Псалом 145
|
Pал0мъ рм7є
|
0
|
0
|
Аллилу́я, Агге́я і Заха́рії, 145. | Ґллилyіа, ґггeа и3 захaріи, Rм7е7. |
1
|
1
|
Хвали́, душе́ моя́, Го́спода; | Хвали2, душE моS, гDа: |
2
|
2
|
восхвалю́ Го́спода в животі́ моє́м, пою́ Бо́гу моєму́, до́ндеже єсьм. | восхвалю2 гDа въ животЁ моeмъ, пою2 бGу моемY, д0ндеже є4смь. |
3
|
3
|
Не наді́йтеся на кня́зі, на си́ни челові́чеськія, в ни́хже ність спаcе́нія. | Не надёйтесz на кн‰зи, на сhны человёчєскіz, въ ни1хже нёсть спcніz. |
4
|
4
|
Ізи́деть дух єго́, і возврати́ться в зе́млю свою́; в той день поги́бнуть вся помишле́нія єго́. | И#зhдетъ дyхъ є3гw2, и3 возврати1тсz въ зeмлю свою2: въ т0й дeнь поги1бнутъ вс‰ помышлє1ніz є3гw2. |
5
|
5
|
Блаже́н, єму́же Бог Іа́ковль помо́щник єго́, упова́ніє єго́ на Го́спода Бо́га своєго́, | Бlжeнъ, є3мyже бGъ їaкwвль пом0щникъ є3гw2, ўповaніе є3гw2 на гDа бGа своего2, |
6
|
6
|
сотво́ршаго не́бо і зе́млю, мо́ре і вся, я́же в них; храня́щаго і́стину в вік, | сотв0ршаго нeбо и3 зeмлю, м0ре, и3 вс‰, ±же въ ни1хъ: хранsщаго и4стину въ вёкъ, |
7
|
7
|
творя́щаго суд оби́димим, даю́щаго пи́щу а́лчущим. Госпо́дь ріши́ть окова́нния; | творsщаго сyдъ њби6димымъ, даю1щаго пи1щу ѓлчущымъ. ГDь рэши1тъ њков†нныz: |
8
|
8
|
Госпо́дь умудря́єть сліпці́; Госпо́дь возво́дить низве́рженния; Госпо́дь лю́бить пра́ведники. | гDь ўмудрsетъ слэпцы2: гDь возв0дитъ низвeржєнныz: гDь лю1битъ првdники. |
9
|
9
|
Госпо́дь храни́ть прише́лці, си́ра і вдову́ при́йметь, і путь грі́шних погуби́ть. | ГDь храни1тъ пришeлцы, си1ра и3 вдовY пріи1метъ, и3 пyть грёшныхъ погуби1тъ. |
10
|
10
|
Воцари́ться Госпо́дь во вік, Бог Твой, Сіо́не, в род і род. | ВоцRи1тсz гDь во вёкъ, бGъ тв0й, сіHне, въ р0дъ и3 р0дъ. |