|
Глава 26
|
Κεφάλαιο 26
|
|
1
|
1
|
|
Щасливий чоловік доброї дружини, і число днів його — подвійне.
|
ΕΝ τρισὶν ὡραΐσθην καὶ ἀνέστην ὡραία ἔναντι Κυρίου καὶ ἀνθρώπων· ὁμόνοια ἀδελφῶν, καὶ φιλία τῶν πλησίον, καὶ γυνὴ καὶ ἀνὴρ ἑαυτοῖς συμπεριφερόμενοι.
|
|
2
|
2
|
|
Дружина доброчесна радує свого чоловіка і літа його наповнить миром;
|
τρία δὲ εἴδη ἐμίσησεν ἡ ψυχή μου καὶ προσώχθισα σφόδρα τῇ ζωῇ αὐτῶν· πτωχὸν ὑπερήφανον, καὶ πλούσιον ψεύστην, γέροντα μοιχὸν ἐλαττούμενον συνέσει.—
|
|
3
|
3
|
|
добра дружина — щаслива доля: вона дається у наділ тим, хто боїться Господа;
|
᾿Εν νεότητι οὐ συναγήοχας, καὶ πῶς ἂν εὕροις ἐν τῷ γήρᾳ σου;
|
|
4
|
4
|
|
з нею у багатого і бідного — серце задоволене й лице повсякчас веселе.
|
ὡς ὡραῖον πολιαῖς κρίσις καὶ πρεσβυτέροις ἐπιγνῶναι βουλήν.
|
|
5
|
5
|
|
Трьох страшиться серце моє, а при четвертому я молюся:
|
ὡς ὡραία γερόντων σοφία καὶ δεδοξασμένοις διανόημα καὶ βουλή.
|
|
6
|
6
|
|
міського лихослів’я, збурення черні й обмовлення на смерть, — усе це жахливо.
|
στέφανος γερόντων πολυπειρία, καὶ τὸ καύχημα αὐτῶν φόβος Κυρίου.—
|
|
7
|
7
|
|
Хвороба серця і печаль — дружина, ревнива до іншої дружини,
|
᾿Εννέα ὑπονοήματα ἐμακάρισα ἐν καρδίᾳ καὶ τὸ δέκατον ἐρῶ ἐπὶ γλώσσης· ἄνθρωπος εὐφραινόμενος ἐπὶ τέκνοις, ζῶν καὶ βλέπων ἐπὶ πτώσει ἐχθρῶν·
|
|
8
|
8
|
|
і бич язика її, до всіх прискіпливий.
|
μακάριος ὁ συνοικῶν γυναικὶ συνετῇ, καὶ ὃς ἐν γλώσσῃ οὐκ ὠλίσθησε, καὶ ὃς οὐκ ἐδούλευσεν ἀναξίῳ αὐτοῦ·
|
|
9
|
9
|
|
Ярмо вола, яке рухається туди і сюди, — зла дружина; хто бере її — той подібний до того, хто хапає скорпіона.
|
μακάριος ὃς εὗρε φρόνησιν, καὶ ὁ διηγούμενος εἰς ὦτα ἀκουόντων·
|
|
10
|
10
|
|
Велика досада — дружина, віддана пияцтву, і вона не приховає свого сорому.
|
ὡς μέγας ὁ εὑρὼν σοφίαν· ἀλλ᾿ οὐκ ἔστιν ὑπὲρ τὸν φοβούμενον τὸν Κύριον·
|
|
11
|
11
|
|
Схильність жінки до блуду пізнається з підняття очей і вій її.
|
φόβος Κυρίου ὑπὲρ πᾶν ὑπερέβαλεν, ὁ κρατῶν αὐτοῦ τίνι ὁμοιωθήσεται; [
|
|
12
|
12
|
|
Над безсоромною дочкою постав міцну варту, щоб вона, відчувши послаблення, не зловжила собою.
|
φόβος Κυρίου ἀρχὴ ἀγαπήσεως αὐτοῦ, πίστις δὲ ἀρχὴ κολλήσεως αὐτοῦ].
|
|
13
|
13
|
|
Бережися безсоромного ока, і не дивуйся, якщо воно згрішить проти тебе:
|
Πᾶσαν πληγὴν καὶ μὴ πληγὴν καρδίας, καὶ πᾶσαν πονηρίαν καὶ μὴ πονηρίαν γυναικός·
|
|
14
|
14
|
|
як змучений спрагою подорожній відкриває вуста і п’є всяку найближчу воду,
|
πᾶσαν ἐπαγωγὴν καὶ μὴ ἐπαγωγὴν μισούντων, καὶ πᾶσαν ἐκδίκησιν καὶ μὴ ἐκδίκησιν ἐχθρῶν.
|
|
15
|
15
|
|
так вона сяде навпроти всякого намету і перед стрілою відкриє сагайдак.
|
οὐκ ἔστι κεφαλὴ ὑπὲρ κεφαλὴν ὄφεως, καὶ οὐκ ἔστι θυμὸς ὑπὲρ θυμὸν ἐχθροῦ.
|
|
16
|
16
|
|
Люб’язність дружини насолодить її чоловіка, і розсудливість її зміцнить кістки його.
|
συνοικῆσαι λέοντι καὶ δράκοντι εὐδοκήσω ἢ ἐνοικῆσαι μετὰ γυναικὸς πονηρᾶς.
|
|
17
|
17
|
|
Лагідна дружина — дар Господа, і немає ціни благовихованій душі.
|
πονηρία γυναικὸς ἀλλοιοῖ τὴν ὅρασιν αὐτῆς καὶ σκοτοῖ τὸ πρόσωπον αὐτῆς ὡς ἄρκος.
|
|
18
|
18
|
|
Благодать на благодать — дружина сором’язлива,
|
ἀνὰ μέσον τοῦ πλησίον αὐτοῦ ἀναπεσεῖται ὁ ἀνὴρ αὐτῆς, καὶ ἀκούσας ἀνεστέναξε πικρά.
|
|
19
|
19
|
|
і немає достойної міри для стриманої душі.
|
μικρὰ πᾶσα κακία πρὸς κακίαν γυναικός, κλῆρος ἁμαρτωλοῦ ἐπιπέσοι αὐτῇ.
|
|
20
|
20
|
|
Що сонце, яке сходить на висотах Господніх,
|
ἀνάβασις ἀμμώδης ἐν ποσὶ πρεσβυτέρου, οὕτως γυνὴ γλωσσώδης ἀνδρὶ ἡσύχῳ.
|
|
21
|
21
|
|
те краса доброї дружини в оздобленні дому її;
|
μὴ προσπέσῃς ἐπὶ κάλλος γυναικὸς καὶ γυναῖκα μὴ ἐπιποθήσῃς.
|
|
22
|
22
|
|
що світильник, який сяє на святому свічнику, те краса лиця її у зрілому віці;
|
ὀργὴ καὶ ἀναίδεια καὶ αἰσχύνη μεγάλη γυνὴ ἐὰν ἐπιχορηγῇ τῷ ἀνδρὶ αὐτῆς.
|
|
23
|
23
|
|
що золоті стовпи на срібній основі, те прекрасні ноги її на твердих п’ятах.
|
καρδία ταπεινὴ καὶ πρόσωπον σκυθρωπὸν καὶ πληγὴ καρδίας γυνὴ πονηρά· χεῖρες παρειμέναι καὶ γόνατα παραλελυμένα ἥτις οὐ μακαριεῖ τὸν ἄνδρα αὐτῆς.
|
|
24
|
24
|
|
Від двох було у скорботі серце моє, а при третьому збуджувалося у мені обурення:
|
ἀπὸ γυναικὸς ἀρχὴ ἁμαρτίας, καὶ δι᾿ αὐτὴν ἀποθνήσκομεν πάντες.
|
|
25
|
25
|
|
якщо воїн терпить від бідности, і розумні мужі бувають у зневазі;
|
μὴ δῷς ὕδατι διέξοδον μηδὲ γυναικὶ πονηρᾷ ἐξουσίαν.
|
|
26
|
26
|
|
і якщо хто відвертається від праведности до гріха, Господь підготує на того меч.
|
εἰ μὴ πορεύεται κατὰ χεῖρά σου, ἀπὸ τῶν σαρκῶν σου ἀπότεμε αὐτήν.
|
|
27
|
|
|
Купець ледь може уникнути гріха, а корчмар не спасеться від гріха.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.