Глава 34
|
Главa lд
|
1
|
1
|
І продовжував Елиуй і сказав: | Tвэщaвъ же є3ліyсъ, речE: |
2
|
2
|
вислухайте, мудрі, слова мої, і прихиліть до мене вухо, розсудливі! | послyшайте менE, премyдріи: свёдущіи, внуши1те (д0брое), |
3
|
3
|
Бо вухо розрізняє слова, як гортань розрізняє смак їжі. | ћкw ќхо словесA и3скушaетъ, гортaнь же вкушaетъ брaшна. |
4
|
4
|
Співставляємо між собою міркування і розпізнаємо, що добре. | Сyдъ и3зберeмъ себЁ, ўразумёемъ посредЁ себє2, что2 лyчшее. |
5
|
5
|
Ось, Іов сказав: я правий, але Бог позбавив мене суду. | Ћкw речE јwвъ: првdнъ є4смь, гDь tsтъ ми2 сyдъ, |
6
|
6
|
Чи повинен я говорити лжу на правду мою? Моя рана незцілима без провини. | солгa же судY моемY: наси1льна стрэлA моS без8 непрaвды. |
7
|
7
|
Чи є така людина, як Іов, який п’є знущання, як воду, | Кто2 мyжъ, ћкоже јwвъ, піsй поругaніе, ћкоже в0ду, |
8
|
8
|
вступає у співтовариство з тими, хто чинить беззаконня і ходить з людьми нечестивими? | не согрэшaz, нижE нечeствовавъ, нижE приwбщи1всz къ творsщымъ беззакHніz, є4же ходи1ти съ нечести1выми; |
9
|
9
|
Тому що він сказав: немає користи для людини у благовгоджанні Богу. | Не рцh бо, ћкw нёсть посэщeніz мyжеви, и3 посэщeніz є3мY t гDа. |
10
|
10
|
Отже, послухайте мене, мужі мудрі! Не може бути в Бога неправда або у Вседержителя неправосуддя, | Тёмже, разуми1віи сeрдцемъ, послyшайте менE, не бyди ми2 пред8 гDемъ нечeствовати и3 пред8 вседержи1телемъ возмути1ти прaвду: |
11
|
11
|
бо Він за ділами людини чинить з нею і за путями чоловіка відплачує йому. | но воздаeтъ человёкови, ћкоже твори1тъ кjйждо и4хъ, и3 на стези2 мyжестэй њбрsщетъ и5. |
12
|
12
|
Істинно, Бог не чинить неправди і Вседержитель не спотворює суд. | Мни1ши же гDа нелBпаz сотвори1ти, и3ли2 вседержи1тель смzтeтъ сyдъ, и4же сотвори2 зeмлю; |
13
|
13
|
Хто, крім Нього, промишляє про землю? І хто керує всією вселенною? | Кт0 же є4сть творsй поднебeсную и3 ±же въ нeй всsчєскаz; |
14
|
14
|
Якби Він звернув серце Своє до Себе і взяв до Себе дух її і подих її, | Ѓще бо восх0щетъ запрети1ти и3 дyхъ ў себє2 ўдержaти, |
15
|
15
|
миттєво загинула б усяка плоть, і людина повернулася б у порох. | ќмретъ всsка пл0ть вкyпэ, всsкъ же человёкъ въ зeмлю п0йдетъ, tню1дуже и3 с0зданъ бhсть. |
16
|
16
|
Отже, якщо ти маєш розум, то слухай це і зважай на слова мої. | Ѓще же не ўвэщaешисz, послyшай си1хъ, внуши2 глaсъ глагHлъ. |
17
|
17
|
Чи може ненависник правди володарювати? І чи можеш ти звинуватити Всеправедного? | Ви1ждь ты2 ненави1дzщаго беззакHннаz и3 губsщаго лук†выz, сyща, вёчна, првdна. |
18
|
18
|
Чи можна сказати цареві: ти — нечестивець, і князям: ви — беззаконники? | Нечести1въ є4сть глаг0лzй царeви, зак0нъ преступaеши, нечести1вэйше, кнzзє1мъ: |
19
|
19
|
Але Він не дивиться і на лиця князів і не дає переваги багатому над бідним, тому що усі вони діло рук Його. | и4же не постыдёсz лицA честнaгw, нижE вёсть чeсть возложи1ти си6льнымъ, ўдиви1тисz ли1цамъ и4хъ. |
20
|
20
|
Раптово вони помирають; серед ночі народ обуриться, і вони зникають; і сильних виганяють не силою. | Тщe же и5мъ сбyдетсz, є4же возопи1ти и3 моли1ти мyжа: занE ўпотреби1ша беззак0ннw, безчeстzще немощнhхъ. |
21
|
21
|
Тому що очі Його над путями людини, і Він бачить усі кроки її. | Т0й бо зри1тель є4сть дёлъ человёческихъ, ўтаи1сz же t негw2 ничт0же t тёхъ, ±же творsтъ: |
22
|
22
|
Немає пітьми, ні тіні смертної, де могли б сховатися ті, що чинять беззаконня. | нижE бyдетъ мёсто ўкрhтисz творsщымъ беззакHннаz: |
23
|
23
|
Тому Він уже не вимагає від людини, щоб вона йшла на суд з Богом. | ћкw не на мyжа положи1тъ є3щE. |
24
|
24
|
Він скрушає сильних без дослідження і поставляє інших на їхні місця; | ГDь бо всёхъ ви1дитъ, постизazй неизслBднаz, сл†внаz же и3 и3зр‰днаz, и5мже нёсть числA, |
25
|
25
|
тому що Він робить відомими діла їхні і скидає їх уночі, і вони знищуються. | свёдый и4хъ дэлA, и3 њбрати1тъ н0щь, и3 смирsтсz. |
26
|
26
|
Він уражає їх, як беззаконних людей, перед очима інших, | Ўгаси1 же нечести6выz, ви1дими же пред8 ни1мъ: |
27
|
27
|
за те, що вони відвернулися від Нього і не зрозуміли всіх шляхів Його, | ћкw ўклони1шасz t зак0на б9іz, њправдaній же є3гw2 не познaша, |
28
|
28
|
так що дійшло до Нього волання бідних, і Він почув стогін пригноблених. | є4же вознести2 къ немY в0пль ни1щихъ, и3 в0пль ўб0гихъ ўслhшитъ. |
29
|
29
|
Чи дарує Він тишу, хто може збурити? чи ховає Він лице Своє, хто може побачити Його? Чи буде це для народу, чи для однієї людини, | И# т0й тишинY подaстъ, и3 кто2 њсyдитъ; и3 сокрhетъ лицE, и3 кто2 ќзритъ є3го2; и3 на kзhкъ, и3 на человёка вкyпэ, |
30
|
30
|
щоб не царював лицемір на спокусу народу. | и4же поставлsетъ царeмъ человёка лицемёра за стропти1вость людjй. |
31
|
31
|
До Бога слід говорити: я потерпів, більше не буду грішити. | Ћкw къ крёпкому глаг0лzй: взsхъ, не tимY вмёстw зал0га: |
32
|
32
|
А чого я не знаю, Ти навчи мене; і якщо я зробив беззаконня, більше не буду. | без8 менє2 ўзрю2, ты2 покажи1 ми: ѓще непрaвду содёлахъ, не и4мамъ приложи1ти. |
33
|
33
|
Чи за твоїм міркуванням Він повинен відплачувати? І оскільки ти відкидаєш, то тобі варто обирати, а не мені; говори, що знаєш. | Е#дA t тебє2 и3стsжетъ ю5, ћкw ты2 tри1неши, ћкw ты2 и3зберeши, ґ не ѓзъ ли; и3 что2 разумёеши; глаг0ли. |
34
|
34
|
Люди розумні скажуть мені, і муж мудрий, який слухає мене: | Тёмже смhсленніи сeрдцемъ рекyтъ сі‰, мyжъ же премyдръ ўслhша глаг0лъ м0й. |
35
|
35
|
Іов нерозумно говорить, і слова його не мають сенсу. | Јwвъ же не въ рaзумэ глаг0лаше, словесa же є3гw2 не въ хи1трости. |
36
|
36
|
Я бажав би, щоб Іов цілком був випробуваний, за відповідями його, які властиві людям нечестивим. | Nбaче навhкни, јwве, не дaждь є3щE tвёта, ћкоже немyдріи: |
37
|
37
|
Інакше він до гріха свого додасть відступлення, буде рукоплескати між нами і ще більше наговорить проти Бога. | да не приложи1мъ на грэхи2 нaшz: беззак0ніе же на нaсъ вмэни1тсz, мнHгаz глаг0лющихъ словесA на гDа. |