1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 25
|
Главa к7є
|
|
1
|
1
|
|
Трьома я прикрасилася і стала прекрасною перед Господом і людьми:
|
Треми2 ўкраси1хсz и3 стaхъ краснA пред8 гDемъ и3 челwвёки:
|
|
2
|
2
|
|
це — однодумність між братами і любов між ближніми, і дружина і чоловік, які у згоді живуть між собою.
|
є3диномhсліемъ брaтій и3 люб0вію и4скреннихъ, и3 мyжъ и3 женA междY соб0ю соглaсни.
|
|
3
|
3
|
|
І три роди людей зненавиділа душа моя, і дуже огидне для мене життя їх:
|
Три2 же ви1ды возненави1дэ душA моS, и3 ѕэлw2 ми2 њмерзЁ жив0тъ и4хъ:
|
|
4
|
4
|
|
гордовитого жебрака, неправдивого багатія і старого перелюбника, який слабшає розумом.
|
ўб0га г0рда, и3 богaта лжи1ва, и3 стaра прелюбодёz ўмалsющагосz ўм0мъ.
|
|
5
|
5
|
|
Чого не зібрав ти в юності, — як же можеш придбати у старості твоїй?
|
Я%же въ ю4ности не собрaлъ є3си2, то2 кaкw м0жеши њбрэсти2 въ стaрости твоeй;
|
|
6
|
6
|
|
Як пристойно сивинам судити, і старцям — уміти давати пораду!
|
К0ль є4сть красeнъ сэди1намъ сyдъ, и3 старёйшымъ разумёти совётъ;
|
|
7
|
7
|
|
Як прекрасна мудрість старців і як личать людям поважним розсудливість і рада!
|
К0ль краснA ст†рымъ премyдрость и3 сл†внымъ разумёніе и3 совётъ;
|
|
8
|
8
|
|
Вінець старців — багатобічна досвідченість, і хвала їх — страх Господній.
|
Вэнeцъ стaрцємъ многоразли1чное и3скyсство, и3 похвалeніе и4хъ стрaхъ гDень.
|
|
9
|
9
|
|
Дев’ять помислів похвалив я у серці, а десяте висловлю язиком:
|
Дeвzть помышлeній ўблажи1хъ въ сeрдцы моeмъ, ґ десsтое и3зрекY љзhкомъ:
|
|
10
|
10
|
|
це людина, яка радіє за дітей і за життя бачить падіння ворогів.
|
человёкъ веселsйсz њ чaдэхъ, живsй и3 зрsй падeніе врагHвъ.
|
|
11
|
11
|
|
Блаженний, хто живе з дружиною розумною, хто не грішить язиком і не служить недостойному себе.
|
Блажeнъ живsй со жен0ю разyмною, и3 и4же љзhкомъ (свои1мъ) не поползнyсz, и3 и4же не пораб0та недост0йному себЁ.
|
|
12
|
12
|
|
Блаженний, хто придбав мудрість і передає її у вуха слухачів.
|
Блажeнъ, и4же њбрёте мyдрость и3 повёдаzй во ќши послyшающихъ.
|
|
13
|
13
|
|
Який великий той, хто знайшов премудрість! але він не вищий за того, хто боїться Господа.
|
К0ль вели1къ, и4же мyдрость њбрёте, но нёсть пaче боsщагwсz гDа.
|
|
14
|
14
|
|
Страх Господній усе перевершує, і хто має його, з ким може бути порівняний?
|
Стрaхъ гDень пaче всегw2 пред8успЁ, держaй є3го2 комY ўпод0битсz;
|
|
15
|
15
|
|
Можна перенести всяку рану, тільки не рану сердечну, і всяку злість, тільки не злість жіночу,
|
Всsка ћзва и3 не ћзва сердeчнаz и3 всsкое лукaвство и3 не лукaвство жeнское:
|
|
16
|
16
|
|
усякий напад, тільки не напад від тих, що ненавидять, і всяку помсту, тільки не помсту ворогів;
|
всsкое нападeніе и3 не нападeніе ненави1дzщихъ, и3 всsкое мщeніе и3 не tмщeніе врагHвъ.
|
|
17
|
17
|
|
немає голови отруйнішої за голову змії, і немає люті сильнішої за лють ворога.
|
Нёсть главы2 пaче главы2 ѕміи1ны, и3 нёсть ћрости пaче ћрости врaжіz.
|
|
18
|
18
|
|
Погоджуся краще жити з левом і драконом, ніж жити зі злою дружиною.
|
Лyчше жи1ти со льв0мъ и3 ѕмjемъ, нeже жи1ти со жен0ю лукaвою.
|
|
19
|
19
|
|
Злість дружини змінює погляд її і робить лице її похмурим, як у ведмедя.
|
Лукaвство жены2 и3змэнsетъ зрaкъ є3S и3 њмрачaетъ лицE своE ћкw врeтище:
|
|
20
|
20
|
|
Сяде чоловік її серед друзів своїх і, почувши про неї, гірко зітхне.
|
посредЁ и4скреннихъ свои1хъ возлsжетъ мyжъ є3S, и3 слhшавъ возд0хнетъ г0рькw.
|
|
21
|
21
|
|
Усяка злість мала у порівнянні зі злістю дружини; жереб грішника нехай упаде на неї.
|
МалA є4сть всsка ѕл0ба проти1ву ѕл0бэ жeнстэй: жрeбій грёшника спадeтъ на ню2.
|
|
22
|
22
|
|
Що сходження по піску для ніг старого, те сварлива дружина для тихого чоловіка.
|
Ћкоже восхождeніе по пескY ногaма стaрагw, тaкw женA љзhчна мyжу молчали1ву.
|
|
23
|
23
|
|
Не задивляйся на красу жіночу і не будь хтивим до дружини.
|
Не сматрsй на красотY жeнскую и3 жены2 въ п0хоть не пожелaй.
|
|
24
|
24
|
|
Досада, ганьба і великий сором, коли дружина буде переважати свого чоловіка.
|
Гнёвъ и3 безстyдіе и3 срамотA вели1ка женA, ѓще њбладaетъ мyжемъ свои1мъ.
|
|
25
|
25
|
|
Серце зажурене й лице сумне і рана сердечна — зла дружина.
|
Сeрдце смирeно, и3 лицE дрsхло, и3 ћзва сердeчна женA лукaва:
|
|
26
|
26
|
|
Опущені руки і розслаблені коліна — дружина, яка не щасливить свого чоловіка.
|
рyцэ немwщнhz и3 кwлёна разслaблєна, (женA) ћже не блажи1тъ мyжа своего2.
|
|
27
|
27
|
|
Від жінки початок гріха і через неї усі ми помираємо.
|
T жены2 начaло грэхA, и3 т0ю ўмирaемъ вси2.
|
|
28
|
28
|
|
Не давай воді виходу, ні злій дружині — влади;
|
Не дaждь водЁ прох0да, ни женЁ лукaвэ дерзновeніz:
|
|
29
|
29
|
|
якщо вона не ходить під рукою твоєю, то відсічи її від плоті твоєї.
|
ѓще не х0дитъ под8 рук0ю твоeю, tсэцы2 ю5 t пл0ти твоеS.
|
