1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Chapter 7
|
Глава 7
|
|
1
|
1
|
| Do no evil, so shall no harm come unto thee. | Не роби зла, і тебе не осягне зло; |
|
2
|
2
|
| Depart from the unjust, and iniquity shall turn away from thee. | віддаляйся від неправди, і вона ухилиться від тебе. |
|
3
|
3
|
| My son, sow not upon the furrows of unrighteousness, and thou shalt not reap them sevenfold. | Сину мій! не сій на борознах неправди, і не будеш у сім разів більше пожинати з них. |
|
4
|
4
|
| Seek not of the Lord preeminence, neither of the king the seat of honour. | Не проси у Господа влади, й у царя — почесного місця. |
|
5
|
5
|
| Justify not thyself before the Lord; and boast not of thy wisdom before the king. | Не виправдовуй себе перед Господом, і не мудруй перед царем. |
|
6
|
6
|
| Seek not to be judge, being not able to take away iniquity; lest at any time thou fear the person of the mighty, and lay a stumblingblock in the way of thy uprightness. | Не домагайся стати суддею, щоб не виявитися тобі неспроможним сокрушити неправду, щоб не убоятися коли-небудь лиця сильного і не покласти тіні на правоту твою. |
|
7
|
7
|
| Offend not against the multitude of a city, and then thou shalt not cast thyself down among the people. | Не гріши проти міської громади, і не опускай себе перед народом. |
|
8
|
8
|
| Bind not one sin upon another; for in one thou shalt not be unpunished. | Не додавай гріха до гріха, бо і за один не залишишся непокараним. |
|
9
|
9
|
| Say not, God will look upon the multitude of my oblations, and when I offer to the most high God, he will accept it. | Не говори: «Він спогляне на безліч дарів моїх, і, коли я принесу їх Богу Вишньому, Він прийме». |
|
10
|
10
|
| Be not fainthearted when thou makest thy prayer, and neglect not to give alms. | Не будь слабкодухим у молитві твоїй і не нехтуй подавати милостиню. |
|
11
|
11
|
| Laugh no man to scorn in the bitterness of his soul: for there is one which humbleth and exalteth. | Не насміхайся над людиною, яка знаходиться у тузі душевній її; бо є Той, Хто смиряє і підносить. |
|
12
|
12
|
| Devise not a lie against thy brother; neither do the like to thy friend. | Не вигадуй неправди на брата твого, і не роби того самого проти друга. |
|
13
|
13
|
| Use not to make any manner of lie: for the custom thereof is not good. | Не бажай говорити яку б то не було неправду; бо повторення її не послужить до блага. |
|
14
|
14
|
| Use not many words in a multitude of elders, and make not much babbling when thou prayest. | Перед зібранням старших не будь багатослівним, і не повторюй слова у проханні твоєму. |
|
15
|
15
|
| Hate not laborious work, neither husbandry, which the most High hath ordained. | Не відвертайся від важкої роботи і від землеробства, яке встановлене від Вишнього. |
|
16
|
16
|
| Number not thyself among the multitude of sinners, but remember that wrath will not tarry long. | Не приєднуйся до безлічі грішників. |
|
17
|
17
|
| Humble thy soul greatly: for the vengeance of the ungodly is fire and worms. | Глибоко смири душу твою. |
|
18
|
18
|
| Change not a friend for any good by no means; neither a faithful brother for the gold of Suphir. | Пам’ятай, що гнів не забариться, |
|
19
|
19
|
| Forego not a wise and good woman: for her grace is above gold. | що покарання нечестивому — вогонь і черва. |
|
20
|
20
|
| Whereas thy servant worketh truly, entreat him not evil, nor the hireling that bestoweth himself wholly for thee. | Не міняй друга на скарб, і брата єдинокровного — на золото офирське. |
|
21
|
21
|
| Let thy soul love a good servant, and defraud him not of liberty. | Не залишай розумної і доброї дружини, бо достоїнство її коштовніше за золото. |
|
22
|
22
|
| Hast thou cattle? have an eye to them: and if they be for thy profit, keep them with thee. | Не кривдь раба, який трудиться старанно, ні найманця, відданого тобі душею. |
|
23
|
23
|
| Hast thou children? instruct them, and bow down their neck from their youth. | Розумного раба нехай любить душа твоя, і не відмов йому у свободі. |
|
24
|
24
|
| Hast thou daughters? have a care of their body, and shew not thyself cheerful toward them. | Є у тебе худоба? спостерігай за нею, і якщо вона корисна тобі, нехай залишається у тебе. |
|
25
|
25
|
| Marry thy daughter, and so shalt thou have performed a weighty matter: but give her to a man of understanding. | Є у тебе сини? навчай їх, і з юности нагинай шию їх. |
|
26
|
26
|
| Hast thou a wife after thy mind? forsake her not. | Є у тебе дочки? май піклування про тіло їх, і не показуй їм веселого лиця твого. |
|
27
|
27
|
| Honour thy father with thy whole heart, and forget not the sorrows of thy mother. | Видай дочку заміж, і зробиш велику справу, і подаруй її чоловіку розумному. |
|
28
|
28
|
| Remember that thou wast begotten of them; and how canst thou recompense them the things that they have done for thee? | Є у тебе дружина до душі? не відганяй її. |
|
29
|
29
|
| Fear the Lord with all thy soul, and reverence his priests. | Усім серцем шануй батька твого і не забувай породильних болістей матері твоєї. |
|
30
|
30
|
| Love him that made thee with all thy strength, and forsake not his ministers. | Пам’ятай, що ти народжений від них: і що можеш ти віддати їм, як вони тобі? |
|
31
|
31
|
| Fear the Lord, and honour the priest: and give him his portion, as it is commanded thee: the firstfruits, and the trespass offering, and the gift of the shoulders, and the sacrifice of sanctification, and the firstfruits of the holy things. | Усією душею твоєю благоговій перед Господом і поважай священиків Його. |
|
32
|
32
|
| And stretch thine hand unto the poor, that thy blessing may be perfected. | Усією силою люби Творця твого, і не залишай служителів Його. |
|
33
|
33
|
| A gift hath grace in the sight of every man living; and for the dead detain it not. | Бійся Господа, і шануй священика, і давай йому частину, як заповідано тобі: |
|
34
|
34
|
| Fail not to be with them that weep, and mourn with them that mourn. | початки, і за гріх, і пожертву пліч, і жертву освячення, і початки святих. |
|
35
|
35
|
| Be not slow to visit the sick: for that shall make thee to be beloved. | І до бідного простягай руку твою, щоб благословення твоє було довершене. |
|
36
|
36
|
| Whatsoever thou takest in hand, remember the end, and thou shalt never do amiss. | Милість даяння нехай буде до всякого, хто живе, але і померлого не позбавляй милости. |
