1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава́ з҃
|
Глава 7
|
|
1
|
1
|
| Не творѝ ѕла̀, и҆ не пости́гнетъ тѧ̀ ѕло̀: | Не роби зла, і тебе не осягне зло; |
|
2
|
2
|
| ѿстꙋпѝ ѿ непра́вды, и҆ оу҆клони́тсѧ ѿ тебє̀. | віддаляйся від неправди, і вона ухилиться від тебе. |
|
3
|
3
|
| Сы́не, не сѣ́й на бразда́хъ непра̑вды и҆ не и҆́маши пожа́ти и҆̀хъ седмери́цею. | Сину мій! не сій на борознах неправди, і не будеш у сім разів більше пожинати з них. |
|
4
|
4
|
| Не просѝ оу҆ гдⷭ҇а влады́чества, нижѐ ѿ царѧ̀ сѣда́лища сла́вы. | Не проси у Господа влади, й у царя — почесного місця. |
|
5
|
5
|
| Не ѡ҆правда́й себѐ пред̾ бг҃омъ и҆ пред̾ царе́мъ не мꙋдри́сѧ. | Не виправдовуй себе перед Господом, і не мудруй перед царем. |
|
6
|
6
|
| Не и҆щѝ, да бꙋ́деши сꙋдїѧ̀, є҆гда̀ не возмо́жеши ѿѧ́ти непра̑вды: да не когда̀ оу҆бои́шисѧ лица̀ си́льнагѡ и҆ положи́ши собла́знъ въ пра́вости твое́й. | Не домагайся стати суддею, щоб не виявитися тобі неспроможним сокрушити неправду, щоб не убоятися коли-небудь лиця сильного і не покласти тіні на правоту твою. |
|
7
|
7
|
| Не согрѣша́й во мно́жествѣ гра́да и҆ не низлага́й себѐ въ наро́дѣ. | Не гріши проти міської громади, і не опускай себе перед народом. |
|
8
|
8
|
| Не свѧжѝ два́жды грѣха̀, и҆ во є҆ди́нѣмъ бо не непови́ненъ бꙋ́деши. | Не додавай гріха до гріха, бо і за один не залишишся непокараним. |
|
9
|
9
|
| Не рцы̀: на мно́жество дарѡ́въ мои́хъ воззри́тъ, и҆ приносѧ́щꙋ мѝ бг҃ꙋ вы́шнемꙋ, прїи́метъ. | Не говори: «Він спогляне на безліч дарів моїх, і, коли я принесу їх Богу Вишньому, Він прийме». |
|
10
|
10
|
| Не малодꙋ́шествꙋй въ моли́твѣ твое́й и҆ ми́лостыню твори́ти не пре́зри. | Не будь слабкодухим у молитві твоїй і не нехтуй подавати милостиню. |
|
11
|
11
|
| Не рꙋга́йсѧ человѣ́кꙋ сꙋ́щꙋ въ го́рести дꙋшѝ є҆гѡ̀: є҆́сть бо смирѧ́ѧй и҆ возносѧ́й. | Не насміхайся над людиною, яка знаходиться у тузі душевній її; бо є Той, Хто смиряє і підносить. |
|
12
|
12
|
| Не ѡ҆рѝ лжѝ на бра́та твоего̀, нижѐ дрꙋ́гꙋ то́жде творѝ. | Не вигадуй неправди на брата твого, і не роби того самого проти друга. |
|
13
|
13
|
| Не восхощѝ лга́ти всѧ́кїѧ лжѝ: оу҆чаще́нїе бо є҆ѧ̀ не на бла́го. | Не бажай говорити яку б то не було неправду; бо повторення її не послужить до блага. |
|
14
|
14
|
| Не бꙋ́ди велерѣ́чивъ во мно́жествѣ ста́рєцъ и҆ не повторѝ сло́ва въ моли́твѣ твое́й. | Перед зібранням старших не будь багатослівним, і не повторюй слова у проханні твоєму. |
|
15
|
15
|
| Не возненави́ди трꙋ́днагѡ дѣ́ла и҆ земледѣ́лїѧ ѿ вы́шнѧгѡ со́здана. | Не відвертайся від важкої роботи і від землеробства, яке встановлене від Вишнього. |
|
16
|
16
|
| Не привмѣнѧ́й себѐ ко мно́жествꙋ грѣ́шникѡвъ. | Не приєднуйся до безлічі грішників. |
|
17
|
17
|
| Смирѝ дꙋ́шꙋ твою̀ ѕѣлѡ̀. | Глибоко смири душу твою. |
|
18
|
18
|
| Помѧнѝ, ꙗ҆́кѡ гнѣ́въ не заме́длитъ, | Пам’ятай, що гнів не забариться, |
|
19
|
19
|
| поне́же ме́сть нечести́вагѡ ѻ҆́гнь и҆ че́рвь. | що покарання нечестивому — вогонь і черва. |
|
20
|
20
|
| Не и҆змѣнѝ дрꙋ́га ни на что̀, ни бра́та прⷭ҇на на зла́тѣ сѡфі́рстѣмъ. | Не міняй друга на скарб, і брата єдинокровного — на золото офирське. |
|
21
|
21
|
| Не ѿстꙋпа́й ѿ жены̀ премꙋ́дры и҆ бла́ги, и҆́бо благода́ть є҆ѧ̀ па́че зла́та. | Не залишай розумної і доброї дружини, бо достоїнство її коштовніше за золото. |
|
22
|
22
|
| Не ѡ҆ѕло́би раба̀ дѣ́лающа во и҆́стинѣ, нижѐ нае́мника вдаю́ща дꙋ́шꙋ свою̀. | Не кривдь раба, який трудиться старанно, ні найманця, відданого тобі душею. |
|
23
|
23
|
| Раба̀ разꙋми́ва да лю́битъ дꙋша̀ твоѧ̀, и҆ не лишѝ є҆го̀ свобо́ды. | Розумного раба нехай любить душа твоя, і не відмов йому у свободі. |
|
24
|
24
|
| Є҆́сть ли тѝ ско́тъ, призира́й є҆го̀, и҆ а҆́ще тѝ бꙋ́детъ потре́бенъ, да пребꙋ́детъ тѝ. | Є у тебе худоба? спостерігай за нею, і якщо вона корисна тобі, нехай залишається у тебе. |
|
25
|
25
|
| Сꙋ́ть ли тѝ ча̑да, накажѝ ѧ҆̀ и҆ преклонѝ ѿ ю҆́ности вы́ю и҆́хъ. | Є у тебе сини? навчай їх, і з юности нагинай шию їх. |
|
26
|
26
|
| Сꙋ́ть ли тѝ дщє́ри, внима́й тѣ́лꙋ и҆́хъ и҆ не ꙗ҆влѧ́й весе́лагѡ къ ни̑мъ лица̀ твоегѡ̀. | Є у тебе дочки? май піклування про тіло їх, і не показуй їм веселого лиця твого. |
|
27
|
27
|
| Вы́дай дще́рь, и҆ бꙋ́деши соверши́вый дѣ́ло вели́ко: и҆ мꙋ́жеви разꙋми́вꙋ да́ждь ю҆̀. | Видай дочку заміж, і зробиш велику справу, і подаруй її чоловіку розумному. |
|
28
|
28
|
| Є҆́сть ли тѝ жена̀ по дꙋшѝ, не и҆зженѝ є҆ѧ̀. | Є у тебе дружина до душі? не відганяй її. |
|
29
|
29
|
| Всѣ́мъ се́рдцемъ твои́мъ прославлѧ́й ѻ҆тца̀ твоего̀ и҆ ма́тернихъ болѣ́зней не забꙋ́ди: | Усім серцем шануй батька твого і не забувай породильних болістей матері твоєї. |
|
30
|
30
|
| помѧнѝ, ꙗ҆́кѡ тѣ́ма рожде́нъ є҆сѝ, и҆ что̀ и҆́ма возда́си, ꙗ҆́коже ѻ҆́на тебѣ̀; | Пам’ятай, що ти народжений від них: і що можеш ти віддати їм, як вони тобі? |
|
31
|
31
|
| Все́ю дꙋше́ю твое́ю благоговѣ́й гдⷭ҇еви и҆ і҆ерє́и є҆гѡ̀ чтѝ. | Усією душею твоєю благоговій перед Господом і поважай священиків Його. |
|
32
|
32
|
| Все́ю си́лою (твое́ю) возлюбѝ сотво́ршаго тѧ̀ и҆ слꙋжи́телей є҆гѡ̀ не ѡ҆ста́ви. | Усією силою люби Творця твого, і не залишай служителів Його. |
|
33
|
33
|
| Бо́йсѧ гдⷭ҇а и҆ просла́ви і҆ере́а, и҆ да́ждь ча́сть є҆мꙋ̀, ꙗ҆́коже заповѣ́дано тѝ: | Бійся Господа, і шануй священика, і давай йому частину, як заповідано тобі: |
|
34
|
34
|
| нача́тки, и҆ ѡ҆ согрѣше́нїи, и҆ даѧ́нїе мы́шцей, и҆ же́ртвꙋ ст҃ы́ни, и҆ нача́токъ ст҃ы́хъ. | початки, і за гріх, і пожертву пліч, і жертву освячення, і початки святих. |
|
35
|
35
|
| И҆ ни́щемꙋ прострѝ рꙋ́кꙋ твою̀, да соверши́тсѧ благослове́нїе твоѐ. | І до бідного простягай руку твою, щоб благословення твоє було довершене. |
|
36
|
36
|
| Благода́ть даѧ́нїѧ пред̾ всѧ́кимъ живы́мъ (да бꙋ́детъ), и҆ над̾ мертвеце́мъ не возбранѝ благода́ти. | Милість даяння нехай буде до всякого, хто живе, але і померлого не позбавляй милости. |
|
37
|
37
|
| Не оу҆странѧ́йсѧ ѿ пла́чꙋщихъ и҆ съ сѣ́тꙋющими сѣ́тꙋй. | Не віддаляйся від тих, що плачуть, і з тими, хто сумує, сумуй. |
|
38
|
38
|
| Не лѣни́сѧ посѣща́ти болѧ́ща: си́ми бо возлю́бленъ бꙋ́деши. | Не лінуйся відвідувати хворого, бо за це ти будеш улюбленим. |
|
39
|
39
|
| Во всѣ́хъ словесѣ́хъ твои́хъ помина́й послѣ̑днѧѧ твоѧ̑, и҆ во вѣ́ки не согрѣши́ши. | У всіх ділах твоїх пам’ятай про кінець твій, і повік не згрішиш. |
