1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 19
|
Главa f7i
|
|
1
|
1
|
| Працівник, схильний до пияцтва, не стане багатим, і той, хто ні у що ставить мале, мало-помалу прийде у занепад. | Дёлатель піsнивый не бyдетъ богaтъ, и3 ўничижazй м†лаz по мaлэ ўпадeтъ. |
|
2
|
2
|
| Вино і жінки розбестять розумних, а той, хто зв’язується з блудницями, зробиться ще нахабнішим; | Віно2 и3 жєны2 превратsтъ разуми1выхъ, и3 прилагazйсz любодёйцамъ дeрзшій бyдетъ: |
|
3
|
3
|
| гниль і черва успадкують його, і зухвала душа знищиться. | м0ліе и3 чeрвіе наслёдzтъ є3го2, и3 душA дeрзостнаz и4зметсz. |
|
4
|
4
|
| Хто швидко довіряє, той легковажний, і той, хто грішить, грішить проти душі своєї. | Е$млzй ск0рw вёру лег0къ сeрдцемъ, и3 согрэшazй на дyшу свою2 согрэшaетъ. |
|
5
|
5
|
| Відданий серцем задоволенням буде осуджений, а той, хто противиться похоті, увінчає життя своє. | Веселsйсz сeрдцемъ њ ѕлонрaвіи њбличeнъ бyдетъ, противлszйсz же похотeмъ вэнчaетъ жив0тъ св0й. |
|
6
|
6
|
| Той, хто приборкує язик, буде жити мирно, і хто ненавидить балакучість, зменшить зло. | Њбуздавazй љзhкъ тихоми1рнw поживeтъ, и3 ненави1дzй велерёчіz ўмaлитъ пор0къ. |
|
7
|
7
|
| Ніколи не повторюй слова, і нічого ти не втратиш. | СловесE никогдaже повтори2, и3 ничт0же тебЁ ўмaлитсz. |
|
8
|
8
|
| Ні другові ні недругові не розповідай і, якщо це тобі не гріх, не відкривай; | На дрyга и3 на врагA не повёдай, и3 ѓще не бyдетъ тебЁ грэхA, не tкрывaй: |
|
9
|
9
|
| бо він вислухає тебе, і буде остерігатися тебе, і з часом зненавидить тебе. | слhша бо ў тебє2, и3 соблюдeтъ тS, и3 во врeмz возненави1дитъ тS. |
|
10
|
10
|
| Вислухав ти слово, нехай помре воно з тобою: не бійся, не розірве воно тебе. | Слhшалъ ли є3си2 сл0во, да ќмретъ съ тоб0ю: не ўб0йсz, не раст0ргнетъ тебE. |
|
11
|
11
|
| Дурний від слова терпить таку ж муку, як та, що народжує, — від немовляти. | T лицA словесE поболи1тъ бyй, ћкоже раждaющаz t лицA младeнца. |
|
12
|
12
|
| Що стріла, устромлена у стегно, те слово у серці дурного. | СтрэлA вонзeна въ стегно2 пл0ти, тaкw сл0во во чрeвэ бyzгw. |
|
13
|
13
|
| Розпитай друга твого, можливо, не зробив він того; і якщо зробив, то нехай надалі не робить. | Њбличи2 дрyга, є3гдA є3щE не сотвори1лъ, и3 ѓще сотвори1лъ, да не приложи1тъ ктомY: |
|
14
|
14
|
| Розпитай друга, можливо, не говорив він того; і якщо сказав, те нехай не повторить того. | њбличи2 дрyга, нeгли не речE, и3 ѓще речE є3ди1ножды, да не повтори1тъ: |
|
15
|
15
|
| Розпитай друга, бо часто буває наклеп. | њбличи2 дрyга, мн0гажды бо бывaетъ навётъ. |
|
16
|
16
|
| Не всякому слову вір. | Не всsкому словеси2 є4мли вёры. |
|
17
|
17
|
| Хтось згрішає словом, але не від душі; і хто не згрішав язиком своїм? | Е$сть поползazйсz сл0вомъ, ґ не душeю: и3 кто2 не согрэши2 љзhкомъ свои1мъ; |
|
18
|
18
|
| Розпитай ближнього твого перше, ніж погрожувати йому, і дай місце закону Всевишнього. Усяка мудрість — страх Господній, і в усякій мудрості — виконання закону. | Њбличи2 и4скреннzго своего2 прeжде прещeніz, и3 дaждь мёсто зак0ну вhшнzгw. Всsка премyдрость стрaхъ гDень, и3 во всsцэй премyдрости творeніе зак0на. |
|
19
|
19
|
| І не є мудрість — знання лихого. І немає розуму, де рада грішників. | И# нёсть премyдрость вёдэніе лукaвства, и3 нёсть рaзума, и3дёже совётъ грёшныхъ. |
|
20
|
20
|
| Є лукавство, і це мерзота; і є нерозумний, убогий мудрістю. | Е$сть лукaвство, и3 то2 мeрзость, и3 є4сть безyменъ ўмалszйсz премyдростію. |
|
21
|
21
|
| Краще убогий знанням, але богобоязкий, ніж багатий знанням — і такий, що переступає закон. | Лyчше є4сть ўмалszйсz въ рaзумэ боzзли1вый, нeжели и3збhточествуzй мyдростію и3 преступaz зак0нъ. |
|
22
|
22
|
| Є хитрість вишукана, але вона беззаконна, і є спотворюючий суд, щоб винести вирок. | Е$сть ковaрство и3спhтно, и3 то2 непрaведно, и3 є4сть развращazй благодaть и3звэщaти хотS сyдъ. |
|
23
|
23
|
| Є лукавий, який ходить зігнувшись, сумуючи, але всередині він повен підступу. | Е$сть лукaвствуzй пони1къ чернот0ю, и3 внyтрєннzz є3гw2 и3сп0лнь льсти2: |
|
24
|
24
|
| Він поник лицем і прикидається глухим, але він випередить тебе там, де і не думаєш. | пони1ча лицeмъ и3 притворszйсz глyхъ, и3дёже не познaнъ бhсть, предвари1тъ тS. |
|
25
|
25
|
| І якщо нестача сили перешкодить йому зашкодити тобі, то він зробить тобі зло, коли знайде випадок. | И# ѓще нeмощію крёпости возбранeнъ бyдетъ согрэши1ти, ѓще њбрsщетъ врeмz, ѕло2 сотвори1тъ. |
|
26
|
26
|
| За виглядом пізнається людина, і за виразом обличчя при зустрічі пізнається розумний. | T зрaка познaнъ бyдетъ мyжъ, и3 срётеніемъ лицA познaнъ бyдетъ ќмный. |
|
27
|
27
|
| Одяг і вискалювання зубів і хода людини показують властивість її. | Њдэsніе мyжа и3 смёхъ зубHвъ и3 стwпы2 человёка возвэстsтъ, ±же њ нeмъ. |
|
28
|
28
|
| Буває викриття, але невчасне, і буває, що хтось мовчить — і він розсудливий. | Е$сть њбличeніе, є4же нёсть красно2, и3 є4сть молчaй, и3 т0й мyдръ. |
