Псалом 147
|
Pал0мъ рм7з
|
0
|
0
|
Аллилу́я, Агге́я і Заха́рії, 147. | Ґллилyіа, ґггeа и3 захaріи, Rм7з7. |
1
|
1
|
Похвали́, Ієрусали́ме, Го́спода, хвали́ Бо́га Твоєго́, Сіо́не; | Похвали2, їеrли1ме, гDа, хвали2 бGа твоего2, сіHне: |
2
|
2
|
я́ко укріпи́ вереї́ врат Твої́х, благослови́ си́ни Твоя́ в Тебі́. | ћкw ўкрэпи2 верєи2 врaтъ твои1хъ, блгcви2 сhны тво‰ въ тебЁ. |
3
|
3
|
Полага́яй преді́ли Твоя́ мир, і ту́ка пшени́чна насища́яй Тя; | Полагazй предёлы тво‰ ми1ръ, и3 тyка пшени1чна насыщazй тS: |
4
|
4
|
посила́яй сло́во Своє́ землі́, до ско́рости тече́ть сло́во Єго́, | посылazй сл0во своE земли2, до ск0рости течeтъ сл0во є3гw2, |
5
|
5
|
даю́щаго сніг Свой, я́ко во́лну*, мглу — я́ко пе́пел посипа́ющаго, | даю1щагw снёгъ св0й ћкw в0лну, мглY ћкw пeпелъ посыпaющагw, |
6
|
6
|
мета́ющаго го́лоть* Свой, я́ко хлі́би; проти́ву лиця́ мра́за* Єго́ кто постої́ть? | метaющагw г0лоть св0й ћкw хлёбы: проти1ву лицA мрaза є3гw2 кто2 постои1тъ; |
7
|
7
|
По́слеть сло́во Своє́, і іста́єть я; дхнеть дух Єго́, і потеку́ть во́ди. | П0слетъ сл0во своE, и3 и3стaетъ |: дхнeтъ дyхъ є3гw2, и3 потекyтъ в0ды. |
8
|
8
|
Возвіща́яй сло́во Своє́ Іа́кову, оправда́нія і судьби́ Своя́ Ізра́їлеві; | Возвэщazй сл0во своE їaкwву, њправд†ніz и3 судбы6 сво‰ ї}леви: |
9
|
9
|
не сотвори́ та́ко вся́кому язи́ку, і судьби́ Своя́ не яви́ їм. | не сотвори2 тaкw всsкому kзhку, и3 судбы6 сво‰ не kви2 и5мъ. |
1001
|
1001
|
Сла́ва: | Слaва: |