1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 62
|
Κεφάλαιο 62
|
|
1
|
1
|
| Псалом Давида, коли він був у пустелі Юдейській. | Ψαλμὸς τῷ Δαυΐδ ἐν τῷ εἶναι αὐτὸν ἐν τῇ ἐρήμῳ τῆς ᾿Ιουδαίας. |
|
2
|
2
|
| Боже, Боже мій, до Тебе з ранку лину я, жадає Тебе душа моя, за Тобою знемагає плоть моя в землі пустельній, непрохідній і безводній. | Ο ΘΕΟΣ ὁ Θεός μου, πρὸς σὲ ὀρθρίζω· ἐδίψησέ σε ἡ ψυχή μου, ποσαπλῶς σοι ἡ σάρξ μου ἐν γῇ ἐρήμῳ καὶ ἀβάτῳ καὶ ἀνύδρῳ. |
|
3
|
3
|
| Як у святиню явився я до Тебе, щоб бачити силу Твою і славу Твою. | οὕτως ἐν τῷ ἁγίῳ ὤφθην σοι τοῦ ἰδεῖν τὴν δύναμίν σου καὶ τὴν δόξαν σου. |
|
4
|
4
|
| Бо милість Твоя краща за життя, уста мої прославлятимуть Тебе. | ὅτι κρεῖσσον τὸ ἔλεός σου ὑπὲρ ζωάς· τὰ χείλη μου ἐπαινέσουσί σε. |
|
5
|
5
|
| Так благословлятиму Тебе в житті моїм, і в ім’я Твоє піднесу руки свої. | οὕτως εὐλογήσω σε ἐν τῇ ζωῇ μου καὶ ἐν τῷ ὀνόματί σου ἀρῶ τὰς χεῖράς μου. |
|
6
|
6
|
| Як ситтю та єлеєм, наповнюється душа моя, і голосом радости вихваляють Тебе уста мої, | ὡς ἐκ στέατος καὶ πιότητος ἐμπλησθείη ἡ ψυχή μου, καὶ χείλη ἀγαλλιάσεως αἰνέσει τὸ στόμα μου. |
|
7
|
7
|
| коли згадую Тебе на постелі моїй і в усі години ночі розмірковую про Тебе, | εἰ ἐμνημόνευόν σου ἐπὶ τῆς στρωμνῆς μου, ἐν τοῖς ὄρθροις ἐμελέτων εἰς σέ· |
|
8
|
8
|
| бо Ти єси Помічник мій, і під покровом крил Твоїх возрадуюся. | ὅτι ἐγενήθης βοηθός μου, καὶ ἐν τῇ σκέπῃ τῶν πτερύγων σου ἀγαλλιάσομαι. |
|
9
|
9
|
| Припала душа моя до Тебе, і правиця Твоя підтримує мене. | ἐκολλήθη ἡ ψυχή μου ὀπίσω σου, ἐμοῦ δὲ ἀντελάβετο ἡ δεξιά σου. |
|
10
|
10
|
| Ті ж, що даремно шукають душу мою, впадуть у безодню підземну, | αὐτοὶ δὲ εἰς μάτην ἐζήτησαν τὴν ψυχήν μου, εἰσελεύσονται εἰς τὰ κατώτατα τῆς γῆς· |
|
11
|
11
|
| уразить їх сила меча, стануть здобиччю лисів. | παραδοθήσονται εἰς χεῖρας ρομφαίας, μερίδες ἀλωπέκων ἔσονται. |
|
12
|
12
|
| Цар же звеселиться в Бозі: прославиться кожний, хто клянеться Ним, і замовкнуть уста тих, що говорять неправедно. | ὁ δὲ βασιλεὺς εὐφρανθήσεται ἐπὶ τῷ Θεῷ, ἐπαινεθήσεται πᾶς ὁ ὀμνύων ἐν αὐτῷ, ὅτι ἐνεφράγη στόμα λαλούντων ἄδικα. |
