1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 39
|
Главa lf
|
|
1
|
1
|
| Тільки той, хто присвячує свою душу розмірковуванню про закон Всевишнього, буде шукати мудрости усіх древніх і вправлятися у пророцтвах: | Т0чію вдаsй дyшу свою2 и3 размышлszй въ зак0нэ вhшнzгw премyдрости всёхъ дрeвнихъ взhщетъ и3 во прbр0чествіихъ поучaтисz бyдетъ: |
|
2
|
2
|
| він буде зважати на сказання мужів іменитих і заглиблюватися у тонкі звороти притч; | пHвэсти мужeй и3мени1тыхъ соблюдeтъ и3 во и3зви6тіz при1тчей совни1детъ, |
|
3
|
3
|
| буде досліджувати таємний зміст висловлювань і займатися загадками притч. | сокровє1ннаz при1тчей и3зhщетъ и3 въ гадaніи при1тчей поживeтъ, |
|
4
|
4
|
| Він буде проходити служіння серед вельмож і являтися перед правителем; | посредЁ вельм0жъ послyжитъ и3 пред8 старёйшину kви1тсz, |
|
5
|
5
|
| буде подорожувати по землі чужих народів, бо випробував добре і зле між людьми. | въ земли2 чужди1хъ kзы6къ пр0йдетъ, добр0 бо и3 ѕло2 въ человёцэхъ и3скуси2. |
|
6
|
6
|
| Серце своє він направить до того, щоб з раннього ранку звертатися до Господа, Який сотворив його, і буде молитися перед Всевишнім; відкриє у молитві вуста свої і буде молитися за гріхи свої. | Сeрдце своE вдaстъ ќтреневати ко гDу сотв0ршему є3го2 и3 пред8 вhшнимъ пом0литсz, и3 tвeрзетъ ўстA сво‰ на моли1тву и3 њ грэсёхъ свои1хъ пом0литсz. |
|
7
|
7
|
| Якщо Господу великому вгодно буде, він сповниться духом розуму, | Ѓще гDь вeлій восх0щетъ, дyхомъ рaзума и3сп0лнитсz: |
|
8
|
8
|
| буде виточувати слова мудрости своєї і у молитві прославляти Господа; | т0й њдожди1тъ глаг0лы премyдрости своеS и3 въ моли1твэ и3сповёстсz гDеви, |
|
9
|
9
|
| благоуправить свою волю і розум і буде розмірковувати про таємниці Господа; | т0й ўпрaвитъ совётъ є3гw2 и3 худ0жество и3 въ сокровeнныхъ є3гw2 размышлsти бyдетъ, |
|
10
|
10
|
| він покаже мудрість свого навчання і буде хвалитися законом завіту Господнього. | т0й и3звэсти1тъ наказaніе ўчeніz є3гw2 и3 въ зак0нэ завёта гDнz похвaлитсz. |
|
11
|
11
|
| Багато хто буде прославляти знання його, і він не буде забутий повік; | Восхвaлzтъ рaзумъ є3гw2 мн0зи, и3 до вёка не поги1бнетъ: |
|
12
|
12
|
| пам’ять про нього не загине, й ім’я його буде жити у роди родів. | не tи1детъ пaмzть є3гw2, и3 и4мz є3гw2 поживeтъ въ р0ды родHвъ: |
|
13
|
13
|
| Народи будуть прославляти його мудрість, і суспільство буде звіщати хвалу його; | премyдрость є3гw2 повёдzтъ kзhцы, и3 хвалY є3гw2 и3сповёсть цRковь. |
|
14
|
14
|
| доки буде жити, він придбає більшу славу, ніж тисячі; а коли спочиє, збільшить її. | Ѓще пребyдетъ, приусв0итъ себЁ, и3 ѓще почjетъ, и4мz њстaвитъ пaче тhсzщъ. |
|
15
|
15
|
| Ще подумавши, розповім, бо я повний, як місяць у повноті своїй. | Е#щE размhсливъ повёмъ, и3 ћкоже луны2 полнотA нап0лнихсz. |
|
16
|
16
|
| Вислухайте мене, благочестиві діти, і ростіть, як троянда, що росте на полі біля потоку; | Послyшайте менE, препод0бніи сhнове, и3 прозsбните ћкw ши1пки произрастaющыz при пот0цэ сeлнэмъ, |
|
17
|
17
|
| виточуйте пахощі, як ливан; | и3 ћкоже лівaнъ дади1те благов0ніе, |
|
18
|
18
|
| цвітіть, як лілея, поширюйте пахощі і співайте пісню; | и3 процвэти1те цвётъ ћкw крjнъ, преподади1те воню2 и3 восп0йте пёснь. |
|
19
|
19
|
| благословляйте Господа в усіх ділах; величайте ім’я Його і прославляйте Його хвалою Його, | Благослови1те гDа во всёхъ дёлэхъ є3гw2, дади1те и4мени є3гw2 вели1чіе и3 и3сповёдайтесz во хвалeніи є3гw2, |
|
20
|
20
|
| піснями вуст і гуслями і, прославляючи, говоріть так: | въ пёснехъ ўстeнъ и3 въ гyслехъ, и3 си1це рцhте во и3сповёданіи: |
|
21
|
21
|
| усі діла Господа дуже доброчинні, і всяке повеління Його у свій час сповниться; | дэлA гDнz вс‰ ћкw дwбрA ѕэлw2, и3 всsко повелёніе во врeмz своE бyдетъ. |
|
22
|
22
|
| і не можна сказати: «що це? для чого це?», бо усе у свій час відкриється. | И# нёсть рещи2: что2 сіE; на что2 сіE; вс‰ бо сі‰ во врeмz своE взы6скана бyдутъ. |
|
23
|
23
|
| За словом Його стала вода, як стіг, і за словами вуст Його з’явилися вмістилища вод. | Сл0вомъ є3гw2 стA водA ћкw ст0гъ, и3 гlг0ломъ ќстъ є3гw2 пріsтєлища вwднaz. |
|
24
|
24
|
| У повеліннях Його — усе Його благовоління, і ніхто не може применшити спасительність їх. | Повелёніемъ є3гw2 всsкое благоволeніе, и3 нёсть, и4же ўмaлитъ спcніе є3гw2. |
|
25
|
25
|
| Перед Ним діла всякої плоті, і неможливо сховатися від очей Його. | ДэлA всsкіz пл0ти пред8 ни1мъ, и3 нёсть ўкрhтисz t nчeсъ є3гw2: |
|
26
|
26
|
| Він передбачає з віку у вік, і нічого немає дивного перед Ним. | t вёка на вёкъ призрЁ, и3 ничт0же є4сть ди1вно пред8 ни1мъ. |
|
27
|
27
|
| Не можна сказати: «що це? для чого це?», бо усе створено для свого вжитку. | Нёсть рещи2: что2 сіE; на что2 сіE; вс‰ бо на потрeбу и4хъ создан† бhша. |
|
28
|
28
|
| Благословення Його покриває, як ріка, і, як потоп, напуває сушу. | Блгcвeніе є3гw2 ћкw рэкA покры2 и3 ћкw пот0къ сyшу напои2: |
|
29
|
29
|
| Але і гніву Його зазнають народи, як колись Він перетворив води на солончаки. | си1це гнёвъ є3гw2 kзhцы наслёдzтъ, ћкw преврати2 в0ду въ слaность. |
|
30
|
30
|
| Путі Його для святих прямі, а для беззаконних вони — спотикання. | ПутіE є3гw2 преподHбнымъ прaви, тaкw беззак0нникwмъ претык†ніz. |
|
31
|
31
|
| Від початку для добрих створене добре, як для грішників — зле. | Благ†z благи6мъ создан† бhша и3з8 начaла, тaкожде грBшнымъ ѕл†z. |
|
32
|
32
|
| Головні з усіх потреб для життя людини — вода, вогонь, залізо, сіль, пшеничне борошно, мед, молоко, виноградний сік, олія й одяг: | Начaло всsкіz потрeбы въ житіE человёку, водA и3 џгнь, и3 желёзо и3 с0ль, и3 семідaлъ пшени1цы и3 млеко2 и3 мeдъ, кр0вь гр0здова и3 мaсло и3 ри1за: |
|
33
|
33
|
| усе це благочестивим служить на користь, а грішникам може обернутися на шкоду. | вс‰ сі‰ благочести6вымъ во благ†z, си1це и3 грёшникwмъ превратsтсz во ѕл†z. |
|
34
|
34
|
| Є вітри, які створені для помсти й у люті своїй посилюють удари свої, | Сyть дyси, и5же с0здани бhша на мeсть и3 ћростію своeю ўтверди1ша р†ны и5мъ: |
|
35
|
35
|
| під час устремління свого виливають силу і задовольняють лють Творця їх. | во врeмz скончaніz и3злію1тъ крёпость и3 ћрость сотв0ршагw и5хъ совершaтъ. |
|
36
|
36
|
| Вогонь і град, голод і смерть — усе це створено для помсти; | Џгнь и3 грaдъ, и3 глaдъ и3 смeрть, вс‰ сі‰ создан† бhша на мeсть: |
|
37
|
37
|
| зуби звірів, і скорпіони, і змії, і меч, який мститься нечестивим загибеллю, — | зyбы ѕвэрeй и3 скwрпjи, и3 є3х‡дны и3 мeчь tмщazй въ поги1бель нечести1выхъ, |
|
38
|
38
|
| зрадіють повелінню Його і готові будуть на землі, коли будуть потрібні, й у свій час не переступлять слова Його. | въ зaповэдехъ є3гw2 возвеселsтсz, и3 на земли2 на потрeбу ўгот0вzтсz, и3 во бременaхъ свои1хъ не и4мутъ прейти2 сл0ва. |
|
39
|
39
|
| Тому я від самого початку вирішив, обміркував і залишив у писанні, | Сегw2 рaди и3спeрва ўтверди1хсz и3 размhслихъ и3 въ писaніи њстaвихъ: |
|
40
|
40
|
| що усі діла Господа прекрасні, і Він дарує усе потрібне у свій час; | вс‰ дэлA гDнz бл†га, и3 всю2 потрeбу во врeмz своE подaстъ: |
|
41
|
41
|
| і не можна сказати: «це гірше за те», бо усе у свій час визнане буде добрим. | и3 нёсть рещи2: сіE сегw2 ѕлёе: вс‰ бо во врeмz на ўгождeніе бyдутъ. |
|
42
|
42
|
| Отже, усім серцем і вустами оспівуйте і благословляйте ім’я Господа. | И# нн7э всёмъ сeрдцемъ и3 ўсты6 восп0йте и3 благослови1те и4мz гDне. |
