1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава́ є҃і
|
Глава 15
|
|
1
|
1
|
| Боѧ́йсѧ гдⷭ҇а сотвори́тъ сїѐ, и҆ держа́йсѧ зако́на пости́гнетъ ю҆̀. | Той, хто боїться Господа, буде робити так, і твердий у законі оволодіє нею. |
|
2
|
2
|
| И҆ срѧ́щетъ є҆го̀ ꙗ҆́кѡ ма́ти, и҆ ꙗ҆́кѡ жена̀ дѣ́вства прїи́метъ и҆̀: | І вона зустріне його, як мати, і прийме його до себе, як цнотлива дружина; |
|
3
|
3
|
| оу҆хлѣ́битъ є҆го̀ хлѣ́бомъ ра́зꙋма и҆ водо́ю премꙋ́дрости напои́тъ и҆̀: | наситить його хлібом розуму, і водою мудрости напоїть його. |
|
4
|
4
|
| оу҆тверди́тсѧ на не́й и҆ не преклони́тсѧ, и҆ до неѧ̀ приста́нетъ и҆ не постыди́тсѧ: | Він утвердиться на ній і не завагається; приліпиться до неї і не посоромиться. |
|
5
|
5
|
| и҆ вознесе́тъ є҆го̀ па́че и҆́скреннихъ є҆гѡ̀ и҆ посредѣ̀ цр҃кве ѿве́рзетъ оу҆ста̀ є҆гѡ̀: | І вона піднесе його над ближніми його, і серед зібрання відкриє вуста його. |
|
6
|
6
|
| весе́лїе и҆ вѣне́цъ ра́дости и҆ и҆́мѧ вѣ́чно наслѣ́дитъ. | Веселощі і вінець радости і вічне ім’я успадкує він. |
|
7
|
7
|
| Не пости́гнꙋтъ є҆ѧ̀ человѣ́цы неразꙋ́мивїи, и҆ мꙋ́жїе грѣ́шнїи не оу҆́зрѧтъ є҆ѧ̀: | Не осягнуть її люди нерозумні, і грішники не побачать її. |
|
8
|
8
|
| дале́че є҆́сть ѿ горды́ни, и҆ мꙋ́жїе лжи́вїи не и҆́мꙋтъ помѧнꙋ́ти є҆ѧ̀. | Далека вона від гордости, і люди неправдиві не подумають про неї. |
|
9
|
9
|
| Не красна̀ похвала̀ во оу҆стѣ́хъ грѣ́шника, ꙗ҆́кѡ не ѿ гдⷭ҇а послана̀ бы́сть: | Неприємна похвала в устах грішника, бо не від Господа послана вона. |
|
10
|
10
|
| премꙋ́дростїю бо речє́на бꙋ́детъ хвала̀, и҆ гдⷭ҇ь бл҃гопоспѣши́тъ є҆́й. | Буде похвала сказана мудрістю, і Господь благопоспішить їй. |
|
11
|
11
|
| Не рцы̀, ꙗ҆́кѡ гдⷭ҇а ра́ди ѿстꙋпи́хъ: и҆̀хже бо возненави́дѣ, да не сотвори́ши. | Не говори: «заради Господа я відступив»; бо, що Він ненавидить, того ти не повинен робити. |
|
12
|
12
|
| Не рцы̀, ꙗ҆́кѡ са́мъ мѧ̀ прельстѝ: не тре́бꙋетъ бо мꙋ́жа грѣ́шника. | Не говори: «Він увів мене в оману», бо Він не має потреби у чоловікові грішному. |
|
13
|
13
|
| Всѧ́кꙋ ме́рзость возненави́дѣ гдⷭ҇ь, и҆ нѣ́сть любе́зна боѧ́щымсѧ є҆гѡ̀. | Усяку мерзоту Господь ненавидить, і неприємна вона тим, хто боїться Його. |
|
14
|
14
|
| Са́мъ и҆з̾ нача́ла сотворѝ человѣ́ка и҆ ѡ҆ста́ви є҆го̀ въ рꙋцѣ̀ произволе́нїѧ є҆гѡ̀: | Він від початку створив людину і залишив її у руках волі її. |
|
15
|
15
|
| а҆́ще хо́щеши, соблюде́ши за́пѡвѣди и҆ вѣ́рꙋ сотвори́ши благоволе́нїѧ. | Якщо хочеш, дотримуватимешся заповідей і збережеш благоугодну вірність. |
|
16
|
16
|
| Предложи́лъ тѝ ѻ҆́гнь и҆ во́дꙋ, и҆ на не́же хо́щеши, простре́ши рꙋ́кꙋ твою̀. | Він запропонував тобі вогонь і воду: на що хочеш, простягнеш руку твою. |
|
17
|
17
|
| Пред̾ человѣ́комъ живо́тъ и҆ сме́рть, и҆ є҆́же а҆́ще и҆зво́литъ, да́стсѧ є҆мꙋ̀. | Перед людиною життя і смерть, і чого вона побажає, те і дасться їй. |
|
18
|
18
|
| Ꙗ҆́кѡ мно́га премꙋ́дрость гдⷭ҇нѧ: крѣ́покъ си́лою и҆ ви́дѧй всѧ̑: | Велика премудрість Господа, міцний Він могутністю і бачить усе. |
|
19
|
19
|
| и҆ ѻ҆́чи є҆гѡ̀ на боѧ́щихсѧ є҆гѡ̀, и҆ то́й позна́етъ всѧ́ко дѣ́ло человѣ́ческо. | Очі Його — на тих, що бояться Його, і Він знає всяке діло людини. |
|
20
|
20
|
| Не заповѣ́да ни є҆ди́номꙋ же нече́ствовати и҆ не дадѐ ѡ҆сла́бы ни є҆ди́номꙋ не согрѣша́ти. | Нікому не заповів Він чинити нечестиво і нікому не дав дозволу грішити. |
