Псалом 131
|
Pал0мъ рlа
|
0
|
0
|
Піснь степе́ней, 131. | Пёснь степeней, Rl№. |
1
|
1
|
Пом'яни́, Го́споди, Дави́да і всю кро́тость єго́; | Помzни2, гDи, дв7да и3 всю2 кр0тость є3гw2: |
2
|
2
|
я́ко кля́тся Го́сподеві, обіща́ся Бо́гу Іа́ковлю; | ћкw клsтсz гDеви, њбэщaсz бGу їaкwвлю: |
3
|
3
|
а́ще вни́ду в селе́ніє до́му моєго́, іли́ взи́ду на одр посте́лі моєя́; | ѓще вни1ду въ селeніе д0му моегw2, и3ли2 взhду на џдръ постeли моеS: |
4
|
4
|
а́ще дам сон очи́ма мої́ма, і ві́ждома* мої́ма дрема́ніє, і поко́й скранія́ма* мої́ма; | ѓще дaмъ с0нъ nчи1ма мои1ма, и3 вёждома мои1ма дремaніе, и3 пок0й скраніaма мои1ма: |
5
|
5
|
до́ндеже обря́щу мі́сто Го́сподеві, селе́ніє Бо́гу Іа́ковлю. | д0ндеже њбрsщу мёсто гDеви, селeніе бGу їaкwвлю. |
6
|
6
|
Се, сли́шахом я во Євфра́фі, обріто́хом я в поля́х дубра́ви; | СE, слhшахомъ | во є3vфрafэ, њбрэт0хомъ | въ полsхъ дубрaвы: |
7
|
7
|
вни́дем в селе́нія Єго́, поклоні́мся на мі́сто, іді́же стоя́сті но́зі Єго́. | вни1демъ въ селє1ніz є3гw2, поклони1мсz на мёсто, и3дёже стоsстэ н0зэ є3гw2. |
8
|
8
|
Воскrни́, Го́споди, в поко́й Твой, Ти і ківо́т святи́ні Твоєя́. | Воскrни2, гDи, въ пок0й тв0й, ты2 и3 ківHтъ с™hни твоеS. |
9
|
9
|
Свяще́нници Твої́ облеку́ться пра́вдою, і преподо́бнії Твої́ возра́дуються. | Сщ7eнницы твои2 њблекyтсz прaвдою, и3 прпdбніи твои2 возрaдуютсz. |
10
|
10
|
Дави́да ра́ди, раба́ Твоєго́, не отврати́ лице́ пома́заннаго Твоєго́. | Дв7да рaди рабA твоегw2, не tврати2 лицE помaзаннагw твоегw2. |
11
|
11
|
Кля́тся Госпо́дь Дави́ду і́стиною, і не отве́ржеться єя́: от плода́ чре́ва твоєго́ посажду́ на престо́лі твоє́м. | Клsтсz гDь дв7ду и4стиною, и3 не tвeржетсz є3S: t плодA чрeва твоегw2 посаждY на прест0лэ твоeмъ. |
12
|
12
|
А́ще сохраня́ть си́нове твої́ заві́т Мой і свиді́нія Моя́ сія́, ї́мже научу́ я, і си́нове їх до ві́ка ся́дуть на престо́лі твоє́м. | Ѓще сохранsтъ сhнове твои2 завётъ м0й и3 свидBніz мо‰ сі‰, и5мже научY |, и3 сhнове и4хъ до вёка сsдутъ на прест0лэ твоeмъ. |
13
|
13
|
Я́ко ізбра́ Госпо́дь Сіо́на, ізво́ли ї в жили́ще Себі́. | Ћкw и3збрA гDь сіHна, и3зв0ли и5 въ жили1ще себЁ. |
14
|
14
|
Сей поко́й Мой во вік ві́ка, зді вселю́ся, я́ко Ізво́лих ї. | Сeй пок0й м0й во вёкъ вёка, здЁ вселю1сz, ћкw и3зв0лихъ и5. |
15
|
15
|
Лови́тву єго́ благословля́яй благословлю́, ни́щия єго́ наси́щу хлі́би; | Лови1тву є3гw2 блгcвлszй блгcвлю2, ни1щыz є3гw2 насhщу хлBбы: |
16
|
16
|
свяще́нники єго́ облеку́ во спасе́ніє, і преподо́бнії єго́ ра́достію возра́дуються. | сщ7eнники є3гw2 њблекY во спcніе, и3 прпdбніи є3гw2 рaдостію возрaдуютсz. |
17
|
17
|
Та́мо возращу́ рог Дави́дові, угото́вах світи́льник пома́занному моєму́. | Тaмw возращY р0гъ дв7дови, ўгот0вахъ свэти1лникъ помaзанному моемY. |
18
|
18
|
Враги́ єго́ облеку́ студо́м, на нем же процвіте́ть святи́ня Моя́. | Враги2 є3гw2 њблекY студ0мъ, на нeмъ же процвэтeтъ с™hнz моS. |