1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Главa к7f
|
Глава 29
|
|
1
|
1
|
|
Творsй ми1лость взаи1мъ дaстъ и4скреннему, и3 ўкрэплszй рyку свою2 соблюдaетъ зaпwвэди.
|
Хто чинить милість, той дає у борг ближньому, і хто підтримує його своєю рукою, той дотримується заповіді.
|
|
2
|
2
|
|
Дaждь взаи1мъ и4скреннему во врeмz трeбованіz є3гw2 и3 пaки воздaждь и4скреннему во врeмz:
|
Давай у борг ближньому під час нестатку його і сам своєчасно повертай ближньому.
|
|
3
|
3
|
|
ўтверди2 сл0во и3 ўвёрисz съ ни1мъ, и3 во всsко врeмz њбрsщеши потрeбу твою2.
|
Твердо тримай слово і будь вірний йому — і ти повсякчас знайдеш потрібне для тебе.
|
|
4
|
4
|
|
Мн0зи ћкw њбрётеніе возмнёша заимовaніе и3 задaша трyдъ пом0щникwмъ и4хъ:
|
Багато хто вважав позичку знахідкою і засмутив тих, які допомогли йому.
|
|
5
|
5
|
|
д0ндеже в0зметъ, њблобызaетъ рyцэ є3гw2 и3 на и3мёніе и4скреннzгw смири1тъ глaсъ:
|
Доки не одержить, він буде цілувати руку його і через гроші ближнього смирить голос;
|
|
6
|
6
|
|
и3 во врeмz воздаsніz провлечeтъ врeмz, и3 воздaстъ словесA ўнhніz, и3 врeмz њбвини1тъ.
|
а у термін віддачі він буде тягнути час і буде відповідати сумно і скаржитися на час.
|
|
7
|
7
|
|
Ѓще же возм0жетъ воздaти, є3двA полови1ну принесeтъ и3 вмэни1тъ є5 ћкw њбрётеніе:
|
Якщо він буде у змозі, то ледь половину принесе — і це поставить йому за знахідку;
|
|
8
|
8
|
|
ѓще же ни2, лиши2 є3го2 и3мёній свои1хъ и3 стzжA є3го2 врагA тyне:
|
а якщо буде не у змозі, то позикодавець позбувся своїх грошей і без причини набув собі ворога у ньому:
|
|
9
|
9
|
|
кл‰твы и3 ўкори6зны воздaстъ є3мY и3 вмёстw слaвы воздaстъ є3мY безчeстіе.
|
він віддасть йому прокляттями і лихослів’ям і замість поваги віддасть нечестям.
|
|
10
|
10
|
|
Мн0зи ќбw за лукaвство tверг0шасz, и3 лиши1тисz тyне ўбоsшасz.
|
Багато хто через таке лукавство ухиляється від позики, побоюючись дарма потерпіти втрату.
|
|
11
|
11
|
|
Nбaче смирeнному долготерпи2 и3 ми1лостынею не продолжи2 є3гw2:
|
Але до бідного ти будь поблажливий і з милостинею йому не барися;
|
|
12
|
12
|
|
зaповэди рaди заступи2 ни1щаго, и3 по нищетЁ є3гw2 не tврати2 є3гw2 тщA.
|
заради заповіді допоможи бідному й у нестатку його не відпускай його ні з чим.
|
|
13
|
13
|
|
Погуби2 сребро2 брaта рaди и3 дрyга, и3 да не њржaвэетъ под8 кaменемъ во пaгубу.
|
Витрачай срібло для брата і друга і не давай йому заіржавіти під каменем на погибель;
|
|
14
|
14
|
|
Положи2 сокр0вище своE по зaповэдемъ вhшнzгw, и3 ўп0льзуетъ тS пaче нeжели злaто.
|
використовуй скарб твій за заповідями Всевишнього, і він принесе тобі більше користи, ніж золото;
|
|
15
|
15
|
|
Затвори2 ми1лостыню во клётехъ твои1хъ, и3 тA и4зметъ тS t всsкагw њѕлоблeніz:
|
замкни у коморах твоїх милостиню, і вона позбавить тебе усякого нещастя:
|
|
16
|
16
|
|
пaче щитA твeрда и3 пaче копіS тsжка, проти1ву врагY поб0ретъ по тебЁ.
|
краще за міцний щит і твердий спис вона захистить тебе проти ворога.
|
|
17
|
17
|
|
Мyжъ блaгъ спорyчникъ бyдетъ и4скреннему, и3 погуби1вый стhдъ њстaвитъ є3го2.
|
Добра людина поручиться за ближнього, а хто втратив сором, той залишить його.
|
|
18
|
18
|
|
Благод†ти спорyчника не забyди: дадe бо дyшу свою2 за тS.
|
Не забувай благодіянь поручителя; бо він дав душу свою за тебе.
|
|
19
|
19
|
|
Д0брое поручeніе tвращaетъ грёшникъ, неблагодaрный же мhслію њстaвитъ и3збaвльшаго и5.
|
Грішник зруйнує майно поручителя, і невдячний у душі залишить свого спасителя.
|
|
20
|
20
|
|
Поручeніе мн0гихъ погуби2 благоуправлsющихъ и3 поколебA и5хъ ћкw волнA морскaz:
|
Поручництво призвело до розорення багатьох людей з достатком і похитнуло їх, як хвиля морська;
|
|
21
|
21
|
|
мyжы си6льны пресели2, и3 заблуди1ша во kзhцэхъ чужди1хъ.
|
мужів могутніх вигнало з домів, і вони блукали між чужими народами.
|
|
22
|
22
|
|
Грёшникъ въ поручeніе впaдаетъ, и3 гонsй дэлA чужд†z впадeтъ въ суды2.
|
Грішник, який приймає на себе поручництво і шукає користи, впаде у тяжбу.
|
|
23
|
23
|
|
Заступи2 и4скреннzго по си1лэ твоeй, и3 внимaй себЁ, да не впадeши.
|
Допомагай ближньому за силою твоєю і бережися, щоб тобі не впасти у те саме.
|
|
24
|
24
|
|
Начaло житіS человёча водA и3 хлёбъ, и3 ри1за и3 д0мъ покрывazй стyдъ.
|
Головна потреба для життя — вода і хліб, і одяг і дім, що прикриває наготу.
|
|
25
|
25
|
|
Лyчше житіE ни1щагw под8 кр0вомъ бервeннымъ, нeжели бр†шна дwбрA въ чужди1хъ.
|
Краще життя бідного під дощатою покрівлею, ніж розкішні бенкети у чужих домах.
|
|
26
|
26
|
|
Њ мaлэ и3 њ вели1цэ дов0ленъ бyди.
|
Будь задоволений малим, як і многим.
|
|
27
|
27
|
|
Жив0тъ ѕ0лъ и3з8 д0му въ д0мъ, и3 ѓможе пресели1шисz, не tвeрзеши ќстъ свои1хъ:
|
Лихе життя — блукати з дому у дім, і де оселишся, не посмієш і рота відкрити;
|
|
28
|
28
|
|
ўгости1ши и3 напои1ши неблагодaрныхъ, и3 къ си6мъ ѕло2 ўслhшиши:
|
будеш подавати їжу і питво без подяки, та й зверх того ще почуєш гірке:
|
|
29
|
29
|
|
приступи2, пришeлче, ўкраси2 трапeзу, и3 ѓще что2 въ руцЁ твоeй, ўхлёби мS:
|
«піди сюди, прибулець, приготуй стіл і, якщо є що у тебе, нагодуй мене»;
|
|
30
|
30
|
|
и3зhди, пришeлче, t лицA слaвы, пріи1де бо мнЁ въ гHсти брaтъ, и3 потрeба д0му.
|
«відійди, прибулець, заради почесної особи: брат прийшов до мене у гості, дім потрібен».
|
|
31
|
31
|
|
Тzжк† сі‰ человёку и3мyщу рaзумъ, запрещeніе хрaмины и3 поношeніе заимодaвца.
|
Важкий для людини з почуттям докір за притулок у домі й осудження за послугу.
|
