|
Глава 43
|
Κεφάλαιο 43
|
|
1
|
1
|
|
Велич висоти, твердь чистоти, вигляд неба у славному явленні!
|
ΜΗ περὶ τούτων αἰσχυνθῇς, καὶ μὴ λάβῃς πρόσωπον τοῦ ἁμαρτάνειν·
|
|
2
|
2
|
|
Сонце, коли воно являється, звіщає про них при сході: дивне створіння, діло Всевишнього!
|
περὶ νόμου ῾Υψίστου καὶ διαθήκης καὶ περὶ κρίματος δικαιῶσαι τὸν ἀσεβῆ,
|
|
3
|
3
|
|
У полудень воно висушує землю, і перед жаром його хто встоїть?
|
περὶ λόγου κοινωνοῦ καὶ ὁδοιπόρων καὶ περὶ δόσεως κληρονομίας ἑταίρων,
|
|
4
|
4
|
|
Розпалюють горнило для робіт плавильних, але утричі сильніше сонце палить гори: дихаючи полум’ям вогню і блискаючи промінням, воно засліплює очі.
|
περὶ ἀκριβείας ζυγοῦ καὶ σταθμίων, περὶ κτήσεως πολλῶν καὶ ὀλίγων,
|
|
5
|
5
|
|
Великий Господь, Який створив його, і за словом Його воно поспішно пробігає путь свою.
|
περὶ διαφόρου πράσεως ἐμπόρων καὶ περὶ παιδείας τέκνων πολλῆς καὶ οἰκέτῃ πονηρῷ πλευρὰν αἱμάξαι.
|
|
6
|
6
|
|
І місяць усім у свій час служить вказівкою часів і знаменням віку:
|
ἐπὶ γυναικὶ πονηρᾷ καλὸν σφραγίς, καὶ ὅπου χεῖρες πολλαί, κλεῖσον·
|
|
7
|
7
|
|
від місяця — вказівка свята; світло його зменшується після досягнення ним повноти;
|
ὃ ἐὰν παραδίδως, ἐν ἀριθμῷ καὶ σταθμῷ, καὶ δόσις καὶ λῆψις, πάντα ἐν γραφῇ·
|
|
8
|
8
|
|
місяць називається за ім’ям його; він дивно зростає у своїй зміні;
|
περὶ παιδείας ἀνοήτου καὶ μωροῦ καὶ ἐσχατογήρου κρινομένου πρὸς νέους· καὶ ἔσῃ πεπαιδευμένος ἀληθινῶς καὶ δεδοκιμασμένος ἔναντι παντὸς ζῶντος.
|
|
9
|
9
|
|
це — глава вишніх устроїв; він сяє на тверді небесній;
|
Θυγάτηρ πατρὶ ἀπόκρυφος ἀγρυπνία, καὶ ἡ μέριμνα αὐτῆς ἀφιστᾷ ὕπνον· ἐν νεότητι αὐτῆς μήποτε παρακμάσῃ, καὶ συνῳκηκυῖα μήποτε μισηθῇ·
|
|
10
|
10
|
|
краса неба, слава зірок, блискуча прикраса, владика на висотах!
|
ἐν παρθενίᾳ μήποτε βεβηλωθῇ καὶ ἐν τοῖς πατρικοῖς αὐτῆς ἔγκυος γένηται· μετὰ ἀνδρὸς οὖσα μήποτε παραβῇ, καὶ συνῳκηκυῖα, μήποτε στειρωθῇ.
|
|
11
|
11
|
|
За словом Святого зірки стоять за чином і не втомлюються на варті своїй.
|
ἐπὶ θυγατρὶ ἀδιατρέπτῳ στερέωσον φυλακήν, μήποτε ποιήσῃ σε ἐπίχαρμα ἐχθροῖς, λαλιὰν ἐν πόλει καὶ ἔκκλητον λαοῦ, καὶ καταισχύνῃ σε ἐν πλήθει πολλῶν.
|
|
12
|
12
|
|
Глянь на веселку, і прослав Творця її: прекрасна вона в сяйві своєму!
|
παντὶ ἀνθρώπῳ μὴ ἔμβλεπε ἐν κάλλει καὶ ἐν μέσῳ γυναικῶν μὴ συνέδρευε·
|
|
13
|
13
|
|
Величним кругом своїм вона обіймає небо; руки Всевишнього розпростерли її.
|
ἀπὸ γὰρ ἱματίων ἐκπορεύεται σὴς καὶ ἀπὸ γυναικὸς πονηρία γυναικός.
|
|
14
|
14
|
|
Повелінням Його швидко сиплеться сніг, і миттєво блискають блискавки суду Його.
|
κρείσσων πονηρία ἀνδρὸς ἢ ἀγαθοποιὸς γυνή, καὶ γυνὴ καταισχύνουσα εἰς ὀνειδισμόν.
|
|
15
|
15
|
|
Відкриваються скарбниці і вилітають з них хмари, як птахи.
|
Μνησθήσομαι δὴ τὰ ἔργα Κυρίου, καὶ ἃ ἑώρακα ἐκδιηγήσομαι· ἐν λόγοις Κυρίου τὰ ἔργα αὐτοῦ.
|
|
16
|
16
|
|
Могутністю Своєю Він зміцнює хмари, і розбиваються камені граду;
|
ἥλιος φωτίζων κατὰ πᾶν ἐπέβλεψε, καὶ τῆς δόξης αὐτοῦ πλῆρες τὸ ἔργον αὐτοῦ.
|
|
17
|
17
|
|
від погляду Його стрясаються гори, і з волі Його віє південний вітер.
|
οὐκ ἐνεποίησε τοῖς ἁγίοις Κύριος ἐκδιηγήσασθαι πάντα τὰ θαυμάσια αὐτοῦ, ἃ ἐστερέωσε Κύριος ὁ παντοκράτωρ στηριχθῆναι ἐν δόξῃ αὐτοῦ τὸ πᾶν.
|
|
18
|
18
|
|
Голос грому Його приводить у тремтіння землю, і північна буря і вихор.
|
ἄβυσσον καὶ καρδίαν ἐξίχνευσε καὶ ἐν πανουργεύμασιν αὐτῶν διενοήθη· ἔγνω γὰρ ὁ Κύριος πᾶσαν εἴδησιν καὶ ἐνέβλεψεν εἰς σημεῖον αἰῶνος,
|
|
19
|
19
|
|
Він сипле сніг подібно до того, як летять униз крилаті, і спадання його — як опускається сарана;
|
ἀπαγγέλλων τὰ παρεληλυθότα καὶ ἐπεσόμενα καὶ ἀποκαλύπτων ἴχνη ἀποκρύφων.
|
|
20
|
20
|
|
красі білизни його дивується око, і паданню його дивується серце.
|
οὐ παρῆλθεν αὐτὸν πᾶν διανόημα, οὐκ ἐκρύβη ἀπ᾿ αὐτοῦ οὐδὲ εἷς λόγος.
|
|
21
|
21
|
|
І як сіль, розсипає Він по землі іній, який, замерзаючи, стає гострим.
|
τὰ μεγαλεῖα τῆς σοφίας αὐτοῦ ἐκόσμησε, καὶ ὡς ἔστι πρὸ τοῦ αἰῶνος καὶ εἰς τὸν αἰῶνα· οὔτε προσετέθη οὔτε ἠλαττώθη, καὶ οὐ προσεδεήθη οὐδενὸς συμβούλου.
|
|
22
|
22
|
|
Подме північний холодний вітер, — і з води робиться лід: він розстилається на всякому вмістилищі вод, і вода одягається ніби у лати;
|
ὡς πάντα τὰ ἔργα αὐτοῦ ἐπιθυμητὰ καὶ ὡς σπινθῆρός ἐστι θεωρῆσαι.
|
|
23
|
23
|
|
покриває гори, і спалює пустелю, і, як вогонь, обпалює траву.
|
πάντα ταῦτα ζῇ καὶ μένει εἰς τὸν αἰῶνα ἐν πάσαις χρείαις, καὶ πάντα ὑπακούει.
|
|
24
|
24
|
|
Але швидким зціленням усьому служить туман; роса, яка з’являється, прохолоджує від спеки.
|
πάντα δισσά, ἓν κατέναντι τοῦ ἑνός, καὶ οὐκ ἐποίησεν οὐδὲν ἐλλεῖπον·
|
|
25
|
25
|
|
Повелінням Своїм Господь приборкує безодню і насаджує на ній острови.
|
ἓν τοῦ ἑνὸς ἐστερέωσε τὰ ἀγαθά, καὶ τίς πλησθήσεται ὁρῶν δόξαν αὐτοῦ;
|
|
26
|
|
|
Ті, що плавають по морю, розповідають про небезпеку на ньому, і ми дивуємося тому, що чуємо вухами нашими:
|
|
|
27
|
|
|
бо там надзвичайні і дивні діла, різноманітність усяких тварин, роди чудовиськ.
|
|
|
28
|
|
|
Через Нього усе успішно досягає свого призначення, і усе тримається словом Його.
|
|
|
29
|
|
|
Багато чого можемо ми сказати, і однак же не осягнемо Його, і кінець слів: Він є усе.
|
|
|
30
|
|
|
Де візьмемо силу, щоб прославити Його? бо Він вище за всі діла Свої.
|
|
|
31
|
|
|
Страшний Господь і дуже великий, і дивна могутність Його!
|
|
|
32
|
|
|
Прославляючи Господа, звеличуйте Його, скільки можете, але і потім Він буде величнішим;
|
|
|
33
|
|
|
і величаючи Його, додайте сили: але не трудіться, тому що не осягнете.
|
|
|
34
|
|
|
Хто бачив Його, і пояснить? і хто прославить Його, як Він є?
|
|
|
35
|
|
|
Багато приховано, що набагато більше за це; бо ми бачимо малу частину діл Його.
|
|
|
36
|
|
|
Усе створив Господь, і благочестивим дарував мудрість.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.