1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 44
|
Главa м7д
|
|
1
|
1
|
|
Тепер звеличимо славних мужів і батьків нашого роду:
|
Восхвaлимъ ќбw мyжы сл†вны и3 nтцы2 нaшz въ бытіи2.
|
|
2
|
2
|
|
багато славного Господь являв через них, велич Свою від віку;
|
Мн0гу слaву создA гDь въ ни1хъ вели1чіемъ свои1мъ t вёка.
|
|
3
|
3
|
|
це були володарі у царствах своїх і мужі, славетні силою; вони давали розумні поради, звіщали у пророцтвах;
|
Госп0дствующе во цaрствіихъ свои1хъ и3 мyжіе и3мени1ти си1лою, совётующе рaзумомъ свои1мъ, провэщaвшіи во прbр0чествахъ,
|
|
4
|
4
|
|
вони були керівниками народу у нарадах і у книжному навчанні.
|
старBйшины людjй въ совётэхъ и3 въ рaзумэ пис†ніz людjй:
|
|
5
|
5
|
|
Мудрі слова були у повчанні їх; вони винайшли музичні лади і написали гімни;
|
прем{драz словесA въ наказaніи и4хъ, и4щуще глaса мусікjйска и3 повёдающе пHвэсти во писaніихъ:
|
|
6
|
6
|
|
люди багаті, обдаровані силою, вони мирно жили в оселях своїх.
|
мyжіе богaтіи, њбдаровaни крёпостію, ми1рнw живyще въ жили1щихъ свои1хъ.
|
|
7
|
7
|
|
Усі вони були шановані між племенами своїми і у дні свої були славою.
|
Вси2 сjи въ р0дэхъ прослaвлени бhша, и3 во днeхъ и4хъ похвалA.
|
|
8
|
8
|
|
Є між ними такі, які залишили після себе ім’я для звіщення їх похвали, — і є такі, про яких не залишилося пам’яті, які зникли, ніби не існували, і зробилися, ніби не було їх, і діти їхні після них.
|
Сyть t ни1хъ, и4же њстaвиша и4мz, є4же повёдати хвалы6: и3 сyть, и4хже нёсть пaмzти, и3 погиб0ша ћкw не сyщіи, и3 бhша ћкw не бhвше, и3 ч†да и4хъ по ни1хъ.
|
|
9
|
9
|
|
Але то були мужі милости, праведні справи яких не забуваються;
|
Но сjи мyжіе ми1лостивіи, и4хже пр†вды не забвє1ны бhша:
|
|
10
|
10
|
|
у сімені їх перебуває добра спадщина; нащадки їх — у завітах;
|
съ сёменемъ и4хъ пребyдетъ д0брое наслёдіе, и3зч†діz и4хъ въ завётэхъ:
|
|
11
|
11
|
|
сім’я їх буде твердим, і діти їхні — заради них;
|
њстaсz сёмz и4хъ, и3 ч†да и4хъ по ни1хъ:
|
|
12
|
12
|
|
сім’я їх перебуватиме до віку, і слава їх не знищиться;
|
до вёка пребyдетъ сёмz и4хъ, и3 слaва и4хъ не потреби1тсz:
|
|
13
|
13
|
|
тіла їхні поховані у мирі, й імена їхні живуть у роди;
|
тэлесA и4хъ въ ми1рэ погребє1на бhша, ґ и3менA и4хъ живyтъ въ р0ды.
|
|
14
|
14
|
|
народи будуть розповідати про їх мудрість, а Церква буде звіщати їх хвалу.
|
Премyдрость и4хъ повёдzтъ лю1діе, и3 похвалY и4хъ и3сповёсть цRковь.
|
|
15
|
15
|
|
Енох догодив Господу і був узятий на небо, — образ покаяння для усіх родів.
|
Е#нHхъ ўгоди2 гDеви и3 преложи1сz, w4бразъ покаsніz родHмъ.
|
|
16
|
16
|
|
Ной виявився досконалим, праведним; під час гніву він був умилостивленням;
|
НHе њбрётесz совершeнъ, прaведенъ, во врeмz гнёва бhсть примирeніе:
|
|
17
|
17
|
|
тому зробився залишком на землі, коли був потоп;
|
сегw2 рaди бhсть њстaнокъ земли2, є3гдA бsше пот0пъ.
|
|
18
|
18
|
|
з ним укладений був вічний завіт, що ніяка плоть не знищиться більше потопом.
|
Завёты вёчніи положeни бhша съ ни1мъ, да не потреби1тсz пот0помъ всsка пл0ть.
|
|
19
|
19
|
|
Авраам — великий батько безлічі народів, і не було подібного до нього у славі;
|
Ґвраaмъ вели1кій nтeцъ мн0жеству kзhкwвъ, и3 не њбрётесz под0бный во слaвэ є3гw2:
|
|
20
|
20
|
|
він зберіг закон Всевишнього і був у завіті з Ним,
|
и4же соблюдE зак0нъ вhшнzгw и3 бhсть въ завётэ съ ни1мъ:
|
|
21
|
21
|
|
і на своїй плоті утвердив завіт й у випробуванні виявився вірним;
|
и3 на пл0ти є3гw2 ўстaви завётъ и3 во и3скушeніи њбрётесz вёренъ:
|
|
22
|
22
|
|
тому Господь з клятвою обіцяв йому, що у сімені його благословляться усі народи;
|
сегw2 рaди клsтвою постaви съ ни1мъ благослови1тисz kзhкwмъ њ сёмени є3гw2,
|
|
23
|
23
|
|
обіцяв примножити його як порох землі, і піднести сім’я його як зірки, і дати їм спадщину від моря до моря і від ріки до краю землі.
|
ўмн0жити є3го2 ћкw пeрсть земли2, и3 ћкw ѕвёзды возвhсити сёмz є3гw2, и3 наслёдити и5мъ t м0рz до м0рz и3 t рэки2 до крaz земли2.
|
|
24
|
24
|
|
Й Ісааку заради Авраама, батька його, Він також підтвердив благословення усіх людей і завіт;
|
И# њ їсаaцэ ўтверди2 си1це ґвраaма рaди nтцA є3гw2 благословeніе всёхъ человёкwвъ и3 завётъ:
|
|
25
|
25
|
|
і воно ж спочило на голові Якова:
|
и3 почи2 на главЁ їaкwвли.
|
|
26
|
26
|
|
Він ущедрив його Своїми благословеннями і дав йому у спадщину землю, і відокремив ділянки її і розділив між дванадцятьма колінами.
|
ПознA є3го2 блгcвє1ніи свои1ми и3 дадE є3го2 въ наслёдіе, и3 раздэли2 ч†сти є3гw2 на колёнъ дванaдесzть,
|
|
27
|
27
|
|
І вивів від нього мужа милости, який придбав любов у очах усякої плоті,
|
и3 и3зведE t негw2 мyжа ми1лости, њбрётшаго благодaть пред8 nчесы2 всsкіz пл0ти.
|
