Зміст
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Глава 43
Главa м7г
1
1
Велич висоти, твердь чистоти, вигляд неба у славному явленні! Слaва высоты2, твeрдь чистоты2, зрaкъ небесE въ видёніи слaвы.
2
2
Сонце, коли воно являється, звіщає про них при сході: дивне створіння, діло Всевишнього! С0лнце во kвлeніи возвэщaющее во и3сх0дэ сосyдъ ди1венъ, дёло вhшнzгw.
3
3
У полудень воно висушує землю, і перед жаром його хто встоїть? Въ полyдни своeмъ и3зсушaетъ странY, и3 прsмw вaру є3гw2 кто2 постои1тъ;
4
4
Розпалюють горнило для робіт плавильних, але утричі сильніше сонце палить гори: дихаючи полум’ям вогню і блискаючи промінням, воно засліплює очі. (Ѓки) пeщь дhшущее въ дёлэхъ вaра, трегyбw с0лнце пожигaющее г0ры: воскурє1ніz џгнєннаz и3здhшущее и3 простирaющее лучи6 њмрачaетъ џчи.
5
5
Великий Господь, Який створив його, і за словом Його воно поспішно пробігає путь свою. Вeлій гDь сотвори1вый є5, и3 словесы2 свои1ми ўскори2 шeствіе.
6
6
І місяць усім у свій час служить вказівкою часів і знаменням віку: И# лунA всBмъ во своE врeмz kвлsетъ лBта и3 знaменіе вёка.
7
7
від місяця — вказівка свята; світло його зменшується після досягнення ним повноти; T луны2 знaменіе прaздника: свэти1ло ўмалsющеесz до концA.
8
8
місяць називається за ім’ям його; він дивно зростає у своїй зміні; Мцcъ по и4мени своемY є4сть, возрастaющь ди1внw во и3змэнeніи.
9
9
це — глава вишніх устроїв; він сяє на тверді небесній; Сосyдъ њполчeній на высотЁ, на твeрди небeснэй сіsющь.
10
10
краса неба, слава зірок, блискуча прикраса, владика на висотах! Добр0та небесE, слaва ѕвёздъ, красотA свэтsщисz на выс0кихъ гDнихъ:
11
11
За словом Святого зірки стоять за чином і не втомлюються на варті своїй. словесы2 с™aгw стaнутъ по чи1ну и3 не и4мутъ њслабёти въ стражбaхъ свои1хъ.
12
12
Глянь на веселку, і прослав Творця її: прекрасна вона в сяйві своєму! Ви1ждь дугY и3 благослови2 сотв0ршаго ю5, ѕэлw2 прекрaсна сіsніемъ свои1мъ:
13
13
Величним кругом своїм вона обіймає небо; руки Всевишнього розпростерли її. њкружи2 нeбо њкружeніемъ слaвы, рyцэ вhшнzгw простр0стэ ю5.
14
14
Повелінням Його швидко сиплеться сніг, і миттєво блискають блискавки суду Його. Повелёніемъ є3гw2 потщaсz снёгъ, и3 ўскорsетъ м0лнію судб0ю своeю.
15
15
Відкриваються скарбниці і вилітають з них хмари, як птахи. Сегw2 рaди tверз0шасz сокрHвища, и3 парsтъ w4блацы ћкw пти6цы.
16
16
Могутністю Своєю Він зміцнює хмари, і розбиваються камені граду; Вели1чіемъ свои1мъ ўкрэпи2 w4блаки, и3 сокруши1шасz кaменіе грaдное:
17
17
від погляду Його стрясаються гори, і з волі Його віє південний вітер. и3 воззрёніемъ є3гw2 подви1жутсz г0ры, и3 в0лею є3гw2 возвёетъ ю4гъ.
18
18
Голос грому Його приводить у тремтіння землю, і північна буря і вихор. Глaсъ гр0ма є3гw2 порази2 зeмлю, и3 бyрz сёверова и3 ви1хорь вётра.
19
19
Він сипле сніг подібно до того, як летять униз крилаті, і спадання його — як опускається сарана; Ћкw пти6цы парsщыz сhплетъ снёгъ, и3 ћкоже прyзи садsщіисz спадє1ніz є3гw2.
20
20
красі білизни його дивується око, і паданню його дивується серце. Добр0тэ бёлости є3гw2 подиви1тсz џко, и3 њ дожди2 є3гw2 ўжaснетсz сeрдце.
21
21
І як сіль, розсипає Він по землі іній, який, замерзаючи, стає гострим. И# слaну ћкw с0ль на зeмлю сhплетъ, и3 смeрзшисz бывaетъ на концы2 nстрA.
22
22
Подме північний холодний вітер, — і з води робиться лід: він розстилається на всякому вмістилищі вод, і вода одягається ніби у лати; Студeнъ вётръ сёверный возвёетъ, и3 смeрзнетсz лeдъ t воды2: на всsцэмъ собрaніи воднёмъ њбитaти и4мать, и3 ѓки во броню2 њблечeтсz водA.
23
23
покриває гори, і спалює пустелю, і, як вогонь, обпалює траву. Поsстъ г0ры и3 пусты6ни пожжeтъ, и3 ўгаси1тъ травY ћкw џгнь.
24
24
Але швидким зціленням усьому служить туман; роса, яка з’являється, прохолоджує від спеки. И#зцэлeніе всёхъ со тщaніемъ мглA: росA срэтaющаz t вaра ўтиши1тъ.
25
25
Повелінням Своїм Господь приборкує безодню і насаджує на ній острови. Мhслію є3гw2 престA бeздна, и3 насади2 въ нeй (гDь) џстровы.
26
26
Ті, що плавають по морю, розповідають про небезпеку на ньому, і ми дивуємося тому, що чуємо вухами нашими: Плaвающіи по м0рю повёдаютъ бёдство є3гw2, и3 слyхомъ ўшeсъ нaшихъ чуди1мсz,
27
27
бо там надзвичайні і дивні діла, різноманітність усяких тварин, роди чудовиськ. и3 тaмw (сyть) пресл†вна и3 ч{дна дэлA є3гw2, разли1чіе всsкагw жив0тнагw, создaніе ки1тwвъ.
28
28
Через Нього усе успішно досягає свого призначення, і усе тримається словом Його. И$мъ благополyчный конeцъ св0й получaютъ и3 сл0вомъ є3гw2 составлsютсz всsчєскаz.
29
29
Багато чого можемо ми сказати, і однак же не осягнемо Його, і кінець слів: Він є усе. Мн0гw и4мамы рещи2, и3 не и4мамы пости1гнути, и3 скончaніе словeсъ: всE є4сть т0й.
30
30
Де візьмемо силу, щоб прославити Його? бо Він вище за всі діла Свої. Слaвzще є3го2 гдЁ ўкрэпи1мсz; т0й бо вели1къ пaче всёхъ дёлъ свои1хъ:
31
31
Страшний Господь і дуже великий, і дивна могутність Його! стрaшенъ гDь и3 вели1къ ѕэлw2, и3 чyдно могyтство є3гw2.
32
32
Прославляючи Господа, звеличуйте Його, скільки можете, але і потім Він буде величнішим; Слaвzще гDа вознеси1те, є3ли1кw ѓще м0жете, превзhдетъ бо и3 є3щE:
33
33
і величаючи Його, додайте сили: але не трудіться, тому що не осягнете. возносsще є3го2 ўмн0житесz крёпостію: не труди1тесz, не и4мате бо пости1гнути.
34
34
Хто бачив Його, і пояснить? і хто прославить Його, як Він є? Кто2 ви1дэ є3го2 и3 и3сповёсть; и3 кто2 возвели1читъ є3го2, ћкоже є4сть;
35
35
Багато приховано, що набагато більше за це; бо ми бачимо малу частину діл Його. МнHга сокровє1на сyть в‰щшаz си1хъ: м†лаz бо ви1дэхомъ дёлъ є3гw2.
36
36
Усе створив Господь, і благочестивим дарував мудрість. Вс‰ бо сотвори2 гDь и3 бlгочести1вымъ дадE премyдрость.
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.