1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Chapter 19
|
Глава 19
|
|
1
|
1
|
|
A labouring man that is given to drunkenness shall not be rich: and he that contemneth small things shall fall by little and little.
|
Працівник, схильний до пияцтва, не стане багатим, і той, хто ні у що ставить мале, мало-помалу прийде у занепад.
|
|
2
|
2
|
|
Wine and women will make men of understanding to fall away: and he that cleaveth to harlots will become impudent.
|
Вино і жінки розбестять розумних, а той, хто зв’язується з блудницями, зробиться ще нахабнішим;
|
|
3
|
3
|
|
Moths and worms shall have him to heritage, and a bold man shall be taken away.
|
гниль і черва успадкують його, і зухвала душа знищиться.
|
|
4
|
4
|
|
He that is hasty to give credit is light-minded; and he that sinneth shall offend against his own soul.
|
Хто швидко довіряє, той легковажний, і той, хто грішить, грішить проти душі своєї.
|
|
5
|
5
|
|
Whoso taketh pleasure in wickedness shall be condemned:
|
Відданий серцем задоволенням буде осуджений, а той, хто противиться похоті, увінчає життя своє.
|
|
6
|
6
|
|
but he that hateth babbling hath less of evil.
|
Той, хто приборкує язик, буде жити мирно, і хто ненавидить балакучість, зменшить зло.
|
|
7
|
7
|
|
Rehearse not unto another that which is told unto thee, and thou shalt fare never the worse.
|
Ніколи не повторюй слова, і нічого ти не втратиш.
|
|
8
|
8
|
|
Whether it be to friend or foe, talk not of other men's lives; and if thou canst not without offence, reveal them not.
|
Ні другові ні недругові не розповідай і, якщо це тобі не гріх, не відкривай;
|
|
9
|
9
|
|
For he heard and observed thee, and when time cometh he will hate thee.
|
бо він вислухає тебе, і буде остерігатися тебе, і з часом зненавидить тебе.
|
|
10
|
10
|
|
If thou hast heard a word, let it die with thee; and be bold, it will not burst thee.
|
Вислухав ти слово, нехай помре воно з тобою: не бійся, не розірве воно тебе.
|
|
11
|
11
|
|
A fool travaileth with a word, as a woman in labour of a child.
|
Дурний від слова терпить таку ж муку, як та, що народжує, — від немовляти.
|
|
12
|
12
|
|
As an arrow that sticketh in a man's thigh, so is a word within a fool's belly.
|
Що стріла, устромлена у стегно, те слово у серці дурного.
|
|
13
|
13
|
|
Admonish a friend, it may be he hath not done it: and if he have done it, that he do it no more.
|
Розпитай друга твого, можливо, не зробив він того; і якщо зробив, то нехай надалі не робить.
|
|
14
|
14
|
|
Admonish thy friend, it may be he hath not said it: and if he have, that he speak it not again.
|
Розпитай друга, можливо, не говорив він того; і якщо сказав, те нехай не повторить того.
|
|
15
|
15
|
|
Admonish a friend: for many times it is a slander, and believe not every tale.
|
Розпитай друга, бо часто буває наклеп.
|
|
16
|
16
|
|
There is one that slippeth in his speech, but not from his heart; and who is he that hath not offended with his tongue?
|
Не всякому слову вір.
|
|
17
|
17
|
|
Admonish thy neighbour before thou threaten him; and give place to the law of the most High.
|
Хтось згрішає словом, але не від душі; і хто не згрішав язиком своїм?
|
|
20
|
18
|
|
The fear of the Lord is all wisdom; and in all wisdom is the performance of the law.
|
Розпитай ближнього твого перше, ніж погрожувати йому, і дай місце закону Всевишнього. Усяка мудрість — страх Господній, і в усякій мудрості — виконання закону.
|
|
22
|
19
|
|
The knowledge of wickedness is not wisdom, neither at any time the counsel of sinners prudence.
|
І не є мудрість — знання лихого. І немає розуму, де рада грішників.
|
|
23
|
20
|
|
There is a wickedness, and the same an abomination; and there is a fool wanting in wisdom.
|
Є лукавство, і це мерзота; і є нерозумний, убогий мудрістю.
|
|
24
|
21
|
|
He that hath small understanding, and feareth God, is better than one that hath much wisdom, and transgresseth the law of the most High.
|
Краще убогий знанням, але богобоязкий, ніж багатий знанням — і такий, що переступає закон.
|
|
25
|
22
|
|
There is an exquisite subtilty, and the same is unjust; and there is one that turneth aside to make judgment appear.
|
Є хитрість вишукана, але вона беззаконна, і є спотворюючий суд, щоб винести вирок.
|
|
26
|
23
|
|
There is a wicked man that hangeth down his head sadly; but inwardly he is full of deceit,
|
Є лукавий, який ходить зігнувшись, сумуючи, але всередині він повен підступу.
|
|
27
|
24
|
|
casting down his countenance, and making as if he heard not: where he is not known, he will do thee a mischief before thou be aware.
|
Він поник лицем і прикидається глухим, але він випередить тебе там, де і не думаєш.
|
|
28
|
25
|
|
And if for want of power he be hindered from sinning, yet when he findeth opportunity he will do evil.
|
І якщо нестача сили перешкодить йому зашкодити тобі, то він зробить тобі зло, коли знайде випадок.
|
|
29
|
26
|
|
A man may be known by his look, and one that hath understanding by his countenance, when thou meetest him.
|
За виглядом пізнається людина, і за виразом обличчя при зустрічі пізнається розумний.
|
|
30
|
27
|
|
A man's attire, and excessive laughter, and gait, shew what he is.
|
Одяг і вискалювання зубів і хода людини показують властивість її.
|
