1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 37
|
Κεφάλαιο 37
|
|
1
|
1
|
| Усякий друг може сказати: «і я подружився з ним». Але буває друг тільки за іменем другом. | ΕΛΕΗΣΟΝ ἡμᾶς, δέσποτα ὁ Θεὸς πάντων, καὶ ἐπίβλεψον καὶ ἐπίβαλε τὸν φόβον σου ἐπὶ πάντα τὰ ἔθνη· |
|
2
|
2
|
| Чи не є це скорбота до смерти, коли приятель і друг перетворюється на ворога? | ἔπαρον τὴν χεῖρά σου ἐπὶ ἔθνη ἀλλότρια, καὶ ἰδέτωσαν τὴν δυναστείαν σου. |
|
3
|
3
|
| О, зла думка! звідкіля взялася ти, щоб покрити землю підступністю? | ὥσπερ ἐνώπιον αὐτῶν ἡγιάσθης ἐν ἡμῖν, οὕτως ἐνώπιον ἡμῶν μεγαλυνθείης ἐν αὐτοῖς· |
|
4
|
4
|
| Приятель радіє, коли веселий друг, а під час скорботи його буде проти нього. | καὶ ἐπιγνώτωσάν σε, καθάπερ καὶ ἡμεῖς ἐπέγνωμεν, ὅτι οὐκ ἔστι Θεὸς πλὴν σοῦ, Κύριε. |
|
5
|
5
|
| Приятель допомагає другові у трудах його заради утроби, а у випадку війни візьметься за щит. | ἐγκαίνισον σημεῖα καὶ ἀλλοίωσον θαυμάσια, δόξασον χεῖρα καὶ βραχίονα δεξιόν· |
|
6
|
6
|
| Не забувай друга у душі твоїй і не забувай його у маєтку твоєму. | ἔγειρον θυμὸν καὶ ἔκχεον ὀργήν, ἔξαρον ἀντίδικον καὶ ἔκτριψον ἐχθρόν. |
|
7
|
7
|
| Усякий радник хвалить свою пораду, але хтось радить на свою користь; | σπεῦσον καιρὸν καὶ μνήσθητι ὁρκισμοῦ, καὶ ἐκδιηγησάσθωσαν τὰ μεγαλεῖά σου. |
|
8
|
8
|
| від радника охороняй душу твою і наперед довідайся, що йому потрібно; бо, може бути, він буде радити для самого себе; | ἐν ὀργῇ πυρὸς καταβρωθήτω ὁ σῳζόμενος, καὶ οἱ κακοῦντες τὸν λαόν σου εὕροισαν ἀπώλειαν. |
|
9
|
9
|
| може бути, він кине на тебе жереб і скаже тобі: «шлях твій добрий»; а сам стане навпроти тебе, щоб подивитися, що трапиться з тобою. | σύντριψον κεφαλὰς ἀρχόντων ἐχθρῶν λεγόντων· οὐκ ἔστι πλὴν ἡμῶν. |
|
10
|
10
|
| Не радься з недоброзичливцем твоїм і від заздрісників твоїх приховуй наміри. | συνάγαγε πάσας φυλὰς ᾿Ιακώβ, καὶ κατεκληρονόμησα αὐτοὺς καθὼς ἀπ᾿ ἀρχῆς. |
|
11
|
11
|
| Не радься з жінкою про суперницю її і з боязким — про війну, з продавцем — про обмін, з покупцем — про продаж, із заздрим — про подяку, | ἐλέησον λαόν, Κύριε, κεκλημένον ἐπ᾿ ὀνόματί σου καὶ ᾿Ισραήλ, ὃν πρωτογόνῳ ὡμοίωσας. |
|
12
|
12
|
| з немилосердним — про благодійність, з лінивим — про усяку справу, | οἰκτείρησον πόλιν ἁγιάσματός σου ῾Ιερουσαλήμ, πόλιν καταπαύματός σου. |
|
13
|
13
|
| з річним найманцем — про закінчення роботи, з лінивим рабом — про велику роботу: | πλῆσον Σιὼν ἀρεταλογίας σου, καὶ ἀπὸ τῆς δόξης σου τὸν λαόν σου. |
|
14
|
14
|
| не покладайся на таких ні при якій нараді, | δὸς μαρτύριον τοῖς ἐν ἀρχῇ κτίσματί σου καὶ ἔγειρον προφητείας τὰς ἐπ᾿ ὀνόματί σου· |
|
15
|
15
|
| але звертайся завжди тільки до мужа благочестивого, про якого дізнаєшся, що він дотримується заповідей Господніх, | δὸς μισθὸν τοῖς ὑπομένουσί σε, καὶ οἱ προφῆταί σου ἐμπιστευθήτωσαν. |
|
16
|
16
|
| який своєю душею — до душі тобі й, у випадку падіння твого, буде сумувати разом з тобою. | εἰσάκουσον, Κύριε, δεήσεως ἱκετῶν σου, κατὰ τὴν εὐλογίαν ᾿Ααρὼν περὶ τοῦ λαοῦ σου, |
|
17
|
17
|
| Тримайся поради серця твого, бо немає нікого для тебе вірнішого за нього; | καὶ γνώσονται πάντες οἱ ἐπὶ τῆς γῆς ὅτι σὺ Κύριος εἶ ὁ Θεὸς τῶν αἰώνων. |
|
18
|
18
|
| душа людини іноді більше скаже, ніж сім спостерігачів, які сидять на високому місці для спостереження. | Πᾶν βρῶμα φάγεται κοιλία, ἔστι δὲ βρῶμα βρώματος κάλλιον. |
|
19
|
19
|
| Але при всьому цьому молися Всевишньому, щоб Він управив шлях твій в істині. | φάρυγξ γεύεται βρώματα θήρας, οὕτως καρδία συνετὴ λόγους ψευδεῖς. |
|
20
|
20
|
| Початок усякої справи — розмірковування, а раніше за усяку дію — рада. | καρδία στρεβλὴ δώσει λύπην, καὶ ἄνθρωπος πολύπειρος ἀνταποδώσει αὐτῷ. |
|
21
|
21
|
| Виявлення сердечної зміни — лице. Чотири стани виявляються на ньому: добро і зло, життя і смерть, а панує завжди язик. | πάντα ἄρρενα ἐπιδέξεται γυνή, ἔστι δὲ θυγάτηρ θυγατρὸς κρείσσων. |
|
22
|
22
|
| Якась людина майстерна і багатьох вчить, а для своєї душі некорисна. | κάλλος γυναικὸς ἱλαρύνει πρόσωπον καὶ ὑπὲρ πᾶσαν ἐπιθυμίαν ἀνθρώπου ὑπεράγει· |
|
23
|
23
|
| Інший мудрує у промовах, а буває ненависний, — такий залишиться без усякої споживи; | εἰ ἔστιν ἐπὶ γλώσσης αὐτῆς ἔλεος καὶ πραΰτης, οὐκ ἔστιν ὁ ἀνὴρ αὐτῆς καθ᾿ υἱοὺς ἀνθρώπων. |
|
24
|
24
|
| бо не дана йому від Господа благодать, і він позбавлений усякої мудрости. | ὁ κτώμενος γυναῖκα ἐνάρχεται κτήσεως, βοηθὸν κατ᾿ αὐτὸν καὶ στύλον ἀναπαύσεως. |
|
25
|
25
|
| Хтось мудрий для душі своєї, і плоди знання на вустах його правильні. | οὗ οὐκ ἔστι φραγμός, διαρπαγήσεται κτῆμα, καὶ οὗ οὐκ ἔστι γυνή, στενάξει πλανώμενος. |
|
26
|
26
|
| Мудрий муж повчає народ свій, і плоди знання його правильні. | τίς γὰρ πιστεύσει εὐζώνῳ λῃστῇ σφαλλομένῳ ἐκ πόλεως εἰς πόλιν; |
|
27
|
27
|
| Мудрий муж буде багатим на благословення, і всі, що бачать його, будуть називати його блаженним. | οὕτως ἀνθρώπῳ μὴ ἔχοντι νοσσιὰν καὶ καταλύοντι οὗ ἐὰν ὀψίσῃ. |
|
28
|
|
| Життя людини визначається кількістю днів, а дні Ізраїля незліченні. | |
|
29
|
|
| Мудрий придбає довіру у свого народу, й ім’я його буде жити повік. | |
|
30
|
|
| Сину мій! протягом життя випробовуй твою душу і спостерігай, що для неї шкідливо, і не давай їй того; | |
|
31
|
|
| бо не все корисно для усіх, і не усяка душа до всього схильна. | |
|
32
|
|
| Не пересичуйся всякими солодощами і не кидайся на різні страви, | |
|
33
|
|
| бо від переїдання буває хвороба, і пересичення доводить до холери; | |
|
34
|
|
| від пересичення багато хто помер, а стриманий додасть собі життя. |
