1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 1
|
Главa №
|
|
1
|
1
|
| Був чоловік у землі Уц, ім’я його Іов; і був чоловік цей непорочний, справедливий і богобоязкий і віддалявся від зла. | Человёкъ нёкій бsше во странЁ ґvсітідjйстэй, є3мyже и4мz јwвъ, и3 бЁ человёкъ w4нъ и4стиненъ, непор0ченъ, првdнъ, бGочести1въ, ўдалszсz t всsкіz лукaвыz вeщи. |
|
2
|
2
|
| І народилися у нього сім синів і три дочки. | Бhша же є3мY сhнове сeдмь и3 дщє1ри три2. |
|
3
|
3
|
| Майна у нього було: сім тисяч дрібної худоби, три тисячі верблюдів, п’ятсот пар волів і п’ятсот ослиць і дуже багато прислуги; і був чоловік цей знаменитіший за всіх синів Сходу. | И# бsху ск0ти є3гw2, nвeцъ сeдмь тhсzщъ, велблю1дwвъ три2 тhсzщы, супр{гъ волHвъ пsть сHтъ, и3 nсли1цъ пас0мыхъ пsть сHтъ, и3 слyгъ мн0гw ѕэлw2, и3 дэлA вє1ліz бsху є3мY на земли2: и3 бЁ человёкъ џный благор0днэйшій сyщихъ t востHкъ с0лнца. |
|
4
|
4
|
| Сини його сходилися, робили бенкети кожен у своєму домі у свій день, і посилали і запрошували трьох сестер своїх їсти і пити з ними. | Сходsщесz же сhнове є3гw2 дрyгъ ко дрyгу, творsху пи1ръ на кjйждо дeнь, споeмлюще вкyпэ и3 три2 сєстры2 сво‰, ћсти и3 пи1ти съ ни1ми. |
|
5
|
5
|
| Коли коло бенкетних днів звершувалося, Іов посилав за ними й освячував їх і, встаючи рано-вранці, підносив всепалення за числом усіх їх [і одного тельця за гріх про душі їхні]. Бо говорив Іов: може, сини мої згрішили і похулили Бога в серці своєму. Так робив Іов в усі такі дні. | И# є3гдA скончавaшесz днjе пи1ра, посылaше јwвъ и3 њчищaше и5хъ, востаS заyтра, и3 приношaше њ ни1хъ жє1ртвы по числY и4хъ, и3 телцA є3ди1наго њ грэсЁ њ душaхъ и4хъ. глаг0лаше бо јwвъ: нeгли когдA сhнове мои2 согрэши1ша и3 въ мhсли своeй ѕл†z помhслиша проти1ву бGа; тaкw u5бо творsше јwвъ вс‰ дни6. |
|
6
|
6
|
| І був день, коли прийшли сини Божі стати перед Господом; між ними прийшов і сатана. | И# бhсть ћкw дeнь сeй, и3 сE, пріид0ша ѓгGли б9іи предстaти пред8 гDемъ, и3 діaволъ пріи1де съ ни1ми. |
|
7
|
7
|
| І сказав Господь сатані: звідки ти прийшов? І відповів сатана Господу і сказав: я ходив по землі й обійшов її. | И# речE гDь діaволу: tкyду пришeлъ є3си2; и3 tвэщaвъ діaволъ гDеви, речE: њбшeдъ зeмлю и3 прошeдъ поднебeсную, сE, є4смь. |
|
8
|
8
|
| І сказав Господь сатані: чи звернув ти увагу твою на раба Мого Іова? бо немає такого, як він, на землі: чоловік непорочний, справедливий, богобоязкий і віддаляється від зла. | И# речE є3мY гDь: внsлъ ли є3си2 мhслію твоeю на рабA моего2 јwва; занE нёсть ћкw џнъ на земли2: человёкъ непор0ченъ, и4стиненъ, бGочести1въ, ўдалszсz t всsкіz лукaвыz вeщи. |
|
9
|
9
|
| І відповів сатана Господу і сказав: хіба даром богобоязкий Іов? | Tвэщa же діaволъ и3 речE пред8 гDемъ: |
|
10
|
10
|
| Чи не Ти навколо відгородив його і дім його й усе, що у нього? Діло рук його Ти благословив, і стада його поширюються по землі; | є3дA тyне јwвъ чти1тъ гDа; не тh ли њгради1лъ є3си2 внBшнzz є3гw2 и3 внyтрєннzz д0му є3гw2, и3 ±же внЁ всёхъ сyщихъ є3гw2 w4крестъ; дэлa же рукY є3гw2 блгcви1лъ є3си2 и3 скоты2 є3гw2 мнHги сотвори1лъ є3си2 на земли2: |
|
11
|
11
|
| але простягни руку Твою і торкнися всього, що у нього, — чи благословить він Тебе? | но посли2 рyку твою2 и3 косни1сz всёхъ, ±же и4мать, ѓще не въ лицe тz благослови1тъ, |
|
12
|
12
|
| І сказав Господь сатані: ось, усе, що у нього, у руці твоїй; тільки на нього не простягай руки твоєї. І відійшов сатана від лиця Господа. | ТогдA речE гDь діaволу: сE, вс‰, є3ли6ка сyть є3мY, даю2 въ рyку твою2, но самогw2 да не к0снешисz. и3 и3зhде діaволъ t гDа. |
|
13
|
13
|
| І був день, коли сини його і дочки його їли і вино пили в домі первородного брата свого. | И# бhсть ћкw дeнь сeй, сhнове јwвлєвы и3 дщє1ри є3гw2 піsху віно2 въ домY брaта своегw2 старёйшагw. |
|
14
|
14
|
| І ось, приходить вісник до Іова і говорить: | И# сE, вёстникъ пріи1де ко јwву и3 речE є3мY: супрyзи волHвъ њрsху, и3 nсли6цы пасsхусz бли1з8 и4хъ: |
|
15
|
15
|
| воли орали, й ослиці паслися поряд з ними, як напали савеяни і взяли їх, а слуг уразили вістрям меча; і врятувався тільки я один, щоб сповістити тебе. | и3 пришeдше плэни1теліе плэни1ша и5хъ и3 џтроки и3зби1ша мечeмъ, и3 спас0хсz ѓзъ є3ди1нъ и3 пріид0хъ возвэсти1ти тебЁ. |
|
16
|
16
|
| Ще він говорив, як приходить інший і каже: вогонь Божий упав з неба й спалив овець і слуг і пожер їх; і врятувався тільки я один, щоб сповістити тебе. | Е#щE семY глаг0лющу, пріи1де и4нъ вёстникъ и3 речE ко јwву: џгнь спадE съ небесE и3 пожжE џвцы и3 п†стыри поzдE под0бнэ, спас0хсz же ѓзъ є3ди1нъ и3 пріид0хъ возвэсти1ти тебЁ. |
|
17
|
17
|
| Ще він говорив, як приходить інший і каже: халдеї розташувалися трьома загонами і кинулися на верблюдів і взяли їх, а слуг уразили вістрям меча; і врятувався тільки я один, щоб сповістити тебе. | Е#щE семY глаг0лющу, пріи1де и4нъ вёстникъ и3 речE ко јwву: кHнницы сотвори1ша нач†лства три2 и3 њкружи1ша велблю1ды и3 плэни1ша и5хъ и3 џтроки и3зби1ша мечьми2, спас0хсz же ѓзъ є3ди1нъ и3 пріид0хъ возвэсти1ти тебЁ. |
|
18
|
18
|
| Ще цей говорив, приходить інший і каже: сини твої і дочки твої їли і пили вино у домі первородного брата свого; | Е#щE семY глаг0лющу, и4нъ вёстникъ пріи1де, глаг0лz јwву: сынHмъ твои6мъ и3 дщeремъ твои6мъ kдyщымъ и3 пію1щымъ ў брaта своегw2 старёйшагw, |
|
19
|
19
|
| і ось, великий вітер прийшов з пустелі й охопив чотири кути дому, і дім упав на отроків, і вони померли; і врятувався тільки я один, щоб сповістити тебе. | внезaпу вётръ вели1къ нaйде t пустhни и3 коснyсz четhремъ ўглHмъ хрaмины, и3 падE хрaмина на дёти тво‰, и3 скончaшасz: спас0хсz же ѓзъ є3ди1нъ и3 пріид0хъ возвэсти1ти тебЁ. |
|
20
|
20
|
| Тоді Іов встав і роздер верхній одяг свій, обстриг голову свою й упав на землю і поклонився | Тaкw (ўслhшавъ) јwвъ, востaвъ растерзA ри6зы сво‰ и3 њстрижE власы2 главы2 своеS, (и3 посhпа пeрстію главY свою2,) и3 пaдъ на зeмлю, поклони1сz (гDеви) |
|
21
|
21
|
| і сказав: нагим я вийшов із утроби матері моєї, нагим і повернуся. Господь дав, Господь і взяв; [як угодно було Господу, так і зробилося;] нехай буде ім’я Господнє благословенне! | и3 речE: сaмъ нaгъ и3зыд0хъ t чрeва мaтере моеS, нaгъ и3 tидY тaмw: гDь дадE, гDь tsтъ: ћкw гDеви и3зв0лисz, тaкw бhсть: бyди и4мz гDне блгcвeно (во вёки). |
|
22
|
22
|
| У всьому цьому не згрішив Іов і не промовив нічого нерозумного про Бога. | Во всёхъ си1хъ приключи1вшихсz є3мY ничт0же согрэши2 јwвъ пред8 гDемъ, (нижE ўстнaма свои1ма,) и3 не дадE безyміz бGу. |
