1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Chapter 20
|
Глава 20
|
|
1
|
1
|
|
There is a reproof that is not comely: again, some man holdeth his tongue, and he is wise.
|
Набагато краще викрити, ніж сердитися таємно; і той, кого викривають наодинці, застережеться від шкоди.
|
|
2
|
2
|
|
It is much better to reprove, than to be angry secretly:
|
Як добре тому, кого викриють, показати розкаяння!
|
|
3
|
3
|
|
and he that confesseth his fault shall be preserved from hurt.
|
Бо він уникне вільного гріха.
|
|
4
|
4
|
|
As is the lust of an eunuch to deflower a virgin; so is he that executeth judgment with violence.
|
Що — побажання євнуха розтлити дівчину, те — той, хто звершує суд з натяжкою.
|
|
5
|
5
|
|
There is one that keepeth silence, and is found wise: and another by much babbling becometh hateful.
|
Хтось мовчить — і виявляється мудрим; а інший буває ненависним за велику балакучість.
|
|
6
|
6
|
|
Some man holdeth his tongue, because he hath not to answer: and some keepeth silence, knowing his time.
|
Хтось мовчить, бо не має, що відповідати; а інший мовчить, тому що знає час.
|
|
7
|
7
|
|
A wise man will hold his tongue till he see opportunity: but a babbler and a fool will regard no time.
|
Мудра людина буде мовчати до часу; а марнославний і безрозсудний не буде чекати часу.
|
|
8
|
8
|
|
He that useth many words shall be abhorred; and he that taketh to himself authority therein shall be hated.
|
Багатомовний стане огидним, і хто захоплює собі право говорити, того зненавидять.
|
|
9
|
9
|
|
There is a sinner that hath good success in evil things; and there is a gain that turneth to loss.
|
Буває успіх людині на зло, а знахідка — на втрату.
|
|
10
|
10
|
|
There is a gift that shall not profit thee; and there is a gift whose recompence is double.
|
Є даток, який не буде тобі на користь, і є даток, за який буває подвійне воздання.
|
|
11
|
11
|
|
There is an abasement because of glory; and there is that lifteth up his head from a low estate.
|
Буває приниження для слави, а хтось від приниження піднімає голову.
|
|
12
|
12
|
|
There is that buyeth much for a little, and repayeth it sevenfold.
|
Інший малим купує багато і заплатить за те у сім разів більше.
|
|
13
|
13
|
|
A wise man by his words maketh himself beloved: but the graces of fools shall be poured out.
|
Мудрий у слові стає люб’язним, люб’язності ж нерозумних залишаються даремними.
|
|
14
|
14
|
|
The gift of a fool shall do thee no good when thou hast it; neither yet of the envious for his necessity: for he looketh to receive many things for one.
|
Даяння безумного не буде тобі на користь; бо у нього замість одного багато очей для прийняття.
|
|
15
|
15
|
|
He giveth little, and upbraideth much; he openeth his mouth like a crier; to-day he lendeth, and to-morrow will he ask it again: such an one is to be hated of God and man.
|
Небагато дасть він, а докоряти буде багато, і розкриє вуста свої, як глашатай. Нині він у борг дає, а завтра зажадає назад: ненависна така людина Господу і людям.
|
|
16
|
16
|
|
The fool saith, I have no friends, I have no thank for all my good deeds, and they that eat my bread speak evil of me.
|
Нерозумний говорить: «немає у мене друга, і немає вдячности за мої благодіяння. Ті, що з’їдають хліб мій, улесливі на язик».
|
|
17
|
17
|
|
How oft, and of how many shall he be laughed to scorn!
|
Як часто і як багато хто буде насміхатися з нього!
|
|
18
|
18
|
|
To slip upon a pavement is better than to slip with the tongue: so the fall of the wicked shall come speedily.
|
Спотикання від землі краще, ніж від язика. Отже, скоро прийде падіння злих.
|
|
19
|
19
|
|
An unseasonable tale will always be in the mouth of the unwise.
|
Неприємна людина — дочасна байка; вона завжди буде на вустах невігласів.
|
|
20
|
20
|
|
A wise sentence shall be rejected when it cometh out of a fool's mouth; for he will not speak it in due season.
|
Притча з уст нерозумного огидна, бо він не скаже її своєчасно.
|
|
21
|
21
|
|
There is that is hindered from sinning through want: and when he taketh rest, he shall not be troubled.
|
Інший утримується від гріха убогістю, й у цій стриманості він не буде журитися.
|
|
22
|
22
|
|
There is that destroyeth his own soul through bashfulness, and by accepting of persons overthroweth himself.
|
Хтось губить душу свою через несміливість, і губить її через упередженість до безумного.
|
|
23
|
23
|
|
There is that for bashfulness promiseth to his friend, and maketh him his enemy for nothing.
|
Інший через сором дає обіцянки другові, і без причини наживає у ньому собі ворога.
|
|
24
|
24
|
|
A lie is a foul blot in a man, yet it is continually in the mouth of the untaught.
|
Злий порок у людині — неправда; у вустах невігласів вона — завжди.
|
|
25
|
25
|
|
A thief is better than a man that is accustomed to lie: but they both shall have destruction to heritage.
|
Краще злодій, ніж той, хто постійно говорить неправду; але обоє вони успадкують загибель.
|
|
26
|
26
|
|
The disposition of a liar is dishonourable, and his shame is ever with him.
|
Поведінка неправдивої людини — безчесна, і ганьба її завжди з нею.
|
|
27
|
27
|
|
A wise man shall promote himself to honour with his words: and he that hath understanding will please great men.
|
Мудрий словами піднесе себе, і людина розумна сподобається вельможам.
|
|
28
|
28
|
|
He that tilleth his land shall increase his heap: and he that pleaseth great men shall get pardon for iniquity.
|
Той, хто обробляє землю, збільшить свій стіг, і той, хто догоджає вельможам, одержить помилування у випадку неправди.
|
|
29
|
29
|
|
Presents and gifts blind the eyes of the wise, and stop up his mouth that he cannot reprove.
|
Частування і подарунки засліплюють очі мудрих і, ніби вузда в устах, відкидають викриття.
|
|
30
|
30
|
|
Wisdom that is hid, and treasure that is hoarded up, what profit is in them both?
|
Прихована мудрість і утаєний скарб — яка користь від обох?
|
|
31
|
31
|
|
Better is he that hideth his folly than a man that hideth his wisdom.
|
Краще людина, яка приховує свою дурість, ніж людина, яка приховує свою мудрість.
|
