Псалом 59
|
Pал0мъ н7f
|
1
|
1
|
В коне́ць, о ізміни́тися хотя́щих, в столпописа́ніє Дави́ду, в науче́ніє; | Въ конeцъ, њ и3змэни1тисz хотsщихъ, въ столпописaніе дв7ду, въ научeніе: |
2
|
2
|
внегда́ сожже́ Средорі́чіє Сирі́йськоє і Cирі́ю Cова́лськую, і возврати́ся Іоа́в і порази́ Едо́ма в де́брі соле́й двана́десять ти́сящ, 59. | внегдA сожжE средорёчіе сmрjйское и3 сmрjю совaлскую, и3 возврати1сz їwaвъ и3 порази2 є3дHма въ дeбри солeй дванaдесzть тhсzщъ, н7f7. |
3
|
3
|
Бо́же, отри́нул ни єси́ і низложи́л єси́ нас, разгні́вался єси́ і уще́дрил єси́ нас. | Б9е, tри1нулъ ны2 є3си2 и3 низложи1лъ є3си2 нaсъ, разгнёвалсz є3си2 и3 ўщeдрилъ є3си2 нaсъ. |
4
|
4
|
Стрясл єси́ зе́млю і смути́л єси́ ю; ізціли́ сокруше́ніє єя́, я́ко подви́жеся. | Стрsслъ є3си2 зeмлю и3 смути1лъ є3си2 ю5: и3зцэли2 сокрушeніе є3S, ћкw подви1жесz. |
5
|
5
|
Показа́л єси́ лю́дем Твої́м жесто́кая; напої́л єси́ нас вино́м умиле́нія. | Показaлъ є3си2 лю1демъ твои6мъ жестHкаz: напои1лъ є3си2 нaсъ він0мъ ўмилeніz. |
6
|
6
|
Дал єси́ боя́щимся Тебе́ зна́меніє, є́же убіжа́ти от лиця́ лу́ка. | Дaлъ є3си2 боsщымсz тебє2 знaменіе, є4же ўбэжaти t лицA лyка. |
7
|
7
|
Я́ко да ізба́в'яться возлю́бленнії Твої́, спаси́ десни́цею Твоє́ю і усли́ши м'я. | Ћкw да и3збaвzтсz возлю1бленніи твои2, сп7си2 десни1цею твоeю и3 ўслhши мS. |
8
|
8
|
Бог возглаго́ла во святі́м Своє́м: возра́дуюся, і разділю́ Сики́му, і юдо́ль жили́щ размі́рю. | БGъ возгlа во с™ёмъ своeмъ: возрaдуюсz, и3 раздэлю2 сіки1му, и3 ю3д0ль жили1щъ размёрю. |
9
|
9
|
Мой єсть Галаа́д, і Мой єсть Манассі́й, Єфре́м — крі́пость глави́ Моєя́, Іу́да — цар Мой. | М0й є4сть галаaдъ, и3 м0й є4сть манассjй, є3фрeмъ крёпость главы2 моеS, їyда цaрь м0й. |
10
|
10
|
Моа́в — коно́б упова́нія Моєго́; на Ідуме́ю простру́ сапо́г Мой; Мні іноплеме́нници покори́шася. | Мwaвъ кон0бъ ўповaніz моегw2: на їдумeю прострY сап0гъ м0й: мнЁ и3ноплемє1нницы покори1шасz. |
11
|
11
|
Кто введе́ть м'я во град огражде́нія? Іли́ кто наста́вить м'я до Ідуме́ї? | Кто2 введeтъ мS во грaдъ њграждeніz; и3ли2 кто2 настaвитъ мS до їдумeи; |
12
|
12
|
Не Ти ли, Бо́же, отри́нувий нас? І не ізи́деши, Бо́же, в си́лах на́ших? | Не тh ли, б9е, tри1нувый нaсъ; и3 не и3зhдеши, б9е, въ си1лахъ нaшихъ; |
13
|
13
|
Даждь нам по́мощ от ско́рби; і су́єтно спасе́ніє челові́чесько. | Дaждь нaмъ п0мощь t ск0рби: и3 сyетно спасeніе человёческо. |
14
|
14
|
О Бо́зі сотвори́м си́лу; і Той унічижи́ть стужа́ющия нам. | Њ бз7э сотвори1мъ си1лу: и3 т0й ўничижи1тъ стужaющыz нaмъ. |