1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава́ є҃і
|
Глава 15
|
|
1
|
1
|
|
Боѧ́йсѧ гдⷭ҇а сотвори́тъ сїѐ, и҆ держа́йсѧ зако́на пости́гнетъ ю҆̀.
|
Той, хто боїться Господа, буде робити так, і твердий у законі оволодіє нею.
|
|
2
|
2
|
|
И҆ срѧ́щетъ є҆го̀ ꙗ҆́кѡ ма́ти, и҆ ꙗ҆́кѡ жена̀ дѣ́вства прїи́метъ и҆̀:
|
І вона зустріне його, як мати, і прийме його до себе, як цнотлива дружина;
|
|
3
|
3
|
|
оу҆хлѣ́битъ є҆го̀ хлѣ́бомъ ра́зꙋма и҆ водо́ю премꙋ́дрости напои́тъ и҆̀:
|
наситить його хлібом розуму, і водою мудрости напоїть його.
|
|
4
|
4
|
|
оу҆тверди́тсѧ на не́й и҆ не преклони́тсѧ, и҆ до неѧ̀ приста́нетъ и҆ не постыди́тсѧ:
|
Він утвердиться на ній і не завагається; приліпиться до неї і не посоромиться.
|
|
5
|
5
|
|
и҆ вознесе́тъ є҆го̀ па́че и҆́скреннихъ є҆гѡ̀ и҆ посредѣ̀ цр҃кве ѿве́рзетъ оу҆ста̀ є҆гѡ̀:
|
І вона піднесе його над ближніми його, і серед зібрання відкриє вуста його.
|
|
6
|
6
|
|
весе́лїе и҆ вѣне́цъ ра́дости и҆ и҆́мѧ вѣ́чно наслѣ́дитъ.
|
Веселощі і вінець радости і вічне ім’я успадкує він.
|
|
7
|
7
|
|
Не пости́гнꙋтъ є҆ѧ̀ человѣ́цы неразꙋ́мивїи, и҆ мꙋ́жїе грѣ́шнїи не оу҆́зрѧтъ є҆ѧ̀:
|
Не осягнуть її люди нерозумні, і грішники не побачать її.
|
|
8
|
8
|
|
дале́че є҆́сть ѿ горды́ни, и҆ мꙋ́жїе лжи́вїи не и҆́мꙋтъ помѧнꙋ́ти є҆ѧ̀.
|
Далека вона від гордости, і люди неправдиві не подумають про неї.
|
|
9
|
9
|
|
Не красна̀ похвала̀ во оу҆стѣ́хъ грѣ́шника, ꙗ҆́кѡ не ѿ гдⷭ҇а послана̀ бы́сть:
|
Неприємна похвала в устах грішника, бо не від Господа послана вона.
|
|
10
|
10
|
|
премꙋ́дростїю бо речє́на бꙋ́детъ хвала̀, и҆ гдⷭ҇ь бл҃гопоспѣши́тъ є҆́й.
|
Буде похвала сказана мудрістю, і Господь благопоспішить їй.
|
|
11
|
11
|
|
Не рцы̀, ꙗ҆́кѡ гдⷭ҇а ра́ди ѿстꙋпи́хъ: и҆̀хже бо возненави́дѣ, да не сотвори́ши.
|
Не говори: «заради Господа я відступив»; бо, що Він ненавидить, того ти не повинен робити.
|
|
12
|
12
|
|
Не рцы̀, ꙗ҆́кѡ са́мъ мѧ̀ прельстѝ: не тре́бꙋетъ бо мꙋ́жа грѣ́шника.
|
Не говори: «Він увів мене в оману», бо Він не має потреби у чоловікові грішному.
|
|
13
|
13
|
|
Всѧ́кꙋ ме́рзость возненави́дѣ гдⷭ҇ь, и҆ нѣ́сть любе́зна боѧ́щымсѧ є҆гѡ̀.
|
Усяку мерзоту Господь ненавидить, і неприємна вона тим, хто боїться Його.
|
|
14
|
14
|
|
Са́мъ и҆з̾ нача́ла сотворѝ человѣ́ка и҆ ѡ҆ста́ви є҆го̀ въ рꙋцѣ̀ произволе́нїѧ є҆гѡ̀:
|
Він від початку створив людину і залишив її у руках волі її.
|
|
15
|
15
|
|
а҆́ще хо́щеши, соблюде́ши за́пѡвѣди и҆ вѣ́рꙋ сотвори́ши благоволе́нїѧ.
|
Якщо хочеш, дотримуватимешся заповідей і збережеш благоугодну вірність.
|
|
16
|
16
|
|
Предложи́лъ тѝ ѻ҆́гнь и҆ во́дꙋ, и҆ на не́же хо́щеши, простре́ши рꙋ́кꙋ твою̀.
|
Він запропонував тобі вогонь і воду: на що хочеш, простягнеш руку твою.
|
|
17
|
17
|
|
Пред̾ человѣ́комъ живо́тъ и҆ сме́рть, и҆ є҆́же а҆́ще и҆зво́литъ, да́стсѧ є҆мꙋ̀.
|
Перед людиною життя і смерть, і чого вона побажає, те і дасться їй.
|
|
18
|
18
|
|
Ꙗ҆́кѡ мно́га премꙋ́дрость гдⷭ҇нѧ: крѣ́покъ си́лою и҆ ви́дѧй всѧ̑:
|
Велика премудрість Господа, міцний Він могутністю і бачить усе.
|
|
19
|
19
|
|
и҆ ѻ҆́чи є҆гѡ̀ на боѧ́щихсѧ є҆гѡ̀, и҆ то́й позна́етъ всѧ́ко дѣ́ло человѣ́ческо.
|
Очі Його — на тих, що бояться Його, і Він знає всяке діло людини.
|
|
20
|
20
|
|
Не заповѣ́да ни є҆ди́номꙋ же нече́ствовати и҆ не дадѐ ѡ҆сла́бы ни є҆ди́номꙋ не согрѣша́ти.
|
Нікому не заповів Він чинити нечестиво і нікому не дав дозволу грішити.
|
