1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 73
|
Κεφάλαιο 73
|
|
0
|
|
| Псалом Асафа. (Повчання.) | |
|
1
|
1
|
| Навіщо, Боже, відкинув Ти нас назавжди? Навіщо розпалився гнів Твій на овець стада Твого? | Συνέσεως τῷ ᾿Ασάφ. ΙΝΑΤΙ ἀπώσω, ὁ Θεός, εἰς τέλος; ὠργίσθη ὁ θυμός σου ἐπὶ πρόβατα νομῆς σου; |
|
2
|
2
|
| Пом’яни людей Твоїх, яких спочатку зібрала рука Твоя. Ти обрав, як жезл насліддя Твого, гору Сион, на якій оселився Ти. | μνήσθητι τῆς συναγωγῆς σου, ἧς ἐκτήσω ἀπ᾿ ἀρχῆς· ἐλυτρώσω ράβδον κληρονομίας σου, ὄρος Σιὼν τοῦτο, ὃ κατεσκήνωσας ἐν αὐτῷ. |
|
3
|
3
|
| Піднеси руку Твою і поглянь на злочинство їх: що наробив ворог у святині Твоїй — у храмі Твоїм! | ἔπαρον τὰς χεῖράς σου ἐπὶ τὰς ὑπερηφανίας αὐτῶν εἰς τέλος, ὅσα ἐπονηρεύσατο ὁ ἐχθρὸς ἐν τοῖς ἁγίοις σου. |
|
4
|
4
|
| Як звірі, рикають вороги Твої у храмі зібрання Твого. Поставили знамена свої замість знамен наших. | καὶ ἐνεκαυχήσαντο οἱ μισοῦντές σε ἐν μέσῳ τῆς ἑορτῆς σου, ἔθεντο τὰ σημεῖα αὐτῶν σημεῖα καὶ οὐκ ἔγνωσαν. |
|
5
|
5
|
| Наче в гущавині лісовій, високо змахували сокирами. | ὡς εἰς τὴν ἔξοδον ὑπεράνω, |
|
6
|
6
|
| Всі двері і всі оздоби ломами та молотами порозбивали. | ὡς ἐν δρυμῷ ξύλων ἀξίναις ἐξέκοψαν τὰς θύρας αὐτῆς ἐπὶ τὸ αὐτὸ ἐν πελέκει καὶ λαξευτηρίῳ κατέρραξαν αὐτήν. |
|
7
|
7
|
| Вогнем спалили святиню Твою на землі, осквернили оселю імені Твого. | ἐνεπύρισαν ἐν πυρὶ τὸ ἁγιαστήριόν σου, εἰς τὴν γῆν ἐβεβήλωσαν τὸ σκήνωμα τοῦ ὀνόματός σου. |
|
8
|
8
|
| Сказали вони в серці своїм: «Зруйнуємо їх зовсім». І спалили всі міста зібрань Божих на землі. | εἶπαν ἐν τῇ καρδίᾳ αὐτῶν αἱ συγγένειαι αὐτῶν ἐπὶ τὸ αὐτό· δεῦτε καὶ καταπαύσωμεν πάσας τὰς ἑορτὰς τοῦ Θεοῦ ἀπὸ τῆς γῆς. |
|
9
|
9
|
| Знамен наших ми вже не бачимо, нема вже й пророка. І нема між нами такого, хто сказав би, доки це буде. | τὰ σημεῖα αὐτῶν οὐκ εἴδομεν, οὐκ ἔστιν ἔτι προφήτης, καὶ ἡμᾶς οὐ γνώσεται ἔτι. |
|
10
|
10
|
| Доки, Боже, буде ворог мучити нас, доки противник буде ображати ім’я Твоє? | ἕως πότε, ὁ Θεός, ὀνειδιεῖ ὁ ἐχθρός, παροξυνεῖ ὁ ὑπεναντίος τὸ ὄνομά σου εἰς τέλος; |
|
11
|
11
|
| Навіщо відхиляєш руку Твою і силу Твою? Гнівом могутности Твоєї урази їх. | ἱνατί ἀποστρέφεις τὴν χεῖρά σου καὶ τὴν δεξιάν σου ἐκ μέσου τοῦ κόλπου σου εἰς τέλος; |
|
12
|
12
|
| Бог же, Цар наш, раніше віків учинив спасіння посеред землі. | ὁ δὲ Θεὸς βασιλεὺς ἡμῶν πρὸ αἰώνων, εἰργάσατο σωτηρίαν ἐν μέσῳ τῆς γῆς. |
|
13
|
13
|
| Ти розділив силою Твоєю море, Ти знищив голови зміїв у воді. | σὺ ἐκραταίωσας ἐν τῇ δυνάμει σου τὴν θάλασσαν, σὺ συνέτριψας τὰς κεφαλὰς τῶν δρακόντων ἐπὶ τοῦ ὕδατος. |
|
14
|
14
|
| Ти розбив голову дракона, дав його на поживу людям [ефіопським]. | σὺ συνέθλασας τὴν κεφαλὴν τοῦ δράκοντος, ἔδωκας αὐτὸν βρῶμα λαοῖς τοῖς Αἰθίοψι. |
|
15
|
15
|
| Ти відкрив джерела й потоки, і Ти ж висушив великі ріки. | σὺ διέρρηξας πηγὰς καὶ χειμάρρους, σὺ ἐξήρανας ποταμοὺς ᾿Ηθάμ. |
|
16
|
16
|
| Твій день і Твоя ніч. Ти створив зорі і сонце. | σή ἐστιν ἡ ἡμέρα, καὶ σή ἐστιν ἡ νύξ, σὺ κατηρτίσω φαῦσιν καὶ ἥλιον. |
|
17
|
17
|
| Ти поставив межі землі, і Ти ж установив літо й зиму. | σὺ ἐποίησας πάντα τὰ ὡραῖα τῆς γῆς· θέρος καὶ ἔαρ, σὺ ἔπλασας αὐτά. |
|
18
|
18
|
| Згадай це: ворог зневажає Господа, і люди нечестиві ображають ім’я Твоє. | μνήσθητι ταύτης· ἐχθρὸς ὠνείδισε τὸν Κύριον, καὶ λαὸς ἄφρων παρώξυνε τὸ ὄνομά σου. |
|
19
|
19
|
| Не віддавай звірам душ тих, що прославляють Тебе. Душ убогих Твоїх не забудь до кінця. | μὴ παραδῷς τοῖς θηρίοις ψυχὴν ἐξομολογουμένην σοι, τῶν ψυχῶν τῶν πενήτων σου μὴ ἐπιλάθῃ εἰς τέλος. |
|
20
|
20
|
| Подивись на завіт Твій, бо всі темні місця землі наповнилися домами беззаконня. | ἐπίβλεψον εἰς τὴν διαθήκην σου, ὅτι ἐπληρώθησαν οἱ ἐσκοτισμένοι τῆς γῆς οἴκων ἀνομιῶν. |
|
21
|
21
|
| Нехай не повернеться смиренний осоромленим, принижений і убогий нехай прославляють ім’я Твоє. | μὴ ἀποστραφήτω τεταπεινωμένος καὶ κατῃσχυμένος· πτωχὸς καὶ πένης αἰνέσουσι τὸ ὄνομά σου. |
|
22
|
22
|
| Встань, Боже, захисти діло Твоє, згадай зневажання Тебе від беззаконного кожен день. | ἀνάστα, ὁ Θεός, δίκασον τὴν δίκην σου· μνήσθητι τοῦ ὀνειδισμοῦ σου τοῦ ὑπὸ ἄφρονος ὅλην τὴν ἡμέραν. |
|
23
|
23
|
| Не забудь голосу тих, що благають Тебе, бо гординя тих, що ненавидять Тебе, підіймається проти Тебе завжди. | μὴ ἐπιλάθῃ τῆς φωνῆς τῶν ἱκετῶν σου· ἡ ὑπερηφανία τῶν μισούντων σε ἀνέβη διὰ παντός. |
|
1001
|
|
| Слава… |
