1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава́ и҃
|
Глава 8
|
|
1
|
1
|
| Не свари́сѧ съ человѣ́комъ си́льнымъ, и҆ да не когда̀ впаде́ши въ рꙋ́цѣ є҆гѡ̀. | Не сварися з людиною сильною, щоб коли-небудь не впасти в її руки. |
|
2
|
2
|
| Не тѧжи́сѧ съ человѣ́комъ бога́тымъ, да не когда̀ ѡ҆тѧготи́тъ тѝ мѣ́рꙋ: | Не заводь тяжби з людиною багатою, щоб вона не мала переваги над тобою; |
|
3
|
3
|
| мно́гихъ бо погꙋбѝ зла́то, и҆ сердца̀ ца̑рскаѧ преклонѝ. | бо золото багатьох погубило, і схиляло серця царів. |
|
4
|
4
|
| Не свари́сѧ съ человѣ́комъ ѧ҆зы́чнымъ и҆ не наклада́й на ѻ҆́гнь є҆гѡ̀ дро́въ. | Не сперечайся з людиною, зухвалою на язик, і не підкладай дров у вогонь її. |
|
5
|
5
|
| Не и҆гра́й съ ненака́заннымъ, да не прїи́мꙋтъ безче́стїѧ прароди́телїе твоѝ. | Не жартуй з невігласом, щоб не піддалися нечестю твої предки. |
|
6
|
6
|
| Не поносѝ человѣ́кꙋ ѡ҆браща́ющꙋсѧ ѿ грѣха̀: помѧнѝ, ꙗ҆́кѡ всѝ є҆смы̀ во є҆пїтїмїа́хъ. | Не докоряй людині, яка навертається від гріха: пам’ятай, що усі ми знаходимося під єпитиміями. |
|
7
|
7
|
| Не безче́сти человѣ́ка въ ста́рости є҆гѡ̀: и҆́бо и҆ ты̀ са́мъ состарѣ́ешисѧ. | Не зневажай людини у старості її, бо і ми старіємо. |
|
8
|
8
|
| Не ра́дꙋйсѧ ѡ҆ мертвецѣ̀ бы́вшемъ вражде́бнѣйшемъ тебѣ̀: помѧнѝ, ꙗ҆́кѡ всѝ оу҆мира́емъ. | Не радій смерті людини, хоч би вона була найбільш ворожою тобі: пам’ятай, що усі ми помремо. |
|
9
|
9
|
| Не пре́зри по́вѣсти премꙋ́дрыхъ и҆ въ при́тчахъ и҆́хъ живѝ: | Не нехтуй повістю мудрих і вправляйся у притчах їх; |
|
10
|
10
|
| ꙗ҆́кѡ ѿ ни́хъ навы́кнеши наказа́нїю и҆ слꙋжи́ти вельмо́жамъ оу҆до́бнѡ. | бо від них навчишся віданню і — як служити сильним. |
|
11
|
11
|
| Не ѿстꙋпа́й ѿ по́вѣсти ста́рцєвъ: и҆́бо ті́и навыко́ша ѿ ѻ҆тє́цъ свои́хъ: | Не віддаляйся від повісти старців, бо і вони навчилися від батьків своїх, |
|
12
|
12
|
| ꙗ҆́кѡ ѿ ни́хъ навы́кнеши ра́зꙋмꙋ и҆ во вре́мѧ потре́бно да́ти ѿвѣ́тъ. | і ти навчишся від них розважливости і — яку у випадку потреби дати відповідь. |
|
13
|
13
|
| Не возгнѣща́й оу҆́глїѧ грѣ́шникꙋ, да не сгори́ши ѻ҆гне́мъ пла́мене є҆гѡ̀. | Не розпалюй вугілля грішника, щоб не згоріти від полум’я вогню його, |
|
14
|
14
|
| Не воста́ни на лицѐ досади́телево, да не присѣди́тъ ꙗ҆́кѡ навѣ́тникъ оу҆стѡ́мъ твои̑мъ. | і не повставай проти нахаби, щоб він не засів засідкою у вустах твоїх. |
|
15
|
15
|
| Взаи́мъ не да́й человѣ́кꙋ крѣ́пльшꙋ тебє̀, и҆ а҆́ще да́си, бꙋ́ди ꙗ҆́коже погꙋби́вый. | Не давай у борг людині, яка сильніша за тебе; а якщо даси, то вважай, що ти втратив. |
|
16
|
16
|
| Не порꙋча́йсѧ вы́ше си́лы твоеѧ̀: и҆ а҆́ще порꙋчи́шисѧ, ꙗ҆́кѡ воздаѧ́й пецы́сѧ. | Не заручайся понад силу твою; а якщо заручишся, піклуйся, як зобов’язаний заплатити. |
|
17
|
17
|
| Не свари́сѧ со сꙋдїе́ю: по разсꙋжде́нїю бо є҆гѡ̀ бꙋ́дꙋтъ сꙋди́ти є҆мꙋ̀. | Не судися із суддею, тому що його будуть судити за його пошаною. |
|
18
|
18
|
| Съ де́рзымъ не ходѝ на пꙋ́ть, ꙗ҆́кѡ да не ѡ҆тѧготи́тсѧ на тѧ̀: то́й бо сотвори́тъ по во́ли свое́й, и҆ съ бꙋ́йствомъ є҆гѡ̀ поги́бнеши. | З відважним не вирушай у путь, щоб він не був тобі за тягар; бо він буде робити за своєю сваволею, і ти можеш загинути від його нерозсудливости. |
|
19
|
19
|
| Съ ꙗ҆́ростивымъ не свари́сѧ и҆ не и҆дѝ съ ни́мъ сквозѣ̀ пꙋсты́ню: пред̾ ѻ҆чи́ма бо є҆гѡ̀ кро́вь ꙗ҆́кѡ ничто́же є҆́сть, и҆ и҆дѣ́же нѣ́сть по́мощи, та́мѡ низложи́тъ тѧ̀. | Не заводь сварки із запальним і не йди з ним через пустелю; тому що кров — як ніщо в очах його, і де немає допомоги, він уразить тебе. |
|
20
|
20
|
| Съ бꙋ́имъ совѣ́та не творѝ: не возмо́жетъ бо сло́ва оу҆держа́ти. | Не радься з дурним, бо він не може промовчати про справу. |
|
21
|
21
|
| Пред̾ чꙋжи́мъ не творѝ та́йнагѡ: не вѣ́си бо, что̀ роди́тъ тѝ. | При чужому не роби таємного, бо не знаєш, що він зробить. |
|
22
|
22
|
| Всѧ́комꙋ человѣ́кꙋ не ꙗ҆влѧ́й се́рдца твоегѡ̀, да не возда́стъ тѝ благода́ти ло́жныѧ. | Не відкривай усякій людині твого серця, щоб вона по-лихому не віддячила тобі. |
