1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 87
|
Κεφάλαιο 87
|
|
1
|
1
|
| Начальнику хору на махалаф, для співу. Повчання Емана Езрахіта. Псалом синів Кореєвих. (Пісня-молитва.) | ᾿ῼδὴ ψαλμοῦ τοῖς υἱοῖς Κορέ· εἰς τὸ τέλος, ὑπὲρ μαελὲθ τοῦ ἀποκριθῆναι· συνέσεως Αἰμὰν τῷ ᾿Ισραηλίτῃ. |
|
2
|
2
|
| Господи, Боже спасіння мого, вдень я взиваю і вночі перед Тобою. | ΚΥΡΙΕ ὁ Θεὸς τῆς σωτηρίας μου, ἡμέρας ἐκέκραξα καὶ ἐν νυκτὶ ἐναντίον σου· |
|
3
|
3
|
| Нехай дійде до Тебе молитва моя, прихили вухо Твоє до моління мого. | εἰσελθέτω ἐνώπιόν σου ἡ προσευχή μου, κλῖνον τὸ οὖς σου εἰς τὴν δέησίν μου. |
|
4
|
4
|
| Бо стражданнями сповнилася душа моя, і життя моє до пекла наблизилося. | ὅτι ἐπλήσθη κακῶν ἡ ψυχή μου, καὶ ἡ ζωή μου τῷ ᾅδῃ ἤγγισε· |
|
5
|
5
|
| Приєднався я до тих, що сходять у могилу: я став як людина без сили, | προσελογίσθην μετὰ τῶν καταβαινόντων εἰς λάκκον, ἐγενήθην ὡσεὶ ἄνθρωπος ἀβοήθητος ἐν νεκροῖς ἐλεύθερος, |
|
6
|
6
|
| між мертвими кинутий я, — як убиті, що сплять у гробі, про яких Ти вже не згадуєш і які від руки Твоєї відринуті. | ὡσεὶ τραυματίαι καθεύδοντες ἐν τάφῳ, ὧν οὐκ ἐμνήσθης ἔτι καὶ αὐτοὶ ἐκ τῆς χειρός σου ἀπώσθησαν. |
|
7
|
7
|
| Ти поклав мене у рові преісподнім, у темряві і тіні смертній. | ἔθεντό με ἐν λάκκῳ κατωτάτῳ, ἐν σκοτεινοῖς καὶ ἐν σκιᾷ θανάτου. |
|
8
|
8
|
| На мені утвердилася ярість Твоя, і всі хвилі Твої навів Ти [на мене]. | ἐπ᾿ ἐμὲ ἐπεστηρίχθη ὁ θυμός σου, καὶ πάντας τοὺς μετεωρισμούς σου ἐπήγαγες ἐπ᾿ ἐμέ. (διάψαλμα). |
|
9
|
9
|
| Віддалив Ти знайомих моїх від мене, зробив мене огидним для них. Я в неволі й не можу вийти. | ἐμάκρυνας τοὺς γνωστούς μου ἀπ᾿ ἐμοῦ, ἔθεντό με βδέλυγμα ἑαυτοῖς, παρεδόθην καὶ οὐκ ἐξεπορευόμην. |
|
10
|
10
|
| Очі мої знемоглися від горя. Взивав до Тебе, Господи, весь день, підносив до Тебе руки мої. | οἱ ὀφθαλμοί μου ἠσθένησαν ἀπὸ πτωχείας· ἐκέκραξα πρὸς σέ, Κύριε, ὅλην τὴν ἡμέραν, διεπέτασα πρὸς σὲ τὰς χεῖράς μου· |
|
11
|
11
|
| Хіба для мертвих Ти твориш чудеса? А чи мертві воскреснуть і прославлятимуть Тебе? | μὴ τοῖς νεκροῖς ποιήσεις θαυμάσια; ἢ ἰατροὶ ἀναστήσουσι, καὶ ἐξομολογήσονταί σοι; |
|
12
|
12
|
| Хіба розповість хто у гробі про милість Твою і про істину Твою — в погибелі? | μὴ διηγήσεταί τις ἐν τῷ τάφῳ τὸ ἔλεός σου καὶ τὴν ἀλήθειάν σου ἐν τῇ ἀπωλείᾳ; |
|
13
|
13
|
| Чи пізнані будуть у темряві чудеса Твої і правда Твоя — в землі забуття? | μὴ γνωσθήσεται ἐν τῷ σκότει τὰ θαυμάσιά σου καὶ ἡ δικαιοσύνη σου ἐν γῇ ἐπιλελησμένῃ; |
|
14
|
14
|
| Я ж до Тебе, Господи, взиваю, і вранці молитва моя упередить Тебе. | κἀγὼ πρὸς σέ, Κύριε, ἐκέκραξα, καὶ τὸ πρωΐ ἡ προσευχή μου προφθάσει σε. |
|
15
|
15
|
| Чому, Господи, відкидаєш душу мою, відвертаєш лице Твоє від мене? | ἱνατί, Κύριε, ἀπωθῇ τὴν ψυχήν μου, ἀποστρέφεις τὸ πρόσωπόν σου ἀπ᾿ ἐμοῦ; |
|
16
|
16
|
| Убогий я, і страждаю від юности моєї, смирився і знеміг. | πτωχός εἰμι ἐγὼ καὶ ἐν κόποις ἐκ νεότητός μου, ὑψωθεὶς δὲ ἐταπεινώθην καὶ ἐξηπορήθην. |
|
17
|
17
|
| По мені пройшов гнів Твій, і страхання Твої сокрушили мене. | ἐπ᾿ ἐμὲ διῆλθον αἱ ὀργαί σου, οἱ φοβερισμοί σου ἐξετάραξάν με, |
|
18
|
18
|
| Оточили мене, як вода, весь день, облягли мене всі вкупі. | ἐκύκλωσάν με ὡσεὶ ὕδωρ ὅλην τὴν ἡμέραν, περιέσχον με ἅμα. |
|
19
|
19
|
| Віддалив Ти від мене друга й ближнього, знайомих моїх — від моїх пристрастей. | ἐμάκρυνας ἀπ᾿ ἐμοῦ φίλον καὶ πλησίον καὶ τοὺς γνωστούς μου ἀπὸ ταλαιπωρίας. |
|
1001
|
|
| Слава… |
