|
Глава́ л҃в
|
Глава 32
|
|
1
|
1
|
|
Старѣ́йшинꙋ ли тѧ̀ поста́виша, не возноси́сѧ, но бꙋ́ди въ ни́хъ ꙗ҆́кѡ є҆ди́нъ ѿ ни́хъ:
|
Якщо поставили тебе старшим на бенкеті, не підносся; будь між іншими як один з них:
|
|
2
|
2
|
|
попецы́сѧ и҆́ми, и҆ та́кѡ сѧ́ди. И҆ всю̀ потре́бꙋ твою̀ сотвори́въ возлѧ́зи,
|
подбай про них і потім сідай. І коли усю твою справу виконаєш, тоді займи твоє місце,
|
|
3
|
3
|
|
да возвесели́шисѧ и҆́хъ ра́ди и҆ красоты̀ ра́ди прїи́меши вѣне́цъ.
|
щоб порадіти на них і за добре розпорядження одержати вінок.
|
|
4
|
4
|
|
Глаго́ли, старѣ́йшино, подоба́етъ бо тѝ,
|
Розмову веди ти, старший, — тому що це пристойно тобі, —
|
|
5
|
5
|
|
и҆спы́тною хи́тростїю и҆ не возбранѝ мꙋсїкі́и:
|
з ґрунтовним знанням; і не забороняй музику.
|
|
6
|
6
|
|
и҆дѣ́же слꙋ́шанїе (бꙋ́детъ), не и҆злива́й бесѣ́ды и҆ без̾ вре́мене не мꙋдри́сѧ.
|
Коли слухають, не примножуй розмови і дочасно не мудруй.
|
|
7
|
7
|
|
Печа́ть а҆нѳра́ѯа на оу҆краше́нїи зла́тѣ, и҆ сладкогла́сїе мꙋсїкі́євъ въ пи́ршествѣ вїна̀.
|
Що рубінова печатка у золотій прикрасі, те благозвучність музики на бенкеті за вином;
|
|
8
|
8
|
|
Во оу҆краше́нїи златѣ́мъ печа́ть смара́гдова, сладкопѣ́нїе мꙋсїкі́євъ по сла́дцѣмъ вїнѣ̀.
|
що смарагдова печатка у золотій оправі, те приємність пісень за смачним вином.
|
|
9
|
9
|
|
Глаго́ли, ю҆́ноше, а҆́ще тебѣ̀ є҆́сть потре́ба, є҆два̀ два́щи, а҆́ще вопроше́нъ бꙋ́деши:
|
Говори, юначе, якщо потрібно тобі, ледь слова два, коли тебе запитають,
|
|
10
|
10
|
|
сократѝ сло́во, ма́лыми мнѡ́гаѧ (и҆зглаго́ли): бꙋ́ди ꙗ҆́кѡ вѣ́дый и҆ вкꙋ́пѣ молчѧ̀.
|
говори головне, багато у небагатьох словах. Будь, як знавець і, разом, як той, хто уміє мовчати.
|
|
11
|
11
|
|
Посредѣ̀ вельмо́жъ не ра́венъ твори́сѧ и҆ и҆но́мꙋ глаго́лющꙋ не многосло́ви.
|
Серед вельмож не рівняйся з ними і, коли говорить інший, ти багато не говори.
|
|
12
|
12
|
|
Пре́жде гро́ма предварѧ́етъ мо́лнїѧ, и҆ пре́жде стыдли́вагѡ предварѧ́етъ благода́ть.
|
Грому передує блискавка, а сором’язливого випереджає прихильність.
|
|
13
|
13
|
|
Во вре́мѧ востава́й, а҆ не послѣдѝ (и҆ны́хъ), въ до́мъ ѿидѝ и҆ не лѣни́сѧ:
|
Вставай вчасно і не будь останнім; поспішай додому і не зупиняйся.
|
|
14
|
14
|
|
та́мѡ и҆гра́й и҆ творѝ помышлє́нїѧ твоѧ̑, и҆ не согрѣша́й сло́вомъ го́рдымъ.
|
Там забавляйся і роби, що тобі подобається; але не гріши гордим словом.
|
|
15
|
15
|
|
И҆ ѡ҆ си́хъ благословѝ сотво́ршаго тѧ̀ и҆ оу҆поева́ющаго тѧ̀ ѿ бл҃гъ свои́хъ.
|
І за це благословляй Того, Хто сотворив тебе і насичує тебе Своїми благами.
|
|
16
|
16
|
|
Боѧ́йсѧ гдⷭ҇а прїи́метъ наказа́нїе, и҆ оу҆́тренюющїи ѡ҆брѧ́щꙋтъ бл҃говоле́нїе.
|
Хто боїться Господа, той прийме настановлення, і ті, що з раннього ранку звертаються до Нього, придбають благовоління Його.
|
|
17
|
17
|
|
И҆ща́й зако́на насы́титсѧ є҆гѡ̀, и҆ лицемѣ́рствꙋѧй соблазни́тсѧ ѡ҆ не́мъ.
|
Той, хто шукає закон, насититься ним, а лицемір спіткнеться через нього.
|
|
18
|
18
|
|
Боѧ́щїисѧ гдⷭ҇а ѡ҆брѧ́щꙋтъ сꙋ́дъ и҆ ѡ҆правда̑нїѧ ꙗ҆́кѡ свѣ́тъ возжгꙋ́тъ.
|
Ті, що бояться Господа, знайдуть суд і, як світло, запалять правосуддя.
|
|
19
|
19
|
|
Человѣ́къ грѣ́шникъ оу҆кланѧ́етсѧ ѿ ѡ҆бличе́нїѧ и҆ по во́ли свое́й ѡ҆брѣта́етъ и҆звине́нїе.
|
Чоловік грішний ухиляється від викриття і знаходить вибачення, відповідно до бажання свого.
|
|
20
|
20
|
|
Мꙋ́жъ совѣ́тный не пре́зритъ размышле́нїѧ, чꙋжды́й же и҆ го́рдый не оу҆бои́тсѧ стра́ха и҆ по сотворе́нїи свое́мъ без̾ совѣ́та.
|
Чоловік розсудливий не зневажає міркування, а безрозсудний і гордий не здригається від страху і після того, як зробив що-небудь без розмірковування.
|
|
21
|
21
|
|
Без̾ совѣ́та ничесо́же творѝ, и҆ є҆гда̀ сотвори́ши, не раскаѧва́йсѧ.
|
Без роздумів не роби нічого, і коли зробиш, не розкаюйся.
|
|
22
|
22
|
|
На пꙋтѝ паде́нїѧ не ходѝ и҆ не претыка́йсѧ ѡ҆ ка́менїе:
|
Не ходи шляхом, де руїни, щоб не спіткнутися об камінь;
|
|
23
|
23
|
|
не вѣ́рꙋй пꙋтѝ, въ не́мже не претыка́ешисѧ, и҆ ѿ ча̑дъ свои́хъ храни́сѧ.
|
не покладайся і на рівний шлях; остерігайся навіть дітей твоїх.
|
|
24
|
24
|
|
Во всѧ́цѣмъ дѣ́лѣ бла́зѣ вѣ́рꙋй дꙋше́ю твое́ю, и҆́бо сїѐ є҆́сть соблюде́нїе за́повѣдїй.
|
У всякій справі вір душі твоїй: і це є дотримання заповідей.
|
|
25
|
25
|
|
Вѣ́рꙋѧй зако́нꙋ внима́етъ за́повѣдемъ, и҆ оу҆пова́ѧй на гдⷭ҇а не оу҆ма́литсѧ.
|
Віруючий закону уважний до заповідей, і хто уповає на Господа, не зазнає шкоди.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.