1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Главa lз
|
Глава 37
|
|
1
|
1
|
| Всsкъ дрyгъ речeтъ: содружи1хсz є3мY и3 ѓзъ. Но є4сть дрyгъ и4менемъ т0чію дрyгъ. | Усякий друг може сказати: «і я подружився з ним». Але буває друг тільки за іменем другом. |
|
2
|
2
|
| Печaль не пребывaетъ ли до смeрти, пріsтель и3 дрyгъ претворszйсz во врагA; | Чи не є це скорбота до смерти, коли приятель і друг перетворюється на ворога? |
|
3
|
3
|
| Q=^, лукaво помышлeніе, tкyду и3звали1лосz є3си2 покрhти сyшу лeстію; | О, зла думка! звідкіля взялася ти, щоб покрити землю підступністю? |
|
4
|
4
|
| Пріsтель њ весeліи дрyжни срaдуетсz, ґ во врeмz ск0рби проти1венъ бyдетъ: | Приятель радіє, коли веселий друг, а під час скорботи його буде проти нього. |
|
5
|
5
|
| пріsтель со дрyгомъ труждaетсz чрeва рaди и3 проти1ву брaни в0зметъ щи1тъ. | Приятель допомагає другові у трудах його заради утроби, а у випадку війни візьметься за щит. |
|
6
|
6
|
| Не забyди дрyга въ души2 твоeй и3 не поминaй є3гw2 во и3мёніи твоeмъ. | Не забувай друга у душі твоїй і не забувай його у маєтку твоєму. |
|
7
|
7
|
| Всsкъ совётникъ возн0ситъ совётъ, но є4сть совэщazй њ себЁ самёмъ. | Усякий радник хвалить свою пораду, але хтось радить на свою користь; |
|
8
|
8
|
| T совётника храни2 дyшу твою2 и3 разумёй пeрвэе, что2 є3мY потрeба: сaмъ бо себЁ совэщавaетъ: | від радника охороняй душу твою і наперед довідайся, що йому потрібно; бо, може бути, він буде радити для самого себе; |
|
9
|
9
|
| да не когдA возложи1тъ на тS жрeбій и3 речeтъ ти2: д0бръ пyть тв0й: и3 стaнетъ прsмw, ви1дэти, что2 сбyдетсz тебЁ. | може бути, він кине на тебе жереб і скаже тобі: «шлях твій добрий»; а сам стане навпроти тебе, щоб подивитися, що трапиться з тобою. |
|
10
|
10
|
| Не совэщавaй съ подзирaющимъ тS и3 t зави1дzщихъ ти2 скрhй совётъ: | Не радься з недоброзичливцем твоїм і від заздрісників твоїх приховуй наміри. |
|
11
|
11
|
| со жен0ю њ ревнyющей є4й и3 со страшли1вымъ њ брaни, съ купцeмъ њ мёнэ и3 со купyющимъ њ продaжи, со зави1дливымъ њ благодарeніи | Не радься з жінкою про суперницю її і з боязким — про війну, з продавцем — про обмін, з покупцем — про продаж, із заздрим — про подяку, |
|
12
|
12
|
| и3 съ неми1лостивымъ њ поми1лованіи, съ лэни1вымъ њ всsцэмъ дёлэ | з немилосердним — про благодійність, з лінивим — про усяку справу, |
|
13
|
13
|
| и3 съ наeмникомъ годовhмъ њ совершeніи, съ раб0мъ лэни1вымъ њ мн0зэ дёланіи. | з річним найманцем — про закінчення роботи, з лінивим рабом — про велику роботу: |
|
14
|
14
|
| Не внемли2 си6мъ њ всsцэмъ совэщaніи, | не покладайся на таких ні при якій нараді, |
|
15
|
15
|
| но т0кмw съ мyжемъ благоговёйнымъ пrнw бyди, є3г0же ѓще познaеши соблюдaюща зaпwвэди гDни, | але звертайся завжди тільки до мужа благочестивого, про якого дізнаєшся, що він дотримується заповідей Господніх, |
|
16
|
16
|
| и4же душeю своeю по души2 твоeй, и3 ѓще согрэши1ши, споболи1тъ съ тоб0ю. | який своєю душею — до душі тобі й, у випадку падіння твого, буде сумувати разом з тобою. |
|
17
|
17
|
| И# совётъ сeрдца ўстaви, нёсть бо ти2 вёрнэе є3гw2: | Тримайся поради серця твого, бо немає нікого для тебе вірнішого за нього; |
|
18
|
18
|
| душa бо мyжа возвэщaти нёкогда б0лэе њбhче, нeжели сeдмь блюсти1теліе выс0цэ сэдsщіи на стрaжи. | душа людини іноді більше скаже, ніж сім спостерігачів, які сидять на високому місці для спостереження. |
|
19
|
19
|
| И# њ всёхъ си1хъ помоли1сz вhшнему, да ўпрaвитъ во и4стинэ пyть тв0й. | Але при всьому цьому молися Всевишньому, щоб Він управив шлях твій в істині. |
|
20
|
20
|
| Начaтокъ всsкагw дёла сл0во, и3 прeжде всsкагw дёланіz совётъ. | Початок усякої справи — розмірковування, а раніше за усяку дію — рада. |
|
21
|
21
|
| Слёдъ и3змэнeніz сердeчна лицE. Четhри ч†сти происх0дzтъ: добро2 и3 ѕло2, жив0тъ и3 смeрть: и3 њбладazй и4ми всегдA љзhкъ є4сть. | Виявлення сердечної зміни — лице. Чотири стани виявляються на ньому: добро і зло, життя і смерть, а панує завжди язик. |
|
22
|
22
|
| Е$сть мyжъ хи1тръ и3 наказaтель мнHгимъ, ґ своeй души2 неключи1мь є4сть. | Якась людина майстерна і багатьох вчить, а для своєї душі некорисна. |
|
23
|
23
|
| Е$сть ўмудрszйсz въ словесёхъ ненави1димь: сeй всsкіz пи1щи лишeнъ бyдетъ: | Інший мудрує у промовах, а буває ненависний, — такий залишиться без усякої споживи; |
|
24
|
24
|
| не данa бо бhсть є3мY t гDа благодaть, ћкw всsкіz премyдрости лишeнъ бhсть. | бо не дана йому від Господа благодать, і він позбавлений усякої мудрости. |
|
25
|
25
|
| Е$сть премyдръ своeй души2, и3 плоды2 рaзума є3гw2 во ўстёхъ вBрны. | Хтось мудрий для душі своєї, і плоди знання на вустах його правильні. |
|
26
|
26
|
| Мyжъ премyдръ лю1ди сво‰ накaжетъ, и3 плоды2 рaзума є3гw2 вBрны. | Мудрий муж повчає народ свій, і плоди знання його правильні. |
|
27
|
27
|
| Мyжъ премyдръ и3сп0лнитсz благословeніz, и3 ўблажaтъ є3го2 вси2 зрsщіи. | Мудрий муж буде багатим на благословення, і всі, що бачать його, будуть називати його блаженним. |
|
28
|
28
|
| Жив0тъ мyжа въ числЁ днjй: ґ днjе ї}лєвы безчи1сленни. | Життя людини визначається кількістю днів, а дні Ізраїля незліченні. |
|
29
|
29
|
| Премyдрый во свои1хъ лю1дехъ наслёдитъ вёру, и3 и4мz є3гw2 жи1во бyдетъ во вёкъ. | Мудрий придбає довіру у свого народу, й ім’я його буде жити повік. |
|
30
|
30
|
| Чaдо, въ животЁ твоeмъ и3скуси2 дyшу твою2 и3 ви1ждь, что2 є4й ѕло2 є4сть, и3 не дaждь є4й. | Сину мій! протягом життя випробовуй твою душу і спостерігай, що для неї шкідливо, і не давай їй того; |
|
31
|
31
|
| И$бо не вс‰ всBмъ на п0льзу, и3 не всsка душA во всeмъ благоволи1тъ. | бо не все корисно для усіх, і не усяка душа до всього схильна. |
|
32
|
32
|
| Не пресыщaйсz во всsцэй слaдости и3 не разливaйсz на (разли1чіе) брaшна, | Не пересичуйся всякими солодощами і не кидайся на різні страви, |
|
33
|
33
|
| и4бо во мн0зэхъ брaшнахъ недyгъ бyдетъ, и3 пресыщeніе прибли1житъ дaже до холeры: | бо від переїдання буває хвороба, і пересичення доводить до холери; |
|
34
|
34
|
| пресыщeніемъ бо мн0зи ўмр0ша, внимazй же приложи1тъ житіE. | від пересичення багато хто помер, а стриманий додасть собі життя. |
