1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава́ м҃и
|
Глава 48
|
|
1
|
1
|
| И҆ воста̀ и҆лїа̀ прⷪ҇ро́къ ꙗ҆́кѡ ѻ҆́гнь, и҆ сло́во є҆гѡ̀ ꙗ҆́кѡ свѣща̀ горѧ́ше: | І повстав Ілля пророк, як вогонь, і слово його горіло, як світильник. |
|
2
|
2
|
| и҆́же нанесѐ на нѧ̀ гла́дъ и҆ ре́вностїю свое́ю оу҆ма́ли ѧ҆̀, | Він навів на них голод і ревністю своєю зменшив число їх; |
|
3
|
3
|
| сло́вомъ гдⷭ҇нимъ оу҆держа̀ не́бо и҆ сведѐ та́кѡ три́жды ѻ҆́гнь съ небесѐ. | словом Господнім він закрив небо і тричі зводив вогонь. |
|
4
|
4
|
| Ко́ль просла́вилсѧ є҆сѝ, и҆лїѐ, чꙋдесы̀ твои́ми, и҆ кто̀ подо́бенъ тебѣ̀ похвали́тисѧ; | Як прославився ти, Іллє, чудесами твоїми, і хто може зрівнятися з тобою у славі! |
|
5
|
5
|
| Воздви́гнꙋвъ мертвеца̀ ѿ сме́рти и҆ и҆з̾ а҆́да сло́вомъ вы́шнѧгѡ, | Ти воскресив мертвого від смерти і з пекла словом Всевишнього; |
|
6
|
6
|
| сведы́й цари̑ въ па́гꙋбꙋ и҆ просла́влєнныѧ ѿ ѻ҆дра̀ и҆́хъ, | ти зводив у загибель царів і знатних з ложа їх; |
|
7
|
7
|
| слы́шавый въ сїна́и ѡ҆бличе́нїе и҆ въ хѡри́вѣ сꙋдбы̑ ѿмще́нїѧ, | ти чув на Синаї викриття їх і на Хориві суди помсти; |
|
8
|
8
|
| помазꙋ́ѧй цари̑ на воздаѧ́нїе и҆ прⷪ҇ро́ки прее́мники по себѣ̀, | ти помазав царів на воздаяння і пророків — у спадкоємці собі; |
|
9
|
9
|
| взѧ́выйсѧ ви́хромъ ѻ҆́гненнымъ на колесни́цѣ ко́ней ѻ҆́гненныхъ, | ти захоплений був вогненним вихором на колісниці з вогненними конями; |
|
10
|
10
|
| впи́санъ во ѡ҆бличє́нїѧ на времена̀, оу҆толи́ти гнѣ́въ пре́жде ꙗ҆́рости и҆ ѡ҆брати́ти се́рдце ѻ҆́тчее къ сы́нꙋ и҆ оу҆стро́ити кѡлѣ́на і҆а̑кѡвлѧ. | ти призначений був на викриття у свої часи, щоб утихомирити гнів, раніше ніж перейде він у лють, — навернути серце батька до сина і відновити коліна Якова. |
|
11
|
11
|
| Блаже́ни ви́дѣвшїи тѧ̀ и҆ любо́вїю оу҆кра́шеннїи. | Блаженні ті, що бачили тебе і прикрашені любов’ю, — і ми життям поживемо. |
|
12
|
12
|
| И҆́бо мы̀ житїе́мъ поживе́мъ. | Ілля схований був вихором, — і Єлисей сповнився духом його |
|
13
|
13
|
| И҆лїа̀, и҆́же ви́хромъ покрове́нъ бы́сть, и҆ є҆лїссе́й и҆спо́лнисѧ дꙋ́ха є҆гѡ̀ и҆ во дни̑ своѧ̑ не поколеба́сѧ ѿ кнѧзе́й, и҆ не премо́же є҆гѡ̀ никто́же: | й у дні свої не тремтів перед князем, і ніхто не пересилив його; |
|
14
|
14
|
| всѧ́ко сло́во не превзы́де є҆гѡ̀, и҆ во оу҆спе́нїи прⷪ҇ро́чествова тѣ́ло є҆гѡ̀: | ніщо не здолало його, і після успіння його пророкувало тіло його. |
|
15
|
15
|
| и҆ въ житїѝ свое́мъ сотворѝ чꙋдеса̀, и҆ во оу҆ме́ртвїи ди̑вна дѣла̀ є҆гѡ̀. | І за життя свого творив він чудеса, і після смерти дивні були діла його. |
|
16
|
16
|
| Во всѣ́хъ си́хъ не пока́ѧшасѧ лю́дїе и҆ не ѿстꙋпи́ша ѿ грѣ̑хъ свои́хъ, до́ндеже плѣне́ни бы́ша ѿ землѝ своеѧ̀ и҆ расточе́ни бы́ша по все́й землѝ. | Попри все те, народ не покаявся, і не відступили від гріхів своїх, доки не були полонені із землі своєї і розсіяні по всій землі. |
|
17
|
17
|
| И҆ ѡ҆ста́сѧ люді́й ма́лѡ, и҆ кнѧ́зь въ домꙋ̀ даві́довѣ. | І залишилося дуже мало народу і князь із дому Давидового. |
|
18
|
18
|
| Нѣ́цыи оу҆́бѡ ѿ ни́хъ сотвори́ша оу҆го́дное, нѣ́цыи же оу҆мно́жиша грѣхѝ. | Деякі з них робили угодне Богу, а деякі примножували гріхи. |
|
19
|
19
|
| Є҆зекі́а оу҆твердѝ гра́дъ сво́й и҆ введѐ посредѣ̀ є҆гѡ̀ во́дꙋ: и҆скопа̀ желѣ́зомъ ка́мень и҆ созда̀ и҆сто́чники вода́мъ. | Єзекія зміцнив місто своє і провів усередину його воду, пробив залізом скелю й улаштував сховища для води. |
|
20
|
20
|
| Во дне́хъ є҆гѡ̀ взы́де сеннахирі́мъ и҆ посла̀ раѱа́ка, и҆ воздви́же рꙋ́кꙋ свою̀ на сїѡ́на и҆ возвели́чисѧ горды́нею свое́ю. | У дні його зробив навалу Сеннахирим і послав до нього Рабсака, який підняв руку свою на Сион і дуже величався у гордості своїй. |
|
21
|
21
|
| Тогда̀ подвиго́шасѧ сердца̀ и҆ рꙋ́цѣ и҆́хъ, и҆ поболѣ́ша ꙗ҆́кѡ ражда́ющыѧ. | Тоді затремтіли серця і руки їх, і вони мучилися, як ті, що народжують; |
|
22
|
22
|
| И҆ помоли́шасѧ гдⷭ҇ꙋ млⷭ҇тивомꙋ, воздѣ́вше рꙋ́ки своѧ̑ къ немꙋ̀: | і воззвали вони до Господа милосердного, простягнувши до Нього руки свої, |
|
23
|
23
|
| и҆ ст҃ы́й съ нб҃сѐ ско́рѡ оу҆слы́ша ѧ҆̀ и҆ и҆зба́ви ѧ҆̀ рꙋко́ю и҆са́їиною: | і Святий скоро почув їх з неба і визволив їх рукою Ісаї; |
|
24
|
24
|
| поразѝ полкѝ а҆ссѷрі̑йскїѧ, и҆ сокрꙋшѝ ѧ҆̀ а҆́гг҃лъ є҆гѡ̀. | Він уразив військо ассиріян, і ангел Його знищив їх, |
|
25
|
25
|
| Сотвори́ бо є҆зекі́а оу҆го́дное гдⷭ҇еви и҆ оу҆крѣпи́сѧ на пꙋте́хъ даві́да ѻ҆тца̀ своегѡ̀, ꙗ҆̀же заповѣ́да и҆са́їа, прⷪ҇ро́къ ве́лїй и҆ вѣ́ренъ въ видѣ́нїи свое́мъ. | бо Єзекія робив угодне Господу і міцно тримався шляхів Давида, батька свого, як заповів пророк Ісая, великий і вірний у видіннях своїх. |
|
26
|
26
|
| Во дне́хъ є҆гѡ̀ воспѧти́сѧ со́лнце, и҆ приложѝ житїѧ̀ царе́ви: | У його дні сонце відступило назад, і він додав життя цареві. |
|
27
|
27
|
| дꙋ́хомъ ве́лїимъ ви́дѣ послѣ̑днѧѧ и҆ оу҆тѣ́ши сѣ́тꙋющыѧ въ сїѡ́нѣ: | Великим духом своїм він передбачив віддалене майбутнє і втішав тих, що тужили у Сионі; |
|
28
|
28
|
| да́же до вѣ́ка показа̀ бꙋ̑дꙋщаѧ и҆ сокровє́наѧ, пре́жде не́же прїитѝ и҆̀мъ. | до віку сповіщав він майбутнє і потаємне, раніше, ніж воно сповнилося. |
