мн0гихъ погуби2 благоуправлsющихъ и3 поколебA и5хъ ћкw волнA морскaz: | Поручництво призвело до розорення багатьох людей з достатком і похитнуло їх, як хвиля морська; |
|
21
|
21
|
| мyжы си6льны пресели2, и3 заблуди1ша во kзhцэхъ чужди1хъ. | мужів могутніх вигнало з домів, і вони блукали між чужими народами. |
|
22
|
22
|
| Грёшникъ въ поручeніе впaдаетъ, и3 гонsй дэлA чужд†z впадeтъ въ суды2. | Грішник, який приймає на себе поручництво і шукає користи, впаде у тяжбу. |
|
23
|
23
|
| Заступи2 и4скреннzго по си1лэ твоeй, и3 внимaй себЁ, да не впадeши. | Допомагай ближньому за силою твоєю і бережися, щоб тобі не впасти у те саме. |
|
24
|
24
|
| Начaло житіS человёча водA и3 хлёбъ, и3 ри1за и3 д0мъ покрывazй стyдъ. | Головна потреба для життя — вода і хліб, і одяг і дім, що прикриває наготу. |
|
25
|
25
|
| Лyчше житіE ни1щагw под8 кр0вомъ бервeннымъ, нeжели бр†шна дwбрA въ чужди1хъ. | Краще життя бідного під дощатою покрівлею, ніж розкішні бенкети у чужих домах. |
|
26
|
26
|
| Њ мaлэ и3 њ вели1цэ дов0ленъ бyди. | Будь задоволений малим, як і многим. |
|
27
|
27
|
| Жив0тъ ѕ0лъ и3з8 д0му въ д0мъ, и3 ѓможе пресели1шисz, не tвeрзеши ќстъ свои1хъ: | Лихе життя — блукати з дому у дім, і де оселишся, не посмієш і рота відкрити; |
|
28
|
28
|
| ўгости1ши и3 напои1ши неблагодaрныхъ, и3 къ си6мъ ѕло2 ўслhшиши: | будеш подавати їжу і питво без подяки, та й зверх того ще почуєш гірке: |
|
29
|
29
|
| приступи2, пришeлче, ўкраси2 трапeзу, и3 ѓще что2 въ руцЁ твоeй, ўхлёби мS: | «піди сюди, прибулець, приготуй стіл і, якщо є що у тебе, нагодуй мене»; |
|
30
|
30
|
| и3зhди, пришeлче, t лицA слaвы, пріи1де бо мнЁ въ гHсти брaтъ, и3 потрeба д0му. | «відійди, прибулець, заради почесної особи: брат прийшов до мене у гості, дім потрібен». |
|
31
|
31
|
| Тzжк† сі‰ человёку и3мyщу рaзумъ, запрещeніе хрaмины и3 поношeніе заимодaвца. | Важкий для людини з почуттям докір за притулок у домі й осудження за послугу. |
