|
Глава 6
|
Κεφάλαιο 6
|
|
1
|
1
|
|
І не ставай ворогом з друга, бо погане ім’я одержує у частку сором і ганьбу; так — і грішник двоязичний.
|
ΜΗ ἔπεχε ἐπὶ τοῖς χρήμασί σου καὶ μὴ εἴπῃς· αὐτάρκη μοί ἐστι.
|
|
2
|
2
|
|
Не піднось себе у помислах душі твоєї, щоб душа твоя не була розтерзана, як віл:
|
μὴ ἐξακολούθει τῇ ψυχῇ σου καὶ τῇ ἰσχύϊ σου τοῦ πορεύεσθαι ἐν ἐπιθυμίαις καρδίας σου,
|
|
3
|
3
|
|
листя твоє ти знищиш і плоди твої погубиш, і залишишся, як сухе дерево.
|
καὶ μὴ εἴπῃς· τίς με δυναστεύσει; ὁ γὰρ Κύριος ἐκδικῶν ἐκδικήσει σε.
|
|
4
|
4
|
|
Душа лукава погубить свого власника і зробить його посміховиськом ворогів.
|
μὴ εἴπῃς, ἥμαρτον, καὶ τί μοι ἐγένετο; ὁ γὰρ Κύριός ἐστι μακρόθυμος.
|
|
5
|
5
|
|
Солодкі вуста примножать друзів, і добромовний язик примножить приязнь.
|
περὶ ἐξιλασμοῦ μὴ ἄφοβος γίνου, προσθεῖναι ἁμαρτίαν ἐφ᾿ ἁμαρτίαις·
|
|
6
|
6
|
|
Тих, хто живе з тобою у мирі, нехай буде багато, а радником твоїм — один з тисячі.
|
καὶ μὴ εἴπῃς· ὁ οἰκτιρμὸς αὐτοῦ πολύς, τὸ πλῆθος τῶν ἁμαρτιῶν μου ἐξιλάσεται· ἔλεος γὰρ καὶ ὀργὴ παρ᾿ αὐτοῦ, καὶ ἐπὶ ἁμαρτωλοὺς καταπαύσει ὁ θυμὸς αὐτοῦ.
|
|
7
|
7
|
|
Якщо хочеш придбати друга, набувай його після випробування і не скоро довіряйся йому.
|
μὴ ἀνάμενε ἐπιστρέψαι πρὸς Κύριον καὶ μὴ ὑπερβάλλου ἡμέραν ἐξ ἡμέρας· ἐξάπινα γὰρ ἐξελεύσεται ὀργὴ Κυρίου, καὶ ἐν καιρῷ ἐκδικήσεως ἐξολῇ.
|
|
8
|
8
|
|
Буває друг у потрібний для нього час, і не залишиться з тобою у день скорботи твоєї;
|
μὴ ἔπεχε ἐπὶ χρήμασιν ἀδίκοις· οὐδὲν γὰρ ὠφελήσει σε ἐν ἡμέρᾳ ἐπαγωγῆς.
|
|
9
|
9
|
|
і буває друг, який перетворюється на ворога і відкриє сварку на ганьбу твою.
|
μὴ λίκμα ἐν παντὶ ἀνέμῳ καὶ μὴ πορεύου ἐν πάσῃ ἀτραπῷ· οὕτως ὁ ἁμαρτωλὸς ὁ δίγλωσσος.
|
|
10
|
10
|
|
Буває другом учасник у трапезі, і не залишиться з тобою у день скорботи твоєї.
|
ἴσθι ἐστηριγμένος ἐν συνέσει σου, καὶ εἷς ἔστω σου ὁ λόγος.
|
|
11
|
11
|
|
У маєтку твоєму він буде як ти, і зухвало буде поводитися з домашніми твоїми;
|
γίνου ταχὺς ἐν ἀκροάσει σου καὶ ἐν μακροθυμίᾳ φθέγγου ἀπόκρισιν.
|
|
12
|
12
|
|
але якщо ти будеш принижений, він буде проти тебе і сховається від лиця твого.
|
εἰ ἔστι σοι σύνεσις, ἀποκρίθητι τῷ πλησίον· εἰ δὲ μή, ἡ χείρ σου ἔστω ἐπὶ στόματί σου.
|
|
13
|
13
|
|
Віддаляйся від ворогів твоїх і будь обачний з друзями твоїми.
|
δόξα καὶ ἀτιμία ἐν λαλιᾷ, καὶ γλῶσσα ἀνθρώπου πτῶσις αὐτῷ.
|
|
14
|
14
|
|
Вірний друг — міцний захист: хто знайшов його, знайшов скарб.
|
μὴ κληθῇς ψίθυρος, καὶ τῇ γλώσσῃ σου μὴ ἐνέδρευε· ἐπὶ γὰρ τῷ κλέπτῃ ἐστὶν αἰσχύνη, καὶ κατάγνωσις πονηρὰ ἐπὶ διγλώσσου.
|
|
15
|
15
|
|
Вірному другові немає ціни, і немає міри доброті його.
|
ἐν μεγάλῳ καὶ ἐν μικρῷ μὴ ἀγνόει.
|
|
16
|
|
|
Вірний друг — лікування для життя, і ті, що бояться Господа, знайдуть його.
|
|
|
17
|
|
|
Хто боїться Господа, направляє дружбу свою так, що, який він сам, таким стає і друг його.
|
|
|
18
|
|
|
Сину мій! від юности твоєї віддайся навчанню, і до сивини твоєї знайдеш мудрість.
|
|
|
19
|
|
|
Приступай до неї як той, що оре і сіє, й очікуй добрих плодів її:
|
|
|
20
|
|
|
бо недовгий час потрудишся в обробленні її, і скоро будеш їсти плоди її.
|
|
|
21
|
|
|
Для невігласів вона дуже сувора, і нерозумний не залишиться з нею:
|
|
|
22
|
|
|
вона буде на ньому як важкий камінь випробування, і він не забариться скинути її.
|
|
|
23
|
|
|
Премудрість відповідає імені своєму, і небагатьом відкривається.
|
|
|
24
|
|
|
Послухай, сину мій, і прийми думку мою, і не відкинь поради моєї.
|
|
|
25
|
|
|
Наклади на ноги твої пута її і на шию твою ланцюг її.
|
|
|
26
|
|
|
Підстав їй плече твоє, і носи її і не тяготися кайданами її.
|
|
|
27
|
|
|
Наблизься до неї всією душею твоєю, і всією силою твоєю дотримуйся шляхів її.
|
|
|
28
|
|
|
Досліджуй і шукай, і вона буде пізнана тобою і, зробившись володарем її, не залишай її;
|
|
|
29
|
|
|
бо нарешті ти знайдеш у ній заспокоєння, і вона обернеться на радість тобі.
|
|
|
30
|
|
|
Пута її будуть тобі міцним захистом, і ланцюги її — славним одягом;
|
|
|
31
|
|
|
бо на ній прикраса золота, і пута її — гіацинтові нитки.
|
|
|
32
|
|
|
Як у одежу слави, ти облачишся в неї і покладеш її на себе як вінець радости.
|
|
|
33
|
|
|
Сину мій! якщо ти побажаєш її, то навчишся, і якщо віддасися їй душею твоєю, то будеш до всього здатний.
|
|
|
34
|
|
|
Якщо з любов’ю будеш слухати її, то зрозумієш її, і якщо прихилиш вухо твоє, то будеш мудрий.
|
|
|
35
|
|
|
Бувай у зібранні старців, і хто мудрий, приліпися до того; люби слухати всяку священну повість, і притчі розумні нехай не вислизають від тебе.
|
|
|
36
|
|
|
Якщо побачиш розумного, ходи до нього з раннього ранку, і нехай нога твоя стирає пороги дверей його.
|
|
|
37
|
|
|
Розмірковуй над повеліннями Господа і завжди повчайся у заповідях Його: Він укріпить твоє серце, і бажання премудрости дасться тобі.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.