|
Глава 43
|
Κεφάλαιο 43
|
|
1
|
1
|
| Велич висоти, твердь чистоти, вигляд неба у славному явленні! | ΜΗ περὶ τούτων αἰσχυνθῇς, καὶ μὴ λάβῃς πρόσωπον τοῦ ἁμαρτάνειν· |
|
2
|
2
|
| Сонце, коли воно являється, звіщає про них при сході: дивне створіння, діло Всевишнього! | περὶ νόμου ῾Υψίστου καὶ διαθήκης καὶ περὶ κρίματος δικαιῶσαι τὸν ἀσεβῆ, |
|
3
|
3
|
| У полудень воно висушує землю, і перед жаром його хто встоїть? | περὶ λόγου κοινωνοῦ καὶ ὁδοιπόρων καὶ περὶ δόσεως κληρονομίας ἑταίρων, |
|
4
|
4
|
| Розпалюють горнило для робіт плавильних, але утричі сильніше сонце палить гори: дихаючи полум’ям вогню і блискаючи промінням, воно засліплює очі. | περὶ ἀκριβείας ζυγοῦ καὶ σταθμίων, περὶ κτήσεως πολλῶν καὶ ὀλίγων, |
|
5
|
5
|
| Великий Господь, Який створив його, і за словом Його воно поспішно пробігає путь свою. | περὶ διαφόρου πράσεως ἐμπόρων καὶ περὶ παιδείας τέκνων πολλῆς καὶ οἰκέτῃ πονηρῷ πλευρὰν αἱμάξαι. |
|
6
|
6
|
| І місяць усім у свій час служить вказівкою часів і знаменням віку: | ἐπὶ γυναικὶ πονηρᾷ καλὸν σφραγίς, καὶ ὅπου χεῖρες πολλαί, κλεῖσον· |
|
7
|
7
|
| від місяця — вказівка свята; світло його зменшується після досягнення ним повноти; | ὃ ἐὰν παραδίδως, ἐν ἀριθμῷ καὶ σταθμῷ, καὶ δόσις καὶ λῆψις, πάντα ἐν γραφῇ· |
|
8
|
8
|
| місяць називається за ім’ям його; він дивно зростає у своїй зміні; | περὶ παιδείας ἀνοήτου καὶ μωροῦ καὶ ἐσχατογήρου κρινομένου πρὸς νέους· καὶ ἔσῃ πεπαιδευμένος ἀληθινῶς καὶ δεδοκιμασμένος ἔναντι παντὸς ζῶντος. |
|
9
|
9
|
| це — глава вишніх устроїв; він сяє на тверді небесній; | Θυγάτηρ πατρὶ ἀπόκρυφος ἀγρυπνία, καὶ ἡ μέριμνα αὐτῆς ἀφιστᾷ ὕπνον· ἐν νεότητι αὐτῆς μήποτε παρακμάσῃ, καὶ συνῳκηκυῖα μήποτε μισηθῇ· |
|
10
|
10
|
| краса неба, слава зірок, блискуча прикраса, владика на висотах! | ἐν παρθενίᾳ μήποτε βεβηλωθῇ καὶ ἐν τοῖς πατρικοῖς αὐτῆς ἔγκυος γένηται· μετὰ ἀνδρὸς οὖσα μήποτε παραβῇ, καὶ συνῳκηκυῖα, μήποτε στειρωθῇ. |
|
11
|
11
|
| За словом Святого зірки стоять за чином і не втомлюються на варті своїй. | ἐπὶ θυγατρὶ ἀδιατρέπτῳ στερέωσον φυλακήν, μήποτε ποιήσῃ σε ἐπίχαρμα ἐχθροῖς, λαλιὰν ἐν πόλει καὶ ἔκκλητον λαοῦ, καὶ καταισχύνῃ σε ἐν πλήθει πολλῶν. |
|
12
|
12
|
| Глянь на веселку, і прослав Творця її: прекрасна вона в сяйві своєму! | παντὶ ἀνθρώπῳ μὴ ἔμβλεπε ἐν κάλλει καὶ ἐν μέσῳ γυναικῶν μὴ συνέδρευε· |
|
13
|
13
|
| Величним кругом своїм вона обіймає небо; руки Всевишнього розпростерли її. | ἀπὸ γὰρ ἱματίων ἐκπορεύεται σὴς καὶ ἀπὸ γυναικὸς πονηρία γυναικός. |
|
14
|
14
|
| Повелінням Його швидко сиплеться сніг, і миттєво блискають блискавки суду Його. | κρείσσων πονηρία ἀνδρὸς ἢ ἀγαθοποιὸς γυνή, καὶ γυνὴ καταισχύνουσα εἰς ὀνειδισμόν. |
|
15
|
15
|
| Відкриваються скарбниці і вилітають з них хмари, як птахи. | Μνησθήσομαι δὴ τὰ ἔργα Κυρίου, καὶ ἃ ἑώρακα ἐκδιηγήσομαι· ἐν λόγοις Κυρίου τὰ ἔργα αὐτοῦ. |
|
16
|
16
|
| Могутністю Своєю Він зміцнює хмари, і розбиваються камені граду; | ἥλιος φωτίζων κατὰ πᾶν ἐπέβλεψε, καὶ τῆς δόξης αὐτοῦ πλῆρες τὸ ἔργον αὐτοῦ. |
|
17
|
17
|
| від погляду Його стрясаються гори, і з волі Його віє південний вітер. | οὐκ ἐνεποίησε τοῖς ἁγίοις Κύριος ἐκδιηγήσασθαι πάντα τὰ θαυμάσια αὐτοῦ, ἃ ἐστερέωσε Κύριος ὁ παντοκράτωρ στηριχθῆναι ἐν δόξῃ αὐτοῦ τὸ πᾶν. |
|
18
|
18
|
| Голос грому Його приводить у тремтіння землю, і північна буря і вихор. | ἄβυσσον καὶ καρδίαν ἐξίχνευσε καὶ ἐν πανουργεύμασιν αὐτῶν διενοήθη· ἔγνω γὰρ ὁ Κύριος πᾶσαν εἴδησιν καὶ ἐνέβλεψεν εἰς σημεῖον αἰῶνος, |
|
19
|
19
|
| Він сипле сніг подібно до того, як летять униз крилаті, і спадання його — як опускається сарана; | ἀπαγγέλλων τὰ παρεληλυθότα καὶ ἐπεσόμενα καὶ ἀποκαλύπτων ἴχνη ἀποκρύφων. |
|
20
|
20
|
| красі білизни його дивується око, і паданню його дивується серце. | οὐ παρῆλθεν αὐτὸν πᾶν διανόημα, οὐκ ἐκρύβη ἀπ᾿ αὐτοῦ οὐδὲ εἷς λόγος. |
|
21
|
21
|
| І як сіль, розсипає Він по землі іній, який, замерзаючи, стає гострим. | τὰ μεγαλεῖα τῆς σοφίας αὐτοῦ ἐκόσμησε, καὶ ὡς ἔστι πρὸ τοῦ αἰῶνος καὶ εἰς τὸν αἰῶνα· οὔτε προσετέθη οὔτε ἠλαττώθη, καὶ οὐ προσεδεήθη οὐδενὸς συμβούλου. |
|
22
|
22
|
| Подме північний холодний вітер, — і з води робиться лід: він розстилається на всякому вмістилищі вод, і вода одягається ніби у лати; | ὡς πάντα τὰ ἔργα αὐτοῦ ἐπιθυμητὰ καὶ ὡς σπινθῆρός ἐστι θεωρῆσαι. |
|
23
|
23
|
| покриває гори, і спалює пустелю, і, як вогонь, обпалює траву. | πάντα ταῦτα ζῇ καὶ μένει εἰς τὸν αἰῶνα ἐν πάσαις χρείαις, καὶ πάντα ὑπακούει. |
|
24
|
24
|
| Але швидким зціленням усьому служить туман; роса, яка з’являється, прохолоджує від спеки. | πάντα δισσά, ἓν κατέναντι τοῦ ἑνός, καὶ οὐκ ἐποίησεν οὐδὲν ἐλλεῖπον· |
|
25
|
25
|
| Повелінням Своїм Господь приборкує безодню і насаджує на ній острови. | ἓν τοῦ ἑνὸς ἐστερέωσε τὰ ἀγαθά, καὶ τίς πλησθήσεται ὁρῶν δόξαν αὐτοῦ; |
|
26
|
|
| Ті, що плавають по морю, розповідають про небезпеку на ньому, і ми дивуємося тому, що чуємо вухами нашими: | |
|
27
|
|
| бо там надзвичайні і дивні діла, різноманітність усяких тварин, роди чудовиськ. | |
|
28
|
|
| Через Нього усе успішно досягає свого призначення, і усе тримається словом Його. | |
|
29
|
|
| Багато чого можемо ми сказати, і однак же не осягнемо Його, і кінець слів: Він є усе. | |
|
30
|
|
| Де візьмемо силу, щоб прославити Його? бо Він вище за всі діла Свої. | |
|
31
|
|
| Страшний Господь і дуже великий, і дивна могутність Його! | |
|
32
|
|
| Прославляючи Господа, звеличуйте Його, скільки можете, але і потім Він буде величнішим; | |
|
33
|
|
| і величаючи Його, додайте сили: але не трудіться, тому що не осягнете. | |
|
34
|
|
| Хто бачив Його, і пояснить? і хто прославить Його, як Він є? | |
|
35
|
|
| Багато приховано, що набагато більше за це; бо ми бачимо малу частину діл Його. | |
|
36
|
|
| Усе створив Господь, і благочестивим дарував мудрість. |
Паперове видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.