1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 20
|
Κεφάλαιο 20
|
|
1
|
1
|
|
І відповів Софар наамитянин і сказав:
|
ΥΠΟΛΑΒΩΝ δὲ Σωφὰρ ὁ Μιναῖος λέγει·
|
|
2
|
2
|
|
розмірковування мої спонукують мене відповідати, і я поспішаю висловити їх.
|
οὐχ οὕτως ὑπελάμβανον ἀντερεῖν σε ταῦτα, καὶ οὐχὶ συνίετε μᾶλλον ἢ καὶ ἐγώ.
|
|
3
|
3
|
|
Докір, ганебний для мене, вислухав я, і дух розуміння мого відповість за мене.
|
παιδείαν ἐντροπῆς μου ἀκούσομαι, καὶ πνεῦμα ἐκ τῆς συνέσεως ἀποκρίνεταί μοι.
|
|
4
|
4
|
|
Хіба не знаєш ти, що від віку, — з того часу, як поставлена людина на землі, —
|
μὴ ταῦτα ἔγνως ἀπὸ τοῦ ἔτι, ἀφ᾿ οὗ ἐτέθη ἄνθρωπος ἐπὶ τῆς γῆς;
|
|
5
|
5
|
|
веселощі беззаконних короткочасні, і радість лицеміра миттєва?
|
εὐφροσύνη γὰρ ἀσεβῶν πτῶμα ἐξαίσιον, χαρμονὴ δὲ παρανόμων ἀπώλεια,
|
|
6
|
6
|
|
Хоч би зросла до небес велич його, і голова його торкалася хмар, —
|
ἐὰν ἀναβῇ εἰς οὐρανὸν αὐτοῦ τὰ δῶρα, ἡ δὲ θυσία αὐτοῦ νεφῶν ἅψηται·
|
|
7
|
7
|
|
як гній його, навіки пропадає він; ті, що бачили його, скажуть: де він?
|
ὅταν γὰρ δοκῇ ἤδη κατεστηρίχθαι, τότε εἰς τέλος ἀπολεῖται· οἱ δὲ εἰδότες αὐτὸν ἐροῦσι· ποῦ ἐστιν;
|
|
8
|
8
|
|
Як сон, відлетить, і не знайдуть його; і, як нічне видіння, зникне.
|
ὥσπερ ἐνύπνιον ἐκπετασθὲν οὐ μὴ εὑρεθῇ, ἔπτη δὲ ὥσπερ φάσμα νυκτερινόν.
|
|
9
|
9
|
|
Око, що бачило його, більше не побачить його, і вже не дивитиметься на нього місце його.
|
ὀφθαλμὸς παρέβλεψε καὶ οὐ προσθήσει, καὶ οὐκέτι προσνοήσει αὐτὸν ὁ τόπος αὐτοῦ.
|
|
10
|
10
|
|
Сини його будуть запобігати перед жебраками, і руки його повернуть вкрадене ним.
|
τοὺς υἱοὺς αὐτοῦ ὀλέσαισαν ἥττονες, αἱ δὲ χεῖρες αὐτοῦ πυρσεύσαισαν ὀδύνας.
|
|
11
|
11
|
|
Кістки його наповнені гріхами юности його, і з ним ляжуть вони у порох.
|
ὀστᾶ αὐτοῦ ἐνεπλήσθησαν νεότητος αὐτοῦ, καὶ μετ᾿ αὐτοῦ ἐπὶ χώματος κοιμηθήσεται.
|
|
12
|
12
|
|
Якщо солодке в роті його зло, і він таїть його під язиком своїм,
|
ἐὰν γλυκανθῇ ἐν στόματι αὐτοῦ κακία, κρύψει αὐτὴν ὑπὸ τὴν γλῶσσαν αὐτοῦ·
|
|
13
|
13
|
|
береже і не кидає його, а тримає його у вустах своїх,
|
οὐ φείσεται αὐτῆς καὶ οὐκ ἐγκαταλείψει αὐτὴν καὶ συνάξει αὐτὴν ἐν μέσῳ τοῦ λάρυγγος αὐτοῦ,
|
|
14
|
14
|
|
то ця їжа його в утробі його перетвориться на жовч аспидів усередині його.
|
καὶ οὐ μὴ δυνηθῇ βοηθῆσαι ἑαυτῷ· χολὴ ἀσπίδος ἐν γαστρὶ αὐτοῦ.
|
|
15
|
15
|
|
Майно, яке він ковтав, виблює: Бог вивергне його із утроби його.
|
πλοῦτος ἀδίκως συναγόμενος ἐξεμεθήσεται, ἐξ οἰκίας αὐτοῦ ἐξελκύσει αὐτὸν ἄγγελος,
|
|
16
|
16
|
|
Зміїну отруту він ссе; умертвить його язик єхидни.
|
θυμὸν δὲ δρακόντων θηλάσειεν, ἀνέλοι δὲ αὐτὸν γλῶσσα ὄφεως.
|
|
17
|
17
|
|
Не бачити йому струмків, рік, що течуть медом і молоком!
|
μὴ ἴδοι ἄμελξιν νομάδων, μηδὲ νομὰς μέλιτος καὶ βουτύρου.
|
|
18
|
18
|
|
Нажите трудом поверне, не проковтне; за міркою майна його буде і розплата його, а він не порадіє.
|
εἰς κενὰ καὶ μάταια ἐκοπίασε, πλοῦτον ἐξ οὗ οὐ γεύσεται, ὥσπερ στρίφνος ἀμάσητος, ἀκατάποτος·
|
|
19
|
19
|
|
Бо він гнітив, відсилав бідних; захоплював доми, яких не будував;
|
πολλῶν γὰρ δυνατῶν οἴκους ἔθλασε, δίαιταν δὲ ἥρπασε, καὶ οὐκ ἔστησεν.
|
|
20
|
20
|
|
не знав ситости в утробі своїй і у жадобі своїй не щадив нічого.
|
οὐκ ἔστιν αὐτοῦ σωτηρία τοῖς ὑπάρχουσιν, ἐν ἐπιθυμίᾳ αὐτοῦ οὐ σωθήσεται.
|
|
21
|
21
|
|
Нічого не спаслося від обжерливости його, зате не встоїть щастя його.
|
οὐκ ἔστιν ὑπόλειμμα τοῖς βρώμασιν αὐτοῦ, διὰ τοῦτο οὐκ ἀνθήσει αὐτοῦ τὰ ἀγαθά.
|
|
22
|
22
|
|
У повноті достатку буде тісно йому; всяка рука скривдженого підніметься на нього.
|
ὅταν δὲ δοκῇ ἤδη πεπληρῶσθαι, θλιβήσεται, πᾶσα δὲ ἀνάγκη ἐπ᾿ αὐτὸν ἐπελεύσεται.
|
|
23
|
23
|
|
Коли буде чим наповнити утробу його, Він пошле на нього лють гніву Свого й буде дощити на нього хвороби в плоті його.
|
εἴ πως πληρῶσαι γαστέρα αὐτοῦ, ἐπαποστεῖλαι ἐπ᾿ αὐτὸν θυμὸν ὀργῆς, νίψαι ἐπ᾿ αὐτὸν ὀδύνας·
|
|
24
|
24
|
|
Чи втече він від зброї залізної, — проколе його лук мідний;
|
καὶ οὐ μὴ σωθῇ ἐκ χειρὸς σιδήρου, τρώσαι αὐτὸν τόξον χάλκειον·
|
|
25
|
25
|
|
стане виймати стрілу, — і вона вийде з тіла, вийде, блискаючи крізь жовч його; жахи смерти найдуть на нього!
|
διεξέλθοι δὲ διὰ σώματος αὐτοῦ βέλος, ἀστραπαὶ δὲ ἐν διαίταις αὐτοῦ· περιπατήσαισαν ἐπ᾿ αὐτῷ φόβοι,
|
|
26
|
26
|
|
Все похмуре сховано всередині його; буде пожирати його вогонь, який ніхто не роздмухує; зло осягне і те, що залишилося в наметі його.
|
πᾶν δὲ σκότος αὐτῷ ὑπομείναι· κατέδεται αὐτὸν πῦρ ἄκαυστον, κακώσαι δὲ αὐτοῦ ἐπήλυτος τὸν οἶκον.
|
|
27
|
27
|
|
Небо відкриє беззаконня його, і земля повстане проти нього.
|
ἀνακαλύψαι δὲ αὐτοῦ ὁ οὐρανὸς τὰς ἀνομίας, γῆ δὲ ἐπανασταίη αὐτῷ.
|
|
28
|
28
|
|
Зникне надбання дому його; усе розпливеться в день гніву Його.
|
ἑλκύσαι τὸν οἶκον αὐτοῦ ἀπώλεια εἰς τέλος, ἡμέρα ὀργῆς ἐπέλθοι αὐτῷ.
|
|
29
|
29
|
|
Ось доля людини беззаконної і спадщина, визначена їй Вседержителем!
|
αὕτη ἡ μερὶς ἀνθρώπου ἀσεβοῦς παρὰ Κυρίου, καὶ κτῆμα ὑπαρχόντων αὐτῷ παρὰ τοῦ ἐπισκόπου.
|
