Псалом 122
|
Pал0мъ рк7в
|
0
|
0
|
Піснь степе́ней, 122. | Пёснь степeней, Rк7в7. |
1
|
1
|
К Тебі́ возведо́х о́чі мої́, живу́щему на небесі́. | Къ тебЁ возвед0хъ џчи мои2, живyщему на нб7си2. |
2
|
2
|
Се, я́ко о́чі раб в руку́ госпо́дій свої́х, я́ко о́чі раби́ні в руку́ госпожі́ своєя́, та́ко о́чі на́ші ко Го́споду Бо́гу на́шему, до́ндеже уще́дрить ни. | СE, ћкw џчи р†бъ въ рукY госп0дій свои1хъ, ћкw џчи рабhни въ рукY госпожи2 своеS: тaкw џчи нaши ко гDу бGу нaшему, д0ндеже ўщeдритъ ны2. |
3
|
3
|
Поми́луй нас, Го́споди, поми́луй нас, я́ко помно́гу іспо́лнихомся унічиже́нія; | Поми1луй нaсъ, гDи, поми1луй нaсъ, ћкw помн0гу и3сп0лнихомсz ўничижeніz: |
4
|
4
|
найпа́че напо́лнися душа́ на́ша поноше́нія гобзу́ющих і унічиже́нія го́рдих. | наипaче нап0лнисz душA нaша поношeніz гобзyющихъ и3 ўничижeніz г0рдыхъ. |