1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 44
|
Главa м7д
|
|
1
|
1
|
| Тепер звеличимо славних мужів і батьків нашого роду: | Восхвaлимъ ќбw мyжы сл†вны и3 nтцы2 нaшz въ бытіи2. |
|
2
|
2
|
| багато славного Господь являв через них, велич Свою від віку; | Мн0гу слaву создA гDь въ ни1хъ вели1чіемъ свои1мъ t вёка. |
|
3
|
3
|
| це були володарі у царствах своїх і мужі, славетні силою; вони давали розумні поради, звіщали у пророцтвах; | Госп0дствующе во цaрствіихъ свои1хъ и3 мyжіе и3мени1ти си1лою, совётующе рaзумомъ свои1мъ, провэщaвшіи во прbр0чествахъ, |
|
4
|
4
|
| вони були керівниками народу у нарадах і у книжному навчанні. | старBйшины людjй въ совётэхъ и3 въ рaзумэ пис†ніz людjй: |
|
5
|
5
|
| Мудрі слова були у повчанні їх; вони винайшли музичні лади і написали гімни; | прем{драz словесA въ наказaніи и4хъ, и4щуще глaса мусікjйска и3 повёдающе пHвэсти во писaніихъ: |
|
6
|
6
|
| люди багаті, обдаровані силою, вони мирно жили в оселях своїх. | мyжіе богaтіи, њбдаровaни крёпостію, ми1рнw живyще въ жили1щихъ свои1хъ. |
|
7
|
7
|
| Усі вони були шановані між племенами своїми і у дні свої були славою. | Вси2 сjи въ р0дэхъ прослaвлени бhша, и3 во днeхъ и4хъ похвалA. |
|
8
|
8
|
| Є між ними такі, які залишили після себе ім’я для звіщення їх похвали, — і є такі, про яких не залишилося пам’яті, які зникли, ніби не існували, і зробилися, ніби не було їх, і діти їхні після них. | Сyть t ни1хъ, и4же њстaвиша и4мz, є4же повёдати хвалы6: и3 сyть, и4хже нёсть пaмzти, и3 погиб0ша ћкw не сyщіи, и3 бhша ћкw не бhвше, и3 ч†да и4хъ по ни1хъ. |
|
9
|
9
|
| Але то були мужі милости, праведні справи яких не забуваються; | Но сjи мyжіе ми1лостивіи, и4хже пр†вды не забвє1ны бhша: |
|
10
|
10
|
| у сімені їх перебуває добра спадщина; нащадки їх — у завітах; | съ сёменемъ и4хъ пребyдетъ д0брое наслёдіе, и3зч†діz и4хъ въ завётэхъ: |
|
11
|
11
|
| сім’я їх буде твердим, і діти їхні — заради них; | њстaсz сёмz и4хъ, и3 ч†да и4хъ по ни1хъ: |
|
12
|
12
|
| сім’я їх перебуватиме до віку, і слава їх не знищиться; | до вёка пребyдетъ сёмz и4хъ, и3 слaва и4хъ не потреби1тсz: |
|
13
|
13
|
| тіла їхні поховані у мирі, й імена їхні живуть у роди; | тэлесA и4хъ въ ми1рэ погребє1на бhша, ґ и3менA и4хъ живyтъ въ р0ды. |
|
14
|
14
|
| народи будуть розповідати про їх мудрість, а Церква буде звіщати їх хвалу. | Премyдрость и4хъ повёдzтъ лю1діе, и3 похвалY и4хъ и3сповёсть цRковь. |
|
15
|
15
|
| Енох догодив Господу і був узятий на небо, — образ покаяння для усіх родів. | Е#нHхъ ўгоди2 гDеви и3 преложи1сz, w4бразъ покаsніz родHмъ. |
|
16
|
16
|
| Ной виявився досконалим, праведним; під час гніву він був умилостивленням; | НHе њбрётесz совершeнъ, прaведенъ, во врeмz гнёва бhсть примирeніе: |
|
17
|
17
|
| тому зробився залишком на землі, коли був потоп; | сегw2 рaди бhсть њстaнокъ земли2, є3гдA бsше пот0пъ. |
|
18
|
18
|
| з ним укладений був вічний завіт, що ніяка плоть не знищиться більше потопом. | Завёты вёчніи положeни бhша съ ни1мъ, да не потреби1тсz пот0помъ всsка пл0ть. |
|
19
|
19
|
| Авраам — великий батько безлічі народів, і не було подібного до нього у славі; | Ґвраaмъ вели1кій nтeцъ мн0жеству kзhкwвъ, и3 не њбрётесz под0бный во слaвэ є3гw2: |
|
20
|
20
|
| він зберіг закон Всевишнього і був у завіті з Ним, | и4же соблюдE зак0нъ вhшнzгw и3 бhсть въ завётэ съ ни1мъ: |
|
21
|
21
|
| і на своїй плоті утвердив завіт й у випробуванні виявився вірним; | и3 на пл0ти є3гw2 ўстaви завётъ и3 во и3скушeніи њбрётесz вёренъ: |
|
22
|
22
|
| тому Господь з клятвою обіцяв йому, що у сімені його благословляться усі народи; | сегw2 рaди клsтвою постaви съ ни1мъ благослови1тисz kзhкwмъ њ сёмени є3гw2, |
|
23
|
23
|
| обіцяв примножити його як порох землі, і піднести сім’я його як зірки, і дати їм спадщину від моря до моря і від ріки до краю землі. | ўмн0жити є3го2 ћкw пeрсть земли2, и3 ћкw ѕвёзды возвhсити сёмz є3гw2, и3 наслёдити и5мъ t м0рz до м0рz и3 t рэки2 до крaz земли2. |
|
24
|
24
|
| Й Ісааку заради Авраама, батька його, Він також підтвердив благословення усіх людей і завіт; | И# њ їсаaцэ ўтверди2 си1це ґвраaма рaди nтцA є3гw2 благословeніе всёхъ человёкwвъ и3 завётъ: |
|
25
|
25
|
| і воно ж спочило на голові Якова: | и3 почи2 на главЁ їaкwвли. |
|
26
|
26
|
| Він ущедрив його Своїми благословеннями і дав йому у спадщину землю, і відокремив ділянки її і розділив між дванадцятьма колінами. | ПознA є3го2 блгcвє1ніи свои1ми и3 дадE є3го2 въ наслёдіе, и3 раздэли2 ч†сти є3гw2 на колёнъ дванaдесzть, |
|
27
|
27
|
| І вивів від нього мужа милости, який придбав любов у очах усякої плоті, | и3 и3зведE t негw2 мyжа ми1лости, њбрётшаго благодaть пред8 nчесы2 всsкіz пл0ти. |
