1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 41
|
Главa м7а
|
|
1
|
1
|
| О, смерте! який гіркий спогад про тебе для людини, яка спокійно живе у своїх володіннях, | Q=^ смeрте, к0ль горькA твоS є4сть пaмzть человёку ми1рнw во и3мёніихъ свои1хъ живyщу, |
|
2
|
2
|
| для людини, яка нічим не заклопотана і в усьому щаслива і ще у силах приймати їжу. | мyжеви не пекyщусz и3 благополyчну во всёхъ, и3 є3щE возмогaющу пріsти пи1щу. |
|
3
|
3
|
| О, смерте! утішний твій вирок для людини, яка бідує і знемагає у силах, | Q=^, смeрте, д0бръ сyдъ тв0й є4сть человёку трeбующему и3 ўмалsющусz крёпостію, |
|
4
|
4
|
| для старого й обтяженого турботами про все, для того, хто не має надії і втратив терпіння. | въ послёдней стaрости сyщему и3 пекyщусz њ всёхъ, и3 невёрствующу и3 погуби1вшу терпёніе. |
|
5
|
5
|
| Не бійся смертного вироку: згадай про предків твоїх і нащадків. Це вирок від Господа над усякою плоттю. | Не б0йсz судA смeрти: помzни2 пє1рваz тво‰ и3 послBднzz, сeй бо сyдъ t гDа всsцэй пл0ти. |
|
6
|
6
|
| Отже, для чого ти відвертаєшся від того, що благоугодно Всевишньому? чи десять, чи сто, чи тисяча років, — | И# почто2 tмeщешисz бlговолeніz вhшнzгw; ѓще дeсzть, ѓще сто2, ѓще тhсzща лётъ, |
|
7
|
7
|
| у пеклі немає дослідження про час життя. | нёсть во ѓдэ њбличeніz животA. |
|
8
|
8
|
| Діти грішників бувають дітьми огидними і спілкуються з нечестивими. | Ч†да бывaютъ мє1рзка ч†да грёшникwвъ, и3 жив{щаz въ селeніихъ нечести1выхъ: |
|
9
|
9
|
| Спадщина дітей грішників загине, і разом з племенем їх буде поширюватися безслав’я. | ч†дъ грёшныхъ поги1бнетъ наслёдіе, и3 съ сёменемъ и4хъ вhну поношeніе. |
|
10
|
10
|
| Нечестивому батькові будуть докоряти діти, тому що через нього вони терплять безслав’я. | NтцA нечести1ва ўкорsтъ ч†да, ћкw є3гw2 рaди поношeніе пріи1мутъ. |
|
11
|
11
|
| Горе вам, люди нечестиві, які залишили закон Бога Всевишнього! | Г0ре вaмъ, мyжіе нечести1віи, и4же њстaвисте зак0нъ бGа вhшнzгw: |
|
12
|
12
|
| Коли ви народжуєтеся, то народжуєтеся на прокляття; і коли помираєте, то одержуєте в наділ свій прокляття. | и3 ѓще родитeсz, на клsтву родитeсz: и3 ѓще ќмрете, въ клsтву раздэлeни бyдете. |
|
13
|
13
|
| Усе, що з землі, повернеться у землю: так нечестиві — від прокляття у погибель. | Вс‰, є3ли6ка t земли2, въ зeмлю п0йдутъ: тaкожде нечести1віи t клsтвы въ пaгубу. |
|
14
|
14
|
| Плач людей буває про тіла їхні, але грішників і ім’я недобре згладиться. | Сётованіе человёкwвъ въ тэлесёхъ и4хъ: и4мz же грёшникwвъ неблаг0е потреби1тсz. |
|
15
|
15
|
| Турбуйся про ім’я, тому що воно буде з тобою довше, ніж багато тисяч золота: | Пецhсz њ и4мени, т0 бо ти2 пребывaетъ пaче тhсzщъ вели1кихъ сокр0вищъ злaта. |
|
16
|
16
|
| дням доброго життя є число, але добре ім’я перебуває повік. | Благaгw житіS число2 днjй, и3 д0брое и4мz во вёки пребывaетъ. |
|
17
|
17
|
| Дотримуйтеся, діти, настановлення у мирі; а прихована мудрість і скарб невидимий — яка у них користь? | Наказaніе въ ми1рэ соблюди1те, ч†да: премyдрость же сокровeнна и3 сокр0вище неzвлeнно, кaz п0льза во nбои1хъ; |
|
18
|
18
|
| Краще людина, яка ховає свою дурість, ніж людина, яка ховає свою мудрість. | Лyчше человёкъ скрывazй бyйство своE, нeжели человёкъ скрывazй премyдрость свою2. |
|
19
|
19
|
| Отже, соромтеся того, про що я скажу, | Тёмже u5бо ўсрами1тесz словeсъ мои1хъ: |
|
20
|
20
|
| бо не всякої соромливости добре дотримуватися і не все усіма схвалюється за істиною. | нёсть бо блaго всsкъ срaмъ сохранsти, и3 не вс‰ всBмъ въ вёрэ благоволsтсz. |
|
21
|
21
|
| Соромтеся перед батьком і матір’ю блуду, перед начальником і володарем — брехні; | Стыди1тесz пред8 nтцeмъ и3 мaтерію њ блудЁ и3 пред8 си1льнымъ и3 властели1номъ њ лжи2, |
|
22
|
22
|
| перед суддею і князем — злочину, перед зібранням і народом — беззаконня; | пред8 судіeю и3 кнsземъ њ согрэшeніи, пред8 соб0ромъ и3 людьми2 њ беззак0ніи, |
|
23
|
23
|
| перед товаришем і другом — неправди, перед сусідами — крадіжки: | пред8 џбщникомъ и3 дрyгомъ њ непрaвдэ, и3 на мёстэ, и3дёже живeши, њ татьбЁ, |
|
24
|
24
|
| соромтеся цього і перед істиною Бога і завіту Його. Соромся і спирання ліктями на стіл, обману при позичці і віддачі; | и3 пред8 и4стиною б9іею и3 завётомъ, и3 t њпeртіz лактeй на трапeзэ, t прельщeніz взsтіz и3 даsніz, |
|
25
|
25
|
| соромся мовчання перед тими, що вітають, задивляння на розпусну жінку, відвертання лиця від родича, | и3 t цэлyющихъ њ молчaніи, t видёніz жены2 блудни1цы и3 t tвращeніz ср0днича лицA, |
|
26
|
26
|
| відбирання наділу і дару, помислу на заміжню жінку, залицяння до своєї служниці, | t tsтіz чaсти и3 даsніz и3 t присмотрeніz жены2 мужaты и3 t њбольщeніz рабhни своеS, |
|
27
|
27
|
| і не підходь до постелі її; | и3 не приступи2 ко nдрY є3S: |
|
28
|
28
|
| перед друзями соромся слів докірливих, — і після того, як ти дав, не докоряй, — | пред8 др{ги њ словесёхъ пон0сныхъ, и3 по даsніи не поноси2: |
|
29
|
29
|
| повторення чуток і розголошення слів таємних. І будеш істинно сором’язливий і придбаєш прихильність усякої людини. | t повторeніz и3 сл0ва слhшаніz и3 t tкровeніz словeсъ тaйныхъ: и3 бyдеши стыдли1въ и4стиннw и3 њбрэтazй благодaть пред8 всsкимъ человёкомъ. |
