1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 37
|
Κεφάλαιο 37
|
|
1
|
1
|
|
Усякий друг може сказати: «і я подружився з ним». Але буває друг тільки за іменем другом.
|
ΕΛΕΗΣΟΝ ἡμᾶς, δέσποτα ὁ Θεὸς πάντων, καὶ ἐπίβλεψον καὶ ἐπίβαλε τὸν φόβον σου ἐπὶ πάντα τὰ ἔθνη·
|
|
2
|
2
|
|
Чи не є це скорбота до смерти, коли приятель і друг перетворюється на ворога?
|
ἔπαρον τὴν χεῖρά σου ἐπὶ ἔθνη ἀλλότρια, καὶ ἰδέτωσαν τὴν δυναστείαν σου.
|
|
3
|
3
|
|
О, зла думка! звідкіля взялася ти, щоб покрити землю підступністю?
|
ὥσπερ ἐνώπιον αὐτῶν ἡγιάσθης ἐν ἡμῖν, οὕτως ἐνώπιον ἡμῶν μεγαλυνθείης ἐν αὐτοῖς·
|
|
4
|
4
|
|
Приятель радіє, коли веселий друг, а під час скорботи його буде проти нього.
|
καὶ ἐπιγνώτωσάν σε, καθάπερ καὶ ἡμεῖς ἐπέγνωμεν, ὅτι οὐκ ἔστι Θεὸς πλὴν σοῦ, Κύριε.
|
|
5
|
5
|
|
Приятель допомагає другові у трудах його заради утроби, а у випадку війни візьметься за щит.
|
ἐγκαίνισον σημεῖα καὶ ἀλλοίωσον θαυμάσια, δόξασον χεῖρα καὶ βραχίονα δεξιόν·
|
|
6
|
6
|
|
Не забувай друга у душі твоїй і не забувай його у маєтку твоєму.
|
ἔγειρον θυμὸν καὶ ἔκχεον ὀργήν, ἔξαρον ἀντίδικον καὶ ἔκτριψον ἐχθρόν.
|
|
7
|
7
|
|
Усякий радник хвалить свою пораду, але хтось радить на свою користь;
|
σπεῦσον καιρὸν καὶ μνήσθητι ὁρκισμοῦ, καὶ ἐκδιηγησάσθωσαν τὰ μεγαλεῖά σου.
|
|
8
|
8
|
|
від радника охороняй душу твою і наперед довідайся, що йому потрібно; бо, може бути, він буде радити для самого себе;
|
ἐν ὀργῇ πυρὸς καταβρωθήτω ὁ σῳζόμενος, καὶ οἱ κακοῦντες τὸν λαόν σου εὕροισαν ἀπώλειαν.
|
|
9
|
9
|
|
може бути, він кине на тебе жереб і скаже тобі: «шлях твій добрий»; а сам стане навпроти тебе, щоб подивитися, що трапиться з тобою.
|
σύντριψον κεφαλὰς ἀρχόντων ἐχθρῶν λεγόντων· οὐκ ἔστι πλὴν ἡμῶν.
|
|
10
|
10
|
|
Не радься з недоброзичливцем твоїм і від заздрісників твоїх приховуй наміри.
|
συνάγαγε πάσας φυλὰς ᾿Ιακώβ, καὶ κατεκληρονόμησα αὐτοὺς καθὼς ἀπ᾿ ἀρχῆς.
|
|
11
|
11
|
|
Не радься з жінкою про суперницю її і з боязким — про війну, з продавцем — про обмін, з покупцем — про продаж, із заздрим — про подяку,
|
ἐλέησον λαόν, Κύριε, κεκλημένον ἐπ᾿ ὀνόματί σου καὶ ᾿Ισραήλ, ὃν πρωτογόνῳ ὡμοίωσας.
|
|
12
|
12
|
|
з немилосердним — про благодійність, з лінивим — про усяку справу,
|
οἰκτείρησον πόλιν ἁγιάσματός σου ῾Ιερουσαλήμ, πόλιν καταπαύματός σου.
|
|
13
|
13
|
|
з річним найманцем — про закінчення роботи, з лінивим рабом — про велику роботу:
|
πλῆσον Σιὼν ἀρεταλογίας σου, καὶ ἀπὸ τῆς δόξης σου τὸν λαόν σου.
|
|
14
|
14
|
|
не покладайся на таких ні при якій нараді,
|
δὸς μαρτύριον τοῖς ἐν ἀρχῇ κτίσματί σου καὶ ἔγειρον προφητείας τὰς ἐπ᾿ ὀνόματί σου·
|
|
15
|
15
|
|
але звертайся завжди тільки до мужа благочестивого, про якого дізнаєшся, що він дотримується заповідей Господніх,
|
δὸς μισθὸν τοῖς ὑπομένουσί σε, καὶ οἱ προφῆταί σου ἐμπιστευθήτωσαν.
|
|
16
|
16
|
|
який своєю душею — до душі тобі й, у випадку падіння твого, буде сумувати разом з тобою.
|
εἰσάκουσον, Κύριε, δεήσεως ἱκετῶν σου, κατὰ τὴν εὐλογίαν ᾿Ααρὼν περὶ τοῦ λαοῦ σου,
|
|
17
|
17
|
|
Тримайся поради серця твого, бо немає нікого для тебе вірнішого за нього;
|
καὶ γνώσονται πάντες οἱ ἐπὶ τῆς γῆς ὅτι σὺ Κύριος εἶ ὁ Θεὸς τῶν αἰώνων.
|
|
18
|
18
|
|
душа людини іноді більше скаже, ніж сім спостерігачів, які сидять на високому місці для спостереження.
|
Πᾶν βρῶμα φάγεται κοιλία, ἔστι δὲ βρῶμα βρώματος κάλλιον.
|
|
19
|
19
|
|
Але при всьому цьому молися Всевишньому, щоб Він управив шлях твій в істині.
|
φάρυγξ γεύεται βρώματα θήρας, οὕτως καρδία συνετὴ λόγους ψευδεῖς.
|
|
20
|
20
|
|
Початок усякої справи — розмірковування, а раніше за усяку дію — рада.
|
καρδία στρεβλὴ δώσει λύπην, καὶ ἄνθρωπος πολύπειρος ἀνταποδώσει αὐτῷ.
|
|
21
|
21
|
|
Виявлення сердечної зміни — лице. Чотири стани виявляються на ньому: добро і зло, життя і смерть, а панує завжди язик.
|
πάντα ἄρρενα ἐπιδέξεται γυνή, ἔστι δὲ θυγάτηρ θυγατρὸς κρείσσων.
|
|
22
|
22
|
|
Якась людина майстерна і багатьох вчить, а для своєї душі некорисна.
|
κάλλος γυναικὸς ἱλαρύνει πρόσωπον καὶ ὑπὲρ πᾶσαν ἐπιθυμίαν ἀνθρώπου ὑπεράγει·
|
|
23
|
23
|
|
Інший мудрує у промовах, а буває ненависний, — такий залишиться без усякої споживи;
|
εἰ ἔστιν ἐπὶ γλώσσης αὐτῆς ἔλεος καὶ πραΰτης, οὐκ ἔστιν ὁ ἀνὴρ αὐτῆς καθ᾿ υἱοὺς ἀνθρώπων.
|
|
24
|
24
|
|
бо не дана йому від Господа благодать, і він позбавлений усякої мудрости.
|
ὁ κτώμενος γυναῖκα ἐνάρχεται κτήσεως, βοηθὸν κατ᾿ αὐτὸν καὶ στύλον ἀναπαύσεως.
|
|
25
|
25
|
|
Хтось мудрий для душі своєї, і плоди знання на вустах його правильні.
|
οὗ οὐκ ἔστι φραγμός, διαρπαγήσεται κτῆμα, καὶ οὗ οὐκ ἔστι γυνή, στενάξει πλανώμενος.
|
|
26
|
26
|
|
Мудрий муж повчає народ свій, і плоди знання його правильні.
|
τίς γὰρ πιστεύσει εὐζώνῳ λῃστῇ σφαλλομένῳ ἐκ πόλεως εἰς πόλιν;
|
|
27
|
27
|
|
Мудрий муж буде багатим на благословення, і всі, що бачать його, будуть називати його блаженним.
|
οὕτως ἀνθρώπῳ μὴ ἔχοντι νοσσιὰν καὶ καταλύοντι οὗ ἐὰν ὀψίσῃ.
|
|
28
|
|
|
Життя людини визначається кількістю днів, а дні Ізраїля незліченні.
|
|
|
29
|
|
|
Мудрий придбає довіру у свого народу, й ім’я його буде жити повік.
|
|
|
30
|
|
|
Сину мій! протягом життя випробовуй твою душу і спостерігай, що для неї шкідливо, і не давай їй того;
|
|
|
31
|
|
|
бо не все корисно для усіх, і не усяка душа до всього схильна.
|
|
|
32
|
|
|
Не пересичуйся всякими солодощами і не кидайся на різні страви,
|
|
|
33
|
|
|
бо від переїдання буває хвороба, і пересичення доводить до холери;
|
|
|
34
|
|
|
від пересичення багато хто помер, а стриманий додасть собі життя.
|
