Псалом 21
|
Pал0мъ к7а
|
1
|
1
|
В коне́ць, о заступле́нії у́треннем, псало́м Дави́ду, 21. | Въ конeцъ, њ заступлeніи ќтреннемъ, pал0мъ дв7ду, к7№. |
2
|
2
|
Бо́же, Бо́же мой, воньми́ мі, вску́ю оста́вил м'я єси́? Дале́че от спаcе́нія моєго́ словеса́ гріхопаде́ній мої́х. | Б9е, б9е м0й, вонми1 ми, вскyю њстaвилъ мS є3си2; далeче t спcніz моегw2 словесA грэхопадeній мои1хъ. |
3
|
3
|
Бо́же мой, воззову́ во дні, і не усли́шиши, і в нощі́, і не в безу́міє мні. | Б9е м0й, воззовY во дни2, и3 не ўслhшиши, и3 въ нощи2, и3 не въ безyміе мнЁ. |
4
|
4
|
Ти же во святі́м живе́ши, хвало́ Ізра́їлева. | Тh же во с™ёмъ живeши, хвало2 ї}лева. |
5
|
5
|
На Тя упова́ша отці́ на́ші; упова́ша, і ізба́вил єси́ я; | На тS ўповaша nтцы2 нaши: ўповaша, и3 и3збaвилъ є3си2 |: |
6
|
6
|
к Тебі́ воззва́ша, і спасо́шася; на Тя упова́ша, і не постиді́шася. | къ тебЁ воззвaша, и3 спас0шасz: на тS ўповaша, и3 не постыдёшасz. |
7
|
7
|
Аз же єсьм черв, а не челові́к, поноше́ніє челові́ков і унічиже́ніє люді́й. | Ѓзъ же є4смь чeрвь, ґ не человёкъ, поношeніе человёкwвъ и3 ўничижeніе людjй. |
8
|
8
|
Всі ви́дящії м'я поруга́шамися, глаго́лаша устна́ми, покива́ша главо́ю; | Вси2 ви1дzщіи мS поругaшамисz, глаг0лаша ўстнaми, покивaша глав0ю: |
9
|
9
|
упова́ на Го́спода, да ізба́вить єго́, да спасе́ть єго́, я́ко хо́щеть єго́. | ўповA на гDа, да и3збaвитъ є3го2, да сп7сeтъ є3го2, ћкw х0щетъ є3го2. |
10
|
10
|
Я́ко Ти єси́ істо́ргий м'я із чре́ва, упова́ніє моє́ от сосцю́ ма́тере моєя́. | Ћкw ты2 є3си2 и3ст0ргій мS и3з8 чрeва, ўповaніе моE t сwсцY мaтере моеS. |
11
|
11
|
К Тебі́ приве́ржен єсьм от ложе́сн, от чре́ва ма́тере моєя́ Бог мой єси́ Ти. | Къ тебЁ привeрженъ є4смь t ложeснъ, t чрeва мaтере моеS бGъ м0й є3си2 ты2. |
12
|
12
|
Да не отсту́пиши от мене́, я́ко скорб близ, я́ко ність помога́яй мі. | Да не tстyпиши t менє2, ћкw ск0рбь бли1з8, ћкw нёсть помогazй ми2. |
13
|
13
|
Обидо́ша м'я тельці́ мно́зі, юнці́ ту́чнії одержа́ша м'я; | Њбыд0ша мS телцы2 мн0зи, ю3нцы2 тyчніи њдержaша мS: |
14
|
14
|
отверзо́ша на м'я уста́ своя́, я́ко лев восхища́яй і рика́яй. | tверз0ша на мS ўстA сво‰, ћкw лeвъ восхищazй и3 рыкazй. |
15
|
15
|
Я́ко вода́ ізлія́хся, і разси́пашася вся ко́сті моя́; бисть се́рдце моє́ я́ко воск та́яй посреді́ чре́ва моєго́. | Ћкw водA и3зліsхсz, и3 разсhпашасz вс‰ кHсти мо‰: бhсть сeрдце моE ћкw в0скъ тazй посредЁ чрeва моегw2. |
16
|
16
|
І́зсше, я́ко скуде́ль, крі́пость моя́, і язи́к мой прильпе́ горта́ни моєму́, і в персть сме́рті свел м'я єси́. | И$зсше ћкw скудeль крёпость моS, и3 љзhкъ м0й прильпE гортaни моемY, и3 въ пeрсть смeрти свeлъ мS є3си2. |
17
|
17
|
Я́ко обидо́ша м'я пси мно́зі, сонм лука́вих одержа́ша м'я; іскопа́ша ру́ці мої́ і но́зі мої́. | Ћкw њбыд0ша мS пси2 мн0зи, с0нмъ лукaвыхъ њдержaша мS: и3скопaша рyцэ мои2 и3 н0зэ мои2. |
18
|
18
|
Ісчето́ша вся ко́сті моя́; ті́ї же смотри́ша і презрі́ша м'я. | И#счет0ша вс‰ кHсти мо‰: тjи же смотри1ша и3 презрёша мS. |
19
|
19
|
Разділи́ша ри́зи моя́ себі́, і о оде́жді моє́й мета́ша жре́бій. | Раздэли1ша ри6зы мо‰ себЁ, и3 њ nдeжди моeй метaша жрeбій. |
20
|
20
|
Ти же, Го́споди, не удали́ по́мощ Твою́ от мене́; на заступле́ніє моє́ воньми́. | Тh же, гDи, не ўдали2 п0мощь твою2 t менє2: на заступлeніе моE вонми2. |
21
|
21
|
Ізба́ви от ору́жія ду́шу мою́, і із руки́ пе́сії єдоноро́дную мою́. | И#збaви t nрyжіz дyшу мою2, и3 и3з8 руки2 пeсіи є3динор0дную мою2. |
22
|
22
|
Спаси́ м'я от уст льво́вих, і от рог єдиноро́ж смире́ніє моє́. | Сп7си1 мz t ќстъ льв0выхъ, и3 t рHгъ є3динорHжь смирeніе моE. |
23
|
23
|
Пові́м і́м'я Твоє́ бра́тії моє́й, посреді́ це́ркве воспою́ Тя. | Повёмъ и4мz твоE брaтіи моeй, посредЁ цRкве воспою2 тS. |
24
|
24
|
Боя́щіїся Го́спода, восхвалі́те Єго́, все сі́м'я Іа́ковле, просла́віте Єго́, да убої́ться же от Него́ все сі́м'я Ізра́їлево; | Боsщіисz гDа, восхвали1те є3го2, всE сёмz їaкwвле, прослaвите є3го2, да ўбои1тсz же t негw2 всE сёмz ї}лево: |
25
|
25
|
я́ко не уничижи́, ніже́ негодова́ моли́тви ни́щаго, ніже́ отврати́ лице́ Своє́ от мене́, і єгда́ воззва́х к Нему́, усли́ша м'я. | ћкw не ўничижи2, нижE негодовA моли1твы ни1щагw, нижE tврати2 лицE своE t менє2, и3 є3гдA воззвaхъ къ немY, ўслhша мS. |
26
|
26
|
От Тебе́ похвала́ моя́, в це́ркві вели́цій іспові́мся Тебі́; моли́тви моя́ возда́м пред боя́щимися Єго́. | T тебє2 похвалA моS, въ цRкви вели1цэй и3сповёмсz тебЁ: моли6твы мо‰ воздaмъ пред8 боsщимисz є3гw2. |
27
|
27
|
Ядя́ть убо́зії і наси́тяться, і восхва́лять Го́спода взиска́ющії Єго́; жива́ бу́дуть сердця́ їх в вік ві́ка. | Kдsтъ ўб0зіи, и3 насhтzтсz, и3 восхвaлzтъ гDа взыскaющіи є3го2: жив† бyдутъ сердцA и4хъ въ вёкъ вёка. |
28
|
28
|
Пом'яну́ться і обратя́ться ко Го́споду всі конці́ землі́, і покло́няться пред ним вся оте́чествія язи́к; | Помzнyтсz и3 њбратsтсz ко гDу вси2 концы6 земли2, и3 покл0нzтсz пред8 ни1мъ вс‰ nтeчєствіz kзы6къ: |
29
|
29
|
я́ко Госпо́днє єсть Ца́рствіє, і Той облада́єть язи́ки. | ћкw гDне є4сть цrтвіе, и3 т0й њбладaетъ kзы6ки. |
30
|
30
|
Ядо́ша і поклони́шася всі ту́чнії землі́; пред Ним припаду́ть всі низходя́щії в зе́млю; і душа́ моя́ Тому́ живе́ть. | Kд0ша и3 поклони1шасz вси2 тyчніи земли2: пред8 ни1мъ припадyтъ вси2 низходsщіи въ зeмлю: и3 душA моS томY живeтъ. |
31
|
31
|
І сі́м'я моє́ порабо́таєть Єму́; возвісти́ть Го́сподеві род гряду́щий; | И# сёмz моE пораб0таетъ є3мY: возвэсти1тъ гDеви р0дъ грzдyщій: |
32
|
32
|
і возвістя́ть пра́вду Єго́ лю́дем ро́ждшимся [роди́тися іму́щим], яже сотвори́ Госпо́дь. | и3 возвэстsтъ прaвду є3гw2 лю1демъ р0ждшымсz [роди1тисz и3мyщымъ], ±же сотвори2 гDь. |