1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 9
|
Κεφάλαιο 9
|
|
1
|
1
|
| Начальнику хору. Після смерти Лабена. Псалом Давида. | - |
|
2
|
2
|
| Славитиму [Тебе], Господи, всім серцем моїм, розповідатиму про всі чудеса Твої. | ΕΞΟΜΟΛΟΓΗΣΟΜΑΙ σοι, Κύριε, ἐν ὅλῃ καρδίᾳ μου, διηγήσομαι πάντα τὰ θαυμάσιά σου· |
|
3
|
3
|
| Буду веселитися й хвалитися Тобою, буду співати імені Твоєму, Всевишній. | εὐφρανθήσομαι καὶ ἀγαλλιάσομαι ἐν σοί, ψαλῶ τῷ ὀνόματί σου, ῞Υψιστε. |
|
4
|
4
|
| Ось повернули назад вороги мої, знесилилися й загинули перед лицем Твоїм. | ἐν τῷ ἀποστραφῆναι τὸν ἐχθρόν μου εἰς τὰ ὀπίσω, ἀσθενήσουσι καὶ ἀπολοῦνται ἀπὸ προσώπου σου, |
|
5
|
5
|
| Бо Ти вчинив суд мій і справу мою; Ти сів на Престолі, Суддя праведний. | ὅτι ἐποίησας τὴν κρίσιν μου καὶ τὴν δίκην μου, ἐκάθισας ἐπὶ θρόνου ὁ κρίνων δικαιοσύνην. |
|
6
|
6
|
| Ти покарав народи, знищив нечестивого, стер ім’я їхнє на віки віків. | ἐπετίμησας ἔθνεσι, καὶ ἀπώλετο ὁ ἀσεβής· τὸ ὄνομα αὐτοῦ ἐξήλειψας εἰς τὸν αἰῶνα καὶ εἰς τὸν αἰῶνα τοῦ αἰῶνος. |
|
7
|
7
|
| У ворога не вистачило зброї, міста зруйнував Ти, і згинула пам’ять про нього. | τοῦ ἐχθροῦ ἐξέλιπον αἱ ῥομφαῖαι εἰς τέλος, καὶ πόλεις καθεῖλες· ἀπώλετο τὸ μνημόσυνον αὐτοῦ μετ᾿ ἤχου, |
|
8
|
8
|
| Господь же перебуває повік. Він приготував для суду Престіл Свій. | καὶ ὁ Κύριος εἰς τὸν αἰῶνα μένει. ἡτοίμασεν ἐν κρίσει τὸν θρόνον αὐτοῦ, |
|
9
|
9
|
| Він буде судити вселенну за правдою, розсудить народи за справедливістю. | καὶ αὐτὸς κρινεῖ τὴν οἰκουμένην ἐν δικαιοσύνῃ, κρινεῖ λαοὺς ἐν εὐθύτητι. |
|
10
|
10
|
| І буде Господь пристановищем пригнобленому і захистом у скорботі. | καὶ ἐγένετο Κύριος καταφυγὴ τῷ πένητι, βοηθὸς ἐν εὐκαιρίαις ἐν θλίψεσι· |
|
11
|
11
|
| І будуть надіятися на Тебе всі, хто знає ім’я Твоє, бо Ти не покинеш тих, хто шукає Тебе, Господи. | καὶ ἐλπισάτωσαν ἐπὶ σοὶ οἱ γινώσκοντες τὸ ὄνομά σου, ὅτι οὐκ ἐγκατέλιπες τοὺς ἐκζητοῦντάς σε, Κύριε. |
|
12
|
12
|
| Співайте Господу, що живе на Сионі, сповіщайте між народами про діла Його. | ψάλατε τῷ Κυρίῳ, τῷ κατοικοῦντι ἐν Σιών, ἀναγγείλατε ἐν τοῖς ἔθνεσι τὰ ἐπιτηδεύματα αὐτοῦ, |
|
13
|
13
|
| Бо Він карає за пролиту кров, пам’ятає її і не забуде плачу пригноблених. | ὅτι ἐκζητῶν τὰ αἵματα αὐτῶν ἐμνήσθη, οὐκ ἐπελάθετο τῆς κραυγῆς τῶν πενήτων. |
|
14
|
14
|
| Помилуй мене, Господи, споглянь на приниження моє від ворогів моїх, Ти, що підняв мене від воріт смерти; | ἐλέησόν με, Κύριε, ἴδε τὴν ταπείνωσίν μου ἐκ τῶν ἐχθρῶν μου, ὁ ὑψῶν με ἐκ τῶν πυλῶν τοῦ θανάτου, |
|
15
|
15
|
| щоб я звіщав усі хвали Твої у воротах дочки Сионової. Буду радіти спасінню Твоєму. | ὅπως ἂν ἐξαγγείλω πάσας τὰς αἰνέσεις σου ἐν ταῖς πύλαις τῆς θυγατρὸς Σιών. ἀγαλλιάσομαι ἐπὶ τῷ σωτηρίῳ σου. |
|
16
|
16
|
| Попадали народи в яму, яку викопали, в сітці, яку потай поставили, заплуталася нога їхня. | ἐνεπάγησαν ἔθνη ἐν διαφθορᾷ, ᾗ ἐποίησαν, ἐν παγίδι ταύτῃ, ᾗ ἔκρυψαν, συνελήφθη ὁ ποὺς αὐτῶν. |
|
17
|
17
|
| Пізнається Господь за судом Його, який Він звершує: нечестивець заплутався у ділах рук своїх. | γινώσκεται Κύριος κρίματα ποιῶν, ἐν τοῖς ἔργοις τῶν χειρῶν αὐτοῦ συνελήφθη ὁ ἁμαρτωλός. (ᾠδὴ διαψάλματος). |
|
18
|
18
|
| Нехай зійдуть грішники в пекло — всі народи, що забувають Бога. | ). |
|
19
|
19
|
| Бо не назавжди буде забутий убогий, надія покривджених не загине. | ὅτι οὐκ εἰς τέλος ἐπιλησθήσεται ὁ πτωχός, ἡ ὑπομονὴ τῶν πενήτων οὐκ ἀπολεῖται εἰς τέλος. |
|
20
|
20
|
| Встань, Господи, щоб не підносилася людина, нехай перед лицем Твоїм приймуть суд усі народи. | ἀνάστηθι, Κύριε, μὴ κραταιούσθω ἄνθρωπος, κριθήτωσαν ἔθνη ἐνώπιόν σου. |
|
21
|
21
|
| Постав, Господи, над ними страх Твій, щоб зрозуміли народи, що вони тільки люди. | κατάστησον, Κύριε, νομοθέτην ἐπ᾿ αὐτούς, γνώτωσαν ἔθνη ὅτι ἄνθρωποί εἰσιν. (διάψαλμα). (Μασ. |
|
22
|
22
|
| Чому Ти, Господи, стоїш далеко і не являєш Себе в час скорботи? | ῾Ινατί, Κύριε, ἀφέστηκας μακρόθεν, ὑπερορᾷς ἐν εὐκαιρίαις ἐν θλίψεσιν; |
|
23
|
23
|
| В гордині своїй нечестивий пригноблює вбогого; нехай вони будуть уловлені хитрощами, які самі придумують. | ἐν τῷ ὑπερηφανεύεσθαι τὸν ἀσεβῆ ἐμπυρίζεται ὁ πτωχός, συλλαμβάνονται ἐν διαβουλίοις, οἷς διαλογίζονται. |
|
24
|
24
|
| Бо грішник хвалиться похотями душі своєї, і гнобитель ублажає себе. | ὅτι ἐπαινεῖται ὁ ἁμαρτωλὸς ἐν ταῖς ἐπιθυμίαις τῆς ψυχῆς αὐτοῦ, καὶ ὁ ἀδικῶν ἐνευλογεῖται· |
|
25
|
25
|
| В гордині своїй грішник не визнає Бога, каже він: «Не покарає», бо думає він, що Бога нема. | παρώξυνε τὸν Κύριον ὁ ἁμαρτωλός· κατὰ τὸ πλῆθος τῆς ὀργῆς αὐτοῦ οὐκ ἐκζητήσει· οὐκ ἔστιν ὁ Θεὸς ἐνώπιον αὐτοῦ. |
|
26
|
26
|
| Повсякчасно шляхи його оскверняються. Суди Твої далекі для нього. На ворогів своїх дивиться зневажливо. | βεβηλοῦνται αἱ ὁδοὶ αὐτοῦ ἐν παντὶ καιρῷ, ἀνταναιρεῖται τὰ κρίματά σου ἀπὸ προσώπου αὐτοῦ, πάντων τῶν ἐχθρῶν αὐτοῦ κατακυριεύσει· |
|
27
|
27
|
| Каже він у серці своїм: «Не похитнуся, з роду в рід не зазнаю лиха». | εἶπε γὰρ ἐν καρδίᾳ αὐτοῦ· οὐ μὴ σαλευθῶ, ἀπὸ γενεᾶς εἰς γενεὰν ἄνευ κακοῦ. |
|
28
|
28
|
| Уста його повні прокльонів, підступів та лукавства; на язиці його мука та злоба. | οὗ ἀρᾶς τὸ στόμα αὐτοῦ γέμει καὶ πικρίας καὶ δόλου, ὑπὸ τὴν γλῶσσαν αὐτοῦ κόπος καὶ πόνος. |
|
29
|
29
|
| Він сидить у засідці на краю осель, щоб таємно вбити неповинного, очі його підглядають за бідними. | ἐγκάθηται ἐνέδρᾳ μετὰ πλουσίων, ἐν ἀποκρύφοις τοῦ ἀποκτεῖναι ἀθῷον· οἱ ὀφθαλμοὶ αὐτοῦ εἰς τὸν πένητα ἀποβλέπουσιν· |
|
30
|
30
|
| Підстерігає по закутках, як лев у лігві своїм, щоб схопити бідного; хапає і тягне в сіті свої. | ἐνεδρεύει ἐν ἀποκρύφῳ ὡς λέων ἐν τῇ μάνδρᾳ αὐτοῦ, ἐνεδρεύει τοῦ ἁρπάσαι πτωχόν, ἁρπάσαι πτωχὸν ἐν τῷ ἑλκύσαι αὐτόν· |
|
31
|
31
|
| Припадає до землі, пригинається, і бідні потрапляють у міцні лапи його. | ἐν τῇ παγίδι αὐτοῦ ταπεινώσει αὐτόν, κύψει καὶ πεσεῖται ἐν τῷ αὐτὸν κατακυριεῦσαι τῶν πενήτων. |
|
32
|
32
|
| Каже він у серці своїм: «Забув Бог, відвернув лице Своє і не побачить ніколи». | εἶπε γὰρ ἐν καρδίᾳ αὐτοῦ· ἐπιλέλησται ὁ Θεός, ἀπέστρεψε τὸ πρόσωπον αὐτοῦ τοῦ μὴ βλέπειν εἰς τέλος. |
|
33
|
33
|
| Воскресни, Господи Боже [мій], нехай піднесеться рука Твоя, і не забудь убогих [Твоїх до кінця]. | ἀνάστηθι, Κύριε ὁ Θεός μου, ὑψωθήτω ἡ χείρ σου, μὴ ἐπιλάθῃ τῶν πενήτων. |
|
34
|
34
|
| Чому нечестивий зневажає Бога і каже в серці своїм: «Бог не бачить»? | ἕνεκεν τίνος παρώργισεν ὁ ἀσεβὴς τὸν Θεόν; εἶπε γὰρ ἐν καρδίᾳ αὐτοῦ· οὐκ ἐκζητήσει. |
|
35
|
35
|
| Ти ж бачиш, бо Ти споглядаєш на страждання та пригноблення, щоб відплатити рукою Твоєю. До Тебе вдається бідний, і сироті Ти будь захистом. | βλέπεις, ὅτι σὺ πόνον καὶ θυμὸν κατανοεῖς τοῦ παραδοῦναι αὐτοὺς εἰς χεῖράς σου· σοὶ ἐγκαταλέλειπται ὁ πτωχός, ὀρφανῷ σὺ ᾖσθα βοηθός. |
|
36
|
36
|
| Зломи силу нечестивого й лукавого так, щоб шукати і не знайти злодіянь його. | σύντριψον τὸν βραχίονα τοῦ ἁμαρτωλοῦ καὶ πονηροῦ, ζητηθήσεται ἡ ἁμαρτία αὐτοῦ, καὶ οὐ μὴ εὑρεθῇ. |
|
37
|
37
|
| Господь — Цар на віки віків, а язичники згинуть з землі Його. | βασιλεύσει Κύριος εἰς τὸν αἰῶνα καὶ εἰς τὸν αἰῶνα τοῦ αἰῶνος, ἀπολεῖσθε ἔθνη ἐκ τῆς γῆς αὐτοῦ. |
|
38
|
38
|
| Господи, Ти чуєш бажання вбогих, підкріпи серце їхнє, відкрий вухо Твоє, | τὴν ἐπιθυμίαν τῶν πενήτων εἰσήκουσε Κύριος, τὴν ἑτοιμασίαν τῆς καρδίας αὐτῶν προσέσχε τὸ οὖς σου |
|
39
|
39
|
| щоб учинити праведний суд сироті й пригнобленому, щоб не лякала їх людина на землі. | κρῖναι ὀρφανῷ καὶ ταπεινῷ, ἵνα μὴ προσθῇ ἔτι μεγαλαυχεῖν ἄνθρωπος ἐπὶ τῆς γῆς. |
