1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 29
|
Главa к7f
|
|
1
|
1
|
|
І продовжував Іов піднесену промову свою і сказав:
|
Е#щe же приложи1въ јwвъ, речE въ при1тчахъ:
|
|
2
|
2
|
|
о, якби я був, як у минулі місяці, як у ті дні, коли Бог зберігав мене,
|
кт0 мz ўстр0итъ по мцcамъ прeжднихъ днjй, въ ни1хже мS бGъ хранsше,
|
|
3
|
3
|
|
коли світильник Його світив над головою моєю, і я при світлі Його ходив серед пітьми;
|
ћкоже є3гдA свэтsшесz свэти1лникъ є3гw2 над8 глав0ю моeю, є3гдA свётомъ є3гw2 хождaхъ во тмЁ,
|
|
4
|
4
|
|
як був я у дні молодости моєї, коли милість Божа була над наметом моїм,
|
є3гдA бёхъ тsжекъ въ путeхъ, є3гдA бGъ посэщeніе творsше д0му моемY,
|
|
5
|
5
|
|
коли ще Вседержитель був зі мною, і діти мої навколо мене,
|
є3гдA бёхъ богaтъ ѕэлw2, w4крестъ же менє2 раби2,
|
|
6
|
6
|
|
коли путі мої обливалися молоком, і скеля виточувала для мене струмки єлею!
|
є3гдA њбливaхусz путіE мои2 мaсломъ крaвіимъ, г0ры же мо‰ њбливaхусz млек0мъ,
|
|
7
|
7
|
|
коли я виходив до воріт міста і на площі ставив сідалище своє, —
|
є3гдA и3схождaхъ и3з8yтра во грaдъ, на ст0гнахъ же поставлsшесz ми2 прест0лъ;
|
|
8
|
8
|
|
юнаки, побачивши мене, ховалися, а старці вставали і стояли;
|
Ви1дzще мS ю4нwши скрывaшасz, старBйшины же вси2 воставaша:
|
|
9
|
9
|
|
князі утримувалися від розмови і персти клали на вуста свої;
|
вельмHжи же преставaху глаг0лати, пeрстъ возл0жше на ўстA сво‰.
|
|
10
|
10
|
|
голос знатних умовкав, і язик їх прилипав до гортані їх.
|
Слhшавшіи же блажи1ша мS, и3 љзhкъ и4хъ прильпE гортaни и4хъ:
|
|
11
|
11
|
|
Вухо, яке чуло мене, ублажало мене; око, яке бачило, величало мене,
|
ћкw ќхо слhша и3 ўблажи1 мz, џко же ви1дэвъ мS ўклони1сz.
|
|
12
|
12
|
|
тому що я рятував страдника, який волав, і сироту безпомічного.
|
Спас0хъ бо ўб0гаго t руки2 си1льнагw, и3 сиротЁ, є3мyже не бЁ пом0щника, помог0хъ.
|
|
13
|
13
|
|
Благословення того, хто гинув, сходило на мене, і серцю вдови давав я радість.
|
Благословeніе погибaющагw на мS да пріи1детъ, ўстa же вдwви1ча благослови1ша мS.
|
|
14
|
14
|
|
Я одягався у правду, і суд мій прикрашав мене, як мантія й вінець.
|
Въ прaвду же њблачaхсz, њдэвaхсz же въ сyдъ ћкw въ ри1зу.
|
|
15
|
15
|
|
Я був очима сліпому і ногами кульгавому;
|
Џко бёхъ слэпы6мъ, ногa же хромhмъ:
|
|
16
|
16
|
|
батьком був я для убогих і позов, якого я не знав, розбирав уважно.
|
ѓзъ бhхъ nтeцъ немwщнhмъ, рaспрю же, є3sже не вёдzхъ, и3зслёдихъ:
|
|
17
|
17
|
|
Розтрощував я беззаконному щелепи і з зубів його виривав украдене.
|
сотр0хъ же членHвныz непрaведныхъ, t средh же зубHвъ и4хъ граблeніе и3з8sхъ.
|
|
18
|
18
|
|
І говорив я: у гнізді моєму помру, і дні мої будуть численні, як пісок;
|
Рёхъ же: в0зрастъ м0й состарёетсz ћкоже стебло2 фjніково, мнHга лBта поживY.
|
|
19
|
19
|
|
корінь мій відкритий для води, і роса ночує на гілках моїх;
|
К0рень развeрзесz при водЁ, и3 росA пребyдетъ на жaтвэ моeй.
|
|
20
|
20
|
|
слава моя не старіє, лук мій міцний у руці моїй.
|
Слaва моS н0ва со мн0ю, и3 лyкъ м0й въ руцЁ моeй п0йдетъ.
|
|
21
|
21
|
|
Слухали мене й очікували, і мовчали при пораді моїй.
|
(СтарBйшины) слhшавшіи мS внимaху, молчaху же њ моeмъ совётэ.
|
|
22
|
22
|
|
Після слів моїх уже не розмірковували; слова мої капали на них.
|
Къ моемY глаг0лу не прилагaху, рaдовахусz же, є3гдA къ ни6мъ глаг0лахъ:
|
|
23
|
23
|
|
Чекали на мене, як на дощ, і, як дощу пізньому, відкривали вуста свої.
|
ћкоже землS жaждущаz њжидaетъ дождS, тaкw сjи моегw2 глаг0ланіz.
|
|
24
|
24
|
|
Бувало, усміхнуся їм — вони не вірять; і світлого лиця мого вони не затьмарювали.
|
Ѓще возсмэю1сz къ ни6мъ, не вёриша: и3 свётъ лицA моегw2 не tпадaше.
|
|
25
|
25
|
|
Я призначав путі їм і сидів на чолі і жив, як цар у колі воїнів, як утішитель тих, хто плаче.
|
И#збрaхъ пyть и4хъ, и3 сэдёхъ кнsзь, и3 вселsхсz ћкоже цaрь посредЁ хрaбрыхъ, ѓки ўтэшazй печaльныхъ.
|
