1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава́ л҃з
|
Глава 37
|
|
1
|
1
|
|
Всѧ́къ дрꙋ́гъ рече́тъ: содрꙋжи́хсѧ є҆мꙋ̀ и҆ а҆́зъ. Но є҆́сть дрꙋ́гъ и҆́менемъ то́чїю дрꙋ́гъ.
|
Усякий друг може сказати: «і я подружився з ним». Але буває друг тільки за іменем другом.
|
|
2
|
2
|
|
Печа́ль не пребыва́етъ ли до сме́рти, прїѧ́тель и҆ дрꙋ́гъ претворѧ́ѧйсѧ во врага̀;
|
Чи не є це скорбота до смерти, коли приятель і друг перетворюється на ворога?
|
|
3
|
3
|
|
Ѽⷩ҇̑, лꙋка́во помышле́нїе, ѿкꙋ́дꙋ и҆звали́лосѧ є҆сѝ покры́ти сꙋ́шꙋ ле́стїю;
|
О, зла думка! звідкіля взялася ти, щоб покрити землю підступністю?
|
|
4
|
4
|
|
Прїѧ́тель ѡ҆ весе́лїи дрꙋ́жни сра́дꙋетсѧ, а҆ во вре́мѧ ско́рби проти́венъ бꙋ́детъ:
|
Приятель радіє, коли веселий друг, а під час скорботи його буде проти нього.
|
|
5
|
5
|
|
прїѧ́тель со дрꙋ́гомъ трꙋжда́етсѧ чре́ва ра́ди и҆ проти́вꙋ бра́ни во́зметъ щи́тъ.
|
Приятель допомагає другові у трудах його заради утроби, а у випадку війни візьметься за щит.
|
|
6
|
6
|
|
Не забꙋ́ди дрꙋ́га въ дꙋшѝ твое́й и҆ не помина́й є҆гѡ̀ во и҆мѣ́нїи твое́мъ.
|
Не забувай друга у душі твоїй і не забувай його у маєтку твоєму.
|
|
7
|
7
|
|
Всѧ́къ совѣ́тникъ возно́ситъ совѣ́тъ, но є҆́сть совѣща́ѧй ѡ҆ себѣ̀ самѣ́мъ.
|
Усякий радник хвалить свою пораду, але хтось радить на свою користь;
|
|
8
|
8
|
|
Ѿ совѣ́тника хранѝ дꙋ́шꙋ твою̀ и҆ разꙋмѣ́й пе́рвѣе, что̀ є҆мꙋ̀ потре́ба: са́мъ бо себѣ̀ совѣщава́етъ:
|
від радника охороняй душу твою і наперед довідайся, що йому потрібно; бо, може бути, він буде радити для самого себе;
|
|
9
|
9
|
|
да не когда̀ возложи́тъ на тѧ̀ жре́бїй и҆ рече́тъ тѝ: до́бръ пꙋ́ть тво́й: и҆ ста́нетъ прѧ́мѡ, ви́дѣти, что̀ сбꙋ́детсѧ тебѣ̀.
|
може бути, він кине на тебе жереб і скаже тобі: «шлях твій добрий»; а сам стане навпроти тебе, щоб подивитися, що трапиться з тобою.
|
|
10
|
10
|
|
Не совѣщава́й съ подзира́ющимъ тѧ̀ и҆ ѿ зави́дѧщихъ тѝ скры́й совѣ́тъ:
|
Не радься з недоброзичливцем твоїм і від заздрісників твоїх приховуй наміри.
|
|
11
|
11
|
|
со жено́ю ѡ҆ ревнꙋ́ющей є҆́й и҆ со страшли́вымъ ѡ҆ бра́ни, съ кꙋпце́мъ ѡ҆ мѣ́нѣ и҆ со кꙋпꙋ́ющимъ ѡ҆ прода́жи, со зави́дливымъ ѡ҆ благодаре́нїи
|
Не радься з жінкою про суперницю її і з боязким — про війну, з продавцем — про обмін, з покупцем — про продаж, із заздрим — про подяку,
|
|
12
|
12
|
|
и҆ съ неми́лостивымъ ѡ҆ поми́лованїи, съ лѣни́вымъ ѡ҆ всѧ́цѣмъ дѣ́лѣ
|
з немилосердним — про благодійність, з лінивим — про усяку справу,
|
|
13
|
13
|
|
и҆ съ нае́мникомъ годовы́мъ ѡ҆ соверше́нїи, съ рабо́мъ лѣни́вымъ ѡ҆ мно́зѣ дѣ́ланїи.
|
з річним найманцем — про закінчення роботи, з лінивим рабом — про велику роботу:
|
|
14
|
14
|
|
Не внемлѝ си̑мъ ѡ҆ всѧ́цѣмъ совѣща́нїи,
|
не покладайся на таких ні при якій нараді,
|
|
15
|
15
|
|
но то́кмѡ съ мꙋ́жемъ благоговѣ́йнымъ прⷭ҇нѡ бꙋ́ди, є҆го́же а҆́ще позна́еши соблюда́юща за́пѡвѣди гдⷭ҇ни,
|
але звертайся завжди тільки до мужа благочестивого, про якого дізнаєшся, що він дотримується заповідей Господніх,
|
|
16
|
16
|
|
и҆́же дꙋше́ю свое́ю по дꙋшѝ твое́й, и҆ а҆́ще согрѣши́ши, споболи́тъ съ тобо́ю.
|
який своєю душею — до душі тобі й, у випадку падіння твого, буде сумувати разом з тобою.
|
|
17
|
17
|
|
И҆ совѣ́тъ се́рдца оу҆ста́ви, нѣ́сть бо тѝ вѣ́рнѣе є҆гѡ̀:
|
Тримайся поради серця твого, бо немає нікого для тебе вірнішого за нього;
|
|
18
|
18
|
|
дꙋша́ бо мꙋ́жа возвѣща́ти нѣ́когда бо́лѣе ѡ҆бы́че, не́жели се́дмь блюсти́телїе высо́цѣ сѣдѧ́щїи на стра́жи.
|
душа людини іноді більше скаже, ніж сім спостерігачів, які сидять на високому місці для спостереження.
|
|
19
|
19
|
|
И҆ ѡ҆ всѣ́хъ си́хъ помоли́сѧ вы́шнемꙋ, да оу҆пра́витъ во и҆́стинѣ пꙋ́ть тво́й.
|
Але при всьому цьому молися Всевишньому, щоб Він управив шлях твій в істині.
|
|
20
|
20
|
|
Нача́токъ всѧ́кагѡ дѣ́ла сло́во, и҆ пре́жде всѧ́кагѡ дѣ́ланїѧ совѣ́тъ.
|
Початок усякої справи — розмірковування, а раніше за усяку дію — рада.
|
|
21
|
21
|
|
Слѣ́дъ и҆змѣне́нїѧ серде́чна лицѐ. Четы́ри ча̑сти происхо́дѧтъ: добро̀ и҆ ѕло̀, живо́тъ и҆ сме́рть: и҆ ѡ҆блада́ѧй и҆́ми всегда̀ ѧ҆зы́къ є҆́сть.
|
Виявлення сердечної зміни — лице. Чотири стани виявляються на ньому: добро і зло, життя і смерть, а панує завжди язик.
|
|
22
|
22
|
|
Є҆́сть мꙋ́жъ хи́тръ и҆ наказа́тель мнѡ́гимъ, а҆ свое́й дꙋшѝ неключи́мь є҆́сть.
|
Якась людина майстерна і багатьох вчить, а для своєї душі некорисна.
|
|
23
|
23
|
|
Є҆́сть оу҆мꙋдрѧ́ѧйсѧ въ словесѣ́хъ ненави́димь: се́й всѧ́кїѧ пи́щи лише́нъ бꙋ́детъ:
|
Інший мудрує у промовах, а буває ненависний, — такий залишиться без усякої споживи;
|
|
24
|
24
|
|
не дана́ бо бы́сть є҆мꙋ̀ ѿ гдⷭ҇а благода́ть, ꙗ҆́кѡ всѧ́кїѧ премꙋ́дрости лише́нъ бы́сть.
|
бо не дана йому від Господа благодать, і він позбавлений усякої мудрости.
|
|
25
|
25
|
|
Є҆́сть премꙋ́дръ свое́й дꙋшѝ, и҆ плоды̀ ра́зꙋма є҆гѡ̀ во оу҆стѣ́хъ вѣ̑рны.
|
Хтось мудрий для душі своєї, і плоди знання на вустах його правильні.
|
|
26
|
26
|
|
Мꙋ́жъ премꙋ́дръ лю́ди своѧ̑ нака́жетъ, и҆ плоды̀ ра́зꙋма є҆гѡ̀ вѣ̑рны.
|
Мудрий муж повчає народ свій, і плоди знання його правильні.
|
|
27
|
27
|
|
Мꙋ́жъ премꙋ́дръ и҆спо́лнитсѧ благослове́нїѧ, и҆ оу҆блажа́тъ є҆го̀ всѝ зрѧ́щїи.
|
Мудрий муж буде багатим на благословення, і всі, що бачать його, будуть називати його блаженним.
|
|
28
|
28
|
|
Живо́тъ мꙋ́жа въ числѣ̀ дні́й: а҆ дні́е і҆и҃лєвы безчи́сленни.
|
Життя людини визначається кількістю днів, а дні Ізраїля незліченні.
|
|
29
|
29
|
|
Премꙋ́дрый во свои́хъ лю́дехъ наслѣ́дитъ вѣ́рꙋ, и҆ и҆́мѧ є҆гѡ̀ жи́во бꙋ́детъ во вѣ́къ.
|
Мудрий придбає довіру у свого народу, й ім’я його буде жити повік.
|
|
30
|
30
|
|
Ча́до, въ животѣ̀ твое́мъ и҆скꙋсѝ дꙋ́шꙋ твою̀ и҆ ви́ждь, что̀ є҆́й ѕло̀ є҆́сть, и҆ не да́ждь є҆́й.
|
Сину мій! протягом життя випробовуй твою душу і спостерігай, що для неї шкідливо, і не давай їй того;
|
|
31
|
31
|
|
И҆́бо не всѧ̑ всѣ̑мъ на по́льзꙋ, и҆ не всѧ́ка дꙋша̀ во все́мъ благоволи́тъ.
|
бо не все корисно для усіх, і не усяка душа до всього схильна.
|
|
32
|
32
|
|
Не пресыща́йсѧ во всѧ́цѣй сла́дости и҆ не разлива́йсѧ на (разли́чїе) бра́шна,
|
Не пересичуйся всякими солодощами і не кидайся на різні страви,
|
|
33
|
33
|
|
и҆́бо во мно́зѣхъ бра́шнахъ недꙋ́гъ бꙋ́детъ, и҆ пресыще́нїе прибли́житъ да́же до холе́ры:
|
бо від переїдання буває хвороба, і пересичення доводить до холери;
|
|
34
|
34
|
|
пресыще́нїемъ бо мно́зи оу҆мро́ша, внима́ѧй же приложи́тъ житїѐ.
|
від пересичення багато хто помер, а стриманий додасть собі життя.
|
