1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава́ л҃з
|
Глава 37
|
|
1
|
1
|
| Всѧ́къ дрꙋ́гъ рече́тъ: содрꙋжи́хсѧ є҆мꙋ̀ и҆ а҆́зъ. Но є҆́сть дрꙋ́гъ и҆́менемъ то́чїю дрꙋ́гъ. | Усякий друг може сказати: «і я подружився з ним». Але буває друг тільки за іменем другом. |
|
2
|
2
|
| Печа́ль не пребыва́етъ ли до сме́рти, прїѧ́тель и҆ дрꙋ́гъ претворѧ́ѧйсѧ во врага̀; | Чи не є це скорбота до смерти, коли приятель і друг перетворюється на ворога? |
|
3
|
3
|
| Ѽⷩ҇̑, лꙋка́во помышле́нїе, ѿкꙋ́дꙋ и҆звали́лосѧ є҆сѝ покры́ти сꙋ́шꙋ ле́стїю; | О, зла думка! звідкіля взялася ти, щоб покрити землю підступністю? |
|
4
|
4
|
| Прїѧ́тель ѡ҆ весе́лїи дрꙋ́жни сра́дꙋетсѧ, а҆ во вре́мѧ ско́рби проти́венъ бꙋ́детъ: | Приятель радіє, коли веселий друг, а під час скорботи його буде проти нього. |
|
5
|
5
|
| прїѧ́тель со дрꙋ́гомъ трꙋжда́етсѧ чре́ва ра́ди и҆ проти́вꙋ бра́ни во́зметъ щи́тъ. | Приятель допомагає другові у трудах його заради утроби, а у випадку війни візьметься за щит. |
|
6
|
6
|
| Не забꙋ́ди дрꙋ́га въ дꙋшѝ твое́й и҆ не помина́й є҆гѡ̀ во и҆мѣ́нїи твое́мъ. | Не забувай друга у душі твоїй і не забувай його у маєтку твоєму. |
|
7
|
7
|
| Всѧ́къ совѣ́тникъ возно́ситъ совѣ́тъ, но є҆́сть совѣща́ѧй ѡ҆ себѣ̀ самѣ́мъ. | Усякий радник хвалить свою пораду, але хтось радить на свою користь; |
|
8
|
8
|
| Ѿ совѣ́тника хранѝ дꙋ́шꙋ твою̀ и҆ разꙋмѣ́й пе́рвѣе, что̀ є҆мꙋ̀ потре́ба: са́мъ бо себѣ̀ совѣщава́етъ: | від радника охороняй душу твою і наперед довідайся, що йому потрібно; бо, може бути, він буде радити для самого себе; |
|
9
|
9
|
| да не когда̀ возложи́тъ на тѧ̀ жре́бїй и҆ рече́тъ тѝ: до́бръ пꙋ́ть тво́й: и҆ ста́нетъ прѧ́мѡ, ви́дѣти, что̀ сбꙋ́детсѧ тебѣ̀. | може бути, він кине на тебе жереб і скаже тобі: «шлях твій добрий»; а сам стане навпроти тебе, щоб подивитися, що трапиться з тобою. |
|
10
|
10
|
| Не совѣщава́й съ подзира́ющимъ тѧ̀ и҆ ѿ зави́дѧщихъ тѝ скры́й совѣ́тъ: | Не радься з недоброзичливцем твоїм і від заздрісників твоїх приховуй наміри. |
|
11
|
11
|
| со жено́ю ѡ҆ ревнꙋ́ющей є҆́й и҆ со страшли́вымъ ѡ҆ бра́ни, съ кꙋпце́мъ ѡ҆ мѣ́нѣ и҆ со кꙋпꙋ́ющимъ ѡ҆ прода́жи, со зави́дливымъ ѡ҆ благодаре́нїи | Не радься з жінкою про суперницю її і з боязким — про війну, з продавцем — про обмін, з покупцем — про продаж, із заздрим — про подяку, |
|
12
|
12
|
| и҆ съ неми́лостивымъ ѡ҆ поми́лованїи, съ лѣни́вымъ ѡ҆ всѧ́цѣмъ дѣ́лѣ | з немилосердним — про благодійність, з лінивим — про усяку справу, |
|
13
|
13
|
| и҆ съ нае́мникомъ годовы́мъ ѡ҆ соверше́нїи, съ рабо́мъ лѣни́вымъ ѡ҆ мно́зѣ дѣ́ланїи. | з річним найманцем — про закінчення роботи, з лінивим рабом — про велику роботу: |
|
14
|
14
|
| Не внемлѝ си̑мъ ѡ҆ всѧ́цѣмъ совѣща́нїи, | не покладайся на таких ні при якій нараді, |
|
15
|
15
|
| но то́кмѡ съ мꙋ́жемъ благоговѣ́йнымъ прⷭ҇нѡ бꙋ́ди, є҆го́же а҆́ще позна́еши соблюда́юща за́пѡвѣди гдⷭ҇ни, | але звертайся завжди тільки до мужа благочестивого, про якого дізнаєшся, що він дотримується заповідей Господніх, |
|
16
|
16
|
| и҆́же дꙋше́ю свое́ю по дꙋшѝ твое́й, и҆ а҆́ще согрѣши́ши, споболи́тъ съ тобо́ю. | який своєю душею — до душі тобі й, у випадку падіння твого, буде сумувати разом з тобою. |
|
17
|
17
|
| И҆ совѣ́тъ се́рдца оу҆ста́ви, нѣ́сть бо тѝ вѣ́рнѣе є҆гѡ̀: | Тримайся поради серця твого, бо немає нікого для тебе вірнішого за нього; |
|
18
|
18
|
| дꙋша́ бо мꙋ́жа возвѣща́ти нѣ́когда бо́лѣе ѡ҆бы́че, не́жели се́дмь блюсти́телїе высо́цѣ сѣдѧ́щїи на стра́жи. | душа людини іноді більше скаже, ніж сім спостерігачів, які сидять на високому місці для спостереження. |
|
19
|
19
|
| И҆ ѡ҆ всѣ́хъ си́хъ помоли́сѧ вы́шнемꙋ, да оу҆пра́витъ во и҆́стинѣ пꙋ́ть тво́й. | Але при всьому цьому молися Всевишньому, щоб Він управив шлях твій в істині. |
|
20
|
20
|
| Нача́токъ всѧ́кагѡ дѣ́ла сло́во, и҆ пре́жде всѧ́кагѡ дѣ́ланїѧ совѣ́тъ. | Початок усякої справи — розмірковування, а раніше за усяку дію — рада. |
|
21
|
21
|
| Слѣ́дъ и҆змѣне́нїѧ серде́чна лицѐ. Четы́ри ча̑сти происхо́дѧтъ: добро̀ и҆ ѕло̀, живо́тъ и҆ сме́рть: и҆ ѡ҆блада́ѧй и҆́ми всегда̀ ѧ҆зы́къ є҆́сть. | Виявлення сердечної зміни — лице. Чотири стани виявляються на ньому: добро і зло, життя і смерть, а панує завжди язик. |
|
22
|
22
|
| Є҆́сть мꙋ́жъ хи́тръ и҆ наказа́тель мнѡ́гимъ, а҆ свое́й дꙋшѝ неключи́мь є҆́сть. | Якась людина майстерна і багатьох вчить, а для своєї душі некорисна. |
|
23
|
23
|
| Є҆́сть оу҆мꙋдрѧ́ѧйсѧ въ словесѣ́хъ ненави́димь: се́й всѧ́кїѧ пи́щи лише́нъ бꙋ́детъ: | Інший мудрує у промовах, а буває ненависний, — такий залишиться без усякої споживи; |
|
24
|
24
|
| не дана́ бо бы́сть є҆мꙋ̀ ѿ гдⷭ҇а благода́ть, ꙗ҆́кѡ всѧ́кїѧ премꙋ́дрости лише́нъ бы́сть. | бо не дана йому від Господа благодать, і він позбавлений усякої мудрости. |
|
25
|
25
|
| Є҆́сть премꙋ́дръ свое́й дꙋшѝ, и҆ плоды̀ ра́зꙋма є҆гѡ̀ во оу҆стѣ́хъ вѣ̑рны. | Хтось мудрий для душі своєї, і плоди знання на вустах його правильні. |
|
26
|
26
|
| Мꙋ́жъ премꙋ́дръ лю́ди своѧ̑ нака́жетъ, и҆ плоды̀ ра́зꙋма є҆гѡ̀ вѣ̑рны. | Мудрий муж повчає народ свій, і плоди знання його правильні. |
|
27
|
27
|
| Мꙋ́жъ премꙋ́дръ и҆спо́лнитсѧ благослове́нїѧ, и҆ оу҆блажа́тъ є҆го̀ всѝ зрѧ́щїи. | Мудрий муж буде багатим на благословення, і всі, що бачать його, будуть називати його блаженним. |
|
28
|
28
|
| Живо́тъ мꙋ́жа въ числѣ̀ дні́й: а҆ дні́е і҆и҃лєвы безчи́сленни. | Життя людини визначається кількістю днів, а дні Ізраїля незліченні. |
|
29
|
29
|
| Премꙋ́дрый во свои́хъ лю́дехъ наслѣ́дитъ вѣ́рꙋ, и҆ и҆́мѧ є҆гѡ̀ жи́во бꙋ́детъ во вѣ́къ. | Мудрий придбає довіру у свого народу, й ім’я його буде жити повік. |
|
30
|
30
|
| Ча́до, въ животѣ̀ твое́мъ и҆скꙋсѝ дꙋ́шꙋ твою̀ и҆ ви́ждь, что̀ є҆́й ѕло̀ є҆́сть, и҆ не да́ждь є҆́й. | Сину мій! протягом життя випробовуй твою душу і спостерігай, що для неї шкідливо, і не давай їй того; |
|
31
|
31
|
| И҆́бо не всѧ̑ всѣ̑мъ на по́льзꙋ, и҆ не всѧ́ка дꙋша̀ во все́мъ благоволи́тъ. | бо не все корисно для усіх, і не усяка душа до всього схильна. |
|
32
|
32
|
| Не пресыща́йсѧ во всѧ́цѣй сла́дости и҆ не разлива́йсѧ на (разли́чїе) бра́шна, | Не пересичуйся всякими солодощами і не кидайся на різні страви, |
|
33
|
33
|
| и҆́бо во мно́зѣхъ бра́шнахъ недꙋ́гъ бꙋ́детъ, и҆ пресыще́нїе прибли́житъ да́же до холе́ры: | бо від переїдання буває хвороба, і пересичення доводить до холери; |
|
34
|
34
|
| пресыще́нїемъ бо мно́зи оу҆мро́ша, внима́ѧй же приложи́тъ житїѐ. | від пересичення багато хто помер, а стриманий додасть собі життя. |
