1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава́ л҃а
|
Глава 31
|
|
1
|
1
|
| Бдѣ́нїе бога́тства растлева́етъ плѡ́ти, и҆ попече́нїе є҆гѡ̀ ѿго́нитъ со́нъ: | Пильнування над багатством виснажує тіло, і турбота про нього відганяє сон. |
|
2
|
2
|
| печа́ль бдѣ́нїѧ ѿторга́етъ дрема́нїе, и҆ недꙋ́гъ лю́тъ ѿима́етъ со́нъ. | Пильна турбота не дає дрімати, і тяжка хвороба відбирає сон. |
|
3
|
3
|
| Трꙋди́тсѧ бога́тый въ собира́нїи бога́тства и҆ въ поко́и насыща́етсѧ сла́достей свои́хъ: | Потрудився багатий для примноження майна — й у спокої насичується своїми благами. |
|
4
|
4
|
| трꙋди́тсѧ оу҆бо́гїй во оу҆мале́нїи житїѧ̀, и҆ въ поко́и скꙋ́дный быва́етъ. | Потрудився бідний при нестатках у житті — і у спокої залишається убогим. |
|
5
|
5
|
| Любѧ́й зла́то не ѡ҆правди́тсѧ, и҆ гонѧ́й растлѣ́нїе си́мъ насы́титсѧ. | Хто любить золото, не буде правий, і хто ганяється за тлінням, наповниться ним. |
|
6
|
6
|
| Мно́зи падо́ша зла́та ра́ди, и҆ бы́сть па́гꙋба и҆́хъ прѧ́мѡ лицꙋ̀ и҆́хъ. | Багато хто заради золота зазнав падіння, і загибель його була перед лицем його; |
|
7
|
7
|
| Дре́во претыка́нїѧ є҆́сть всѣ̑мъ жрꙋ́щымъ є҆мꙋ̀, и҆ всѧ́къ безꙋ́мливъ ꙗ҆́тъ бꙋ́детъ и҆́мъ. | воно — дерево спотикання для тих, що приносять йому жертви, і всякий нерозумний буде вловлений ним. |
|
8
|
8
|
| Блаже́нъ бога́тый, и҆́же ѡ҆брѣ́тесѧ без̾ поро́ка и҆ и҆́же в̾слѣ́дъ зла́та не и҆́де. | Щасливий багатій, який виявився бездоганним і який не ганявся за золотом. |
|
9
|
9
|
| Кто̀ є҆́сть се́й; и҆ оу҆блажи́мъ є҆го̀, сотвори́ бо ди̑внаѧ въ лю́дехъ свои́хъ. | Хто він? і ми прославимо його; бо він зробив чудо у народі своєму. |
|
10
|
10
|
| Кто̀ и҆скꙋше́нъ и҆́мъ и҆ соверше́нъ бы́сть; и҆ бꙋ́детъ на похвале́нїе. | Хто був спокушуваний золотом — і залишився непорочним? Нехай буде це у похвалу йому. |
|
11
|
11
|
| Кто̀ мо́глъ престꙋпи́ти, и҆ не престꙋпѝ, и҆ ѕло̀ сотвори́ти, и҆ не сотворѝ; | Хто міг згрішити — і не згрішав, зробити зло — і не зробив? |
|
12
|
12
|
| Оу҆твердѧ́тсѧ блага̑ѧ є҆гѡ̀, и҆ ми́лѡстыни є҆гѡ̀ и҆сповѣ́сть собра́нїе. | Міцним буде багатство його, і про милостині його буде звіщати зібрання. |
|
13
|
13
|
| Сѣ́лъ ли є҆сѝ при трапе́зѣ вели́цѣй, не разве́рзи на не́й горта́ни твоегѡ̀ | Коли ти сядеш за багатий стіл, не розкривай на нього гортань твою |
|
14
|
14
|
| и҆ не рцы̀: мно́гѡ на не́й є҆́сть. Помѧнѝ, ꙗ҆́кѡ ѕло̀ є҆́сть ѻ҆́ко лꙋка́во. | і не говори: «багато ж на ньому!» Пам’ятай, що заздре око — зла річ. |
|
15
|
15
|
| Лꙋка́внѣе ѻ҆́ка что̀ є҆́сть со́здано; сегѡ̀ ра́ди ѡ҆ ко́ей либо ве́щи слези́тъ. | Що зі створеного заздрісніше за око? Тому воно плаче за всим, що бачить. |
|
16
|
16
|
| И҆дѣ́же а҆́ще оу҆́зриши, не простира́й рꙋкѝ и҆ не гнѣти́сѧ съ ни́мъ въ соли́ло. | Куди воно подивиться, не простягай руки, і не зіштовхуйся з ним у блюді. |
|
17
|
17
|
| Разсꙋжда́й, ꙗ҆̀же сꙋ́ть и҆́скреннѧгѡ, ѿ тебє̀ сама́гѡ, и҆ ѡ҆ всѧ́цѣй ве́щи размышлѧ́й. | Суди про ближнього по собі і про всяку дію розмірковуй. |
|
18
|
18
|
| Ꙗ҆́ждь ꙗ҆́кѡ человѣ́къ предлежа́щее тѝ и҆ не пресыща́йсѧ, да не возненави́дѣнъ бꙋ́деши. | Їж, як людина, що тобі запропоновано, і не пересичуйся, щоб не зненавиділи тебе; |
|
19
|
19
|
| Преста́ни пе́рвый ра́ди наказа́нїѧ и҆ не пресыща́йсѧ, да не преткне́шисѧ: | припиняй їсти першим із ввічливости і не будь жадібним, щоб не стати спокусою; |
|
20
|
20
|
| и҆ а҆́ще сѧ́деши посредѣ̀ мно́гихъ, пе́рвѣе и҆́хъ не прострѝ рꙋкѝ твоеѧ̀. | і якщо ти сядеш посеред багатьох, то не простягай руки твоєї раніше них. |
|
21
|
21
|
| Ко́ль дово́лно человѣ́кꙋ нака́занномꙋ ма́лое, и҆ на ѻ҆дрѣ̀ свое́мъ не постра́ждетъ ѕла̀. | Малим задовольняється людина вихована, і тому вона не страждає задишкою на своїй постелі. |
|
22
|
22
|
| Со́нъ здра́вый ѿ чре́ва оу҆мѣ́ренна: воста̀ заꙋ́тра, и҆ дꙋша̀ є҆гѡ̀ съ ни́мъ: | Здоровий сон буває при помірності шлунка: устав рано, і душа його з ним; |
|
23
|
23
|
| трꙋ́дъ бдѣ́нїѧ и҆ холе́ра и҆ чревоболѣ́нїе съ мꙋ́жемъ ненасы́тнымъ. | страждання на безсоння і холера і різь у животі бувають у людини ненаситної. |
|
24
|
24
|
| И҆ а҆́ще ѡ҆тѧготи́лсѧ є҆сѝ бра́шны, воста́ни ѿ трапе́зы и҆ почі́еши. | Якщо ти обтяжив себе стравами, то встань з-за столу і відпочинь. |
|
25
|
25
|
| Послꙋ́шай менѐ, ча́до, и҆ не оу҆ничижѝ менѐ, и҆ на послѣ́докъ ѡ҆брѧ́щеши словеса̀ моѧ̑. | Послухай мене, сину мій, і не знехтуй мною, і згодом ти зрозумієш слова мої. |
|
26
|
26
|
| Во всѣ́хъ дѣ́лѣхъ твои́хъ бꙋ́ди тща́теленъ, и҆ всѧ́къ недꙋ́гъ не и҆́мать пристꙋпи́ти къ тебѣ̀. | В усіх справах твоїх будь обачний, і ніяка хвороба не трапиться з тобою. |
|
27
|
27
|
| Ще́драго хлѣ́бами благословѧ́тъ оу҆стнѣ̀, и҆ послꙋ́шество добро́ты є҆гѡ̀ вѣ́рно. | Щедрого на хліби будуть благословляти вуста, і свідчення про доброту його — вірне; |
|
28
|
28
|
| На скꙋпа́го въ хлѣ́бѣхъ поро́пщетъ гра́дъ, и҆ послꙋ́шество ѕло́бы є҆гѡ̀ и҆звѣ́стно. | проти скупого на хліб буде нарікати місто, і свідчення про скупість його — справедливе. |
|
29
|
29
|
| Въ вїнѣ̀ не мꙋжа́йсѧ, мно́гихъ бо погꙋбѝ вїно̀. | Проти вина не показуй себе хоробрим, тому що багатьох погубило вино. |
|
30
|
30
|
| Пе́щь и҆скꙋша́етъ желѣ́зо въ кале́нїи, та́кѡ вїно̀ сердца̀ го́рдыхъ во пїѧ́нствѣ. | Піч випробовує міцність леза загартуванням; так вино випробовує серця гордих — пияцтвом. |
|
31
|
31
|
| Поле́зно вїно̀ животꙋ̀ человѣ́чꙋ, а҆́ще пїе́ши є҆̀ въ мѣ́рꙋ є҆гѡ̀. | Вино корисне для життя людини, якщо будеш пити його помірно. |
|
32
|
32
|
| Кі́й живо́тъ побѣжда́емомꙋ вїно́мъ; сїе́ бо на весе́лїе человѣ́кѡмъ со́здано є҆́сть. | Що за життя без вина? воно створене на радість людям. |
|
33
|
33
|
| Ра́дованїе се́рдца и҆ весе́лїе дꙋшѝ вїно̀ пїе́мо во вре́мѧ прили́чно: | Відрада серцю й утіха душі — вино, помірно вживане вчасно; |
|
34
|
34
|
| го́ресть дꙋшѝ вїно̀ пїе́мо мно́го въ ра́спри и҆ клеветѣ̀: | прикрість для душі — вино, коли п’ють його багато, при роздратуванні і сварці. |
|
35
|
35
|
| оу҆множа́етъ пїѧ́нство ꙗ҆́рость безꙋ́мнагѡ на претыка́нїе, оу҆малѧ́ѧ крѣ́пость и҆ сотворѧ́ѧ стрꙋ̑пїѧ. | Надмірне вживання вина збільшує лють нерозумного до спотикання, зменшуючи міцність його і заподіюючи рани. |
|
36
|
36
|
| Въ пи́рѣ вїна̀ не ѡ҆блича́й и҆́скреннѧго и҆ не оу҆ничижѝ є҆го̀ въ весе́лїи є҆гѡ̀: | На бенкеті за вином не дорікай ближньому і не принижуй його під час його веселощів; |
|
37
|
37
|
| словесѐ поно́сна не рцы̀ є҆мꙋ̀ и҆ не ѡ҆скорбѝ є҆го̀ во и҆стѧза́нїи. | не говори йому образливих слів і не обтяжуй його вимогами. |
