1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 39
|
Κεφάλαιο 39
|
|
1
|
1
|
| Тільки той, хто присвячує свою душу розмірковуванню про закон Всевишнього, буде шукати мудрости усіх древніх і вправлятися у пророцтвах: | ΤΙΜΑ ἰατρὸν πρὸς τὰς χρείας αὐτοῦ τιμαῖς αὐτοῦ, καὶ γὰρ αὐτὸν ἔκτισε Κύριος· |
|
2
|
2
|
| він буде зважати на сказання мужів іменитих і заглиблюватися у тонкі звороти притч; | παρὰ γὰρ ῾Υψίστου ἐστὶν ἴασις, καὶ παρὰ βασιλέως λήψεται δόμα. |
|
3
|
3
|
| буде досліджувати таємний зміст висловлювань і займатися загадками притч. | ἐπιστήμη ἰατροῦ ἀνυψώσει κεφαλὴν αὐτοῦ, καὶ ἔναντι μεγιστάνων θαυμασθήσεται. |
|
4
|
4
|
| Він буде проходити служіння серед вельмож і являтися перед правителем; | Κύριος ἔκτισεν ἐκ γῆς φάρμακα, καὶ ἀνὴρ φρόνιμος οὐ προσοχθιεῖ αὐτοῖς. |
|
5
|
5
|
| буде подорожувати по землі чужих народів, бо випробував добре і зле між людьми. | οὐκ ἀπὸ ξύλου ἐγλυκάνθη ὕδωρ εἰς τὸ γνωσθῆναι τὴν ἰσχὺν αὐτοῦ; |
|
6
|
6
|
| Серце своє він направить до того, щоб з раннього ранку звертатися до Господа, Який сотворив його, і буде молитися перед Всевишнім; відкриє у молитві вуста свої і буде молитися за гріхи свої. | καὶ αὐτὸς ἔδωκεν ἀνθρώποις ἐπιστήμην ἐνδοξάζεσθαι ἐν τοῖς θαυμασίοις αὐτοῦ· |
|
7
|
7
|
| Якщо Господу великому вгодно буде, він сповниться духом розуму, | ἐν αὐτοῖς ἐθεράπευσε καὶ ἦρε τὸν πόνον αὐτοῦ, |
|
8
|
8
|
| буде виточувати слова мудрости своєї і у молитві прославляти Господа; | μυρεψὸς ἐν τούτοις ποιήσει μεῖγμα, καὶ οὐ μὴ συντελέσῃ ἔργα αὐτοῦ, καὶ εἰρήνη παρ᾿ αὐτοῦ ἐστιν ἐπὶ προσώπου τῆς γῆς.— |
|
9
|
9
|
| благоуправить свою волю і розум і буде розмірковувати про таємниці Господа; | Τέκνον, ἐν ἀρρωστήματί σου μὴ παράβλεπε, ἀλλ᾿ εὖξαι Κυρίῳ, καὶ αὐτὸς ἰάσεταί σε. |
|
10
|
10
|
| він покаже мудрість свого навчання і буде хвалитися законом завіту Господнього. | ἀπόστησον πλημμέλειαν καὶ εὔθυνον χεῖρας, καὶ ἀπὸ πάσης ἁμαρτίας καθάρισον καρδίαν. |
|
11
|
11
|
| Багато хто буде прославляти знання його, і він не буде забутий повік; | δὸς εὐωδίαν καὶ μνημόσυνον σεμιδάλεως καὶ λίπανον προσφορὰν ὡς μὴ ὑπάρχων. |
|
12
|
12
|
| пам’ять про нього не загине, й ім’я його буде жити у роди родів. | καὶ ἰατρῷ δὸς τόπον, καὶ γὰρ αὐτὸν ἔκτισε Κύριος, καὶ μὴ ἀποστήτω σου, καὶ γὰρ αὐτοῦ χρεία. |
|
13
|
13
|
| Народи будуть прославляти його мудрість, і суспільство буде звіщати хвалу його; | ἔστι καιρὸς ὅτε καὶ ἐν χερσὶν αὐτῶν εὐοδία· |
|
14
|
14
|
| доки буде жити, він придбає більшу славу, ніж тисячі; а коли спочиє, збільшить її. | καὶ γὰρ αὐτοὶ Κυρίου δεηθήσονται, ἵνα εὐοδώσῃ αὐτοῖς ἀνάπαυσιν καὶ ἴασιν χάριν ἐμβιώσεως. |
|
15
|
15
|
| Ще подумавши, розповім, бо я повний, як місяць у повноті своїй. | ὁ ἁμαρτάνων ἔναντι τοῦ ποιήσαντος αὐτὸν ἐμπέσοι εἰς χεῖρας ἰατροῦ. |
|
16
|
16
|
| Вислухайте мене, благочестиві діти, і ростіть, як троянда, що росте на полі біля потоку; | Τέκνον, ἐπὶ νεκρῷ κατάγαγε δάκρυα καὶ ὡς δεινὰ πάσχων ἔναρξαι θρήνου, κατὰ δὲ τὴν κρίσιν αὐτοῦ περίστειλον τὸ σῶμα αὐτοῦ καὶ μὴ ὑπερίδῃς τὴν ταφὴν αὐτοῦ. |
|
17
|
17
|
| виточуйте пахощі, як ливан; | πίκρανον κλαυθμὸν καὶ θέρμανον κοπετὸν καὶ ποίησον τὸ πένθος κατὰ τὴν ἀξίαν αὐτοῦ ἡμέραν μίαν καὶ δύο χάριν διαβολῆς καὶ παρακλήθητι λύπης ἕνεκα· |
|
18
|
18
|
| цвітіть, як лілея, поширюйте пахощі і співайте пісню; | ἀπὸ λύπης γὰρ ἐκβαίνει θάνατος, καὶ λύπη καρδίας κάμψει ἰσχύν. |
|
19
|
19
|
| благословляйте Господа в усіх ділах; величайте ім’я Його і прославляйте Його хвалою Його, | ἐν ἐπαγωγῇ παραβαίνει καὶ λύπη, καὶ βίος πτωχοῦ κατὰ καρδίας. |
|
20
|
20
|
| піснями вуст і гуслями і, прославляючи, говоріть так: | μὴ δῷς εἰς λύπην τὴν καρδίαν σου, ἀπόστησον αὐτὴν μνησθεὶς τὰ ἔσχατα· |
|
21
|
21
|
| усі діла Господа дуже доброчинні, і всяке повеління Його у свій час сповниться; | μὴ ἐπιλάθῃ, οὐ γάρ ἐστιν ἐπάνοδος, καὶ τοῦτον οὐκ ὠφελήσεις καὶ σεαυτὸν κακώσεις. |
|
22
|
22
|
| і не можна сказати: «що це? для чого це?», бо усе у свій час відкриється. | μνήσθητι τὸ κρίμα αὐτοῦ, ὅτι οὕτω καὶ τὸ σόν· ἐμοὶ ἐχθὲς καὶ σοὶ σήμερον. |
|
23
|
23
|
| За словом Його стала вода, як стіг, і за словами вуст Його з’явилися вмістилища вод. | ἐν ἀναπαύσει νεκροῦ κατάπαυσον τὸ μνημόσυνον αὐτοῦ καὶ παρακλήθητι ἐν αὐτῷ ἐν ἐξόδῳ πνεύματος αὐτοῦ. |
|
24
|
24
|
| У повеліннях Його — усе Його благовоління, і ніхто не може применшити спасительність їх. | Σοφία γραμματέως ἐν εὐκαιρίᾳ σχολῆς, καὶ ὁ ἐλασσούμενος πράξει αὐτοῦ σοφισθήσεται. |
|
25
|
25
|
| Перед Ним діла всякої плоті, і неможливо сховатися від очей Його. | τί σοφισθήσεται ὁ κρατῶν ἀρότρου καὶ καυχώμενος ἐν δόρατι κέντρου, βόας ἐλαύνων καὶ ἀναστρεφόμενος ἐν ἔργοις αὐτῶν, καὶ ἡ διήγησις αὐτοῦ ἐν υἱοῖς ταύρων; |
|
26
|
26
|
| Він передбачає з віку у вік, і нічого немає дивного перед Ним. | καρδίαν αὐτοῦ δώσει ἐκδοῦναι αὔλακας, καὶ ἡ ἀγρυπνία αὐτοῦ εἰς χορτάσματα δαμάλεων. |
|
27
|
27
|
| Не можна сказати: «що це? для чого це?», бо усе створено для свого вжитку. | οὕτως πᾶς τέκτων καὶ ἀρχιτέκτων, ὅστις νύκτωρ ὡς ἡμέρας διάγει· οἱ γλύφοντες γλύμματα σφραγίδων, καὶ ἡ ὑπομονὴ αὐτοῦ ἀλλοιῶσαι ποικιλίαν· καρδίαν αὐτοῦ δώσει εἰς τὸ ὁμοιῶσαι ζωγραφίαν, καὶ ἡ ἀγρυπνία αὐτοῦ τελέσαι ἔργον. |
|
28
|
28
|
| Благословення Його покриває, як ріка, і, як потоп, напуває сушу. | οὕτως χαλκεὺς καθήμενος ἐγγὺς ἄκμονος καὶ καταμανθάνων ἔργα σιδήρου· ἀτμὶς πυρὸς πήξει σάρκας αὐτοῦ, καὶ ἐν θέρμῃ καμίνου διαμαχήσεται· φωνὴ σφύρης καινιεῖ τὸ οὖς αὐτοῦ, καὶ κατέναντι ὁμοιώματος σκεύους οἱ ὀφθαλμοὶ αὐτοῦ· καρδίαν αὐτοῦ δώσει εἰς συντέλειαν ἔργων, καὶ ἡ ἀγρυπνία αὐτοῦ κοσμῆσαι ἐπὶ συντελείας. |
|
29
|
29
|
| Але і гніву Його зазнають народи, як колись Він перетворив води на солончаки. | οὕτως κεραμεὺς καθήμενος ἐν ἔργῳ αὐτοῦ καὶ συστρέφων ἐν ποσὶν αὐτοῦ τροχόν, ὃς ἐν μερίμνῃ κεῖται διὰ παντὸς ἐπὶ τὸ ἔργον αὐτοῦ, καὶ ἐναρίθμιος πᾶσα ἡ ἐργασία αὐτοῦ. |
|
30
|
30
|
| Путі Його для святих прямі, а для беззаконних вони — спотикання. | ἐν βραχίονι αὐτοῦ τυπώσει πηλὸν καὶ πρὸ ποδῶν κάμψει ἰσχὺν αὐτοῦ· καρδίαν ἐπιδώσει συντελέσαι τὸ χρῖσμα, καὶ ἡ ἀγρυπνία αὐτοῦ καθαρίσαι κάμινον.— |
|
31
|
31
|
| Від початку для добрих створене добре, як для грішників — зле. | Πάντες οὗτοι εἰς χεῖρας αὐτῶν ἐνεπίστευσαν, καὶ ἕκαστος ἐν τῷ ἔργῳ αὐτοῦ σοφίζεται. |
|
32
|
32
|
| Головні з усіх потреб для життя людини — вода, вогонь, залізо, сіль, пшеничне борошно, мед, молоко, виноградний сік, олія й одяг: | ἄνευ αὐτῶν οὐκ οἰκισθήσεται πόλις, καὶ οὐ παροικήσουσιν οὐδὲ περιπατήσουσιν, |
|
33
|
33
|
| усе це благочестивим служить на користь, а грішникам може обернутися на шкоду. | ἀλλ᾿ εἰς βουλὴν λαοῦ οὐ ζητηθήσονται καὶ ἐν ἐκκλησίᾳ οὐχ ὑπεραλοῦνται· ἐπὶ δίφρον δικαστοῦ οὐ καθιοῦνται καὶ διαθήκην κρίματος οὐ διανοηθήσονται, οὐδὲ μὴ ἐκφάνωσι δικαιοσύνην καὶ κρίμα, καὶ ἐν παραβολαῖς οὐχ εὑρεθήσονται, |
|
34
|
34
|
| Є вітри, які створені для помсти й у люті своїй посилюють удари свої, | ἀλλὰ κτίσμα αἰῶνος στηρίσουσι, καὶ ἡ δέησις αὐτῶν ἐν ἐργασίᾳ τέχνης. |
|
35
|
|
| під час устремління свого виливають силу і задовольняють лють Творця їх. | |
|
36
|
|
| Вогонь і град, голод і смерть — усе це створено для помсти; | |
|
37
|
|
| зуби звірів, і скорпіони, і змії, і меч, який мститься нечестивим загибеллю, — | |
|
38
|
|
| зрадіють повелінню Його і готові будуть на землі, коли будуть потрібні, й у свій час не переступлять слова Його. | |
|
39
|
|
| Тому я від самого початку вирішив, обміркував і залишив у писанні, | |
|
40
|
|
| що усі діла Господа прекрасні, і Він дарує усе потрібне у свій час; | |
|
41
|
|
| і не можна сказати: «це гірше за те», бо усе у свій час визнане буде добрим. | |
|
42
|
|
| Отже, усім серцем і вустами оспівуйте і благословляйте ім’я Господа. |
