1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава́ з҃
|
Глава 7
|
|
1
|
1
|
|
Не творѝ ѕла̀, и҆ не пости́гнетъ тѧ̀ ѕло̀:
|
Не роби зла, і тебе не осягне зло;
|
|
2
|
2
|
|
ѿстꙋпѝ ѿ непра́вды, и҆ оу҆клони́тсѧ ѿ тебє̀.
|
віддаляйся від неправди, і вона ухилиться від тебе.
|
|
3
|
3
|
|
Сы́не, не сѣ́й на бразда́хъ непра̑вды и҆ не и҆́маши пожа́ти и҆̀хъ седмери́цею.
|
Сину мій! не сій на борознах неправди, і не будеш у сім разів більше пожинати з них.
|
|
4
|
4
|
|
Не просѝ оу҆ гдⷭ҇а влады́чества, нижѐ ѿ царѧ̀ сѣда́лища сла́вы.
|
Не проси у Господа влади, й у царя — почесного місця.
|
|
5
|
5
|
|
Не ѡ҆правда́й себѐ пред̾ бг҃омъ и҆ пред̾ царе́мъ не мꙋдри́сѧ.
|
Не виправдовуй себе перед Господом, і не мудруй перед царем.
|
|
6
|
6
|
|
Не и҆щѝ, да бꙋ́деши сꙋдїѧ̀, є҆гда̀ не возмо́жеши ѿѧ́ти непра̑вды: да не когда̀ оу҆бои́шисѧ лица̀ си́льнагѡ и҆ положи́ши собла́знъ въ пра́вости твое́й.
|
Не домагайся стати суддею, щоб не виявитися тобі неспроможним сокрушити неправду, щоб не убоятися коли-небудь лиця сильного і не покласти тіні на правоту твою.
|
|
7
|
7
|
|
Не согрѣша́й во мно́жествѣ гра́да и҆ не низлага́й себѐ въ наро́дѣ.
|
Не гріши проти міської громади, і не опускай себе перед народом.
|
|
8
|
8
|
|
Не свѧжѝ два́жды грѣха̀, и҆ во є҆ди́нѣмъ бо не непови́ненъ бꙋ́деши.
|
Не додавай гріха до гріха, бо і за один не залишишся непокараним.
|
|
9
|
9
|
|
Не рцы̀: на мно́жество дарѡ́въ мои́хъ воззри́тъ, и҆ приносѧ́щꙋ мѝ бг҃ꙋ вы́шнемꙋ, прїи́метъ.
|
Не говори: «Він спогляне на безліч дарів моїх, і, коли я принесу їх Богу Вишньому, Він прийме».
|
|
10
|
10
|
|
Не малодꙋ́шествꙋй въ моли́твѣ твое́й и҆ ми́лостыню твори́ти не пре́зри.
|
Не будь слабкодухим у молитві твоїй і не нехтуй подавати милостиню.
|
|
11
|
11
|
|
Не рꙋга́йсѧ человѣ́кꙋ сꙋ́щꙋ въ го́рести дꙋшѝ є҆гѡ̀: є҆́сть бо смирѧ́ѧй и҆ возносѧ́й.
|
Не насміхайся над людиною, яка знаходиться у тузі душевній її; бо є Той, Хто смиряє і підносить.
|
|
12
|
12
|
|
Не ѡ҆рѝ лжѝ на бра́та твоего̀, нижѐ дрꙋ́гꙋ то́жде творѝ.
|
Не вигадуй неправди на брата твого, і не роби того самого проти друга.
|
|
13
|
13
|
|
Не восхощѝ лга́ти всѧ́кїѧ лжѝ: оу҆чаще́нїе бо є҆ѧ̀ не на бла́го.
|
Не бажай говорити яку б то не було неправду; бо повторення її не послужить до блага.
|
|
14
|
14
|
|
Не бꙋ́ди велерѣ́чивъ во мно́жествѣ ста́рєцъ и҆ не повторѝ сло́ва въ моли́твѣ твое́й.
|
Перед зібранням старших не будь багатослівним, і не повторюй слова у проханні твоєму.
|
|
15
|
15
|
|
Не возненави́ди трꙋ́днагѡ дѣ́ла и҆ земледѣ́лїѧ ѿ вы́шнѧгѡ со́здана.
|
Не відвертайся від важкої роботи і від землеробства, яке встановлене від Вишнього.
|
|
16
|
16
|
|
Не привмѣнѧ́й себѐ ко мно́жествꙋ грѣ́шникѡвъ.
|
Не приєднуйся до безлічі грішників.
|
|
17
|
17
|
|
Смирѝ дꙋ́шꙋ твою̀ ѕѣлѡ̀.
|
Глибоко смири душу твою.
|
|
18
|
18
|
|
Помѧнѝ, ꙗ҆́кѡ гнѣ́въ не заме́длитъ,
|
Пам’ятай, що гнів не забариться,
|
|
19
|
19
|
|
поне́же ме́сть нечести́вагѡ ѻ҆́гнь и҆ че́рвь.
|
що покарання нечестивому — вогонь і черва.
|
|
20
|
20
|
|
Не и҆змѣнѝ дрꙋ́га ни на что̀, ни бра́та прⷭ҇на на зла́тѣ сѡфі́рстѣмъ.
|
Не міняй друга на скарб, і брата єдинокровного — на золото офирське.
|
|
21
|
21
|
|
Не ѿстꙋпа́й ѿ жены̀ премꙋ́дры и҆ бла́ги, и҆́бо благода́ть є҆ѧ̀ па́че зла́та.
|
Не залишай розумної і доброї дружини, бо достоїнство її коштовніше за золото.
|
|
22
|
22
|
|
Не ѡ҆ѕло́би раба̀ дѣ́лающа во и҆́стинѣ, нижѐ нае́мника вдаю́ща дꙋ́шꙋ свою̀.
|
Не кривдь раба, який трудиться старанно, ні найманця, відданого тобі душею.
|
|
23
|
23
|
|
Раба̀ разꙋми́ва да лю́битъ дꙋша̀ твоѧ̀, и҆ не лишѝ є҆го̀ свобо́ды.
|
Розумного раба нехай любить душа твоя, і не відмов йому у свободі.
|
|
24
|
24
|
|
Є҆́сть ли тѝ ско́тъ, призира́й є҆го̀, и҆ а҆́ще тѝ бꙋ́детъ потре́бенъ, да пребꙋ́детъ тѝ.
|
Є у тебе худоба? спостерігай за нею, і якщо вона корисна тобі, нехай залишається у тебе.
|
|
25
|
25
|
|
Сꙋ́ть ли тѝ ча̑да, накажѝ ѧ҆̀ и҆ преклонѝ ѿ ю҆́ности вы́ю и҆́хъ.
|
Є у тебе сини? навчай їх, і з юности нагинай шию їх.
|
|
26
|
26
|
|
Сꙋ́ть ли тѝ дщє́ри, внима́й тѣ́лꙋ и҆́хъ и҆ не ꙗ҆влѧ́й весе́лагѡ къ ни̑мъ лица̀ твоегѡ̀.
|
Є у тебе дочки? май піклування про тіло їх, і не показуй їм веселого лиця твого.
|
|
27
|
27
|
|
Вы́дай дще́рь, и҆ бꙋ́деши соверши́вый дѣ́ло вели́ко: и҆ мꙋ́жеви разꙋми́вꙋ да́ждь ю҆̀.
|
Видай дочку заміж, і зробиш велику справу, і подаруй її чоловіку розумному.
|
|
28
|
28
|
|
Є҆́сть ли тѝ жена̀ по дꙋшѝ, не и҆зженѝ є҆ѧ̀.
|
Є у тебе дружина до душі? не відганяй її.
|
|
29
|
29
|
|
Всѣ́мъ се́рдцемъ твои́мъ прославлѧ́й ѻ҆тца̀ твоего̀ и҆ ма́тернихъ болѣ́зней не забꙋ́ди:
|
Усім серцем шануй батька твого і не забувай породильних болістей матері твоєї.
|
|
30
|
30
|
|
помѧнѝ, ꙗ҆́кѡ тѣ́ма рожде́нъ є҆сѝ, и҆ что̀ и҆́ма возда́си, ꙗ҆́коже ѻ҆́на тебѣ̀;
|
Пам’ятай, що ти народжений від них: і що можеш ти віддати їм, як вони тобі?
|
|
31
|
31
|
|
Все́ю дꙋше́ю твое́ю благоговѣ́й гдⷭ҇еви и҆ і҆ерє́и є҆гѡ̀ чтѝ.
|
Усією душею твоєю благоговій перед Господом і поважай священиків Його.
|
|
32
|
32
|
|
Все́ю си́лою (твое́ю) возлюбѝ сотво́ршаго тѧ̀ и҆ слꙋжи́телей є҆гѡ̀ не ѡ҆ста́ви.
|
Усією силою люби Творця твого, і не залишай служителів Його.
|
|
33
|
33
|
|
Бо́йсѧ гдⷭ҇а и҆ просла́ви і҆ере́а, и҆ да́ждь ча́сть є҆мꙋ̀, ꙗ҆́коже заповѣ́дано тѝ:
|
Бійся Господа, і шануй священика, і давай йому частину, як заповідано тобі:
|
|
34
|
34
|
|
нача́тки, и҆ ѡ҆ согрѣше́нїи, и҆ даѧ́нїе мы́шцей, и҆ же́ртвꙋ ст҃ы́ни, и҆ нача́токъ ст҃ы́хъ.
|
початки, і за гріх, і пожертву пліч, і жертву освячення, і початки святих.
|
|
35
|
35
|
|
И҆ ни́щемꙋ прострѝ рꙋ́кꙋ твою̀, да соверши́тсѧ благослове́нїе твоѐ.
|
І до бідного простягай руку твою, щоб благословення твоє було довершене.
|
|
36
|
36
|
|
Благода́ть даѧ́нїѧ пред̾ всѧ́кимъ живы́мъ (да бꙋ́детъ), и҆ над̾ мертвеце́мъ не возбранѝ благода́ти.
|
Милість даяння нехай буде до всякого, хто живе, але і померлого не позбавляй милости.
|
|
37
|
37
|
|
Не оу҆странѧ́йсѧ ѿ пла́чꙋщихъ и҆ съ сѣ́тꙋющими сѣ́тꙋй.
|
Не віддаляйся від тих, що плачуть, і з тими, хто сумує, сумуй.
|
|
38
|
38
|
|
Не лѣни́сѧ посѣща́ти болѧ́ща: си́ми бо возлю́бленъ бꙋ́деши.
|
Не лінуйся відвідувати хворого, бо за це ти будеш улюбленим.
|
|
39
|
39
|
|
Во всѣ́хъ словесѣ́хъ твои́хъ помина́й послѣ̑днѧѧ твоѧ̑, и҆ во вѣ́ки не согрѣши́ши.
|
У всіх ділах твоїх пам’ятай про кінець твій, і повік не згрішиш.
|
