Зміст
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Глава 6
Главa ѕ7
1
1
І не ставай ворогом з друга, бо погане ім’я одержує у частку сором і ганьбу; так — і грішник двоязичний. И# вмёстw дрyга не бyди врaгъ, и4мz бо лукaво стyдъ и3 поношeніе наслёдитъ: си1це грёшникъ двоzзhченъ.
2
2
Не піднось себе у помислах душі твоєї, щоб душа твоя не була розтерзана, як віл: Не возноси2 себE совётомъ души2 твоеS, да не расхищeна бyдетъ ѓки ю3нeцъ душA твоS:
3
3
листя твоє ти знищиш і плоди твої погубиш, і залишишся, як сухе дерево. ли1ствіе твоE поsси и3 плоды2 тво‰ погуби1ши и3 њстaвиши себE ћкw дрeво сyхо.
4
4
Душа лукава погубить свого власника і зробить його посміховиськом ворогів. ДушA лукaва погуби1тъ стzжaвшаго ю5 и3 порaдованіе врагHмъ сотвори1тъ є3го2.
5
5
Солодкі вуста примножать друзів, і добромовний язик примножить приязнь. Гортaнь слaдокъ ўмн0житъ дрyги сво‰, и3 љзhкъ доброглаг0ливъ ўмн0житъ добры6 бесBды.
6
6
Тих, хто живе з тобою у мирі, нехай буде багато, а радником твоїм — один з тисячі. Ми1рствующіи съ тоб0ю да бyдутъ мн0зи, совBтницы же твои2 є3ди1нъ t тhсzщъ.
7
7
Якщо хочеш придбати друга, набувай його після випробування і не скоро довіряйся йому. Ѓще стsжеши дрyга, во и3скушeніи стzжи2 є3го2 и3 не ск0рw ўвёрисz є3мY:
8
8
Буває друг у потрібний для нього час, і не залишиться з тобою у день скорботи твоєї; є4сть бо дрyгъ во врeмz своE и3 не пребyдетъ во врeмz ск0рби твоеS,
9
9
і буває друг, який перетворюється на ворога і відкриє сварку на ганьбу твою. и3 є4сть дрyгъ премэнszйсz во врагA и3 свaръ поношeніz твоегw2 tкрhетъ,
10
10
Буває другом учасник у трапезі, і не залишиться з тобою у день скорботи твоєї. и3 є4сть дрyгъ џбщникъ трапeзамъ и3 не пребyдетъ во врeмz ск0рби твоеS:
11
11
У маєтку твоєму він буде як ти, і зухвало буде поводитися з домашніми твоїми; и3 во благи1хъ твои1хъ бyдетъ ћкоже ты2 и3 на рабы6 тво‰ дeрзнетъ:
12
12
але якщо ти будеш принижений, він буде проти тебе і сховається від лиця твого. ѓще смирeнъ бyдеши, бyдетъ на тS и3 t лицA твоегw2 скрhетсz.
13
13
Віддаляйся від ворогів твоїх і будь обачний з друзями твоїми. T врагHвъ твои1хъ tлучи1сz и3 t другHвъ твои1хъ внимaй.
14
14
Вірний друг — міцний захист: хто знайшов його, знайшов скарб. Дрyгъ вёренъ кр0въ крёпокъ: њбрэтhй же є3го2 њбрёте сокр0вище.
15
15
Вірному другові немає ціни, і немає міри доброті його. Дрyгу вёрну нёсть и3змёны, и3 нёсть мёрила добр0тэ є3гw2.
16
16
Вірний друг — лікування для життя, і ті, що бояться Господа, знайдуть його. Дрyгъ вёренъ врачевaніе житію2, и3 боsщіисz гDа њбрsщутъ є3го2.
17
17
Хто боїться Господа, направляє дружбу свою так, що, який він сам, таким стає і друг його. Боsйсz гDа ўправлsетъ дрyжбу свою2, ћкоже бо сaмъ, тaкw и3 и4скренній є3гw2.
18
18
Сину мій! від юности твоєї віддайся навчанню, і до сивини твоєї знайдеш мудрість. Чaдо, t ю4ности твоеS и3збери2 наказaніе, и3 дaже до сэди1нъ њбрsщеши премyдрость.
19
19
Приступай до неї як той, що оре і сіє, й очікуй добрих плодів її: Ћкоже њрsй и3 сёzй приступи2 къ нeй и3 жди2 благи1хъ плодHвъ є3S:
20
20
бо недовгий час потрудишся в обробленні її, і скоро будеш їсти плоди її. въ дёланіи бо є3S мaлw потруди1шисz и3 ск0рw ћсти бyдеши плоды2 є3S.
21
21
Для невігласів вона дуже сувора, і нерозумний не залишиться з нею: К0ль стр0потна є4сть ѕэлw2 ненак†заннымъ, и3 не пребyдетъ въ нeй безyмный:
22
22
вона буде на ньому як важкий камінь випробування, і він не забариться скинути її. ћкоже кaмень и3скушeніz крёпокъ бyдетъ на нeмъ, и3 не замeдлитъ tврещи2 є3S.
23
23
Премудрість відповідає імені своєму, і небагатьом відкривається. Премyдрость бо по и4мени є3S є4сть и3 не мнHгимъ є4сть ћвна.
24
24
Послухай, сину мій, і прийми думку мою, і не відкинь поради моєї. Слhши, чaдо, и3 пріими2 в0лю мою2, и3 не tвeржи совёта моегw2:
25
25
Наклади на ноги твої пута її і на шию твою ланцюг її. и3 введи2 н0зэ твои2 во њкHвы є3S и3 въ гри1вну є3S вhю твою2:
26
26
Підстав їй плече твоє, і носи її і не тяготися кайданами її. подложи2 рaмо твоE и3 носи2 ю5, и3 не гнушaйсz ќзами є3S:
27
27
Наблизься до неї всією душею твоєю, і всією силою твоєю дотримуйся шляхів її. всeю душeю твоeю приступи2 къ нeй и3 всeю си1лою твоeю соблюди2 пути6 є3S.
28
28
Досліджуй і шукай, і вона буде пізнана тобою і, зробившись володарем її, не залишай її; И#зслёди и3 взыщи2, и3 познaна ти2 бyдетъ, и3 є4мьсz за ню2 не њстaви є3S:
29
29
бо нарешті ти знайдеш у ній заспокоєння, і вона обернеться на радість тобі. на послёдокъ бо њбрsщеши пок0й є3S, и3 њбрати1тсz тебЁ на весeліе.
30
30
Пута її будуть тобі міцним захистом, і ланцюги її — славним одягом; И# бyдутъ ти2 п{та є3S на пок0й крёпости и3 гри6вны є3S на њдэsніе слaвы.
31
31
бо на ній прикраса золота, і пута її — гіацинтові нитки. Красотa бо злaта є4сть на нeй, и3 ќзы є3S и3зви1тіе v3акjнfово:
32
32
Як у одежу слави, ти облачишся в неї і покладеш її на себе як вінець радости. во nдeжду слaвы њблечeшисz є4ю, и3 вэнeцъ рaдости возложи1ши на сS.
33
33
Сину мій! якщо ти побажаєш її, то навчишся, і якщо віддасися їй душею твоєю, то будеш до всього здатний. Ѓще восх0щеши, чaдо, накaзанъ бyдеши, и3 ѓще вдaси дyшу твою2, хи1тръ бyдеши:
34
34
Якщо з любов’ю будеш слухати її, то зрозумієш її, і якщо прихилиш вухо твоє, то будеш мудрий. ѓще возлю1биши слyшати, пріи1меши, и3 ѓще приклони1ши ќхо твоE, премyдръ бyдеши.
35
35
Бувай у зібранні старців, і хто мудрий, приліпися до того; люби слухати всяку священну повість, і притчі розумні нехай не вислизають від тебе. Во мн0жествэ старёйшинъ ставaй, и3 ѓще кто2 премyдръ, томY прилэпи1сz. всsку п0вэсть бжcтвенную восхощи2 слhшати, и3 при6тчи рaзума да не ўбэжaтъ тебє2.
36
36
Якщо побачиш розумного, ходи до нього з раннього ранку, і нехай нога твоя стирає пороги дверей його. Ѓще ќзриши разyмна, ќтренюй къ немY, и3 степє1ни двeрій є3гw2 да трeтъ ногA твоS.
37
37
Розмірковуй над повеліннями Господа і завжди повчайся у заповідях Його: Він укріпить твоє серце, і бажання премудрости дасться тобі. Размышлsй въ повелёніихъ гDнихъ и3 въ зaповэдехъ є3гw2 поучaйсz пrнw: т0й ўтверди1тъ сeрдце твоE, и3 желaніе премyдрости дано2 ти2 бyдетъ.
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.