1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 6
|
Главa ѕ7
|
|
1
|
1
|
| І не ставай ворогом з друга, бо погане ім’я одержує у частку сором і ганьбу; так — і грішник двоязичний. | И# вмёстw дрyга не бyди врaгъ, и4мz бо лукaво стyдъ и3 поношeніе наслёдитъ: си1це грёшникъ двоzзhченъ. |
|
2
|
2
|
| Не піднось себе у помислах душі твоєї, щоб душа твоя не була розтерзана, як віл: | Не возноси2 себE совётомъ души2 твоеS, да не расхищeна бyдетъ ѓки ю3нeцъ душA твоS: |
|
3
|
3
|
| листя твоє ти знищиш і плоди твої погубиш, і залишишся, як сухе дерево. | ли1ствіе твоE поsси и3 плоды2 тво‰ погуби1ши и3 њстaвиши себE ћкw дрeво сyхо. |
|
4
|
4
|
| Душа лукава погубить свого власника і зробить його посміховиськом ворогів. | ДушA лукaва погуби1тъ стzжaвшаго ю5 и3 порaдованіе врагHмъ сотвори1тъ є3го2. |
|
5
|
5
|
| Солодкі вуста примножать друзів, і добромовний язик примножить приязнь. | Гортaнь слaдокъ ўмн0житъ дрyги сво‰, и3 љзhкъ доброглаг0ливъ ўмн0житъ добры6 бесBды. |
|
6
|
6
|
| Тих, хто живе з тобою у мирі, нехай буде багато, а радником твоїм — один з тисячі. | Ми1рствующіи съ тоб0ю да бyдутъ мн0зи, совBтницы же твои2 є3ди1нъ t тhсzщъ. |
|
7
|
7
|
| Якщо хочеш придбати друга, набувай його після випробування і не скоро довіряйся йому. | Ѓще стsжеши дрyга, во и3скушeніи стzжи2 є3го2 и3 не ск0рw ўвёрисz є3мY: |
|
8
|
8
|
| Буває друг у потрібний для нього час, і не залишиться з тобою у день скорботи твоєї; | є4сть бо дрyгъ во врeмz своE и3 не пребyдетъ во врeмz ск0рби твоеS, |
|
9
|
9
|
| і буває друг, який перетворюється на ворога і відкриє сварку на ганьбу твою. | и3 є4сть дрyгъ премэнszйсz во врагA и3 свaръ поношeніz твоегw2 tкрhетъ, |
|
10
|
10
|
| Буває другом учасник у трапезі, і не залишиться з тобою у день скорботи твоєї. | и3 є4сть дрyгъ џбщникъ трапeзамъ и3 не пребyдетъ во врeмz ск0рби твоеS: |
|
11
|
11
|
| У маєтку твоєму він буде як ти, і зухвало буде поводитися з домашніми твоїми; | и3 во благи1хъ твои1хъ бyдетъ ћкоже ты2 и3 на рабы6 тво‰ дeрзнетъ: |
|
12
|
12
|
| але якщо ти будеш принижений, він буде проти тебе і сховається від лиця твого. | ѓще смирeнъ бyдеши, бyдетъ на тS и3 t лицA твоегw2 скрhетсz. |
|
13
|
13
|
| Віддаляйся від ворогів твоїх і будь обачний з друзями твоїми. | T врагHвъ твои1хъ tлучи1сz и3 t другHвъ твои1хъ внимaй. |
|
14
|
14
|
| Вірний друг — міцний захист: хто знайшов його, знайшов скарб. | Дрyгъ вёренъ кр0въ крёпокъ: њбрэтhй же є3го2 њбрёте сокр0вище. |
|
15
|
15
|
| Вірному другові немає ціни, і немає міри доброті його. | Дрyгу вёрну нёсть и3змёны, и3 нёсть мёрила добр0тэ є3гw2. |
|
16
|
16
|
| Вірний друг — лікування для життя, і ті, що бояться Господа, знайдуть його. | Дрyгъ вёренъ врачевaніе житію2, и3 боsщіисz гDа њбрsщутъ є3го2. |
|
17
|
17
|
| Хто боїться Господа, направляє дружбу свою так, що, який він сам, таким стає і друг його. | Боsйсz гDа ўправлsетъ дрyжбу свою2, ћкоже бо сaмъ, тaкw и3 и4скренній є3гw2. |
|
18
|
18
|
| Сину мій! від юности твоєї віддайся навчанню, і до сивини твоєї знайдеш мудрість. | Чaдо, t ю4ности твоеS и3збери2 наказaніе, и3 дaже до сэди1нъ њбрsщеши премyдрость. |
|
19
|
19
|
| Приступай до неї як той, що оре і сіє, й очікуй добрих плодів її: | Ћкоже њрsй и3 сёzй приступи2 къ нeй и3 жди2 благи1хъ плодHвъ є3S: |
|
20
|
20
|
| бо недовгий час потрудишся в обробленні її, і скоро будеш їсти плоди її. | въ дёланіи бо є3S мaлw потруди1шисz и3 ск0рw ћсти бyдеши плоды2 є3S. |
|
21
|
21
|
| Для невігласів вона дуже сувора, і нерозумний не залишиться з нею: | К0ль стр0потна є4сть ѕэлw2 ненак†заннымъ, и3 не пребyдетъ въ нeй безyмный: |
|
22
|
22
|
| вона буде на ньому як важкий камінь випробування, і він не забариться скинути її. | ћкоже кaмень и3скушeніz крёпокъ бyдетъ на нeмъ, и3 не замeдлитъ tврещи2 є3S. |
|
23
|
23
|
| Премудрість відповідає імені своєму, і небагатьом відкривається. | Премyдрость бо по и4мени є3S є4сть и3 не мнHгимъ є4сть ћвна. |
|
24
|
24
|
| Послухай, сину мій, і прийми думку мою, і не відкинь поради моєї. | Слhши, чaдо, и3 пріими2 в0лю мою2, и3 не tвeржи совёта моегw2: |
|
25
|
25
|
| Наклади на ноги твої пута її і на шию твою ланцюг її. | и3 введи2 н0зэ твои2 во њкHвы є3S и3 въ гри1вну є3S вhю твою2: |
|
26
|
26
|
| Підстав їй плече твоє, і носи її і не тяготися кайданами її. | подложи2 рaмо твоE и3 носи2 ю5, и3 не гнушaйсz ќзами є3S: |
|
27
|
27
|
| Наблизься до неї всією душею твоєю, і всією силою твоєю дотримуйся шляхів її. | всeю душeю твоeю приступи2 къ нeй и3 всeю си1лою твоeю соблюди2 пути6 є3S. |
|
28
|
28
|
| Досліджуй і шукай, і вона буде пізнана тобою і, зробившись володарем її, не залишай її; | И#зслёди и3 взыщи2, и3 познaна ти2 бyдетъ, и3 є4мьсz за ню2 не њстaви є3S: |
|
29
|
29
|
| бо нарешті ти знайдеш у ній заспокоєння, і вона обернеться на радість тобі. | на послёдокъ бо њбрsщеши пок0й є3S, и3 њбрати1тсz тебЁ на весeліе. |
|
30
|
30
|
| Пута її будуть тобі міцним захистом, і ланцюги її — славним одягом; | И# бyдутъ ти2 п{та є3S на пок0й крёпости и3 гри6вны є3S на њдэsніе слaвы. |
|
31
|
31
|
| бо на ній прикраса золота, і пута її — гіацинтові нитки. | Красотa бо злaта є4сть на нeй, и3 ќзы є3S и3зви1тіе v3акjнfово: |
|
32
|
32
|
| Як у одежу слави, ти облачишся в неї і покладеш її на себе як вінець радости. | во nдeжду слaвы њблечeшисz є4ю, и3 вэнeцъ рaдости возложи1ши на сS. |
|
33
|
33
|
| Сину мій! якщо ти побажаєш її, то навчишся, і якщо віддасися їй душею твоєю, то будеш до всього здатний. | Ѓще восх0щеши, чaдо, накaзанъ бyдеши, и3 ѓще вдaси дyшу твою2, хи1тръ бyдеши: |
|
34
|
34
|
| Якщо з любов’ю будеш слухати її, то зрозумієш її, і якщо прихилиш вухо твоє, то будеш мудрий. | ѓще возлю1биши слyшати, пріи1меши, и3 ѓще приклони1ши ќхо твоE, премyдръ бyдеши. |
|
35
|
35
|
| Бувай у зібранні старців, і хто мудрий, приліпися до того; люби слухати всяку священну повість, і притчі розумні нехай не вислизають від тебе. | Во мн0жествэ старёйшинъ ставaй, и3 ѓще кто2 премyдръ, томY прилэпи1сz. всsку п0вэсть бжcтвенную восхощи2 слhшати, и3 при6тчи рaзума да не ўбэжaтъ тебє2. |
|
36
|
36
|
| Якщо побачиш розумного, ходи до нього з раннього ранку, і нехай нога твоя стирає пороги дверей його. | Ѓще ќзриши разyмна, ќтренюй къ немY, и3 степє1ни двeрій є3гw2 да трeтъ ногA твоS. |
|
37
|
37
|
| Розмірковуй над повеліннями Господа і завжди повчайся у заповідях Його: Він укріпить твоє серце, і бажання премудрости дасться тобі. | Размышлsй въ повелёніихъ гDнихъ и3 въ зaповэдехъ є3гw2 поучaйсz пrнw: т0й ўтверди1тъ сeрдце твоE, и3 желaніе премyдрости дано2 ти2 бyдетъ. |
