1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Главa ѕ7
|
Глава 6
|
|
1
|
1
|
| И# вмёстw дрyга не бyди врaгъ, и4мz бо лукaво стyдъ и3 поношeніе наслёдитъ: си1це грёшникъ двоzзhченъ. | І не ставай ворогом з друга, бо погане ім’я одержує у частку сором і ганьбу; так — і грішник двоязичний. |
|
2
|
2
|
| Не возноси2 себE совётомъ души2 твоеS, да не расхищeна бyдетъ ѓки ю3нeцъ душA твоS: | Не піднось себе у помислах душі твоєї, щоб душа твоя не була розтерзана, як віл: |
|
3
|
3
|
| ли1ствіе твоE поsси и3 плоды2 тво‰ погуби1ши и3 њстaвиши себE ћкw дрeво сyхо. | листя твоє ти знищиш і плоди твої погубиш, і залишишся, як сухе дерево. |
|
4
|
4
|
| ДушA лукaва погуби1тъ стzжaвшаго ю5 и3 порaдованіе врагHмъ сотвори1тъ є3го2. | Душа лукава погубить свого власника і зробить його посміховиськом ворогів. |
|
5
|
5
|
| Гортaнь слaдокъ ўмн0житъ дрyги сво‰, и3 љзhкъ доброглаг0ливъ ўмн0житъ добры6 бесBды. | Солодкі вуста примножать друзів, і добромовний язик примножить приязнь. |
|
6
|
6
|
| Ми1рствующіи съ тоб0ю да бyдутъ мн0зи, совBтницы же твои2 є3ди1нъ t тhсzщъ. | Тих, хто живе з тобою у мирі, нехай буде багато, а радником твоїм — один з тисячі. |
|
7
|
7
|
| Ѓще стsжеши дрyга, во и3скушeніи стzжи2 є3го2 и3 не ск0рw ўвёрисz є3мY: | Якщо хочеш придбати друга, набувай його після випробування і не скоро довіряйся йому. |
|
8
|
8
|
| є4сть бо дрyгъ во врeмz своE и3 не пребyдетъ во врeмz ск0рби твоеS, | Буває друг у потрібний для нього час, і не залишиться з тобою у день скорботи твоєї; |
|
9
|
9
|
| и3 є4сть дрyгъ премэнszйсz во врагA и3 свaръ поношeніz твоегw2 tкрhетъ, | і буває друг, який перетворюється на ворога і відкриє сварку на ганьбу твою. |
|
10
|
10
|
| и3 є4сть дрyгъ џбщникъ трапeзамъ и3 не пребyдетъ во врeмz ск0рби твоеS: | Буває другом учасник у трапезі, і не залишиться з тобою у день скорботи твоєї. |
|
11
|
11
|
| и3 во благи1хъ твои1хъ бyдетъ ћкоже ты2 и3 на рабы6 тво‰ дeрзнетъ: | У маєтку твоєму він буде як ти, і зухвало буде поводитися з домашніми твоїми; |
|
12
|
12
|
| ѓще смирeнъ бyдеши, бyдетъ на тS и3 t лицA твоегw2 скрhетсz. | але якщо ти будеш принижений, він буде проти тебе і сховається від лиця твого. |
|
13
|
13
|
| T врагHвъ твои1хъ tлучи1сz и3 t другHвъ твои1хъ внимaй. | Віддаляйся від ворогів твоїх і будь обачний з друзями твоїми. |
|
14
|
14
|
| Дрyгъ вёренъ кр0въ крёпокъ: њбрэтhй же є3го2 њбрёте сокр0вище. | Вірний друг — міцний захист: хто знайшов його, знайшов скарб. |
|
15
|
15
|
| Дрyгу вёрну нёсть и3змёны, и3 нёсть мёрила добр0тэ є3гw2. | Вірному другові немає ціни, і немає міри доброті його. |
|
16
|
16
|
| Дрyгъ вёренъ врачевaніе житію2, и3 боsщіисz гDа њбрsщутъ є3го2. | Вірний друг — лікування для життя, і ті, що бояться Господа, знайдуть його. |
|
17
|
17
|
| Боsйсz гDа ўправлsетъ дрyжбу свою2, ћкоже бо сaмъ, тaкw и3 и4скренній є3гw2. | Хто боїться Господа, направляє дружбу свою так, що, який він сам, таким стає і друг його. |
|
18
|
18
|
| Чaдо, t ю4ности твоеS и3збери2 наказaніе, и3 дaже до сэди1нъ њбрsщеши премyдрость. | Сину мій! від юности твоєї віддайся навчанню, і до сивини твоєї знайдеш мудрість. |
|
19
|
19
|
| Ћкоже њрsй и3 сёzй приступи2 къ нeй и3 жди2 благи1хъ плодHвъ є3S: | Приступай до неї як той, що оре і сіє, й очікуй добрих плодів її: |
|
20
|
20
|
| въ дёланіи бо є3S мaлw потруди1шисz и3 ск0рw ћсти бyдеши плоды2 є3S. | бо недовгий час потрудишся в обробленні її, і скоро будеш їсти плоди її. |
|
21
|
21
|
| К0ль стр0потна є4сть ѕэлw2 ненак†заннымъ, и3 не пребyдетъ въ нeй безyмный: | Для невігласів вона дуже сувора, і нерозумний не залишиться з нею: |
|
22
|
22
|
| ћкоже кaмень и3скушeніz крёпокъ бyдетъ на нeмъ, и3 не замeдлитъ tврещи2 є3S. | вона буде на ньому як важкий камінь випробування, і він не забариться скинути її. |
|
23
|
23
|
| Премyдрость бо по и4мени є3S є4сть и3 не мнHгимъ є4сть ћвна. | Премудрість відповідає імені своєму, і небагатьом відкривається. |
|
24
|
24
|
| Слhши, чaдо, и3 пріими2 в0лю мою2, и3 не tвeржи совёта моегw2: | Послухай, сину мій, і прийми думку мою, і не відкинь поради моєї. |
|
25
|
25
|
| и3 введи2 н0зэ твои2 во њкHвы є3S и3 въ гри1вну є3S вhю твою2: | Наклади на ноги твої пута її і на шию твою ланцюг її. |
|
26
|
26
|
| подложи2 рaмо твоE и3 носи2 ю5, и3 не гнушaйсz ќзами є3S: | Підстав їй плече твоє, і носи її і не тяготися кайданами її. |
|
27
|
27
|
| всeю душeю твоeю приступи2 къ нeй и3 всeю си1лою твоeю соблюди2 пути6 є3S. | Наблизься до неї всією душею твоєю, і всією силою твоєю дотримуйся шляхів її. |
|
28
|
28
|
| И#зслёди и3 взыщи2, и3 познaна ти2 бyдетъ, и3 є4мьсz за ню2 не њстaви є3S: | Досліджуй і шукай, і вона буде пізнана тобою і, зробившись володарем її, не залишай її; |
|
29
|
29
|
| на послёдокъ бо њбрsщеши пок0й є3S, и3 њбрати1тсz тебЁ на весeліе. | бо нарешті ти знайдеш у ній заспокоєння, і вона обернеться на радість тобі. |
|
30
|
30
|
| И# бyдутъ ти2 п{та є3S на пок0й крёпости и3 гри6вны є3S на њдэsніе слaвы. | Пута її будуть тобі міцним захистом, і ланцюги її — славним одягом; |
|
31
|
31
|
| Красотa бо злaта є4сть на нeй, и3 ќзы є3S и3зви1тіе v3акjнfово: | бо на ній прикраса золота, і пута її — гіацинтові нитки. |
|
32
|
32
|
| во nдeжду слaвы њблечeшисz є4ю, и3 вэнeцъ рaдости возложи1ши на сS. | Як у одежу слави, ти облачишся в неї і покладеш її на себе як вінець радости. |
|
33
|
33
|
| Ѓще восх0щеши, чaдо, накaзанъ бyдеши, и3 ѓще вдaси дyшу твою2, хи1тръ бyдеши: | Сину мій! якщо ти побажаєш її, то навчишся, і якщо віддасися їй душею твоєю, то будеш до всього здатний. |
|
34
|
34
|
| ѓще возлю1биши слyшати, пріи1меши, и3 ѓще приклони1ши ќхо твоE, премyдръ бyдеши. | Якщо з любов’ю будеш слухати її, то зрозумієш її, і якщо прихилиш вухо твоє, то будеш мудрий. |
|
35
|
35
|
| Во мн0жествэ старёйшинъ ставaй, и3 ѓще кто2 премyдръ, томY прилэпи1сz. всsку п0вэсть бжcтвенную восхощи2 слhшати, и3 при6тчи рaзума да не ўбэжaтъ тебє2. | Бувай у зібранні старців, і хто мудрий, приліпися до того; люби слухати всяку священну повість, і притчі розумні нехай не вислизають від тебе. |
|
36
|
36
|
| Ѓще ќзриши разyмна, ќтренюй къ немY, и3 степє1ни двeрій є3гw2 да трeтъ ногA твоS. | Якщо побачиш розумного, ходи до нього з раннього ранку, і нехай нога твоя стирає пороги дверей його. |
|
37
|
37
|
| Размышлsй въ повелёніихъ гDнихъ и3 въ зaповэдехъ є3гw2 поучaйсz пrнw: т0й ўтверди1тъ сeрдце твоE, и3 желaніе премyдрости дано2 ти2 бyдетъ. | Розмірковуй над повеліннями Господа і завжди повчайся у заповідях Його: Він укріпить твоє серце, і бажання премудрости дасться тобі. |
