1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 20
|
Главa к7
|
|
1
|
1
|
|
І відповів Софар наамитянин і сказав:
|
Tвэщaвъ же сwфaръ мінeйскій, речE:
|
|
2
|
2
|
|
розмірковування мої спонукують мене відповідати, і я поспішаю висловити їх.
|
не тaкw мнёхъ сі‰ тебЁ рещи2 проти1ву, и3 не разумёете пaче нeжели и3 ѓзъ.
|
|
3
|
3
|
|
Докір, ганебний для мене, вислухав я, і дух розуміння мого відповість за мене.
|
Наказaніе срамлeніz моегw2 ўслhшу, и3 дyхъ t рaзума tвэщавaетъ ми2.
|
|
4
|
4
|
|
Хіба не знаєш ти, що від віку, — з того часу, як поставлена людина на землі, —
|
Е#дA си1хъ не ўразумёлъ є3си2 t вёка, tнeлэже положeнъ человёкъ бhсть на земли2;
|
|
5
|
5
|
|
веселощі беззаконних короткочасні, і радість лицеміра миттєва?
|
весeліе бо нечести1выхъ падeніе стрaшно, њбрaдованіе же беззак0нныхъ пaгуба.
|
|
6
|
6
|
|
Хоч би зросла до небес велич його, і голова його торкалася хмар, —
|
Ѓще взhдутъ на нeбо дaры є3гw2, жeртва же є3гw2 њблакHвъ к0снетсz:
|
|
7
|
7
|
|
як гній його, навіки пропадає він; ті, що бачили його, скажуть: де він?
|
є3гдa бо мни1тсz ўжE ўтверждeнъ бhти, тогдA въ конeцъ поги1бнетъ. ви1дэвшіи же є3го2 рекyтъ: гдё є3сть;
|
|
8
|
8
|
|
Як сон, відлетить, і не знайдуть його; і, як нічне видіння, зникне.
|
Ћкоже с0нъ tлетёвый не њбрsщетсz, tлетё же ѓки мечтaніе нощн0е.
|
|
9
|
9
|
|
Око, що бачило його, більше не побачить його, і вже не дивитиметься на нього місце його.
|
Џко призрЁ, и3 не приложи1тъ, и3 ктомY не познaетъ є3го2 мёсто є3гw2.
|
|
10
|
10
|
|
Сини його будуть запобігати перед жебраками, і руки його повернуть вкрадене ним.
|
СынHвъ є3гw2 да погубsтъ мeншіи, и3 рyцэ є3гw2 возжгyтъ бwлёзни.
|
|
11
|
11
|
|
Кістки його наповнені гріхами юности його, і з ним ляжуть вони у порох.
|
КHсти є3гw2 нап0лнишасz грэхHвъ ю4ности є3гw2 и3 съ ни1мъ на пeрсти ўснyтъ.
|
|
12
|
12
|
|
Якщо солодке в роті його зло, і він таїть його під язиком своїм,
|
Ѓще ўслади1тсz во ўстёхъ є3гw2 ѕл0ба, скрhетъ ю5 под8 љзhкомъ свои1мъ:
|
|
13
|
13
|
|
береже і не кидає його, а тримає його у вустах своїх,
|
не пощади1тъ є3S, и3 не њстaвитъ є3S, и3 соберeтъ ю5 посредЁ гортaни своегw2,
|
|
14
|
14
|
|
то ця їжа його в утробі його перетвориться на жовч аспидів усередині його.
|
и3 не возм0жетъ помощи2 себЁ: жeлчь ѓспідwвъ во чрeвэ є3гw2.
|
|
15
|
15
|
|
Майно, яке він ковтав, виблює: Бог вивергне його із утроби його.
|
Богaтство непрaведнw собирaемо и3зблюeтсz, и3з8 хрaмины є3гw2 и3звлечeтъ є3го2 ѓгGлъ.
|
|
16
|
16
|
|
Зміїну отруту він ссе; умертвить його язик єхидни.
|
Ћрость же ѕміeву да ссeтъ, да ўбіeтъ же є3го2 љзhкъ ѕміи1нъ.
|
|
17
|
17
|
|
Не бачити йому струмків, рік, що течуть медом і молоком!
|
Да не ќзритъ tдоeніz скотHвъ, нижE прибhтка мeда и3 мaсла крaвіz.
|
|
18
|
18
|
|
Нажите трудом поверне, не проковтне; за міркою майна його буде і розплата його, а він не порадіє.
|
ВотщE и3 всyе труди1сz, богaтство, t негHже не вкyситъ, ћкоже кл0ки не сожвaємы и3 не поглощaємы.
|
|
19
|
19
|
|
Бо він гнітив, відсилав бідних; захоплював доми, яких не будував;
|
Мн0гихъ бо немощнhхъ д0мы сокруши2, жили1ще же разгрaби и3 не постaви.
|
|
20
|
20
|
|
не знав ситости в утробі своїй і у жадобі своїй не щадив нічого.
|
Нёсть спасeніz и3мёнію є3гw2, въ вожделёніи своeмъне спасeтсz.
|
|
21
|
21
|
|
Нічого не спаслося від обжерливости його, зате не встоїть щастя його.
|
Нёсть њстaнка брaшну є3гw2, сегw2 рaди не процвэтyтъ є3мY благ†z.
|
|
22
|
22
|
|
У повноті достатку буде тісно йому; всяка рука скривдженого підніметься на нього.
|
Е#гдa же мни1тъ ўжE и3сп0лнь бhти, њскорби1тсz, всsка же бэдA нaнь пріи1детъ.
|
|
23
|
23
|
|
Коли буде чим наповнити утробу його, Він пошле на нього лють гніву Свого й буде дощити на нього хвороби в плоті його.
|
Ѓще кaкw ли1бо и3сп0лнитъ чрeво своE, напyститъ нaнь ћрость гнёва, њдожди1тъ на него2 бwлёзни:
|
|
24
|
24
|
|
Чи втече він від зброї залізної, — проколе його лук мідний;
|
и3 не спасeтсz t руки2 желёза, да ўстрэли1тъ є3го2 лyкъ мёдzнъ,
|
|
25
|
25
|
|
стане виймати стрілу, — і вона вийде з тіла, вийде, блискаючи крізь жовч його; жахи смерти найдуть на нього!
|
и3 да пр0йдетъ сквозЁ тёло є3гw2 стрэлA: ѕвёзды же въ жили1щихъ є3гw2: да пріи1дутъ нaнь стрaси,
|
|
26
|
26
|
|
Все похмуре сховано всередині його; буде пожирати його вогонь, який ніхто не роздмухує; зло осягне і те, що залишилося в наметі його.
|
и3 всsка тмA на нeмъ да пребyдетъ: да поsстъ є3го2 џгнь нераздежeный, да њѕл0битъ же пришлeцъ д0мъ є3гw2:
|
|
27
|
27
|
|
Небо відкриє беззаконня його, і земля повстане проти нього.
|
и3 да tкрhетъ нeбо беззакHніz є3гw2, и3 землS да востaнетъ нaнь:
|
|
28
|
28
|
|
Зникне надбання дому його; усе розпливеться в день гніву Його.
|
да и3звлечeтъ д0мъ є3гw2 пaгуба до концA, дeнь гнёва да пріи1детъ нaнь.
|
|
29
|
29
|
|
Ось доля людини беззаконної і спадщина, визначена їй Вседержителем!
|
СіS чaсть человёка нечести1вагw t гDа и3 стzжaніе и3мёній є3гw2 t надзирaтелz.
|
