Глава 27
|
Главa к7з
|
1
|
1
|
І продовжував Іов піднесену промову свою і сказав: | Е#щe же приложи1въ јwвъ, речE въ при1тчахъ: |
2
|
2
|
живий Бог, Який позбавив мене суду, і Вседержитель, Який засмутив душу мою, | жи1въ гDь, и4же ми2 си1це суди2, и3 вседержи1тель, и4же њгорчи1 ми дyшу: |
3
|
3
|
бо, доки ще дихання моє в мені і дух Божий у ніздрях моїх, | д0ндеже є3щE дыхaніе моE є4сть и3 д¦ъ б9ій сyщій въ н0здрехъ мои1хъ, |
4
|
4
|
не скажуть вуста мої неправди, і язик мій не вимовить лжі! | не возглаг0лютъ ўстнЁ мои2 беззак0ніz, нижE душA моS поучи1тсz непрaвдэ. |
5
|
5
|
Далекий я від того, щоб визнати вас справедливими; доки не помру, не уступлю непорочности моєї. | Не бyди мнЁ правди1выми нарещи2 вaсъ, д0ндеже ўмрY: не и3змэню1 бо неѕл0біz моегw2. |
6
|
6
|
Міцно тримав я правду мою і не відпущу її; не докорить мені серце моє в усі дні мої. | Прaвдэ же внимaz, не њстaвлю є3S, не свёмъ бо себE ѕлhхъ содёлавша. |
7
|
7
|
Ворог мій буде, як нечестивець, і той, хто повстає на мене, як беззаконник. | Nбaче же, дабы2 бhли врази2 мои2, ћкоже низвращeніе нечести1выхъ, и3 востаю1щіи на мS, ћкоже пaгуба пребеззак0нныхъ. |
8
|
8
|
Бо яка надія лицемірові, коли візьме, коли вивергне Бог душу його? | И# кaz бо є4сть надeжда нечести1вому, ћкw њжидaетъ; надёzсz на гDа спасeтсz ли; |
9
|
9
|
Чи почує Бог крик його, коли прийде на нього лихо? | и3ли2 мольбY є3гw2 ўслhшитъ бGъ; и3ли2 нашeдшей є3мY бэдЁ, |
10
|
10
|
Чи буде він утішатися Вседержителем і закликати Бога повсякчас? | є3дA и4мать к0е дерзновeніе пред8 ни1мъ; и3ли2 ћкw призвaвшу є3мY, ўслhшитъ ли є3го2; |
11
|
11
|
Сповіщу вам, що? у руці Божій; що? у Вседержителя, не приховаю. | Сегw2 рaди возвэщY вaмъ, что2 є4сть въ руцЁ гDни, и3, є4же є4сть ў вседержи1телz, не солжY. |
12
|
12
|
Ось, усі ви і самі бачили; і для чого ви стільки пустословите? | СE, вси2 вёсте, ћкw тщє1тнаz ко тщє1тнымъ прилагaете. |
13
|
13
|
Ось доля беззаконній людині від Бога, і спадщина, яку одержують від Вседержителя гнобителі. | СіS чaсть человёка нечести1вагw t гDа: и3 жрeбій си1льныхъ пріи1детъ t вседержи1телz на нS. |
14
|
14
|
Якщо примножуються сини його, то під меч; і нащадки його не наситяться хлібом. | Ѓще мн0зи бyдутъ сhнове и4хъ, на заколeніе бyдутъ:ѓще же и3 возмужaютъ, ни1щы бyдутъ: |
15
|
15
|
Тих, що залишилися після нього, смерть зведе в гріб, і вдови їхні не будуть плакати. | њстaвшіисz же є3мY смeртію ќмрутъ, и3 вдови1цъ и4хъ никт0же поми1луетъ. |
16
|
16
|
Якщо він набере купи срібла, як пороху, і наготує одягу, як глини, | Ѓще соберeтъ ћкоже зeмлю сребро2, и3 ћкоже брeніе ўгот0витъ злaто, |
17
|
17
|
то він наготує, а вдягатися буде праведник, і срібло одержить собі в частку непорочний. | сі‰ вс‰ првdніи њдержaтъ, и3мBніz же є3гw2 и4стинніи в0змутъ: |
18
|
18
|
Він будує, як міль, дім свій і, як сторож, робить собі курінь; | бyдетъ же д0мъ є3гw2 ћкw м0ліе, и3 ћкw паучи1на, ±же снабдЁ. |
19
|
19
|
лягає спати багатієм і таким не встане; відкриває очі свої, і він уже не той. | Богaтый ќснетъ и3 не приложи1тъ, џчи свои2 tвeрзе, и3 нёсть. |
20
|
20
|
Як води, осягнуть його жахи; в ночі викраде його буря. | Њбыд0ша є3го2 ћкоже водA бwлёзни, н0щію же ћтъ є3го2 примрaкъ. |
21
|
21
|
Підніме його східний вітер і понесе, і він швидко побіжить від нього. | В0зметъ же є3го2 вaръ, и3 tи1детъ, и3 возвёетъ є3го2 t мёста є3гw2, |
22
|
22
|
Накинеться на нього і не пощадить, як би він не намагався втекти від руки його. | и3 вeржетъ на него2, и3 не пощади1тъ, и3з8 рукY є3гw2 бэжaніемъ побэжи1тъ: |
23
|
23
|
Сплеснуть про нього руками і засвистять над ним з місця його! | восплeщетъ нaнь рукaма свои1ма и3 съ шyмомъ в0зметъ є3го2 t мёста своегw2. |