1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 37
|
Κεφάλαιο 37
|
|
1
|
1
|
|
Псалом Давида. На спомин [про суботу].
|
Ψαλμὸς τῷ Δαυΐδ· εἰς ἀνάμνησιν περὶ τοῦ σαββάτου.
|
|
2
|
2
|
|
Господи, не суди мене в ярості Твоїй і не карай мене у гніві Твоїм.
|
ΚΥΡΙΕ, μὴ τῷ θυμῷ σου ἐλέγξῃς με, μηδὲ τῇ ὀργῇ σου παιδεύσῃς με.
|
|
3
|
3
|
|
Бо стріли Твої пройняли мене, і утвердив єси на мені руку Твою.
|
ὅτι τὰ βέλη σου ἐνεπάγησάν μοι, καὶ ἐπεστήριξας ἐπ᾿ ἐμὲ τὴν χεῖρά σου·
|
|
4
|
4
|
|
Нема зцілення у плоті моїй від лиця гніву Твого, нема спокою в костях моїх від лиця гріхів моїх.
|
οὐκ ἔστιν ἴασις ἐν τῇ σαρκί μου ἀπὸ προσώπου τῆς ὀργῆς σου, οὐκ ἔστιν εἰρήνη ἐν τοῖς ὀστέοις μου ἀπὸ προσώπου τῶν ἁμαρτιῶν μου.
|
|
5
|
5
|
|
Бо беззаконня мої перевищили голову мою і, як тягар великий, пригнітили мене.
|
ὅτι αἱ ἀνομίαι μου ὑπερῇραν τὴν κεφαλήν μου, ὡσεὶ φορτίον βαρὺ ἐβαρύνθησαν ἐπ᾿ ἐμέ.
|
|
6
|
6
|
|
Засмерділись і загнилися рани мої від лиця безумства мого.
|
προσώζεσαν καὶ ἐσάπησαν οἱ μώλωπές μου ἀπὸ προσώπου τῆς ἀφροσύνης μου·
|
|
7
|
7
|
|
Пригноблений я і зовсім поник, весь день сумуючи ходжу.
|
ἐταλαιπώρησα καὶ κατεκάμφθην ἕως τέλους, ὅλην τὴν ἡμέραν σκυθρωπάζων ἐπορευόμην.
|
|
8
|
8
|
|
Бо стегна мої сповнилися запаленням, і нема зцілення у плоті моїй.
|
ὅτι αἱ ψόαι μου ἐπλήσθησαν ἐμπαιγμάτων, καὶ οὐκ ἔστιν ἴασις ἐν τῇ σαρκί μου·
|
|
9
|
9
|
|
Озлоблений був і смирився до кінця; ридаю від болю серця мого.
|
ἐκακώθην καὶ ἐταπεινώθην ἕως σφόδρα, ὠρυόμην ἀπὸ στεναγμοῦ τῆς καρδίας μου.
|
|
10
|
10
|
|
Господи, перед Тобою всі бажання мої, і зітхання моє від Тебе не втаїться.
|
Κύριε, ἐναντίον σου πᾶσα ἡ ἐπιθυμία μου, καὶ ὁ στεναγμός μου ἀπὸ σοῦ οὐκ ἀπεκρύβη.
|
|
11
|
11
|
|
Серце моє стривожене, покинула мене сила моя, і світло очей моїх — і того вже не стало в мене.
|
ἡ καρδία μου ἐταράχθη, ἐγκατέλιπέ με ἡ ἰσχύς μου, καὶ τὸ φῶς τῶν ὀφθαλμῶν μου, καὶ αὐτὸ οὐκ ἔστι μετ᾿ ἐμοῦ.
|
|
12
|
12
|
|
Друзі мої і приятелі мої відійшли від мене, і родина моя стала осторонь мене.
|
οἱ φίλοι μου καὶ οἱ πλησίον μου ἐξ ἐναντίας μου ἤγγισαν καὶ ἔστησαν, καὶ οἱ ἔγγιστά μου ἀπὸ μακρόθεν ἔστησαν·
|
|
13
|
13
|
|
А ті, що шукають душу мою, поставили сіті, і ті, що бажають мені зла, говорять про погибель і весь день замишляють підступи.
|
καὶ ἐξεβιάζοντο οἱ ζητοῦντες τὴν ψυχήν μου, καὶ οἱ ζητοῦντες τὰ κακά μοι ἐλάλησαν ματαιότητας, καὶ δολιότητας ὅλην τὴν ἡμέραν ἐμελέτησαν.
|
|
14
|
14
|
|
Я ж, немов глухий, не чую і, як німий, не відкриваю вуст своїх.
|
ἐγὼ δὲ ὡσεὶ κωφὸς οὐκ ἤκουον καὶ ὡσεὶ ἄλαλος οὐκ ἀνοίγων τὸ στόμα αὐτοῦ·
|
|
15
|
15
|
|
І став я як людина, що не чує і не має в устах своїх виправдання.
|
καὶ ἐγενόμην ὡσεὶ ἄνθρωπος οὐκ ἀκούων καὶ οὐκ ἔχων ἐν τῷ στόματι αὐτοῦ ἐλεγμούς.
|
|
16
|
16
|
|
Бо на Тебе, Господи, уповаю я: Ти почуй, Господи, Боже мій.
|
ὅτι ἐπὶ σοί, Κύριε, ἤλπισα· σὺ εἰκακούσῃ, Κύριε ὁ Θεός μου.
|
|
17
|
17
|
|
Тому я сказав: нехай ніколи не потішаються [вороги мої]; коли спіткнуться ноги мої, вони звеличуються наді мною.
|
ὅτι εἶπα· μήποτε ἐπιχαρῶσί μοι οἱ ἐχθροί μου· καὶ ἐν τῷ σαλευθῆναι πόδας μου ἐπ᾿ ἐμὲ ἐμεγαλοῤῥημόνησαν.
|
|
18
|
18
|
|
Я готовий до ран, і недуги мої повсякчас переді мною.
|
ὅτι ἐγὼ εἰς μάστιγας ἕτοιμος, καὶ ἡ ἀλγηδών μου ἐνώπιόν μού ἐστι διαπαντός.
|
|
19
|
19
|
|
Бо беззаконня мої я визнаю і печалюся через гріх мій.
|
ὅτι τὴν ἀνομίαν μου ἐγὼ ἀναγγελῶ καὶ μεριμνήσω ὑπὲρ τῆς ἁμαρτίας μου.
|
|
20
|
20
|
|
Вороги ж мої живуть і зміцнюються більше за мене, і намножилося тих, що ненавидять мене не по правді.
|
οἱ δὲ ἐχθροί μου ζῶσι καὶ κεκραταίωνται ὑπὲρ ἐμέ, καὶ ἐπληθύνθησαν οἱ μισοῦντές με ἀδίκως·
|
|
21
|
21
|
|
Ті, що відплачують мені злом за добро, обмовляють мене, бо я про благодіяння дбаю.
|
οἱ ἀνταποδιδόντες μοι κακὰ ἀντὶ ἀγαθῶν ἐνδιέβαλλόν με, ἐπεὶ κατεδίωκον ἀγαθωσύνην.
|
|
22
|
22
|
|
Не покинь мене, Господи, Боже мій, не відступи від мене.
|
μὴ ἐγκαταλίπῃς με, Κύριε· ὁ Θεός μου, μὴ ἀποστῇς ἀπ᾿ ἐμοῦ·
|
|
23
|
23
|
|
Поспіши на поміч мені, Господи спасіння мого.
|
πρόσχες εἰς τὴν βοήθειάν μου, Κύριε τῆς σωτηρίας μου.
|
